Щодо держреєстрації змін до установчих документів приватного підприємства, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників)
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25.05.2009 р. № 6030
На <...> звернення <...> щодо пакета документів, що подається державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників), повідомляємо таке.
Відповідно до статті 113 Господарського кодексу України (далі — ГКУ)
приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання — юридичної особи.Частиною четвертою статті 57 ГКУ визначено, що статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовано цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Отже, у випадку, зазначеному у <...> зверненні, може бути застосовано аналогію закону, зокрема норми Закону України «Про господарські товариства».
Таким чином,
порядок створення та діяльності приватних підприємств, у тому числі порядок вибуття та входження нових засновників (учасників) приватного підприємства, має бути прописано у статуті приватного підприємства.Пакет документів, що подається державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, визначено статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Ураховуючи зазначене, вважаємо, що в цьому випадку
заяву засновника про передачу майнових прав та обов’язків іншим особам можна вважати документом про перехід або передачу частки учасника у статутному капіталі.
Заступник голови С. Третьяков
коментар редакції
Зміна складу учасників приватного підприємства
Приватним підприємствам у чинному законодавстві присвячено всього одну статтю Господарського кодексу України, а Цивільний кодекс навіть не згадує про такий вид юридичних осіб. Це не може не призводити до виникнення в діяльності приватних підприємств низки запитань, відповіді на які законодавець не дав. Одне з таких запитань, свій варіант відповіді на яке пропонує Держкомпідприємництва в листі, що коментується, —
запитання про порядок вибуття та входження до приватного підприємства нових учасників.Як випливає з тексту листа, для врегулювання зазначених відносин необхідно застосовувати
аналогію закону, а саме — звертатися до Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII. Однак цього разу Держкомпідприємництва не пішов далі висновку про те, що порядок вибуття та входження нових учасників має бути врегульовано у статуті приватного підприємства, і не відповів на запитання, як має вирішуватися така ситуація в разі відсутності відповідних положень у статуті. Нагадаємо: в одному зі своїх листів, в якому розглядалося питання про порядок викупу частки власника у приватному підприємстві самим підприємством, Держкомпідприємництва був категоричнішим та вказав на необхідність застосування за аналогією положень законодавства про ТОВ (лист від 27.02.2009 р. № 1930 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 48). Коментуючи висновок про можливість застосування з метою врегулювання діяльності приватних підприємств положень законодавства, присвячених госптовариствам, ми відзначали, що він справедливий за умови, що статутний капітал приватного підприємства розподілено на частки, оскільки саме такий розподіл — відмітна ознака господарських товариств.У питанні про державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства, зумовлених зміною складу учасників, цей момент непринциповий, оскільки йдеться не про внутрішні відносини між учасниками приватного підприємства (коли має значення, чи розподілено статутний капітал на частки), а виключно про процедурні моменти в межах взаємодії з держреєстратором. Питання виникло саме у зв’язку з тим, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі — Закон № 755) обмежується встановленням порядку реєстрації змін у складі учасників для юридичних осіб, статутний фонд яких розподілено на частки. Так, у ч. 3 ст. 29 Закону № 755 як документи, що подаються держреєстратору при внесенні змін до установчих документів у зв’язку зі зміною складу учасників, зокрема названо
нотаріально завірену копію документа про перехід або передачу частки учасника у статутному капіталі товариства або нотаріально засвідчений договір про такий перехід чи передачу.Подання такого документа для приватного підприємства, статутний капітал якого не розподілено на частки, з об’єктивних причин є неможливим. Держкомпідприємництва як вихід пропонує
прирівняти для цілей держреєстрації заяву учасника приватного підприємства про передачу майнових прав іншим особам до документа про перехід частки учасника в статутному капіталі товариства.Не слід забувати, що крім зазначеного вище документа держреєстратору необхідно також подати (або направити рекомендованим листом) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до статуту приватного підприємства; примірник оригінала або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення до нього змін, пов’язаних зі зміною складу учасників; оригінал статуту з відміткою про його державну реєстрацію; два примірники змін до статуту у вигляді окремих додатків або два примірники статуту в новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до статуту. Це вичерпний перелік. У разі висування держреєстратором вимоги про подання будь-яких ще документів, додатково до наведеного переліку,
суб’єкт господарювання може звернутися зі скаргою до територіального органу Держкомпідприємництва, що є підставою для проведення позапланової перевірки роботи державного реєстратора та застосування до нього відповідальності за порушення законодавства про держреєстрацію (ст. 16611 КпАП) у вигляді штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 340 до 680 грн. (див. також лист Держкомпідприємництва від 30.03.2009 р. № 3431).
Олена Уварова
