Теми статей
Обрати теми

Питання готівкового обігу: роз’яснення та коментарі

Редакція ПБО
Стаття

Питання готівкового обігу: роз’яснення та коментарі

 

Останнім часом ДПАУ підготувала низку оглядових листів з питань справляння того чи іншого податку. Тепер дійшла черга і до питань готівкового обігу: у своєму досить об’ємному листі від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 вона приділила увагу як загальним (порядок застосування РРО та ведення касових операцій), так і спеціальним (проведення розрахунків платниками єдиного податку, використання РРО при продажу продукції власного виробництва). У запропонованій статті зупинимося на найбільш актуальних питаннях, розглянутих у цьому листі.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Ліцензійні умови № 9/119

— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затверджені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв’язку від 01.02.2008 р. № 9/119.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Порядок № 601

— Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601.

Порядок застосування РРО

— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

 

Запитання / (п.п. у листі ДПАУ)

Відповідь ДПАУ

Коментар редакції

1

2

3

Цілодобова торгівля та Z-звіт

1. Коли виконується Z-звіт при цілодобовому режимі роботи?(п.п. 2.2.7)

Якщо об’єкт торгівлі працює цілодобово, то фіскальні звітні чеки (Z-звіти) відповідно до вимог п. 9 ст. 3 Закону про РРО необхідно роздруковувати щодоби

Абсолютно справедлива відповідь, що враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій. Річ у тім, що згідно з Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. При цьому під зміною розуміється період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Отже, при цілодобовому режимі роботи Z-звіт необхідно виконувати після закінчення зміни РРО, але не пізніше ніж через 24 години з часу реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту.

Цікаво, що в листі від 07.11.2002 р. № 7501/6/23-2119 податківці дійшли подібного висновку, але там вони зазначили, що роздруковувати фіскальні звітні чеки (Z-звіти) необхідно не пізніше ніж через 24 години після початку роботи касового апарату (а не після проведення першої розрахункової операції).А от у консультації, опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 16, с. 41 представники головного податкового відомства уточнили цей висновок, зазначивши, що між часом, зазначеним у першому та останньому чеках на товари (послуги), не повинно минати більше 24 годин. Це означає, що відлік 24-годинного періоду слід починати не з моменту включення РРО, а з моменту проведення першої розрахункової операції. Докладніше про проблему роздрукування Z-звітів при цілодобовому режимі роботи та існуючих варіантах обнулення інформації можна прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 56, с. 46

Розрахунки з використанням платіжних карток проводяться через РРО

2. Підприємство реалізує товари в безготівковій формі з використанням платіжних карток, і тому має платіжний термінал. Чи потрібно використовувати РРО при здійсненні таких розрахунків?(п.п. 2.2.10)

Так, потрібно. Підстава — п. 1 ст. 3 Закону про РРО

Дійсно, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО розрахункові операції (до яких належать і безготівкові розрахунки покупців платіжними картками) суб’єкти підприємництва повинні проводити через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують здійснення таких розрахункових операцій. При цьому розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу товарів. Зважаючи на те, що сліп (квитанція платіжного термінала) з точки зору Закону про РРО не є розрахунковим документом, розрахунки покупців платіжними картками повинні проводитися не тільки через термінал, а й через РРО

Таксометр у таксі

3. Приватний підприємець, який перебуває на загальній системі оподаткування, надає послуги з перевезення пасажирів на таксі. Чи обов’язково використовувати в машині-таксі електронний таксометр? (п.п. 2.2.15)

Суб’єкти господарювання, які перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні використовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних документів, що підтверджують виконання розрахункової операції

Редакція згодна з думкою ДПАУ.

Розрахункові операції за надані послуги з перевезення пасажирів необхідно проводити через РРО. Це прямо випливає з п. 1 ст. 3 Закону про РРО. А електронний таксометр і є різновидом РРО (ст. 2 Закону про РРО).

Майте на увазі, що відсутність таксометра є не лише порушенням Закону про РРО, а й порушенням ліцензійних умов (пп. 4.2.1, 5.2.1 Ліцензійних умов № 9/119). Нагадаємо: відповідно до ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III надання послуг з перевезення пасажирів на таксі є видом діяльності, що ліцензується. При цьому ліцензійна картка на таксі (що містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу) видається за умови підтвердження відповідності його облаштування вимогам визначення «таксі». А згідно з визначенням під таксі розуміється спеціальний легковий автомобіль, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу, обладнаний, крім усього іншого, таксометром. Отже, якщо автомобіль не буде обладнано електронним таксометром, то ліцензійну картку на нього не видадуть.

Якщо таксист уже отримав ліцензійну картку і після цього зняв таксометр, то при виявленні цього порушення в ході перевірки представники Головавтотрансінспекції оформлять припис про усунення порушення. За невиконання цього припису ліцензію можуть анулювати

Якщо місце відпуску товарів не збігається з місцем проведення розрахунків

4. Приватне підприємство здійснює реалізацію продуктів харчування оптом та вроздріб. Причому отримання товару здійснюється в одному місці, а розрахунки в готівковій формі — в іншому. Чи застосовується в цьому випадку РРО?(п.п. 2.2.16)

Посилаючись на п. 12 ст. 9 Закону про РРО, ДПАУ стверджує, що РРО не використовується тільки в місці отримання покупцями товару. А от у місці проведення готівкових розрахунків застосування РРО є обов’язковим

Питання застосування РРО в ситуації, коли місце відпуску товарів не збігається з місцем проведення розрахунків, досить давнє. Виникло воно з моменту появи у ст. 9 Закону про РРО пункту 12. Відтоді розуміння ДПАУ норм цього пункту не змінилося: РРО не застосовується в місці відпуску товарів, але в місці проведення розрахунків без РРО не обійтись. Про це вона писала ще в листі від 17.12.2004 р. № 11459/6/23-2119.

Звісно, сумніви щодо цього висновку є, адже формально умови п. 12 ст. 9 Закону про РРО про відсутність розрахунків в місці отримання товарів виконуються, а отже, і РРО щодо таких операцій застосовувати не потрібно. Однак переконати в цьому представників головного податкового відомства навряд чи вдасться. Тому сміливцям, які відмовилися від застосування РРО в цій ситуації, найімовірніше доведеться захищати свою позицію в судовому порядку. До речі, прикладом позитивного судового рішення з цього питання є ухвала ВАСУ від 19.12.2006 р.

Здавання приміщення в оренду

5. Підприємство торгівлі здає приміщення в оренду.Чи обов’язково при здійсненні готівкових розрахунків за оренду застосовувати РРО?(п.п. 2.2.41)

Посилаючись на Державний класифікатор продукції і послуг ДК 016-97, затверджений наказом Держстандарту від 03.12.97 р. № 822, податківці доходять висновку, що підприємство торгівлі при наданні послуг (у тому числі при здаванні в оренду приміщень) має проводити розрахункові операції через РРО

Аналогічні висновки містяться й у листі ДПАУ від 21.12.2005 р. № 12867/6/23-8019 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 54, але проти них є аргументи.

З точки зору цивільного законодавства, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав — предметом договору оренди є неспоживна річ (ст. 760 ЦКУ), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ). У зв’язку з цим договір найму (оренди) не може бути прирівняно до договору про надання послуг (див. лист Мін’юсту від 23.02.2004 р. № 8-11-19). А отже, при отриманні орендної плати готівкою РРО можна не застосовувати. Такого висновку дійшов і ВАСУ в ухвалі від 15.04.2009 р. у справі № К-28396/06 (К-27922/06).

Додатковим аргументом є й те, що разом з Державним класифікатором продукції і послуг ДК 016-97 (що використовується для цілей статистики) існує й інший класифікатор — Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375, в якому групу 70.2 названо так: «Здавання в оренду власного нерухомого майна» без згадки про послуги

Повернення передоплати, раніше перерахованої в безготівковій формі

6. Чи є порушенням чинного законодавства повернення через касу підприємства суми передоплати (унаслідок розірвання договору), раніше перерахованої підприємству в безготівковій формі? (п.п. 2.2.45)

З точки зору ДПАУ, операція з видачі готівки покупцю за ще не поставлений товар є розрахунковою операцією. А отже, її необхідно проводити через РРО

З подібним підходом ДПАУ можна і потрібно спорити. Річ у тім, що операція з повернення передоплати не вписується до визначення розрахункової операції, наведене у ст. 2 Закону про РРО. Згідно з нормами згаданого документа розрахунковою операцією є, зокрема, видача готівкових коштів за повернений товар (ненадану послугу). У цій ситуації факт передачі товару відсутній, повертаються тільки грошові кошти. Тому говорити, що така операція вважається розрахунковою, цілком неправильно. А отже, і застосовувати РРО при поверненні раніше внесеної передоплати не потрібно. Гроші можна видати через касу підприємства на підставі видаткового касового ордера

Якщо покупець повертає товар

7. Чи можуть підприємства торгівлі не використовувати РРО при поверненні покупцю готівкових грошових коштів за неотриманий, або повернений ним товар?(п.п. 2.2.55)

У цій ситуації підприємства торгівлі зобов’язані використовувати РРО

Ми солідарні з думкою ДПАУ в частині застосування РРО при поверненні готівкових коштів за повернений покупцем товар. Дійсно, ця операція вважається розрахунковою в розумінні ст. 2 Закону про РРО. А як відомо, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі, зобов’язані проводити такі розрахункові операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання таких операцій. Підставою для проведення операції повернення через РРО є розрахунковий документ, що підтверджує факт унесення коштів за придбаний товар (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо). Причому якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа (або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки) згідно з вимогами п. 4.8.

 Порядку застосування РРО зобов’язана скласти акт про видачу коштів. У цьому акті зазначаються паспортні дані покупця, який повертає товар, відомості про товар, сума виданих коштів, номер, дата і час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару.

А от при поверненні грошових коштів за ще не отриманий товар, ми вважаємо, застосовувати РРО не потрібно. Докладніше про це можна прочитати в коментарі до попереднього запитання

Заповнюємо розрахункову квитанцію після включення електроенергії

8. Чи потрібно після включення електроенергії робити запис у розрахунковій книжці «Службова видача» на загальну суму виручки, отриманої за час відсутності електроенергії, якщо вона відповідним чином проводиться через РРО?(п.п. 2.2.96)

Після відновлення надходження електроенергії суми, зафіксовані в розрахунковій книжці за період її відключення, проводяться через РРО з використанням операції «Службове внесення», а в розрахунковій книжці на цю суму робиться запис «Службова видача»

Редакція згодна з думкою ДПАУ. При відновленні роботи РРО суму виручки за всіма використаними розрахунковими квитанціями вносять до корінця невикористаної розрахункової квитанції із вказівкою «Службова видача». Після цього суму, отриману за час відключення електроенергії та внесену до скриньки РРО, проводять як операцію «Службове внесення».

Зверніть увагу: операції «Службова видача» і «Службове внесення» не є розрахунковими в розумінні Закону про РРО і призначені для видачі та внесення готівки в місці проведення розрахунків

РРО має бути включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

9. Чи мають право суб’єкти господарської діяльності використовувати РРО, відсутні в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій?(п.п. 2.2.109)

Ні, не мають

У п. 3 ст. 3 Закону про РРО прямо зазначено: суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі, при продажу товарів зобов’язані використовувати РРО, уключені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Унесення РРО до Реєстру означає, що вони відповідають вимогам нормативних актів України

Як відновити інформацію у фіскальному блоці РРО

10. Як можна відновити інформацію, що зберігається у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу цього блока?(п.п. 2.2.110)

Відповідно до п. 34 Порядку № 601 несправний фіскальний блок підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація за останні три роки на підставі щомісячних звітів РРО. Відновлювати інформацію може тільки виробник такого РРО

Цілком правильно. Фіскальний блок РРО, що вийшов з ладу, не підлягає ремонту в центрі сервісного обслуговування. Його необхідно замінити на новий, опломбований виробником. І саме виробник зобов’язаний помістити до цього фіскального блока інформацію за останні три роки. Докладно про це можна прочитати у статті «Якщо РРО зламався» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 33

Строк служби РРО

11. Який строк служби має РРО?(п.п. 2.2.112)

Строк служби РРО встановлюється його виробником. Однак у старих моделях касових апаратів його може бути не визначено. У цьому випадку строк служби становить 7 років від дати введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску

Нагадаємо, що відповідно до п. 2.13 Порядку застосування РРО податковий орган за місцем реєстрації РРО повинен попередити платника за місяць до закінчення строку служби РРО про необхідність скасування його реєстрації. Для скасування реєстрації РРО слід зняти з обліку та розпломбувати у центрі сервісного обслуговування.Якщо після отримання попередження платник не починає процедуру скасування реєстрації РРО або його немає за місцем знаходження (проживання), то через місяць після закінчення строку служби у книзі обліку РРО в органах ДПС робиться відповідний запис, після чого реєстрація РРО вважається скасованою. Якщо попередження про примусове скасування реєстрації не отримано, суб’єкт господарювання може продовжувати використовувати РРО, оскільки законодавство не зобов’язало його контролювати строки служби.Разом із тим відсутність у листі ДПАУ будь-якої згадки про отримання відповідного попередження з боку місцевої ДПІ може свідчити про наміри податківців штрафувати підприємства за порушення вимог Закону про РРО. Підтверджує наші побоювання і консультація представників головного податкового відомства в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 31, де зазначено таке: у разі використання суб’єктом господарювання РРО, що вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО. Тому його подальше використання є порушенням вимог ст. 3 Закону про РРО і тягне накладення штрафних санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 цього Закону

Якщо у Звіті про РРО допущено помилку

12. Чи передбачено подання уточнюючого «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»?(п.п. 2.2.118)

Подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) чинним законодавством не передбачено

Як відомо, Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій (форма № ЗВР-1) не є податковою декларацією в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III — на підставі цього документа не здійснюється ані нарахування, ані сплата податків (зборів). Отже, положення п. 5.1 цього документа про самостійне виправлення помилок через уточнюючий розрахунок на Звіт за формою № ЗВР-1 не поширюється.Згадок про уточнюючий Звіт немає і в спеціальних нормативних документах — Законі про РРО та Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженому наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614. У зв’язку з цим виправити помилку, самостійно виявлену у Звіті № ЗВР-1 шляхом подання уточнюючого Звіту неможливо. Водночас зауважимо, що притягти платника податків за помилки, допущені у Звіті, у контролюючих органів навряд чи вийде. Адже штраф, передбачений п.п. 17.1.3 Закону № 2181, на них не поширюється. Що ж до адмінштрафу, установленого ст. 1551 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг), то сумніви щодо правомірності його застосування виникають навіть у разі несвоєчасного подання Звіту, не говорячи вже про помилки, допущені в ньому. Докладніше про це див. статтю «Чи буде адмінштраф за несвоєчасне подання Звіту з РРО» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 33, с. 42

Реквізити товарного чека

13. Чи можуть приватні підприємці — платники фіксованого або єдиного податку видавати товарний чек при реалізації товару? Які реквізити мають бути на товарному чеку?(п.п. 2.3.2)

Так, можуть.На думку ДПАУ, цей документ повинен містити напис «Товарний чек» і за змістом відповідати вимогам п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614, за виключенням зазначення в ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек»

Незважаючи на те що приватні підприємці — платники фіксованого або єдиного податку, які не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), звільнені від використання РРО на підставі п. 6 ст. 9 Закону про РРО, вони зобов’язані надати покупцеві товарів письмовий документ, що підтверджує перехід права власності від продавця до покупця. Одним з таких документів є товарний чек.

Форму та зміст товарного чека на сьогодні законодавчо не встановлено, тому суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки в довільній формі. Зрозуміло, при цьому вони повинні містити обов’язкові реквізити, перелічені в п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Однак у податківців із цього приводу інша думка. Вони вважають, що до товарного чека необхідно включити ту ж інформацію, що і до касового чека (за виключенням зазначення в ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек»). Аналогічні висновки викладено в листі від 30.12.2005 р. № 13365/6/23-8019 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 37

Реалізація тари

14. Чи потрібно проводити через РРО операцію з реалізації тари, що використовується при продажу продукції власного виробництва?(п.п. 2.4.1)

Підприємства, установи та організації при продажу за грошові кошти будь-яких товарів (за винятком продукції власного виробництва) зобов’язані використовувати РРО

Ця відповідь потребує деякого уточнення. Річ у тім, що операції з реалізації тари повинні проходити через РРО тільки у випадку, коли вартість тари не включається до ціни продукції власного виробництва. На це звертали увагу і представники головного податкового відомства в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 43. У такій ситуації вартість тари та самої продукції вказується в РРО двома товарними позиціями.

Якщо ж вартість тари окремо не виділяється, а включається до ціни продукції власного виробництва, то розрахунки можна здійснювати і без РРО з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій

Що таке «продукція власного виробництва»

15. Що таке «продукція власного виробництва»?(п.п. 2.4.8)

До продукції власного виробництва може бути віднесено продукцію, яка виготовляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Зважаючи на те що профільні нормативні документи (щодо застосування РРО) визначення цього терміна не встановлюють, ДПАУ виводить його самостійно. Підставою для цього стало визначення терміна «виробництво», що міститься в Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III. До речі, в аналогічному ключі податківці висловлювалися і в листі від 14.02.2007 р. № 1440/6/23-8019. Незважаючи на те що визначення терміна «продукція власного виробництва» складено досить логічно, довести з його допомогою те, що ця продукція є продукцією власного виробництва, буде не просто. Річ у тім, що в чинному законодавстві немає чіткого формулювання «єдиного технологічного процесу». При буквальному прочитанні виходить, що замовник, який на будь-якій стадії технологічного процесу передає сировину в переробку, не може вважати отриману продукцію продукцією власного виробництва. А отже, застосовувати звільняючу норму п. 1 ст. 9 Закону про РРО і відмовитися від використання РРО у процесі реалізації такої продукції він не має права.

Водночас, звернувшись до п. 443 Методичних рекомендацій щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики від 09.07.2007 р. № 373, знаходимо, що виготовлена з давальницької сировини продукція стає готовою для замовника, тобто виготовленою самостійно. При цьому прямими витратами на її виробництво є вартість переданої в переробку сировини та вартість послуг з переробки. Оскільки ясності в цій ситуації поки що немає, підприємствам, що реалізують готову продукцію, виготовлену із сировини, переробленої на давальницьких умовах, у питаннях щодо застосування РРО краще керуватися індивідуальними письмовими роз’ясненнями місцевої ДПІ

РРО в розрахунках з матеріально відповідальною особою не застосовується

16. У ході інвентаризації на підприємстві було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей. Чи потрібно використовувати РРО при розрахунках з матеріально відповідальною особою, яка відшкодовує в готівковій формі таку нестачу?(п.п. 2.5.3)

Ні, не потрібно.Розрахунки з матеріально відповідальною особою з відшкодування нестачі ТМЦ у готівковій формі проводять в касі підприємства з оформленням прибуткового касового ордера

Цілком правильно.

Через РРО слід проводити тільки розрахункові операції з продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). У розумінні Закону про РРО розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових грошових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів на місці реалізації товарів, а також видача готівкових грошових коштів за повернений покупцем товар.

Як бачимо, відшкодування збитку матеріально відповідальною особою не вважається розрахунковою операцією, тому приймання готівки проводиться в касі підприємства на підставі прибуткового касового ордера

Розрахунки з нотаріусом

17. Чи поширюються норми граничної суми готівкових розрахунків на розрахунки підприємства з нотаріусом?(п.п. 2.5.4)

Ні, на розрахунки з нотаріусом 10-тисячне обмеження не поширюється

Як випливає з першого абзацу п. 2.3 Положення № 637 обмеження суми готівкових розрахунків поширюється тільки на розрахунки з підприємствами та фізособами-підприємцями. Щодо нотаріусів, то відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу. У зв’язку з цим 10-тисячне обмеження на розрахунки підприємства з нотаріусом не поширюються

Платежі, проведені через РРО, до розрахунку граничної суми (10000 грн.) не включаються

18. Чи включаються до розрахунку граничної суми (10000 грн.) платежі, проведені через РРО(п.п. 2.5.6)

Обмеження щодо 10000 грн. поширюється на готівкові розрахунки, що здійснюються в касі підприємства, і не стосуються розрахунків, які проводяться через РРО

Незважаючи на всю привабливість цього надлояльного роз’яснення ДПАУ, користуватися ним ми б не рекомендували. І от чому. Згідно з п. 2.3 Положення № 637 обмеження щодо готівкових розрахунків стосується всіх видів операцій з готівкою, за винятком випадків розрахунку з фізичними особами та інших випадків, прямо встановлених Положенням № 637. У листі, що коментується, податківці самі уточнили, що 10-тисячне обмеження поширюється, зокрема, і на готівкові розрахунки, які здійснюються в касі підприємства. А як відомо, реєстратор розрахункових операцій у розумінні п. 1.2 Положення № 637, вважається касою.Отже, дотримання 10-тисячного обмеження є обов’язковим при здійсненні готівкових розрахунків, що проводяться через РРО

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі