Запізнілі податкові накладні: «новації» обліку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2009/№ 67
В обраному У обране
Друк
Стаття

Запізнілі податкові накладні: «новації» обліку

 

Здавалося б, ситуацію із запізнілими податковими накладними нарешті визначено: уляглися пристрасті довкола того, в якому рядку декларації відображати, висловлено офіційну думку ДПАУ, підкріплену, причому неодноразово... більше питань щодо їх податкового обліку виникати не повинно. І от новий «сюрприз».

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

З чого все почалося

Цього разу ПДВ-новації надійшли від КМУ, який з метою «

впорядкування податкового обліку» видав буквально один за одним такі два розпорядження:

— (1)

розпорядження КМУ «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» від 01.07.2009 р. № 757-р (далі — розпорядження № 757-р) // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 58;

— (2)

розпорядження КМУ «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість» від 17.07.2009 р. № 838-р (далі — розпорядження № 838-р) // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 60.

Невеликі за змістом, вони, проте, уносили вельми серйозні корективи до порядку подальшого ведення ПДВ-обліку платниками податків і, зокрема, декларування сум податкового кредиту (ПК) з ПДВ, чим уже встигли наробити багато шуму. Наведемо окремі цитати з цих документів:

 

Податковий кредит «по-новому»

Розпорядження КМУ

Що зазначається в документі

Роз’яснення ДПАУ за кожним з документів

Розпорядження № 757-р (набрало чинності з 01.07.2009 р.)

«Платники податку на додану вартість декларують суму податкового кредиту в період виникнення податкового зобов’язання»

Лист ДПАУ від 15.07.2009 р. № 14927/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 60

Розпорядження № 838-р (набрало чинності з 17.07.2009 р.)

«Коригування або уточнення платником податку показників декларації, пов’язане з несвоєчасним включенням сум податкової накладної до складу податкового зобов’язання або податкового кредиту, за відповідний звітний період є виправданими в разі, коли вони здійснюються протягом двох місяців з дати настання граничного строку подання відповідної декларації»

Лист ДПАУ від 04.08.2009 р. № 16521/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 64

 

Отже, як бачимо, якщо перший документ спочатку вказував на беззастережне

одночасне (синхронне) відображення сторонами наслідків у податковому обліку (декларування покупцем податкового кредиту в тому ж звітному періоді, в якому у продавця при цьому виникали податкові зобов’язання), то другий уже дещо пом’якшив ситуацію, установлюючи допустимий граничний 2-місячний період «зазору» для можливих розбіжностей, у межах якого платники податків могли б виправити допущені «невідповідності» (задекларувати податкові зобов’язання, відобразити податковий кредит).

При цьому попутно вийшли такі роз’яснення ДПАУ:

— під

розпорядження № 757-рлист ДПАУ від 15.07.2009 р. № 14927/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 60 (далі — лист № 14927);

— під

розпорядження № 838-рлист ДПАУ від 04.08.2009 р. № 16521/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 64 (далі — лист № 16521).

Наслідуючи дух кабмінівських документів, основні

ідеї податківців при цьому зводилися до такого:

— загальне правило, що віднині встановлюється при відображенні сторонами податкових наслідків, передбачає: податкову накладну (ПН) має бути отримано

покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань продавця; як наслідок — податковий кредит покупця формується в періоді виникнення податкових зобов’язань продавця за операціями поставки. У зв’язку з цим із метою впорядкування податкового обліку, як зазначає ДПАУ, платник податків, крім факторів, що визначають формування податкового кредиту, повинен ураховувати ще й фактори, які визначають порядок формування податкових зобов’язань своїх контрагентів*;

* Із допустимих випадків розбіжностей у сторін — формування податкового кредиту платником податків пізніше, ніж виникнення податкових зобов’язань у його контрагентів — ДПАУ при цьому визнавала лише такі (лист № 14927):

— застосування платником-покупцем «касового методу» ПДВ (тоді як продавець при цьому застосовує правило першої події);

— придбання платником податків товарів, спочатку призначених для пільгованої діяльності, однак згодом використаних в оподатковуваних операціях;

— придбання невиробничих фондів, згодом переведених в інших звітних періодах до категорії виробничих, або їх продаж чи ліквідація.

— податковий кредит — це

право платника податків; у разі відмови продавця в наданні ПН (або порушення порядку її заповнення) покупець для збереження податкового кредиту має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника; якщо платник податків таким своїм правом не скористався (тобто не поскаржився), вважається, що ним добровільно прийняте рішення не формувати податковий кредит за такими сумами;

— як виняток із цього правила з урахуванням об’єктивних обставин процедур виписування та надання (вручення, отримання) податкових накладних

виправданою вважається затримка в отриманні податкових накладних протягом двомісячного періоду з дати граничного строку подання декларації за період, в якому їх було виписано, у зв’язку з чим за платником податків зберігається й можливість відображення податкового кредиту за такими ПН двомісячної давності; а от податковий кредит, сформований за рахунок більш ранніх податкових накладних («старше» 2 місяців), при цьому не визнається.

Узагальнюючи все викладене, фактично виходить, що обмеження, які вводяться, спрямовано на суми, що зменшують податкові зобов’язання платників податків, та встановлення заборони на формування податкового кредиту за запізнілими податковими накладними. Звісно, цілі уряду та податківців зрозумілі. Це, насамперед, прагнення до наповнення бюджету та як наслідок боротьба з несвоєчасним відображенням платниками податків податкових наслідків, «недодекларуванням» зобов’язань, відкладанням, а часом навіть приховуванням, податкових накладних, фіктивними платниками податків тощо (на що також зверталася увага й у

довідці ДПАУ «Щодо розпорядження КМУ № 757-р» від 23.07.2009 р.). Але залишимо осторонь недобросовісних суб’єктів господарювання, у діяльності яких можливі подібні ситуації (вони — це тема особливої розмови), і подивимося на оновлені вимоги крізь призму законодавства, орієнтуючись, насамперед, на добросовісних та законослухняних платників податків.

 

Податковий кредит — у періоді зобов’язань постачальника!?

Дійсно, у загальному (ідеальному) випадку дата виникнення податкових зобов’язань постачальника збігається з датою збільшення податкового кредиту покупцем. Однак таке можливе далеко не завжди. Адже податкову накладну через різні обставини може бути отримано із запізненням. До того ж ні для кого не секрет, що часом на місцях декларування податкового кредиту «відкладалося» на прохання самих податківців (зокрема, щоб уникнути тих же «мінусів» у деклараціях), що було ще однією з причин появи у платників податків на руках запізнілих (відкладених) ПН.

Але звернемося до законодавства. Як відомо, право відобразити податковий кредит повинно підтверджуватися документально і виникає у платника податків тільки

за наявності податкової накладної (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ). У разі її відсутності суми сплаченого (нарахованого) податку, не підтверджені податковими накладними, до податкового кредиту включати не дозволяється (п.п. 7.4.5 Закону про ПДВ)

Отже, при

отриманні податкової накладної від постачальника, у платника податків з’являється законне право відобразити податковий кредит за нею в періоді отримання у звичайному порядку. До її отримання такого права у платника податків просто не існує. Тому до появи ПН говорити про те, що платник податків правом на податковий кредит не скористався (як це намагаються представити податківці) неможливо у принципі. До того ж слід зауважити, що сам Закон про ПДВ жодних граничних строків отримання покупцем податкової накладної не встановлює. Ураховуючи ж, що застосовувати нові встановлені розпорядженнями правила до всіх операцій платників податків, у тому числі й до операцій з податковими накладними (незалежно від дати їх виписування), слід (як роз’яснила ДПАУ в листі № 14927) починаючи з 1 липня 2009 року, виходить, що через уведення двомісячного строку платник податків позбавляється права на відновлення податкового кредиту за «старими» відкладеними ПН, що стали запізнілими, у тому числі й на прохання самих же перевіряючих, що дуже засмучує. Щодо скарги на постачальника, про яку говорять податківці як про єдиний можливий спосіб збереження (без ПН) податкового кредиту, то із цього приводу потрібно зазначити таке.

 

Скарга на постачальника для ПК можлива не завжди

Як роз’яснила ДПАУ (

п. 1.1 листа № 14927), за відсутності податкової накладної покупець для збереження податкового кредиту повинен діяти виключно в порядку, обумовленому п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ, тобто поскаржитися на постачальника, додавши заяву зі скаргою до поточної декларації. Разом із тим, уже із самого Закону випливає, що скористатися таким механізмом покупець зможе далеко не завжди, а тільки в «передоплатному» випадку (тобто якщо податкову накладну не було отримано від постачальника за перерахованим йому авансом). Адже, як вимагає п.п. 7.2.6, складаючи заяву, разом із нею для підтвердження податкового кредиту потрібно додати при цьому такі документи: копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку при придбанні товарів (послуг) (тобто документи, що підтверджують здійснення оплати). І якщо раніше податківці заплющували очі на слова «факт сплати», указуючи на можливість (якщо ще не було платежу) додавання до заяви, наприклад, договору або акта передачі (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 40), то останнім часом їх позиція змінилася (див. лист ДПАУ від 23.03.2009 р. № 2558/6/16-1515-26, № 5945/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 49 та редакційний коментар до нього).

А отже, у ситуації, коли першою подією, наприклад, є надходження товару (зважаючи на відсутність підтверджуючих оплату розрахункових документів), це правило не спрацює, і поскаржитися на постачальника покупцю не вдасться. У цьому випадку залишається лише один варіант — чекати прибуття податкової накладної (притримувати яку, у свою чергу, постачальник може, наприклад, до моменту здійснення розрахунків). Усе це зайвий раз вказує на хибність позиції ДПАУ в цьому випадку, ставлячи під сумнів бездоганність її висновків.

 

Запізнілі ПН та рядки декларації

Варте уваги також і те, що до таких новацій ДПАУ і сама неодноразово

визнавала за платниками податків право на податковий кредит за запізнілими податковими накладними (не «старше» 1095 днів), роз’яснюючи при цьому, що податковий кредит за ними формується в періоді отримання ПН у загальновстановленому порядку з відображенням суми в загальному рядку 10.1 декларації. Причому тоді така її позиція, неодноразово підкріплена, виглядала досить усталеною (лист ДПАУ від 10.08.2006 р. № 15155/7/16-1517-10, п. 17 листа ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32; лист ДПАУ від 10.08.2006 р. № 8799/6/16-1515-10).

Тепер же з урахуванням обставин, що склалися, знову виникає питання про рядок декларації, що підходить для обліку запізнілих ПН. Висловлюються припущення (приводом для яких, до речі, частково став і

лист № 16521), що це має бути рядок 16. У такому разі, вважаємо, що в:

— рядку 16.1 — імовірно, повинні відображатися «помилкові» запізнілі ПН двомісячної давності, тобто отримані платником податків запізнілі податкові накладні, відображені в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, але помилково не включені до декларації;

— рядку 16.4 — звичайні запізнілі ПН — у періоді їх отримання.

Разом із тим з деяких усних консультацій податківців випливає, що порядок відображення може зберігатися колишнім — із включенням запізнілих ПН двомісячної давності в рядок 10.1 декларації. Хоча великою мірою це не так вже й важливо, оскільки під пильну увагу податківців, як роз’яснювалося в

листі № 16521, віднині потраплять всі коригування, що здійснюються не тільки в рядках 8 і 16, а й у будь-яких інших рядках декларації.

 

Двомісячний період

Говорячи про «виправданий» двомісячний період, КМУ встановлює його як

два місяці з дати настання граничного строку подання відповідної декларації. Докладніше цей момент уточнюється в листі № 16521, де зазначається: для запізнілих ПН — це період, що дорівнює 2 місяцям із дати настання граничного строку подання податкової декларації за звітний період, в якому такі ПН було виписано (або мало бути виписано).

Фактично це означає, що за запізнілою ПН, виписаною, наприклад, у травні (нагадаємо: граничний строк подання травневої декларації припадав на 22 червня), платник податків (з урахуванням відведеного 2-місячного строку) зможе відобразити податковий кредит тільки до 22 серпня. Причому, вважаємо, реалізувати таке своє право на ПК йому вдасться одним із таких способів:

— або включивши таку запізнілу ПН до декларації за червень або липень (у декларації за серпень, на наш погляд, відобразити її вже не вийде);

— або подавши до 22 серпня уточнюючий розрахунок (у тому разі, якщо мала місце помилка, тобто одержану травневу ПН у свій час було відображено в Реєстрі, проте помилково не було включено в декларацію).

У цьому випадку варта уваги також ситуація з квартальними платниками ПДВ. Жодних застережень щодо них

розпорядження не містять. Уведений же двомісячний строк фактично означає, що квартальні платники не зможуть відобразити запізнілі ПН навіть у наступній декларації: у ситуації, що склалася, їм залишається лише самоуточнюватися, устигаючи подавати уточнюючі розрахунки протягом відведених граничних 2 місяців.

Причому незрозуміло звідки взагалі взявся цей двомісячний період. Знову ж таки нічого подібного

Закон про ПДВ не передбачає. Судячи з листа № 16521, саме такий строк, на думку КМУ-ДПАУ, дозволить урахувати «об’єктивні обставини процедури виписування та надання (вручення, отримання) податкових накладних», тобто вважається виправданим для їх затримки. У будь-якому разі встановлення обмежень у такий спосіб викликає подив. Адже ситуація, що виникла, є несумісною і, більше того, прямо суперечить нормам самого п. 11.4 Закону про ПДВ, що передбачає можливість внесення змін до порядку обкладення цим податком виключно на законодавчому рівні, — шляхом внесення змін окремим законом з питань оподаткування. Підсилює все це й «ненормативність» виданих урядових розпоряджень (зауважимо: як передбачено в ч. 2 — 3 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 р. № 279-VI розпорядження видаються з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, а отже, не можуть містити правових норм, тоді як, наприклад, постанови КМУ вже є документами нормативного характеру). Тому говорити про можливість установлення розпорядженнями нових норм у частині порядку обкладення ПДВ та про законність вимог, що в них містяться, навряд чи доречно.

У будь-якому разі, навіть якщо відкинути все та міркувати логічно, спираючись на механізм, закладений ПДВ-законодавством, було б украй несправедливо суми ПДВ, сплачені постачальникам при придбанні товарів (послуг) та підтверджені відповідним чином ПН, виключати з податкового кредиту чи обмежувати при цьому можливість його формування за ними 2-місячним періодом.

 

Якщо потрібно виправити помилку

Цікаво, що всі ці ПДВ-баталії розігралися на тлі

незмінного законодавства, яке як і раніше не забороняє відображати податковий кредит за запізнілими податковими накладними і жодних подібних обмежень із цього приводу не встановлює. Більше того, тим же законодавством при цьому прямо обумовлено граничний строк у 1095 днів для можливості самовиправлення помилок, допущених платниками податків (який у загальному вигляді встановлено п.п. 15.1.1 Закону № 2181 і, зокрема, стосовно ПДВ безпосередньо згадується в п. 4.4 Порядку № 166; до того ж, на нього при цьому також указує й виноска до графи 3 додатка 5 до ПДВ-декларації, уточнюючи, що в Розділі II «Податковий кредит» Розшифровок відображаються будь-які ПН не старше 1095 днів). Тепер же стосовно запізнілих податкових накладних податківці його застосовують за своїми правилами. При цьому про виправлення помилок, пов’язаних з податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, поговоримо окремо.

Податкові зобов’язання.

Сумніви, викликані розпорядженням № 838-р щодо обмеження двомісячним періодом також і коригувань, пов’язаних з податковими зобов’язаннями, було розвіяно листом № 16521. У ньому ДПАУ роз’яснила: донарахування раніше помилково не відображених податкових зобов’язань визнається за платником податків у будь-яких випадках, незалежно від закінчення 2-місячного періоду. Отже, помилки, пов’язані із заниженням податкових зобов’язань, платник податків, як і раніше, може виправити у звичайному порядку. Щоправда, у листі при цьому розглядався виключно випадок помилкового заниження податкових зобов’язань і було залишено без уваги зворотну ситуацію — помилкову переплату податку (завищення ПЗ). Вважаємо, що аналогічно (тобто також не оглядаючись на 2-місячний період) платник податків може виправити й помилки, пов’язані із завищенням податкових зобов’язань. Інша справа з виправленням помилкового податкового кредиту.

Податковий кредит.

Насамперед уточнимо: говорити про помилки, пов’язані із «запізнілим» податковим кредитом доречно лише в разі, якщо запізнілу ПН, наприклад, було отримано платником податків (що підтверджується документально, наприклад, записом про надходження ПН у журналі вхідної кореспонденції, Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних)), але при цьому помилково так і не було віднесено до складу податкового кредиту за декларацією. У такому разі виправити помилку (тобто донарахувати за такою ПН податковий кредит) можна, як роз’яснювалось (лист № 16521), тільки з оглядкою на період у 2 місяці. Отже, виходить, що, виявивши таку помилкову податкову накладну, наприклад, через відведені 2 місяці, самовиправитися та задекларувати за нею податковий кредит платник податків уже не зможе. Щодо зворотної ситуації — помилкового завищення ПК, то тут, імовірно, для самовиправлення повинні працювати загальні 1095 днів. При цьому тепер здійснювати подібні коригування або уточнення показників декларації треба буде, ураховуючи також 10 % обсяг (докладніше на ньому зупинимося далі).

 

Усіх «несвоєчасних» перевірятимуть

Як роз’яснювалося в

листі № 16521, з урахуванням розпорядження № 838-р перевірки очікують на:

— платників податків, які склали декларації з «

несвоєчасними» (із розбіжністю понад 2 місяці) податковими накладними (неважливо, чи декларувалися за ними при цьому податкові зобов’язання або податковий кредит), — такі платники податків потрапляють до «найвищого ступеня ризику» і підлягають обов’язковій позаплановій виїзній перевірці;

— платників податків,

сума коригувань або уточнень показників декларації в яких за своїм обсягом займає 10 чи більше відсотків загальної суми податкових зобов’язань та/або податкового кредиту відповідного періоду (незалежно від причин таких коригувань або уточнень та від того, у більший чи менший бік при цьому вони здійснюються) — таких суб’єктів господарювання податківці перевірятимуть за участі підрозділів податкової міліції. А отже, «вільно» відображати навіть «двомісячні» ПН знову ж таки не вийде, а доведеться це робити з оглядкою на їх обсяг.

Слід зауважити, що і в першому, і в другому випадку такі нововигадані перевірочні критерії є незаконними, оскільки жодних подібних підстав законодавством (

Законом № 509) не передбачено. Нагадаємо, що підстави проведення позапланових податкових перевірок обумовлено у ст. 111 Закону № 509, і вони передбачають, зокрема, направлення запиту платнику податків у визначених випадках, ненадання відповіді на який у 10-денний строк, у свою чергу, уже й є підставою для проведення позапланових перевірочних заходів. Щодо участі в перевірках податкової міліції, то згідно з тією ж ст. 111 Закону № 509 це можливо виключно у випадках, коли перевірки пов’язано з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ. У решті випадків працівникам податкової міліції брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок забороняється. Нагадаємо також, що особливості проведення планових та позапланових податкових перевірок розглядалися в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 24.

 

А що на місцях

Разом із тим на місцях податківці, озброївшись «свіжоспеченими» вказівками досить активно втілюють їх у життя, позбавляючи платників податків права на податковий кредит за «старими» податковими накладними і не приймаючи при цьому звітність. Буває і страшніше: через запізнілу податкову накладну чи з інших «причин» перед платниками податків виникає загроза навіть зняття з ПДВ-реєстрації. Ще б пак! Адже таку нову (знову ж таки незаконну) можливість для анулювання тепер установив

п. 2 розпорядження № 757-р, згідно з яким у разі виявлення податківцями факту виписки податкових накладних, за якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує граничну суму, установлену п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ, реєстрація платника податків анулюється (тобто, інакше кажучи, у цьому випадку платником податків має бути виписано недекларовані ПН на значну суму, податкові зобов’язання за якими перевищують 300 тис. грн., а отже, сам обсяг поставки за якими при цьому становить не менше 1,5 млн грн.). Щоправда, пізніше в листі № 16521 уточнювалося, що така вимога про анулювання стосується, насамперед, недобросовісних платників податків, а в листі № 14927 зазначалося, що зняті з реєстрації суб’єкти господарювання можуть знову стати платниками податків в обов’язковому чи добровільному порядку. Докладніше на незаконності подібної «анулювальної» вимоги ми зупинялися в редакційному коментарі до листа № 14927. Зараз же лише зауважимо, що нічого подібного п. 9.8 Закону про ПДВ не передбачає.

На підтримку платників податків виступив Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (

лист від 03.08.2009 р. № 04-27/794 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 66), який указав на низку незаконних вимог, що висуваються розпорядженнями, зокрема таких, як:

— установлення 2-місячного строку для уточнення/коригувань, згадка про який відсутня в законодавстві;

— обмеження податкового кредиту щодо запізнілих ПН; як наслідок — втрата права на податковий кредит платниками податків та перетворення ПДВ на податок з обороту за ставкою 20 %;

— неможливість самовипралення помилок, пов’язаних з податковим кредитом, протягом строку давності (1095 днів);

— незаконне анулювання ПДВ-реєстрації за новою підставою тощо.

На думку Комітету, уведені в такий спосіб заходи суперечать

Конституції України, можуть призвести до погіршення умов діяльності платників податків та в умовах кризи виявляться малоефективними. А тому Комітет просить КМУ терміново скасувати розпорядження, що вийшли, та врегулювати ситуацію.

Що ж робити платникам податків у ситуації, що склалася? Звісно, сподіваємося, що справедливість переможе, і беззаконня буде усунено. Прикладів тому останнім часом накопичилося чимало: узяти хоча б новорічну ПДВ-ситуацію з підприємцями-єдиноподатниками або податково-прибуткову спробу заборони на перенесення торішніх податкових збитків, що так і не відбулася. Ну а поки що тим платникам податків, хто не бажає конфліктувати з податковими органами, щоб уникнути в перехідній період загрози можливих перевірок, можна спробувати перечекати до остаточного прояснення ситуації, заповнюючи поточну звітність з урахуванням розглянутих вище ПДВ-новацій та орієнтуючись у відображенні податкового кредиту поки все ж на новоспечений 2-місячний період. Тим же, хто не має наміру миритися з тим, що відбувається, можуть стати в нагоді такі варіанти:

— подання звітності в електронному вигляді (

п.п. 4.1.4 Порядку № 166);

— відправлення звітності

поштою з повідомленням про вручення (нагадаємо, що для цього потрібно укластися в 10-денний строк, п.п. 4.1.7 Закону № 2181. Водночас цей строк не застосовується, якщо до відправлення поштою платник податків удається після відмови у прийнятті звітності податковим органом, додавши при цьому до пакета документів заяву на ім’я начальника ДПІ довільної форми із зазначенням прізвища посадової особи, яка відмовила у прийнятті декларації, та/або зазначенням дати такої відмови, п.п. 4.1.2 Закону № 2181). При цьому вкотре хочемо звернутися до відомих (але, як показує практика, що часто ігноруються на місцях) норм п.п. 4.1.2 Закону № 2181 , що встановлює: прийняти податкову декларацію (причому без попередньої перевірки зазначених в ній показників!!!) — обов’язок контролюючого органу;

оскарження дій податківців (в адміністративному та/або судовому порядку). Зауважимо, що на можливість адміністративного оскарження дій податківців, які вимагають, зокрема, від платника податків подання нової декларації з виправленими показниками вказує й п.п. 2 п. 2 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПАУ від 11.12.96 р. № 29. Утім, згідно з п.п. 5.2.2 Закону № 2181 платник податків має право оскаржити і будь-які інші рішення контролюючих органів, що суперечать законодавству з питань оподаткування. Також про адміністративне оскарження (з наведенням можливої форми скарги) ішлося в листі ДПАУ від 14.12.2004 р. № 24348/7/25-0017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 21. Можливість судового оскарження дій службової (посадової) особи податкового органу у випадку відмови в прийнятті податкової декларації прямо передбачена п.п. 4.1.2 Закону № 2181. До речі, докладно процедура адміністративного та судового оскарження (із наведенням форми адміністративного позову до суду) розглядалася у статтях «Як оскаржити рішення податкового органу в адміністративному порядку» та «Оскарження в суді рішень податкових органів» тематичного номера газети «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 21.

Та все ж у питанні поки що зарано ставити остаточну крапку. Укотре повторюючи, що все сталося незаконно, ми оперативно стежитимемо за розвитком ситуації, інформуючи вас про те, що відбувається.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд