Теми статей
Обрати теми

Пошта редакції. Податкову накладну виписано за другою подією

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Податкову накладну виписано за другою подією

 

Підприємство здійснило передоплату за послуги, але податкову накладну виконавець виписав на дату підписання акта виконаних робіт. Чи є право на податковий кредит за такою податковою накладною, виписаною не за першою подією?

(м. Севастополь)

 

Узагалі-то податковий кредит за податковою накладною, в якій дата виникнення податкових зобов’язань не збігається з датою її виписування, представники податкової служби можуть не визнати, адже підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Ця накладна складається

в момент виникнення у продавця податкових зобов’язань (п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ).

А датою виникнення податкових зобов’язань згідно з

п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ є дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша з подій:

— або

дата надходження коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок або в касу продавця в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Отже, податкову накладну виконавець у цьому випадку мав виписати

на дату отримання передоплати. І саме цю дату має бути в ній зазначено. Вийшло ж так, що підприємство отримало податкову накладну, дата виписування якої не збігається з датою виникнення податкових зобов’язань, а це може бути класифіковано як порушення порядку її виписування (хоча і незначне).

Податківці при перевірці можуть наполягати на недійсності такої податкової накладної, оскільки

дата виписування є її обов’язковим реквізитом . Відсутність же хоча б одного з реквізитів, перелічених у п.п. 7.2.1 Закону про ПДВ, позбавляє покупця — платника ПДВ права на включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі такої податкової накладної. На це звернув увагу ВГСУ в листах від 23.11.2001 р. № 01-8/12712 та від 14.02.2002 р. № 01-8/157.

Щоб не втратити податковий кредит, підприємство-замовник може відразу звернутися до виконавця з проханням про заміну неправильно оформленої податкової накладної.

Якщо виконавець у такому проханні відмовить, підприємство має право скористатися нормами

п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ та додати до поточної декларації заяву зі скаргою на такого постачальника. Ця заява і буде підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви слід додати копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання послуг.

Майте на увазі, зазначену скаргу слід подавати разом із декларацією

за звітний період, в якому має бути видано податкову накладну (п. 7 Порядку № 165).

Отримавши таку скаргу, працівники податкової інспекції проведуть позапланову виїзну перевірку незговірливого постачальника для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним податкових зобов’язань за зазначеною операцією.

А що робити, якщо скаржитися на партнера ви не хочете, але й перспектива втрати права на податковий кредит вас не влаштовує?

Вихід — при спілкуванні з перевіряючими апелювати до позитивних судових рішень за подібними справами. Відомий не один прецедент, коли незначні помилки в податковій накладній, до яких, судячи з усього, належить і ця помилка, суд визнавав

неістотними. Головне, щоб така помилка не завдала збитку державі, а саме: суми за спірними податковими накладними, які віднесено до податкового кредиту, було включено контрагентом до податкових зобов’язань (див. постанови ВГСУ від 09.09.2004 р. у справі № 5/3258-12/433 і від 06.12.2005 р. у справі № 21-105сво05 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 84 та 2006, № 44 відповідно).

До речі, висновки про те, що

податкові органи повинні визнавати право на податковий кредит за податковими накладними з незначними погрішностями, містяться також у листах ДПАУ від 26.01.2007 р. № 10-1118/279, від 30.06.2000 р. № 9070/7/16-1220-26 та Держкомпідприємництва від 16.07.2003 р. № 4229 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 68).

 

Наталя Білова, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі