Розрахунок коригування при зміні номенклатури товару
Підприємство-продавець, отримавши передоплату від покупця за товар, виписало податкову накладну у двох примірниках. Однак згодом за домовленістю сторін було вирішено, що покупцю замість цього товару буде відвантажено інший товар. Як слід вчинити продавцю в цьому випадку: виписати нову податкову накладну на новий товар, що відвантажується, або скласти розрахунок коригування до вже раніше виписаної податкової накладної?
(м. Харків)
Насамперед зауважимо, що рішення сторін про перегляд договірних умов та зміну товарної номенклатури має бути оформлено
додатковою угодою до договору. Щодо його документального ПДВ-оформлення, то, як відомо, «коригувальний» п. 4.5 Закону про ПДВ стосується ситуації, коли відповідні обставини (зміна суми компенсації вартості, перегляд цін, перерахунок при поверненні товару тощо) відбуваються вже після поставки товарів (послуг), тобто вже після того, як товари було відвантажено (послуги надано). Великою мірою, виключно в цьому випадку Закон про ПДВ і вимагає від продавця складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної, далі — розрахунок коригування), на підставі якого обидві сторони (і продавець, і покупець) внесуть до свого податкового обліку відповідні уточнення.Разом із тим, ураховуючи, що використання розрахунку коригування само по собі є дуже зручним «коригувальним» механізмом, податківці вказують на можливість його застосування також і в
інших випадках, які формально під дію п. 4.5 Закону про ПДВ не підпадають (наприклад, при поверненні передоплати покупцю у зв’язку з розірванням договору — лист ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117, консультація податківців у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 42, с. 39, а також і в разі зміни номенклатури товарів, що відвантажуються, після перерахування передоплати — консультації в журналі «Вісник податкової служби України» 2006, № 19 і № 27).Отже, враховуючи таку позицію перевіряючих, вважаємо, що механізм коригування ПДВ, передбачений
п. 4.5 Закону про ПДВ (зі складанням розрахунку коригування — додатка 2 до податкової накладної), може бути застосовано і в ситуації, що розглядається, — при подальшій зміні номенклатури товарів, що поставляються. Складаючи його, продавець зі знаком «-» вкаже в ньому дані з первісно виписаної «авансової» податкової накладної (тим самим обнуливши її), після чого в ньому ж (але вже зі знаком «+») відобразить відомості про новий товар, що фактично відвантажується.Порядок складання розрахунку коригування розглянемо на прикладі.
Приклад
. Згідно з укладеною угодою покупець перерахував продавцю передоплату за плитку тротуарну «Павутинка» у сумі 2880 грн. (у тому числі ПДВ — 480 грн.) (за 48 м2 плитки з розрахунку 60 грн. з ПДВ за м2). При отриманні передоплати продавцем було виписано «авансову» податкову накладну № 135. Однак згодом сторони вирішили, що плитка такого виду поставлятися не буде, а замість неї покупцю на цю ж суму (2880 грн.) буде відвантажено плитку тротуарну «Цеглина» (40 м2 за ціною 72 грн. з ПДВ за м2).У такому разі розрахунок коригування до раніше виписаної податкової накладної, складений продавцем, матиме наступний вигляд:
РОЗРАХУНОК №
7/135коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної
від
24.07.2009 р. № 135 за договором від 20.07.2009 р. № 28| Дата коригування
| Причина коригування
| Номенклатура товарів (послуг), вартість чи кількість яких коригується
| Одиниця виміру
| Коригування кількості
| Коригування вартості
| Підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ, що оподатковуються за ставками
| Проведення коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту
| |||||||
| зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)
| ціна поставки товарів (послуг)
| зміна ціни (-) (+)
| кількість поставки товарів (послуг)
| 20 % (-) (+)
| 0 % (-) (+)
| звільнені від ПДВ ст. 5 (-) (+)
| При від’ємному значенні графи 9
| При позитивному значенні графи 9
| ||||||
| податкове зобов’язання продавця зменшується гр. 9 (-) х 20 %
| податковий кредит покупця зменшується гр. 9 (-) х 20 %
| податкове зобов’язання продавця збільшується гр. 9 (+) х 20 %
| податковий1 кредит покупця збільшується гр. 9 (+) х 20 %
| |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 03.08.2009 р. | Зміна товарної номенклатури | Плитка тротуарна «Павутинка» | м2 | -48 | 50* | — | — | -2400 | — | — | -480 | -480 | — | — |
| 03.08.2009 р. | Зміна товарної номенклатури | Плитка тротуарна «Цеглина» | м2 | +40 | 60* | — | — | +2400 | — | — | — | — | +480 | +480 |
| * Згідно з п. 30 Порядку № 165 у графі 6 додатка 2 вказується фактична ціна без урахування ПДВ. | ||||||||||||||
На завершення зауважимо: на практиці деякі платники податків використовують такий механізм коригування при зміні товарної номенклатури: складають не тільки розрахунок коригування, а й виписують нову податкову накладну. Тобто відображають у розрахунку коригування (зі знаком «-») дані з «авансової» податкової накладної про товар, поставка якого не відбудеться, одночасно складаючи при цьому нову («правильну») податкову накладну — на фактично відвантажений товар. Ми не називатимемо такий варіант «неправильним» (чи помилковим), однак усе ж, зі свого боку, зазначимо, що надаємо перевагу коригуванню ПДВ за варіантом, розглянутим вище (тобто зі складанням розрахунку коригування без виписування додаткової нової податкової накладної). Адже, по суті, у цьому випадку здійснюється одна оподатковувана операція, виписувати за якою дві податкові накладні, на наш погляд, не зовсім логічно. Тому вважаємо, що в цьому випадку всі коригування достатньо здійснити виключно в одному розрахунку коригування, і особливої потреби у виписуванні нової податкової накладної при цьому не виникає.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
