Як розподілити «вхідний» ПДВ
Ви знаєте, що при одночасному здійсненні платником податків операцій, що обкладаються та не обкладаються податком на додану вартість, перед ним постає завдання щодо розподілу сум «вхідного» ПДВ за придбаними товарами (послугами). Пов’язано це з тим, що до податкового кредиту може потрапити лише сума податку, що відповідає частці використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях. Давайте з’ясуємо, як визначається ця частка і чи завжди потрібно, розраховуючи її, виходити із загального обсягу здійснених платником податків операцій.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про ПДВ —
Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Розпорядження № 838-р
— розпорядження КМУ «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість» від 17.07.2009 р. № 838-р.Порядок № 244
— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.
Суть запитання
Приводом для підготовки цієї статті стало запитання нашого читача щодо необхідності розподілу «вхідного» ПДВ у ситуації, коли підприємство одночасно здійснює операції, що:
— обкладаються ПДВ (надання послуг з розміщення статей та реклами в друкованих виданнях);
— не обкладаються ПДВ згідно з
п.п. 5.2.1 Закону про ПДВ (видання власних газет, а також продаж купованих друкованих видань).Для здійснення своєї діяльності підприємство придбаває папір, оплачує послуги друкарні, несе певні витрати щодо оренди приміщення, оплати послуг зв’язку, комунальних послуг та інші загальногосподарські витрати. При цьому, зокрема, папір та послуги друкарні використовуються одночасно в операціях, що обкладаються та не обкладаються ПДВ (видання власних газет), але
не використовуються при здійсненні інших неоподатковуваних операцій — продажу купованих друкованих видань. Решта послужно-загальногосподарських витрат підприємства пов’язана з виконанням усіх видів діяльності .Якщо з метою визначення частини «вхідного» ПДВ щодо паперу та послуг друкарні, яку може бути віднесено до складу податкового кредиту, використовувати співвідношення обсягу оподатковуваних операцій до
загального обсягу операцій, здійснених у звітному періоді, у тому числі й операцій, у яких такі ресурси не використовуються, отримуємо результат, що не відповідає дійсності.У зв’язку з цим у підприємства виникає запитання: чи можна в цій ситуації «вхідний» ПДВ щодо паперу та послуг друкарні розподіляти тільки щодо тих операцій (що обкладаються та не обкладаються ПДВ),
для яких їх, власне, і було придбано (послуги з розміщення статей і реклами, а також видання власних газет), не враховуючи операції з продажу купованих друкованих видань, у яких зазначені ресурси не використовуються? При цьому при розподілі «вхідного» ПДВ з решти послужно-загальногосподарських витрат підприємство виходитиме з обсягу всіх здійснюваних операцій.
Аналізуємо ситуацію
Почнемо з того, що необхідність розподілу «вхідного» ПДВ за ситуації, коли одні й ті самі придбані товари (послуги) та основні фонди одночасно використовуються платником податків одразу в операціях, що обкладаються та не обкладаються ПДВ (тобто мають подвійне призначення), установлено
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ.Звичайно,
усю суму «вхідного» ПДВ у таких умовах не може бути віднесено платником податків до податкового кредиту. Проте частину такого «вхідного» ПДВ має бути включено до складу податкового кредиту, оскільки в оподатковуваних операціях товар (послуги) та основні фонди використовуються. Зазначений підпункт визначає, що податковий кредит звітного періоду збільшується на ту частку сплаченого (нарахованого) податку при виготовленні або придбанні таких товарів (послуг) та основних фондів, що відповідає частці їх використання в оподатковуваних операціях звітного періоду.На жаль, механізм розрахунку частки, про яку йдеться в
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ, законодавчо не встановлено. Проте ДПАУ свого часу запропонувала розраховувати цей показник одним з двох методів (див. лист від 01.12.99 р. № 18043/7/16-1220-16):1. Метод «коефіцієнта витрат».
Коефіцієнт розподілу «вхідного» ПДВ розраховується як відношення вартості товарів (послуг), фактично використаних у звітному періоді в оподатковуваних операціях, до загальної вартості товарів (послуг), уключених до валових витрат цього ж звітного періоду (щодо сьогоднішніх умов — до загальної вартості товарів (послуг), придбаних з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків). Алгоритм визначення цього коефіцієнта такий:Коефіцієнт витрат = Вартість товарів (робіт, послуг), фактично використаних у звітному періоді в операціях, що обкладаються ПДВ (без ПДВ): Загальна вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у звітному періоді з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (без ПДВ).
2. Метод «коефіцієнта доходів».
Коефіцієнт розподілу «вхідного» ПДВ розраховується як відношення обсягу оподатковуваних операцій до загального обсягу операцій звітного періоду. Алгоритм визначення цього коефіцієнта такий:Коефіцієнт доходів = Обсяг оподатковуваних ПДВ операцій звітного періоду (без ПДВ) : Загальний обсяг операцій звітного періоду (без ПДВ).
Цей метод ДПАУ пропонує використовувати, коли придбані товари використовуються в операціях, які незалежно від того, обкладаються вони ПДВ чи ні, мають більш-менш
однаковий спосіб визначення кінцевого результату (наприклад, розміщення статей та реклами на сторінках друкованих видань або продаж путівок на санаторно-курортне лікування для дітей і для дорослих). При цьому рівень матеріальних витрат, інших складових частин собівартості, а також рентабельності продукції, що обкладається та не обкладається податком, ідентичний.До такого способу визначення частки оподатковуваних операцій співробітники податкової служби схиляються і сьогодні (див. консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 36, с. 43). Зрозуміліший він і нам.
Зазначимо, що при розрахунку цього показника податківці запропонували враховувати не всі оподатковувані операції, а тільки операції
з поставки (це означає, що, наприклад, імпортні операції в розрахунку частки участі не беруть). У такому разі частка оподатковуваних операцій визначається як співвідношення обсягу операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 % і 0 %, до загального обсягу всіх операцій з поставки товарів (послуг) звітного періоду (тобто операцій оподатковуваних, звільнених і таких, що не є об’єктом оподаткування). Якщо відкрити декларацію з ПДВ, то з урахуванням її рядків таке співвідношення виглядає так:Частка оподатковуваних операцій (коефіцієнт розподілу) = ряд. 1 + ряд. 2.1 + ряд. 2.2 + ряд. 8.3 + ряд. 8.4 (вибірково) колонки А : ряд. 5 + ряд. 8.3 + ряд. 8.4 (вибірково) колонки А.
Обидва описані вище методи розподілу застосовуються лише у випадках, коли неможливо розмежувати суми ПДВ, що включаються до податкового кредиту. Інакше кажучи, розподілу підлягає «вхідній» ПДВ з витрат, зв’язок яких з тією чи іншою діяльністю визначити дуже складно. До таких витрат належать, наприклад, загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, зі збутом (продажем) продукції, а також інші витрати, які складно віднести до тих чи інших операцій, не вдаючись до методів розподілу.
Якщо ж обсяг використання в кожній операції товарів (послуг) та основних фондів, придбаних для операцій, що обкладаються та не обкладаються ПДВ, можна достовірно визначити, розподіл зазначеними методами виконувати не потрібно, оскільки відповідні суми «вхідного» ПДВ можна легко розмежувати пропорційно обсягу використання цих товарів (послуг) та основних фондів у кожній операції.
Висновок
У ситуації, що розглядається, на наш погляд, буде цілком справедливо, якщо підприємство з метою формування податкового кредиту здійснить розподіл сум «вхідного» ПДВ
окремо:— за папером та послугами друкарні, ураховуючи
лише обсяг операцій з оподатковуваної діяльності (послуги з розміщення статей і реклами) та обсяг операцій з неоподатковуваної діяльності (видання власних газет), і не враховуючи при цьому обсяг операцій з іншої неоподатковуваної діяльності — продажу купованих друкованих видань, у якому такі папір та послуги друкарні не використовуються;— за рештою витрат, ураховуючи обсяги операцій
за всіма видами діяльності.З нашої точки зору, розподіляти ПДВ щодо паперу та послуг друкарні за загальним коефіцієнтом (з урахуванням усіх видів діяльності) не слід, оскільки це не відповідає положенням
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ, які у свою чергу припускають розподіл у разі одночасного використання товарів (послуг). А в нашій ситуації папір та послуги друкарні одночасно використовуються тільки у двох видах діяльності: виготовлення газет і розміщення реклами, та абсолютно не пов’язані з діяльністю з перепродажу чужих видань. Тому, ураховуючи вимоги п.п. 7.4.3, необхідно розподіляти «вхідний» ПДВ щодо паперу та послуг друкарні тільки між двома видами діяльності. Не виключено, що у представників податкових органів буде інша позиція (з використанням загального коефіцієнта), однак, ми вважаємо, це суперечить навіть самій ідеології розподілу за п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ.Приклад.
Підприємство, що здійснює одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, у серпні 2009 року:— придбало папір на суму 18000 грн. (без ПДВ — 15000 грн.; ПДВ 20 % — 3000 грн.);
— оплатило послуги друкарні в сумі 12000 грн. (без ПДВ — 10000 грн.; ПДВ 20 % — 2000 грн.);
— перерахувало орендну плату за оренду приміщення в сумі 6000 грн. (без ПДВ — 5000 грн.; ПДВ 20 % — 1000 грн.);
— оплатило послуги зв’язку в сумі 3600 грн. (без ПДВ — 3000 грн.; ПДВ 20 % — 600 грн.).
За результатами серпня 2009 року загальний обсяг усіх операцій (без ПДВ) становив 100000 грн., у тому числі:
— обсяг оподатковуваних операцій (без ПДВ) (надання послуг з розміщення статей і реклами у друкованих виданнях) — 25000 грн.;
— обсяг неоподатковуваних операцій (видання власних газет) — 35000 грн.;
— обсяг неоподатковуваних операцій (продаж купованих друкованих видань) — 40000 грн.
1. Визначаємо частину «вхідного» ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту платника податків у серпні 2009 року
щодо паперу та послуг друкарні.Оскільки папір і послуги друкарні не використовуються при продажу купованих друкованих видань, при розподілі «вхідного» ПДВ згідно з
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ обсяг цих операцій, на нашу думку, не враховується. У результаті частка оподатковуваних операцій у цьому випадку становить 0,42 (25000 грн. : (25000 грн. + 35000 грн.)).Отже, до податкового кредиту в серпні 2009 року підприємство має право віднести «вхідний» ПДВ:
— щодо паперу — у сумі 1260 грн. (3000 грн. х 0,42);
— щодо послуг друкарні — у сумі 840 грн. (2000 грн. х 0,42).
Для порівняння покажемо: якби при визначенні частки оподатковуваних операцій підприємство врахувало також обсяг операцій з продажу купованих друкованих видань, при здійсненні яких папір та послуги друку не використовуються, то коефіцієнт розподілу становив би 0,25 (25000 грн. :: 100000 грн.).
А отже, до податкового кредиту «вхідний» ПДВ потрапив би в такій сумі:
— щодо паперу — 750 грн. (3000 грн. х 0,25);
— щодо послуг друкарні — 500 грн. (2000 грн. х 0,25).
Як бачимо, різниця істотна.
2. Визначаємо частину «вхідного» ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту платника податків у серпні 2009 року
з решти витрат.У зв’язку з тим, що витрати на оренду приміщення та на оплату послуг зв’язку належать до всіх здійснюваних підприємством операцій, чітко розрахувати, яка частина з них припадає на оподатковувану діяльність, а яка — на неоподатковувану, неможливо, «вхідний» ПДВ з цих витрат розподіляється також згідно з
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ. При цьому частка оподатковуваних операцій у цьому випадку становить 0,25 (25000 грн. : 100000 грн.).Таким чином, до податкового кредиту в серпні 2009 року підприємство може віднести «вхідний» ПДВ:
— щодо оренди приміщення — у сумі 250 грн. (1000 грн. х 0,25);
— щодо послуг зв’язку — у сумі 150 грн. (600 грн. х 0,25).
До речі, у видавничій справі існує ще один метод визначення частки ПДВ, що входить до складу податкового кредиту. Цей метод полягає в такому: визначається
площа видання, на якій розміщено рекламу; потім розраховується питома вага цієї площі в загальній площі видання; і вже після цього пропорційно отриманій частці збільшується податковий кредит, що припадає на рекламні послуги. Такий порядок випливає з листа ДПАУ від 14.02.2002 р. № 2685/7/15-1217.Якщо з урахуванням даних прикладу припустити, що рекламна площа видання становить 70 %, то до складу податкового кредиту «вхідний» ПДВ (за винятком витрат на оренду приміщення і на оплату послуг зв’язку, що розподіляються згідно з
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ) потрапить:— щодо паперу — у сумі 2100 грн. (3000 грн. х 70 % : 100 %);
— щодо послуг друкарні — у сумі 1400 грн. (2000 грн. х 70 % : 100 %).
Щоправда, зазначимо: хоча цей метод і запропоновано безпосередньо ДПАУ, він не зовсім пов’язується з вимогами
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ, тому доцільніше тут, на наш погляд, використовувати один із двох інших описаних вище варіантів.
Порядок відображення податкової накладної в Реєстрі
Незважаючи на те що у випадках, які потребують ПДВ-розподілу, суму ПДВ, що підлягає включенню до податкового кредиту, можливо визначити лише
наприкінці звітного періоду (коли платнику податків стає відомий обсяг операцій, у тому числі оподатковуваних), податкову накладну має бути відображено в Реєстрі отриманих і виданих податкових накладних (далі — Реєстр) уже у момент її отримання (п. 9.2 Порядку № 244).У зв’язку з цим при придбанні товарів (робіт, послуг) з податковим кредитом, що розподіляється, та отриманні від постачальника податкової накладної радимо розділ I «Отримані податкові накладні» Реєстру заповнювати таким чином:
— унести отриману податкову накладну до Реєстру, заповнивши
спочатку щодо неї тільки графи 1 — 6 цього документа;— а
потім уже, здійснивши за результатами звітного періоду розподіл «вхідного» ПДВ (і визначивши частину, що включається та не включається до податкового кредиту ), заповнити в рядку для такої податкової накладної решту граф 7 — 14 Реєстру.Щодо додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», то податковий кредит у такому разі відображається у відповідних його розділах «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» та «Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту». За таких умов
один контрагент буде відображений у розділі II «Податковий кредит» додатка 5 двічі (див. лист ДПАУ від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34).Утім, на практиці використовується й
інший спосіб заповнення Реєстру та додатка 5 у разі ПДВ-розподілу. Він припускає, що отриману податкову накладну спочатку може бути внесено до Реєстру як звичайну накладну, що дає право на відображення податкового кредиту, виходячи з усієї суми вхідного ПДВ (тобто за такою податковою накладною у звичайному порядку заповнюються графи 1 — 8 Реєстру). А потім, здійснивши за підсумками періоду розподіл вхідного ПДВ і визначивши його частину, що не підлягає включенню до податкового кредиту, платник податків у Реєстрі сторнує таку суму з податкового кредиту. Для цього в кінці звітного періоду на підставі бухгалтерської довідки в Реєстрі здійснюється окремий запис, згідно з яким відповідну суму виключено з податкового кредиту, — при цьому зі знаком «-» заповнюються графи 7 і 8 Реєстру з одночасним перенесенням сум із цих граф вже зі знаком «+» до граф 9 і 10 Реєстру.Свої особливості тут має порядок заповнення додатка 5. Так, уключивши отриману податкову накладну в звичайному порядку до розділу II «Податковий кредит» додатка 5 і розподіливши згодом «вхідний» ПДВ за підсумками звітного періоду, платник податків частину ПДВ, що не підлягає включенню до податкового кредиту, відображає у цьому додатку таким чином:
— із знаком «-» у розділі «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» (рядок 10.1 декларації) із зазначенням при цьому в графі 2 такого розділу
власного індивідуального податкового номера — ІПН;— при цьому одночасно на цю ж суму робиться запис у розділі «Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту» (рядок 10.2 декларацій) також із зазначенням при цьому
власного ІПН у графі 2.Рекомендуємо використовувати другий спосіб тільки за погодженням з місцевою ДПІ.
Зазначимо, що в контексті
розпорядження № 838-р та листа ДПАУ від 04.08.2009 р. № 16521/7/16-1517 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 64) такі дії платника податків щодо зменшення сформованого раніше податкового кредиту з ПДВ виглядають виправданими.От такі особливості розподілу «вхідного» ПДВ у ситуації, яку ми розглянули. Гадаємо, що залежно від специфіки діяльності підприємства, ви оберете найприйнятніший для вас варіант. Бажаємо успіху та лише добрих результатів!
