Теми статей
Обрати теми

Про що не забути в новорічний період (бухгалтеру на замітку)

Редакція ПБО
Стаття

Про що не забути в новорічний період
(бухгалтеру на замітку)

 

Із кожним днем все ближче новорічні свята. А щоб у передноворічній святковій метушні, що захопила всіх, чогось не забути та не обійти увагою, сьогодні ми вирішили нагадати деякі з облікових моментів, важливих при входженні в новий (для бухгалтера — ще й звітний) рік. Більшою мірою вони пов’язані з паперовими формальностями. Ітиметься про подання заяв, що підтверджують вибір платника податків на користь того чи іншого облікового підходу, дотримуватися якого вирішено в майбутньому.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про держбюджет на 2009 рік

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Положення № 79

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

Порядок № 166

— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.

Постанова № 507

— постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99).

 

Почнемо з приємного, тобто з того, чого подавати не потрібно.

 

Декларація з прибутку за 11 місяців 2009 року не подається

Приємною несподіванкою року, що минає, стало «звільнення» платників податків від необхідності подання вже звичної та традиційної декларації з податку на прибуток за 11-місячний період. Так, на відміну від попередніх років,

декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2009 року подавати не потрібно. Адже жодних законодавчих підстав для цього не існує (нагадаємо, норми п. 22.13 Закону про податок на прибуток встановлювали такий обов’язок виключно для 2008 року і на наступний 2009 рік подовжені не були; до того ж жодних подібних законодавчих застережень немає ані в Законі про держбюджет на 2009 рік, ані в інших законодавчих актах).

На цю особливість зверталася увага й у консультації фахівців ДПАУ в рубриці «Думка фахівців офіційних органів» газети «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 94, с. 46, де роз’яснювалося, що подання декларації за звітний період 11 місяців 2009 року жодним законодавчим документом

не передбачено. Також про це йшлося і в листі ДПАУ від 02.12.2009 р. № 26806/7/15-0217, у якому при цьому зазначалося: якщо все ж платники податків перестрахувалися та «за звичкою» подали 11-місячну декларацію, то вона приймається податковими органами з грифом «До відома» та до особових рахунків платників податку на прибуток при цьому не вноситься (тому сплачувати відображене в ній податкове зобов’язання не потрібно).

 

Вибираємо (застосовуємо, покидаємо) єдиний податок — подаємо заяву

Переходимо на єдиний податок.

Як відомо, працювати на спрощеній системі оподаткування можуть суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні особи або приватні підприємці), які відповідають критеріям Указу № 727. Якщо його вимоги дотримуються й суб’єкт господарювання вирішує з нового року вибрати спосіб оподаткування своєї діяльності за єдиним податком, то слід пам’ятати про необхідність відповідного повідомлення про це податкових органів. Із цією метою, щоб стати спрощенцем, суб’єкту малого підприємництва необхідно не пізніше ніж за 15 днів до початку нового звітного періоду (кварталу) подати письмову заяву податковому органу за місцем державної реєстрації.

 

Заява про вибір єдиного податку

Що потрібно подати

Примітки

Заява про перехід на спрощену систему оподаткування

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу переходу на єдиний податок. При цьому:

підприємства (юридичні особи) подають Заяву про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за формою, наведеною в додатку до Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою, затвердженого наказом ДПАУ від 13.10.98 р. № 476, обов’язково зазначаючи в ній вибрану ставку єдиного податку: 6 % або 10 %;

фізичні особи — підприємці подають Заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599, зазначаючи в ній види підприємницької діяльності, що провадяться, а також додаючи до заяви копію платіжного документа про попередню сплату єдиного податку авансом не менш ніж за календарний місяць

 

Отже, з урахуванням відведеного 15-денного строку, щоб стати єдиноподатником з нового 2010 року,

подати таку заяву слід не пізніше 16 грудня поточного року (тобто 16 грудня 2009 року — останній день її подання).

У свою чергу, на підставі поданої заяви протягом 10 робочих днів податковий орган зобов’язаний видати безоплатно суб’єкту підприємництва Свідоцтво про сплату єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Залишаємося на єдиному податку.

Усе викладене про подання заяви стосується й осіб, які вирішили зберегти свій статус спрощенця в новому році, тобто і в наступному 2010 році так само, як і в поточному, залишатися на спрощеній системі оподаткування. Це пов’язане з тим, що Свідоцтво єдиноподатника, як відомо, видається строком на 1 рік (п. 7 Порядку № 476, п. 2 Порядку № 599). А тому з наближенням нового року підтвердити своє рішення про незмінність єдиноподаткового статусу в майбутньому також треба буде й уже існуючим спрощенцям шляхом подання аналогічної заяви податковим органам (за умови, звісно, якщо вони, як і раніше, відповідають єдиноподатковим критеріям).

Покидаємо єдиний податок.

А от у єдиноподатників, які вирішили залишити спрощену систему , ситуація дещо інша. Річ у тім, що за загальними правилами (згідно зі ст. 4 Указу № 727) для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та переходу з наступного кварталу на загальну систему оподаткування суб’єкту малого підприємництва слід також подати податковим органам відповідну заяву не пізніше ніж за 15 днів до закінчення останнього кварталу перебування на єдиному податку. Однак, як роз’яснюють податківці (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 35, с. 37), суб’єктам підприємництва, які покидають єдиний податок з нового року (тобто відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування з початку календарного року) заяву про відмову подавати не потрібно. У такому разі після закінчення року (IV кварталу) достатньо здати Свідоцтво платника єдиного податку до податкового органу, який його видав, і з нового року суб’єкт господарювання автоматично вважатиметься таким, що перебуває на загальній системі оподаткування.

І ще один момент, пов’язаний з відмовою від єдиного податку через перевищення виручки. Нагадаємо: контролюючі органи наполягають на тому, що в разі перевищення граничного обсягу виручки

в поточному році суб’єкт підприємництва втрачає можливість перейти на спрощену систему оподаткування весь наступний календарний рік (лист ДПАУ від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714, лист Держкомпідприємництва від 25.04.2007 р. № 2987 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 71). Тобто перевищивши один раз виручку, знову повернутися на єдиний податок підприємство зможе, як роз’яснюють податківці, тільки після повного календарного року роботи (так, наприклад, перевищивши виручку у 2009 році, перейти на єдиний податок у 2010 році не можна, а знову стати спрощенцем удасться лише з початку 2011 року за умови дотримання, звісно, умов Указу № 727 ).

 

Єдиноподаткові перехідні ПДВ-моменти

При

переході на єдиний податок також може виникнути необхідність у реєстрації платником ПДВ (анулюванні такої реєстрації) та поданні відповідних ПДВ-заяв.

 

ПДВ-заяви при переході на єдиний податок

Що потрібно подати

Примітки

1

2

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (за формою № 1-ПДВ, додаток 1 до Положення № 79)

Реєстраційну заяву подають податковим органам підприємства (юрособи), які вибирають при переході ставку єдиного податку 6 % та які не були до цього платниками ПДВ. Такі суб’єкти господарювання підлягають обов’язковій реєстрації платниками ПДВ з 1 числа кварталу, в якому вони стали спрощенцями (п. 12.2 Положення № 79).

При цьому реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу переходу (тобто в той же 15-денний строк, що і заява про перехід на єдиний податок; отже, для переходу на єдиний податок за ставкою 6 % з початку 2010 року подати її слід не пізніше 16 грудня 2009 року).

За підприємствами, які переходять на 6 % єдиний податок та вже є платниками ПДВ, статус платника ПДВ (індивідуальний податковий номер та свідоцтво) при цьому просто зберігається

Заява про анулювання реєстрації платника ПДВ (за формою № 3-ПДВ, додаток 3 до Положення № 79)

 

Заяву про анулювання реєстрації:

— подають фізичні особи — підприємці, які при переході на спрощену систему оподаткування вирішили за власним бажанням відмовитися від сплати ПДВ та покинути лави платників цього податку (абзац другий п. 12.3 Положення № 79);

— можуть подавати підприємства, що вибирають при переході ставку єдиного податку 10 %, які до цього були зареєстровані платниками ПДВ, але тепер втрачають цей статус (п. 25.1 Положення № 79).

Конкретний строк подання заяви про анулювання Положенням № 79 не встановлено, однак передбачено, що в єдиноподатковому випадку анулювання ПДВ-реєстрації відбувається з моменту переходу на сплату єдиного податку. При цьому на Свідоцтві платника ПДВ (а також його копіях) робиться відповідна відмітка про кінцевий термін дії Свідоцтва — до дати останнього дня звітного періоду, що передує переходу на єдиний податок, тобто при переході на єдиний податок з нового року — до 31 грудня (п.п. «в» п. 25, п. 25.1 Положення № 79).

Щоправда, для підприємств подання такої заяви навряд чи можна назвати обов’язковим (для юросіб це швидше все ж міра організаційного характеру). Адже якщо заяву про анулювання підприємство не подасть, то податковий орган (на підставі Свідоцтва про сплату єдиного податку за ставкою 10 %, що видається) сам прийме рішення про анулювання, направивши платнику податків при цьому примірник Акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ з додатка 5 до Положення № 79 (п. 25.2 Положення № 79). Докладніше особливості зняття з ПДВ-реєстрації розглядалися в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 11

 

Нагадаємо також:

фізичні особи — підприємці , які стають єдиноподатниками, у цьому випадку мають право вибору і самостійно вирішують: бути чи не бути платниками ПДВ (п. 4 постанови № 507, лист ДПАУ від 11.03.2008 р. № 3004/Д/17-0714 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 71). Якщо все ж за своїм бажанням підприємець вирішує опинитися в числі платників цього податку (п. 12.3 Положення № 79), то для нього діють правила п. 13 Положення № 79, що стосуються добровільної реєстрації. Тобто реєстраційну заяву згідно з п.п. «в» п. 13 Положення № 79 має бути подано не пізніше 20 календарних днів до початку періоду, з якого вирішено стати ПДВ-платником. У ній підприємець може вказати бажаний день ПДВ-реєстрації, наприклад, 1 число кварталу, за умови, що він настає не раніше, ніж через 20 календарних днів після подання такої заяви до податкового органу (п.п. 13.1 Положення № 79).

При цьому слід мати на увазі, що, як роз’яснює ДПАУ, єдиноподатники (і юрособи, і фізособи), які пройшли ПДВ-реєстрацію, автоматично стають

квартальними платниками ПДВ (тобто подають декларації та сплачують ПДВ поквартально). Причому такий звітний період зберігається за ними протягом усього періоду «єдиноподатковості», навіть у разі досягнення обсягу у 300 тис. грн. Однак, на відміну від загальних правил переходу «на квартал» (про які зазначатиметься далі), заяву про вибір квартального періоду з ПДВ єдиноподатники при цьому подавати не повинні (п. 20 листа ДПАУ від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 47; лист ДПАУ від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 39).

У зворотній ситуації — у разі

відмови від єдиного податку та переходу з нового звітного року на загальну систему оподаткування — необхідність у ПДВ-реєстрації та відповідно поданні реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ може виникнути, зокрема, при обов’язковому переході зі спрощеної системи оподаткування внаслідок перевищення виручки (понад 500 тис. грн. — для фізосіб, понад 1 млн грн. — для юросіб):

 

ПДВ-заява при переході з єдиного податку

(унаслідок перевищення виручки)

Що потрібно подати

Примітки

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (за формою № 1-ПДВ, додаток 1 до Положення № 79)

Реєстраційну заяву податковим органам подають:

підприємства (юридичні особи — платники єдиного податку за ставкою 10 %), що перевищили виручку (п.п. «б» п. 12.1 Положення № 79):

— у 1 або 2 місяці кварталу — не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу переходу на загальну систему оподаткування (тобто при переході на загальну систему оподаткування з початку 2010 року — не пізніше 16 грудня 2009 року);

— у 3 місяці кварталу — не пізніше 20 календарного дня після закінчення останнього кварталу роботи на єдиному податку (тобто не пізніше 20 січня 2010 року).— фізичні особи — підприємці — не пізніше 20 календарного дня з моменту перевищення виручки.

При цьому в реєстраційній заяві суб’єкти господарювання можуть указати дату бажаної реєстрації, наприклад 1 число кварталу роботи на загальній системі (наприклад 1 січня 2010 року), якщо заяву буде подано не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку такого кварталу переходу (п.п. «а» п. 12.1 Положення № 79)

 

Щоправда, як і раніше, залишається запитання: як бути єдиноподатникам, які переходять на загальну систему з інших причин, наприклад, через перевищення чисельності (50 осіб — для юросіб, 10 осіб — для фізосіб) або за власним бажанням, та в яких оподатковувані обсяги за останні 12 місяців при цьому перевищили 300 тис. грн.? Судячи з усього, реєстраційну заяву їм доведеться подати протягом 20 днів із дня роботи на загальній системі. Хоча, звісно, хотілося б дочекатися офіційних роз’яснень із цього приводу.

 

Вибираємо (підтверджуємо) квартальний період з ПДВ

Нагадаємо: при дотриманні умов з

п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ (неперевищенні обсягів оподатковуваних операцій за минулі 12 місячних податкових періодів без урахування ПДВ 300 тис. грн.) платник ПДВ отримує можливість вибору звітного періоду та за своїм рішенням може змінити «місяць» на «календарний квартал». Актуальним це питання, звичайно, стає з наближенням нового року, адже саме з початку календарного року згідно з п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ можливий такий перехід. При цьому платник податків, який вирішив з майбутнього року стати квартальником, повинен повідомити про такий свій вибір податкові органи, подавши разом з декларацією за останній податковий період поточного календарного року таку заяву:

 

Заява про вибір квартального періоду з ПДВ

Що потрібно подати

Примітки

Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду (за формою додатка 1 до Порядку № 166)

Для переходу з наступного календарного року на квартальний звітний період заяву має бути подано платником податків разом із декларацією за останній податковий період поточного календарного року. При цьому відмітка про заяву, що додається, проставляється в завершальній частині такої декларації в рядку «Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду»

 

Так, для переходу на квартальний період з I кварталу 2010 року таку заяву слід подати разом з декларацією за грудень 2009 року, граничний строк подання якої припадає на 20 січня 2010 року.

Так само слід діяти й тим, хто

вже є квартальним платником ПДВ і бажає залишатися ним і в подальшому, тобто в наступному році (при підпаданні, звичайно, під квартальні умови перебування з п.п. 7.8.2). Таким платникам податків також необхідно підтвердити збереження квартального ПДВ-періоду поданням аналогічної заяви. Щоправда, будучи квартальниками, вони подадуть її вже відповідно разом з останньою квартальною ПДВ-декларацією поточного року, тобто разом з декларацією за IV квартал 2009 року, граничний строк подання якої припадає на 9 лютого 2010 року. І хоча про необхідність підтвердження «квартального» статусу на майбутній рік ані в Законі про ПДВ, ані в Порядку № 166 не зазначається, однак водночас в абзаці третьому п. 2.4 Порядку № 166 передбачено зворотний випадок: якщо платник податків разом з декларацією за підсумками останнього звітного періоду календарного року такої заяви податковим органам не подає, то він вважається таким, що втратив «квартальну» можливість та зобов’язаний з початку наступного календарного року застосовувати місячний звітний період. На це зверталася увага й у п. 19 листа ДПАУ від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 47, де також вказувалося на необхідність подання заяви для збереження квартального статусу вже існуючими квартальниками.

Також відзначимо такі важливі «квартальні» моменти:

— перейти на квартал можна тільки після закінчення першого повного календарного року перебування в лавах платників ПДВ;

— перехід на квартал можливий тільки з початку календарного року (відповідно початком застосування квартального податкового періоду є перший квартал кожного календарного року);

— платник податків, який прийняв рішення про застосування квартального періоду (в якого при цьому додержано оподатковувані обсяги — до 300 тис. грн. без ПДВ), не має права протягом року відмовитися від нього і перейти на місячний період;

— якщо у квартальника

обсяги оподатковуваних операцій без ПДВ перевищили 300 тис. грн., то йому слід самостійно, починаючи з місяця перевищення, перейти на місячний звітний період, подавши за результатами такого місяця місячну ПДВ-декларацію з проставлянням в її завершальній частині відмітки в рядку «Відмітка про перехід на місячний податковий період з поточного звітного податкового періоду»; подання будь-якої заяви про перехід з квартального періоду при цьому законодавчо не передбачено (п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ, п. 2.5 Порядку № 166). Докладніше ця ситуація розглядалася в п. 1 листа ДПАУ від 28.02.2008 р. № 3975/7/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 55, де роз’яснювалося: якщо 300-тисячний обсяг перевищено, наприклад, у другому місяці кварталу (припустимо, у другому місяці IV кварталу — у листопаді, що, у свою чергу, починаючи з листопада, потребує переходу на місячний звітний період), то звітувати платнику податків у цьому випадку слід так: подавати місячні декларації з ПДВ починаючи з листопада, тобто за листопад та за грудень (також відповідно звітуючи щомісячно і наступного року), а також, вибуваючи з квартального періоду, подати податкову декларацію з ПДВ за IV квартал, в якій при цьому буде відображено показники тільки одного місяця кварталу — жовтня.

 

Переходимо на касовий метод ПДВ-обліку

Невеликі обсяги операцій (за останні 12 календарних місяців не вище 300 тис. грн. без ПДВ) можуть бути підставою і для перегляду методу ПДВ-обліку. Адже згідно з

п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ у такому разі можна вибрати касовий метод обліку ПДВ, який, на відміну від загального порядку оподаткування за правилом першої події, передбачає формування податкових зобов’язань та податкового кредиту платником податків виключно за такою подією, як оплата (п. 1.11 Закону про ПДВ).

При дотриманні умов

п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ перейти на касовий метод (на відміну від переходу на квартальний період) можна в будь-який час протягом року (з початку будь-якого звітного періоду), у тому числі і при ПДВ-реєстрації. Причому зробити це можуть як місячні, так і квартальні платники ПДВ. Та все ж, як правило, зручніше це приурочити до початку року.

Про своє рішення стати «касовим» платником ПДВ суб’єкт господарювання повинен повідомити податкові органи, подавши

рішення про вибір касового методу ПДВ-обліку:

 

Рішення про вибір касового методу обліку ПДВ

Що потрібно подати

Примітки

Рішення про вибір касового методу обліку ПДВ

Оскільки форму такого рішення (заяви) офіційно не затверджено, воно складається в довільній формі.

При цьому залежно від ситуації (моменту переходу на касовий метод) рішення про вибір касового методу подається (п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ):

— суб’єктами господарювання, які тільки реєструються платниками ПДВ, — разом із заявою про реєстрацію (Реєстраційною заявою платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ);

— уже зареєстрованими платниками ПДВ — разом із декларацією з ПДВ за звітний період, протягом якого зроблено такий вибір. При цьому відмітка про рішення, що додається, проставляється в завершальній частині такої декларації в рядку «Рішення (заява) щодо вибору касового методу». Відповідно платники податків, які вирішили перейти на касовий метод з початку 2010 року, подадуть таке рішення разом з декларацією за грудень 2009 року (IV квартал 2009 року), проставивши відмітку про це в завершальній частині декларації

 

Вибравши касовий метод, підприємство в подальшому не повинно забувати про проставляння відповідної «касової»

відмітки в полі «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку: дата початку застосування касового методу» у завершальній частині ПДВ-декларацій, що подаються протягом усього строку застосування касового методу (до переходу на облік за правилом першої події).

Нагадаємо також, що, як передбачає «касовий»

п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ:

— касовий метод

не може застосовуватися до (1) експортно-імпортних операцій та (2) операцій з поставки підакцизних товарів (тобто оподаткування таких операцій має відбуватися у платника податків у загальновстановленому порядку за правилом першої події);

— вибравши касовий метод, важливо контролювати

стан розрахунків з покупцями та строки оплати. У разі неоплати товарів (послуг) покупцями понад 3 місяці (квартал) платнику податків слід почати процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості згідно із законодавством (судячи з усього, у порядку, обумовленому ст. 12 Закону про податок на прибуток). Інакше, якщо він цього не зробить, то на суму нарахованих податків йому належить збільшити свої податкові зобов’язання за підсумками наступного звітного періоду;

— існує мінімальний строк перебування на касовому методі. Так, платник ПДВ, який вибрав касовий метод,

не може відмовитися від нього протягом 12 місячних (4 квартальних) податкових періодів (а платник ПДВ, який застосовує касовий метод з моменту реєстрації, не може змінити такий метод обліку ПДВ до кінця року реєстрації). Виняток становить випадок перевищення граничних оподатковуваних обсягів (300 тис. грн. без ПДВ), що, власне, і надають право перебування на касовому методі. У такому разі платник податків повинен відмовитися від касового методу (подавши податковому органу заяву про відмову у довільній формі разом із декларацією, що складається за період перевищення) та перейти до обліку ПДВ за правилом першої події починаючи з наступного звітного періоду (п. 2 листа ДПАУ від 24.01.2007 р. № 666/6/16-1515-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 21). Ну і, звісно, при збереженні 300-тисячних обсягів після закінчення мінімального строку перебування на касовому методі відмовитися від нього платник податків може за власним бажанням, також подавши для цього заяву про відмову в довільній формі (судячи з усього, також разом з останньою «касовою» декларацією), проставивши при цьому відповідні відмітки в ПДВ-декларації в рядку «Заява про відмову від застосування касового методу» та вказавши дату закінчення застосування касового методу.

 

Якщо вирішено застосовувати знижені норми амортизації

Як відомо,

п.п. 8.6.1 Закону про податок на прибуток дозволяє платнику податків за власним рішенням застосовувати інші податкові норми амортизації, однак за умови, що вони не перевищуватимуть норм, установлених ст. 8 цього Закону (так звані «знижені» норми).

І хоча в результаті податкова амортизація нараховуватиметься в меншій сумі, проте, у застосуванні «знижених» норм можуть бути зацікавлені збиткові підприємства або підприємства з невеликим податковим прибутком, на балансі яких значаться дорогі об’єкти, а також платники податків, які не бажають обтяжувати себе складнощами податкового обліку, пов’язаними з амортизацією «старих» та «нових» ОФ. Адже на сьогодні, нагадаємо, через розподіл основних фондів на «старі» та «нові» (залежно від моменту здійснення витрат на їх придбання — «до» чи «після» 01.01.2004 р. та стану ОФ, що купуються, — нові або такі, що були в експлуатації) у податковому обліку, як відомо, можливе існування 7 груп основних фондів:

 

«Старі» та «нові» ОФ

(норми амортизації)

Групи ОФ

Квартальна норма амортизації, %

«старі» норми (згідно з редакцією п.п. 8.6.1 Закону про податок на прибуток, що діяла до 01.01.2004 р.)

«нові» норми (згідно з редакцією п.п. 8.6.1 Закону про податок на прибуток, що діє з 01.01.2004 р.)

Група 1

1,25

2

Група 2

6,25

10

Група 3

3,75

6

Група 4

15*

* Для ОФ групи 4 розподіл на «старі» та «нові» не передбачено, а встановлено єдину норму амортизації 15 %.

 

Відповідно такий розподіл ОФ, у свою чергу, потребує ведення окремого обліку витрат з придбання «старих» і «нових» основних фондів, а також витрат з поліпшення таких ОФ. Тому платник податків може скористатися правом, наданим йому

п.п. 8.6.1 Закону про податок на прибуток, та, щоб уникнути подібного розділення, амортизувати ОФ за «зниженими» нормами — наприклад, амортизувати всі свої ОФ (та витрати на їх поліпшення) за «старими» (меншими) нормами амортизації. Якщо цей підхід видасться зручним, то потрібно враховувати, що згідно з п.п. 8.6.1 Закону про податок на прибуток рішення про застосування «знижених» норм амортизації:

— приймається платником податків до початку звітного податкового року і не може бути змінене протягом такого року;

— доводиться до відома податкового органу разом з поданням декларації з податку на прибуток за I квартал такого звітного податкового року.

Для дотримання цих умов, вважаємо, достатньо оформити прийняте рішення наказом по підприємству (датованим поточним роком), копію якого подати згодом податковому органу разом з першою квартальною декларацією (граничний строк якої припаде на 10 травня 2010 року).

 

Якщо в майбутньому об’єкта оподаткування не виникне

У деяких випадках платникам окремих податків і зборів (таких, наприклад, як податок з реклами, екозбір), переходячи в новий рік, слід мати на увазі таку особливість: якщо передбачається, що об’єкт оподаткування в наступному році не виникне, необхідно повідомити про це податкові органи, щоб знятися з обліку як платник такого обов’язкового платежу.

Так, наприклад, стосовно екозбору подібну ситуацію прямо обумовлено

абзацом дев’ятим п. 7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 19.07.99 р. № 162/379. Ним передбачено: якщо платник збору з початку нового звітного року не планує здійснювати викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів протягом звітного року, то такий платник збору повинен повідомити про це відповідний податковий орган, в якому він перебуває на податковому обліку як платник такого збору (тобто податковий орган за місцем знаходження джерел забруднення, а в разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення — податковий орган, де платник податків перебуває на податковому обліку) та скласти заяву (вочевидь, довільної форми) про відсутність у нього у звітному році об’єкта для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища. Інакше, якщо він цього не зробить, то зобов’язаний буде подавати податкові розрахунки за загальними правилами, установленими Інструкцією № 162/379.

Отже, платник податків, який з початку 2010 року не планує протягом такого року «забруднювати» навколишнє середовище, може скласти про це заяву, подати яку податковим органам краще до початку звітного року, але все-таки не пізніше граничного строку подання податкового розрахунку збору за I квартал 2010 року. Інакше в разі неподання такої заяви та неподання при цьому протягом року до податкових органів звітності з екозбору суб’єктам господарювання можуть загрожувати штрафи за неподання податкової звітності згідно з

п.п. 17.1.1 Закону № 2181.

На жаль, Методичні рекомендації щодо повноти охоплення обліком платників окремих видів податків, затверджені наказом ДПАУ від 19.12.2008 р. № 784 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 16, залишили ситуацію, що розглядається, без уваги. Однак у загальних рисах цей випадок зняття з обліку застерігається в п.п. 7.11.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженому наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80, та в п.п. 6.3.1 Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом ДПАУ від 28.02.2007 р. № 110, де вказується на необхідність зняття з обліку на підставі відповідних підтверджуючих документів, у тому числі й унаслідок відсутності об’єкта оподаткування. Імовірно, одним із таких «підтверджуючих документів» саме і може бути добровільна заява, що надходить від самого платника податків. Тому для свого спокою таку заяву все ж краще подати.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі