Теми статей
Обрати теми

Проводимо інвентаризацію майна підприємства

Редакція ПБО
Стаття

Проводимо інвентаризацію майна підприємства

 

Як відомо, метою бухгалтерського обліку та фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень достовірних даних про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Забезпечити такі достовірні дані покликана інвентаризація всіх його активів та зобов’язань. Про те, як проводиться інвентаризація майна підприємства і якими документами оформляються її результати, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Інвентаризуємо основні засоби

 

Який порядок інвентаризації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів?

 

Насамперед уточнимо, що з точки зору

П(С)БО 7 основні засоби та інші необоротні матеріальні активи є основними засобами. Тому відносно і тієї, і іншої групи активів діє єдиний порядок інвентаризації, установлений Інструкцією № 69.

Так, згідно з

абзацом «б» п. 3 цієї Інструкції інвентаризація основних засобів проводиться щорічно з 1 жовтня по 31 грудня (обов’язково перед складанням річної бухгалтерської звітності).

А от інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних засобів може проводитися

один раз на три роки, а бібліотечних фондів — один раз на п’ять років.

Слід мати на увазі, що інвентаризації підлягають як

власні основні засоби, що знаходяться безпосередньо на підприємстві (або передані в оренду, на відповідальне зберігання), так і основні засоби, що не належать підприємству (орендовані, прийняті на відповідальне зберігання), облік яких ведеться на позабалансових рахунках (див. п. 5 Інструкції № 69 ).

Відповідно до

п. 7 Інструкції № 69 інвентаризаційна комісія:

— перевіряє фактичну наявність основних засобів;

— виявляє активи, що не використовуються підприємством;

— перевіряє дотримання правил утримання та експлуатації основних засобів;

— перевіряє реальність вартості зарахованих на баланс основних засобів.

При інвентаризації також перевіряється наявність документів на

земельні ділянки, водоймища та інші об’єкти природних ресурсів, які підтверджують право власності підприємства на ці об’єкти (п. 11.7 Інструкції № 69).

Для оформлення даних інвентаризації основних засобів (будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин та устаткування, транспортних засобів, інструменту, обчислювальної техніки, виробничого та господарського інвентарю тощо) застосовується

Інвентаризаційний опис основних засобів за формою № інв-1, затвердженою постановою № 241.

На основні засоби, які отримано

в оренду або перебувають на відповідальному зберіганні, складається окремий інвентаризаційний опис за формою № інв-1.

Заголовна частина цієї форми містить розписку про те, що всі цінності оприбутковано, а ті, що вибули, — списано на витрати. Її заповнює матеріально відповідальна особа (або група осіб) до початку проведення інвентаризації.

Форма інвентаризаційного опису заповнюється членами робочої комісії безпосередньо під час проведення інвентаризації. Утім, при великій номенклатурі інвентарних об’єктів доцільніше, щоб графи 1 — 6 інвентаризаційного опису ще до початку інвентаризації заповнила бухгалтерська служба. Так можна буде уникнути незбігів назв та характеристик основних засобів у бухгалтерському обліку та в інвентаризаційному описі, що іноді трапляється при проведенні інвентаризації.

Інвентаризаційний опис складається комісією в

одному примірнику окремо за кожним місцезнаходженням цінностей та посадовою особою, відповідальною за збереження основних засобів.

Якщо під час інвентаризації виявлено об’єкти основних засобів, не відображені в бухгалтерському обліку, в інвентаризаційному описі наводяться

дані про їх придбання або спорудження (п. 11.7 Інструкції № 69).

Наведемо зразок заповнення Інвентаризаційного опису основних засобів за формою № інв-1 (фрагмент).

 

Інвентаризаційний опис основних засобів за формою № інв-1 (фрагмент)

№ з/п

Найменування та стисла характеристика

Рік випуску (спорудження)

Номер

Значиться на «1» грудня 2009 р.

Відмітка про вибуття

інвентарний

заводський

паспорта*

фактична наявність

за даними бухгалтерського обліку

кількість

вартість

кількість

вартість

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

Автомобіль Hyundai Sonata NF 2.0 МТ

105042953

1

98600

1

98600

2

Шафа-купе

104082815

1

3560

1

3560

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

28

Зволожувач повітря Boneco Air-O-Swiss E2441

112043814

1

760

Разом

27

485649

28

486409

х

* Графа 6 «Номер паспорта» заповнюється на основні засоби, що містять дорогоцінні метали.

 

При виявленні придатних для використання об’єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, інвентаризаційна комісія може внести пропозицію про визначення їх

справедливої та ліквідаційної вартості .

Щодо об’єктів основних засобів, які фактично не відповідають цим критеріям, інвентаризаційна комісія може порекомендувати перевести їх до складу інших активів (товарно-матеріальних цінностей або малоцінних та швидкозношуваних предметів). А при виявленні об’єктів основних засобів, непридатних для подальшої експлуатації (що не підлягають ремонту, знищених, розібраних), може бути рекомендовано списання їх з балансу підприємства. На списання таких основних засобів складається відповідний акт (типова форма № ОЗ-3, для автотранспортних засобів — форма № ОЗ-4).

Відмінності даних про фактичну наявність основних засобів у бухгалтерському обліку з даними, установленими при проведенні інвентаризації, відображаються у

Звіряльній відомості результатів інвентаризації основних засобів (форма № інв-18). Ця відомість складається бухгалтером підприємства в одному примірнику та зберігається в бухгалтерії. А заповнюється вона так:

 

Інвентаризаційний опис основних засобів за формою № інв-18 (фрагмент)

№ з/п

Найменування та стисла характеристика об’єкта

Рік випуску (спорудження)

Номер

Результати інвентаризації

інвентарний

заводський

паспорта

надлишок

нестача

кількість

вартість

кількість

вартість

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Зволожувач повітря Boneco Air-O-Swiss E2441

112043814

1

760

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

 

Інвентаризуємо нематеріальні активи

 

В якому порядку здійснюється інвентаризація нематеріальних активів? Який первинний документ використовується для відображення її результатів?

 

Приступаючи до інвентаризації нематеріальних активів, слід пам’ятати, що

п. 5 П(С)БО 8 відносить до них:

— права користування природними ресурсами (надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

— права користування майном (право користування земельною ділянкою згідно із земельним законодавством, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

— права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів та послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);

— права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

— авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);

— незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

— інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Інформація про наявність і рух нематеріальних активів відображається на

рахунку 12 «Нематеріальні активи» та на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

На жаль, порядок проведення інвентаризації нематеріальних активів у

Інструкції № 69 не прописано, тут визначено лише її завдання, що включають:

— установлення фактичної наявності нематеріальних активів;

— виявлення нематеріальних активів, які не використовуються;

— перевірка реальності вартості нематеріальних активів, що обліковуються, та за необхідності проведення їх переоцінки.

Разом із тим для цих цілей підприємство може скористатися рекомендаціями, викладеними в

Порядку № 732 та в листі Мінфіну від 12.08.2005 р. № 31-04200-10-5/17045, що обумовлюють правила проведення інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності.

Так, з метою ідентифікації таких об’єктів інвентаризаційна комісія переконується

в наявності та чинності документів, які засвідчують правомірність придбання прав власності, прав використання об’єктів інтелектуальної власності — патентів, свідоцтв, дипломів, ліцензій, договорів тощо.

Таким чином, при проведенні інвентаризації

нематеріальних активів перевіряється законність оприбуткування їх на баланс (інспектуються документи, що підтверджують право власності підприємства на ці об’єкти), а також з’ясовується, чи відповідають активи, що обліковуються на рахунку 12 та субрахунку 154, критеріям, установленим п. 5 П(С)БО 8.

Результати інвентаризації нематеріальних активів підлягають відображенню в інвентаризаційному опису. Щоправда, спеціальний опис для інвентаризації цієї групи активів

постановою № 241 не передбачено. Проте для такого випадку цілком підійде інвентаризаційний опис за формою № інв-1. А можна і самостійно розробити такий опис, узявши за основу форму № ВНА-1 «Відомість обліку нематеріальних активів, нарахованої амортизації (зносу)», затверджену наказом № 30.

А от для оформлення результатів інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності спеціальний опис

існує — це Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4), затверджений наказом № 732.

 

Інвентаризуємо товарно-матеріальні цінності

 

Перед складанням річної бухгалтерської звітності підприємство проводить інвентаризацію. На що слід звернути увагу при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей?

 

До проведення інвентаризації товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ) слід належним чином підготувати: розкласти за найменуваннями, сортами, групами. Це допоможе в роботі інвентаризаційної комісії, прискорить процес та дасть можливість отримати максимально об’єктивні дані.

При інвентаризації ТМЦ (і запасів у цілому) необхідно пам’ятати, що відповідно до

П(С)БО 9 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням, і якщо їх вартість може бути достовірно визначена. Якщо ТМЦ не відповідають цим критеріям, вони не можуть бути відображені у фінансовій звітності у складі активів. Інвентаризаційна комісія може запропонувати їх списати.

При інвентаризації ТМЦ слід керуватися правилами, установленими

п. 11.8 Інструкції № 69, а саме:

1) переважування, обмір, підрахунок ТМЦ проводяться

в порядку розміщення цінностей у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні ТМЦ у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід у приміщення опечатується і комісія переходить в наступне приміщення;

2) інвентаризаційні описи складаються

окремо на:

— ТМЦ, що знаходяться в дорозі;

— товари та цінності, відвантажені покупцям і не оплачені ними у строк;

— ТМЦ, що перебувають на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);

3) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в

непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів. При цьому обов’язковій перевірці в натурі піддається частина зазначених цінностей;

4) у прибуткових документах на ТМЦ, що

надійшли на об’єкт та прийняті під час інвентаризації, матеріально відповідальна особа у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови проставляє відмітку «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, до якого включено ці цінності;

5) у видаткових документах на ТМЦ, які

відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства та головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, проставляється відмітка і вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;

6) допускається складання

групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

Перед початком інвентаризації від кожної матеріально відповідальної особи або групи осіб (наприклад, при колективній матеріальній відповідальності) береться

розписка, яку може бути включено до заголовної частини інвентаризаційного опису.

Згідно з

наказом № 193 при знятті натуральних залишків ТМЦ, що знаходяться в окремих матеріально відповідальних осіб, за кожним окремим складом, ділянкою, об’єктом складається Інвентаризаційний опис за типовою формою № М-21. У цьому описі зазначаються: найменування матеріалів, їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності. Його підписують усі члени комісії та матеріально відповідальні особи. Але майте на увазі: ця форма не містить розписки матеріально відповідальних осіб, тому перед початком інвентаризації таку розписку з них слід узяти окремо. Вона може бути такого змісту:

 

img 1

 

Поряд із типовою формою № М-21 підприємство має право використовувати й

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма № інв-3), затверджений постановою № 241. Опис за формою № інв-3 містить більше необхідної інформації. У ньому, зокрема, є графи для порівняння даних про фактичну наявність ТМЦ з даними бухгалтерського обліку, а також розписка матеріально відповідальної особи. На свій розсуд підприємство може застосовувати будь-яку з цих двох форм (див. лист Держкомстату від 26.05.2004 р. № 03-04-05/41).

Ми вибрали як приклад форму № інв-3. Наведемо зразок її заповнення.

 

img 2
img 3

 

Нагадаємо, що інвентаризації перед складанням річної бухгалтерської звітності підлягають також майно та матеріальні цінності, які

не належать підприємству та обліковуються на позабалансових рахунках (див. п. 5 Інструкції № 69). При інвентаризації таких ТМЦ, а також ТМЦ, переданих підприємством на відповідальне зберігання, використовується Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (форма № інв-5).

При інвентаризації ТМЦ,

прийнятих на відповідальне зберігання, записи до форми № інв-5 уносяться інвентаризаційною комісією на підставі перевірки та перераховування цінностей у натуральних величинах.

А от підставою для занесення до зазначеного інвентаризаційного опису товарів і матеріалів,

що зберігаються на складах інших підприємств, є документи, що підтверджують передачу цих цінностей на відповідальне зберігання (комісію, переробку).

Заповнена та підписана членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою форма № інв-5 передається до бухгалтерії.

При інвентаризації ТМЦ,

що знаходяться в дорозі (наприклад, у разі передачі ТМЦ між структурними підрозділами підприємства), складається Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що знаходяться в дорозі (форма № інв-6). Цей акт заповнюється в одному примірнику на підставі документів, що підтверджують знаходження матеріалів і товарів у дорозі, підписується та передається до бухгалтерії.

Якщо підприємство передало

предмети спецодягу та білизни в ремонт або прання, вони вносяться до інвентаризаційного опису на підставі квитанцій підприємств побутового обслуговування, інших підприємств та організацій. На непридатні для використання предмети під час інвентаризації складаються окремі інвентаризаційні описи.

Тара

вноситься до інвентаризаційного опису за видами, цільовим призначенням та якісним станом (нова, що була у користуванні, що не потребує ремонту). На непридатну для використання тару під час інвентаризації складається окремий опис.

У бухгалтерії дані всіх інвентаризаційних описів звіряються з даними бухгалтерського обліку. У разі виявлення розбіжностей (надлишків або нестач) щодо таких ТМЦ складаються

звіряльні відомості результатів інвентаризації (форма № інв-19). За ТМЦ, що перебувають на відповідальному зберіганні, складається окрема звіряльна відомість.

Форма № інв-19 заповнюється в одному примірнику бухгалтером підприємства та зберігається в бухгалтерії.

Докладно з правилами обліку виявлених за результатами інвентаризації надлишків та нестач можна ознайомитися у статтях «

Відображаємо результати інвентаризації: інвентаризаційні різниці (пересортиця, нестачі, надлишки)» та « Сумові різниці при пересортиці» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 97 і 2009, № 74 відповідно).

 

Інвентаризуємо незавершене виробництво, незавершене капітальне будівництво та незавершений ремонт

 

Як підприємству провести інвентаризацію незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва та незавершеного ремонту?

 

Інвентаризація незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва та незавершеного ремонту проводиться відповідно до порядку, викладеному в

п. 11.9 Інструкції № 69.

Перед початком інвентаризації

незавершеного виробництва матеріали, покупні напівфабрикати, що не використовуються у виробництві, а також деталі та вузли, обробка яких на цьому етапі завершена, здають на склад та враховують при інвентаризації ТМЦ.

Якщо на робочому місці залишилися

не піддані обробці сировина, матеріали та покупні напівфабрикати, то їх не включають до описів незавершеного виробництва, а відображають в описах ТМЦ або в окремих описах.

Через особливості виробничого циклу кожного окремого підприємства єдиного алгоритму проведення інвентаризації незавершеного виробництва немає. Саме тому немає типової форми інвентаризаційного опису незавершеного виробництва. У зв’язку з цим кожне підприємство встановлює для себе самостійно порядок інвентаризації незавершеного виробництва з урахуванням своєї специфіки та галузевих інструкцій з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції, а також розробляє індивідуальний інвентаризаційний опис.

При інвентаризації

незавершеного капітального будівництва інвентаризаційна комісія перевіряє стан законсервованих об’єктів, будівництво яких тимчасово припинено, установлює причини та підстави для їх консервації. Також фіксують наявність у складі незавершеного капітального будівництва устаткування, переданого для монтажу, який фактично не розпочато. Щодо повністю побудованих та фактично введених в експлуатацію об’єктів без оформлення належних документів, а також щодо завершених, але з будь-яких причин не введених в експлуатацію об’єктів в окремих інвентаризаційних описах вказують причини затримки оформлення документів та здачі в експлуатацію таких об’єктів.

При інвентаризації

незавершеного капітального ремонту основних засобів (будівель, споруд, машин, устаткування, енергетичних установок тощо) в Акті інвентаризації незавершених ремонтів основних засобів (ф. № інв-10) фіксують вид робіт, що виконуються, кошторисну та фактичну вартість виконаного ремонту, різницю між фактичною та кошторисною вартістю.

Цей документ складається в одному примірнику інвентаризаційною комісією на підставі перевірки стану робіт у натурі, підписується та передається до бухгалтерії. При автоматизованій обробці даних з обліку результатів інвентаризації форма № інв-10 у вигляді машинограми із заповненими графами з 1 по 6, 8 і 9 видається комісії. Комісія на підставі перевірки стану робіт у натурі заповнює графу 7, і після оформлення в установленому порядку форма передається на обчислювальну установку для виявлення результатів інвентаризації.

 

Інвентаризуємо касу

 

Як проводиться інвентаризація каси? Який первинний документ складається за її результатами?

 

Почнемо з того, що метою проведення інвентаризації каси є контроль за збереженням коштів та виявлення нестач грошових коштів у касі підприємства.

При інвентаризації каси необхідно враховувати вимоги

Інструкції № 69 та Положення № 637 .

Так, згідно з

п. 7 Інструкції № 69 основними завданнями інвентаризації каси, зокрема, є:

— виявлення фактичної наявності коштів;

— установлення надлишку або нестачі коштів шляхом порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

— перевірка дотримання умов та порядку зберігання грошових коштів.

Інвентаризація каси проводиться у строки, установлені керівником.

До початку інвентаризації всі матеріально відповідальні особи, як і при інвентаризації інших об’єктів,

дають розписку.

Інвентаризація каси включає перераховування фактичної наявності:

грошових коштів (вони можуть знаходитися безпосередньо в касі підприємства, у скриньці РРО або в дорозі);

грошових документів (поштових марок, оплачених проїзних квитків, оплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо);

цінних паперів (векселів, акцій, інвестиційних сертифікатів);

чекових книжок.

До початку інвентаризації всі матеріально відповідальні особи дають розписку про те, що до початку інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на кошти, здані до бухгалтерії, та всі кошти, що надійшли під їх відповідальність, оприбутковано, а ті, що вибули, — списано на витрати (див.

додаток 7 до Положення № 637 ).

Якщо на момент перевірки в касі є цінності інших юридичних або фізичних осіб, касир зобов’язаний зафіксувати це в розписці, указавши необхідні реквізити цих осіб (найменування юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, адреси тощо), кількість та вартість конкретних цінностей, які за ними значаться. Якщо на момент перевірки у приміщенні каси знаходяться особисті гроші або інші цінності касира (наприклад, проїзні квитки, путівки чи цінні папери), їх кількість та суму також має бути зазначено в розписці.

У ході інвентаризації всі

готівкові кошти, що зберігаються в касі, перераховуються покупюрно. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Якщо підприємство застосовує РРО, касир-оператор РРО звіряє готівку, що є на місці проведення розрахунку, із сумою, зазначеною в денному Х-звіті РРО.

Готівка в

іноземній валюті вноситься до акта із зазначенням назви та суми іноземної валюти, курсу НБУ, що діє на день інвентаризації, суми іноземної валюти в перерахунку у грошову одиницю України. Цей запис може виглядати, наприклад, так: «Залишок іноземної валюти в касі становить 100 (сто) доларів США, що за курсом НБУ (7,9878 грн. за 1 долар США) на день складання акта становить 798 грн. 78 коп. ».

Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається

надлишком. Якщо готівкових коштів у касі зберігається менше, ніж за даними обліку, у наявності нестача.

При виявленні під час інвентаризації надлишку або нестачі готівки з’ясовуються обставини їх виникнення. При цьому надлишок

прибуткується в касі шляхом виписки прибуткового касового ордера або шляхом проведення через РРО за допомогою операції «Службове внесення». Сума надлишку зараховується в дохід підприємства, а сума нестачі стягується з винної особи (як правило, це касир, з яким має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність).

В умовах автоматизованого ведення касової книги проводиться перевірка правильності роботи програмних засобів обробки касових документів.

При інвентаризації

грошових коштів у дорозі (грошових сум, унесених до кас банків, ощадних кас або поштових відділень для подальшого їх зарахування на поточні чи інші рахунки підприємства) звіряються суми, що числяться на субрахунках 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» та/або 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті», з даними квитанцій установ банку, поштового відділення, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку.

Грошові документи

перевіряють у тому ж порядку, що і готівка: їх кількість повинна збігатися з даними обліку.

Щодо

цінних паперів, то їх інвентаризують поштучно, акцентуючи увагу на:

— фактичній наявності;

— правильності оформлення та реальності їх вартості, відображеної в балансі підприємства;

— повноті та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку доходів від фінансових інвестицій.

Інвентаризація цінних паперів проводиться окремо за емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної та балансової вартості, строків їх погашення.

Якщо підприємство зберігає цінні папери в

депозитарії, то їх наявність підтверджується випискою депозитарію, на яку і слід орієнтуватися при проведенні інвентаризації.

Робота комісії з інвентаризації каси завершується складанням

Акта про результати інвентаризації готівкових коштів, форму якого наведено в додатку 7 до Положення № 637 .

Цей акт складається

у двох примірниках, його підписують члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальна особа (тобто касир). Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, а другий — залишається в матеріально відповідальної особи.

Наведемо зразок заповнення Акта про результати інвентаризації готівкових грошових коштів:

 

img 4
img 5

 

Інвентаризуємо витрати майбутніх періодів

 

Як інвентаризуються витрати майбутніх періодів та забезпечення майбутніх витрат і платежів?

 

Давайте спочатку з’ясуємо, що є витратами майбутніх періодів. У цьому нам допоможе

п. 36 П(С)БО 2, де зазначено, що під такими витратами розуміються витрати, які було здійснено в поточному або попередньому звітних періодах, але відносяться до наступних звітних періодів .

До

витрат майбутніх періодів Інструкція № 291 відносить:

— витрати, пов’язані з підготовчими роботами в сезонних галузях промисловості;

— витрати, пов’язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів;

— сплачені авансом орендні платежі;

— оплату страхового полісу;

— оплату торгового патенту;

— вартість передплати на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Зазначені витрати обліковуються

на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів».

Щодо

забезпечення майбутніх витрат і платежів, то п. 4 П(С)БО 11 має на увазі під ним зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу. Облік таких сум ведеться на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», дані якого також підлягають інвентаризації.

На рахунку 47 підприємства можуть створювати

забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат і платежів (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів) на:

— оплату відпусток працівникам;

— додаткове пенсійне забезпечення;

— виконання гарантійних зобов’язань;

— забезпечення майбутніх витрат і платежів, зокрема, забезпечення на виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів*, на реструктуризацію та виконання зобов’язань у разі припинення діяльності;

— забезпечення призового фонду (резерв виплат);

— виплату джек-поту, не забезпеченого оплатою участі в лотереї;

— забезпечення матеріального заохочення, зокрема, на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому*;

* Про зміни, унесені з 1 листопада 2009 року наказом Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 25.09.2009 р. № 1125, зокрема, до характеристики рахунка 47, читайте у статті «Бухгалтерське вдосконалення: коментар до наказу Мінфіну № 1125» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 90).

— забезпечення відновлення земельних ділянок.

Згідно з

п. 11.10 Інструкції № 69 інвентаризація витрат майбутніх періодів та забезпечення майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації, відповідності переліку створюваних забезпечень (резервів) затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства, для чого:

— залишок

забезпечення (резерву) на оплату відпусток, уключаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається шляхом розрахунку, який базується на кількості днів не використаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників. Середньоденна зарплата визначається відповідно до законодавства;

— при інвентаризації

резерву на додаткове пенсійне забезпечення працівників уточнюється розмір такого резерву, який необхідний для здійснення цих витрат, виходячи з чисельності працівників, установленого розміру платежів на додаткове пенсійне забезпечення;

— до суми резервів на оплату відпусток і винагороди за вислугу років

додаються відрахування на державне соціальне страхування з цих сум за встановленими нормативами;

— інвентаризація

страхового резерву небанківської фінансової установи , який створюється для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, полягає в обґрунтуванні відповідності залишку зазначеного резерву граничному розміру такого резерву на дату інвентаризації;

— інвентаризаційна комісія за документами встановлює та включає до опису суму, яка підлягає відображенню на рахунку обліку витрат майбутніх періодів та резерву сумнівних боргів.

В

Інструкції № 69 зазначено, що перевірка правильності визначення залишку інших видів резервів на кінець року проводиться відповідно до галузевих вказівок, погоджених із Міністерством фінансів України. На нашу думку, визначення таких залишків має здійснюватися згідно з прийнятими підприємствами методиками створення тих чи інших забезпечень, розробленими відповідно до вимог П(С)БО 11.

Результати інвентаризації витрат майбутніх періодів комісія відображає в

Акті інвентаризації витрат майбутніх періодів за формою № інв-11, який складається в одному примірнику, підписується та передається до бухгалтерії.

Наведемо зразок заповнення форми № інв-11:

 

img 6

 

Що стосується відображення результатів інвентаризації забезпечення майбутніх витрат і платежів, то спеціально розробленої для цієї мети форми акта не існує. У зв’язку з цим підприємства можуть розробити свою форму, узявши за основу форму № інв-11, з урахуванням особливостей формування показників, що впливають на неї.

 

Інвентаризуємо розрахунки з дебіторами та кредиторами

 

Який порядок проведення інвентаризації розрахунків із дебіторами та кредиторами?

 

Під час проведення інвентаризації розрахунків комісія встановлює наявність у підприємства

дебіторської та кредиторської заборгованості , її реальну величину, вживає заходів для усунення розбіжностей за виявленими сумами.

При цьому слід керуватися

п. 11.11 Інструкції № 69, нормами П(С)БО 10 і П(С)БО 11, що встановлюють правила визнання та оцінки дебіторської і кредиторської заборгованості, а також листом Мінфіну від 18.09.2007 р. № 31-34000-10-10/18896.

Інвентаризація

дебіторської заборгованості починається з того, що підприємство-кредитор направляє дебіторам скріплені підписом та печаткою виписки (акти звірки розрахунків), в яких указуються номер договору, дата і сума перерахування коштів або дата і сума відвантаження товарів (робіт, послуг). Акт звірки складається в довільній формі із зазначенням усіх реквізитів, властивих первинному документу згідно з п. 2.4 Положення № 88.

Дебітор повинен

протягом 10 днів із дня отримання акта звірки повернути його підписаним із підтвердженням заборгованості або з обґрунтованими запереченнями.

Аналогічно підтверджуються і

суми кредиторської заборгованості. А от на суми заборгованості постачальників за невідфактурованими поставками (коли відсутні розрахункові документи на відвантажені матеріальні цінності) після їх перевірки бухгалтерія повинна вимагати від постачальників розрахунково-платіжні документи. Постачальники ж зобов’язані надати покупцям такі документи або повідомити про причини їх ненадання або про відсутність такої заборгованості.

При інвентаризації

на рахунках обліку розрахунків з покупцями та замовниками, постачальниками та підрядниками, іншими дебіторами та кредиторами повинні залишатися виключно узгоджені суми. Хоча в окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунено або залишилися нез’ясованими, розрахунки з дебіторами та кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах виходячи із записів у бухгалтерському обліку, та визнаються ними правильними. Заінтересована сторона зобов’язана передати матеріали про розбіжності для прийняття рішення до господарського суду.

Узгодженню підлягають і

розрахунки з установами банків, фінансовими та податковими органами. Відображення в обліку неврегульованих з цими органами сум не допускається.

У разі виявлення дебіторської заборгованості, за якою

закінчився строк позовної давності (у загальному випадку він становить 3 роки), вона підлягає списанню за рішенням керівника на витрати підприємства або за рахунок резерву сумнівних боргів. Безнадійна кредиторська заборгованість відображається у складі інших доходів від операційної діяльності.

Для оформлення результатів розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами використовується

Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами (форма № інв-17). Підставою для складання цього акта є довідка (додаток до форми № інв-17) , яка складається в розрізі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку.

Зауважимо: при автоматизованому веденні бухгалтерського обліку довідку до форми № інв-17 можуть замінити оборотно-сальдові відомості за рахунками розрахунків з дебіторами і кредиторами, роздруковані з комп’ютерної програми. Однак це стосується тільки поточної заборгованості підприємств. За заборгованістю

зі строком позовної давності, що минув, слід усе ж скласти довідку за формою додатка до форми № інв-17 із зазначенням осіб, винних у пропусканні строку позовної давності за дебіторською заборгованістю, назв та адрес дебіторів або кредиторів, сум, причин, дат та підстав виникнення заборгованості.

Покажемо, як заповнюються форма № інв-17 та довідка до неї.

 

img 7
img 8

 

img 9

 

img 10

 

Інвентаризуємо бланки суворої звітності

 

В якому порядку і як часто проводиться інвентаризація бланків суворої звітності?

 

Бланки документів суворої звітності є

матеріальними цінностями, тому підлягають інвентаризації. Це випливає з Інструкції № 69.

Згідно з

розділом II Номенклатури бланків № 283 до переліку документів суворого обліку входять:

— документи, що посвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо (паспорт; свідоцтво про народження, укладення та розірвання шлюбу, зміну прізвища, ім’я, по батькові; трудова книжка та вкладиш до неї; посвідчення водія, службові, військові, ветеранів, інвалідів; дипломи про освіту, присвоєнні звання; пенсійна книжка; пенсійні листки, листки непрацездатності тощо);

— проїзні документи (квитки на проїзд у залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті; документи на перевезення вантажів; товарно-транспортні накладні на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв; військові проїзні документи тощо);

— знаки поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками);

— документи, що обслуговують грошовий обіг (книжки ощадні, чекові, депозитні); чеки грошові, майнові, розрахункові; бланки фінансування, страхування; акредитиви; марки податкові, митні; довіреність на видачу коштів, пенсій, майна; сертифікати якості, на право вивезення та ввезення; поліси страхування; ліцензії тощо);

— бланки білетів тиражних та миттєвих лотерей;

— бланки атестата на торговельні партії оброблених та необроблених алмазів.

Нагадаємо: бланки прибуткових та видаткових касових ордерів, бланки довіреності на одержання матеріальних цінностей, а також товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля

не є бланками суворої звітності.

Інвентаризація бланків суворої звітності проводиться:

— бюджетними установами —

не рідше ніж один раз на квартал (див. п.п. 1.5.11 Інструкції № 90);

— іншими підприємствами, установами та організаціями —

за рішенням керівника. Як правило, інвентаризація проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності. Хоча щодо деяких бланків суворої звітності інвентаризація може проводитися частіше. Наприклад, квитки (абонементи) на перегляд фільмів у киновидовищних підприємствах інвентаризуються в матеріально відповідальних осіб один раз на місяць.

До початку інвентаризації матеріально відповідальна особа здає до бухгалтерії підприємства прибутково-видаткові накладні на бланки суворої звітності (форма № СЗ-1) та акти на списання використаних бланків суворої звітності (форма № СЗ-3), а також дає розписку про те, що бланки, які надійшли, оприбутковано, а ті, що вибули, — списано на витрати.

У ході проведення інвентаризації бланків суворої звітності інвентаризаційна комісія повинна:

— перевірити їх фактичну наявність;

— підрахувати вартість (за номінальною або фактичною вартістю);

— установити правильність оформлення бланків (наявність на них необхідних реквізитів);

— перевірити правильність ведення журналу обліку виданих бланків суворої звітності та наявність анульованих бланків;

— установити правильність та своєчасність заповнення первинних документів спеціальних типових форм, затверджених

наказом Мінстату від 11.03.96 р. № 67.

Результати інвентаризації відображаються в

Інвентаризаційному описі цінностей та бланків документів суворої звітності (форма № інв-16), до якого заносять дані про фактичний залишок бланків документів суворої звітності. У ньому зазначається інформація про бланки суворої звітності за найменуваннями, одиницями виміру, про кількість та вартість документів із зазначенням номера та серії, а також наводиться загальна вартість бланків суворої звітності.

Цей опис складається у двох примірниках, підписується інвентаризаційною комісією та матеріально відповідальною особою. Один примірник опису передається до бухгалтерії підприємства, а другий — залишається в матеріально відповідальної особи.

Давайте подивимося, як заповнюється форма № інв-16.

 

img 11

 

Такий порядок проведення інвентаризації майна підприємства. Бажаємо, щоб за її підсумками розбіжностей та клопоту у вас було якомога менше, а позитивних емоцій та добрих новин якнайбільше!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі