Процедура реєстрації РРО
Чи не суперечить чинному законодавству придбання РРО, що був в експлуатації? Які існують обмеження щодо подальшої реєстрації такого апарата? Опишіть детально процедуру реєстрації РРО.
(м. Фастів)
Відповідно до
ст. 12 Закону про РРО на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізація та застосування тільки тих реєстраторів розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, що включені до Державного реєстру РРО*, а також конструкція та програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. При придбанні РРО слід обов’язково враховувати строк його служби — він не повинен перевищувати строку експлуатації, передбаченого технічною документацією (детальніше про строк служби РРО див. відповідь на запитання «Експлуатація РРО після закінчення строку служби: чи можливо це?» на с. 16 сьогоднішнього номера). Крім того, при виборі РРО необхідно також звертати увагу і на строки реєстрації конкретної моделі, установлені Державним реєстром РРО. Додамо, що про ці вимоги законодавства перш за все варто пам’ятати тим суб’єктам господарювання, які придбавають касовий апарат, що раніше вже використовувався, оскільки при порушенні хоча б однієї з них про реєстрацію РРО не може бути й мови.* Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в актуальному стані розміщено на сайті газети «Податки та бухгалтерський облік» за посиланням http://nibu.factor.ua/ukr/info/RRO/.
Процедуру реєстрації РРО, що відповідає перерахованим вимогам, визначено у
розділі 2 Порядку застосування РРО. Так, згідно з п. 2.2 цього Порядку реєстрація РРО здійснюється в податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта підприємницької діяльності (якщо суб’єкт підприємництва відповідає критеріям, установленим для великих платників податків, й обслуговується в спеціалізованій ДПІ по роботі з такими платниками податків — то за місцем свого податкового обліку). При цьому, якщо РРО використовуватиметься на території іншої адміністративно-територіальної одиниці (наприклад, у разі відкриття в іншому районі торговельної точки, готівкові розрахунки на якій здійснюватимуться через РРО), такий РРО до початку використання також необхідно поставити на облік у податковому органі за місцем використання, тобто за місцем фактичного здійснення розрахункових операцій.Узяття на облік у податковому органі за місцем використання
здійснюється при поданні суб’єктом господарювання реєстраційного посвідчення на РРО (про те, що слід зробити для отримання такого посвідчення у своїй податковій інспекції, сказано нижче). При цьому посадова особа податкового органу здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також ставить відмітку в реєстраційному посвідченні (п. 2.8 Порядку застосування РРО).Реєстрація й узяття на облік здійснюються безкоштовно: реєстрація — не пізніше 2 робочих днів з моменту подання суб’єктом господарювання всіх необхідних документів, перерахованих у
п. 2.3 Порядку застосування РРО, а взяття на облік — у день подання суб’єктом господарювання реєстраційного посвідчення на РРО (див. із цього приводу також п.п. 2.2.80 листа № 14083).Реєстрація РРО в податковому органі за місцезнаходженням СПД
здійснюється на підставі його письмової заяви в довільній формі із зазначенням сфери застосування та реквізитів РРО (модифікації, заводського номера, версії програмного забезпечення, виробника чи постачальника, дати виготовлення), а також після подання таких документів разом з їх копіями, завіреними підписом керівника й печаткою СПД:— копії свідоцтва про держреєстрацію суб’єкта господарювання;
— документа, що підтверджує факт купівлі чи безоплатного отримання РРО у власність, або іншого документа, що підтверджує право власності чи користування РРО;
— паспорта (формуляра) на РРО;
—
дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності чи користування господарською одиницею);— ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів і багажу (для СПД, які надають такі послуги);
— довідки про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації РРО, який раніше було зареєстровано іншим суб’єктом господарювання).
Щодо подання копії дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці слід зазначити, що донедавна практика реєстрації РРО (а також видачі торгового патенту чи продовження терміну його дії) органами ДПС суперечила чинному законодавству в дозвільній сфері. Як відомо,
із набуттям чинності Законом № 2806 правових підстав для видачі органами місцевого самоврядування дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг більше немає, на що неодноразово зверталася увага в листах Держкомпідприємництва від 31.05.2006 р. № 4006, від 17.10.2006 р. № 7507, від 09.11.2006 р. № 8080, від 10.11.2006 р. № 8104, від 28.12.2006 р. № 9476, від 19.04.2007 р. № 2891, від 14.08.2007 р. № 6048, від 22.05.2008 р. № 4356.На жаль, ДПАУ погодилася з таким підходом зовсім нещодавно (див.
лист від 21.07.2009 р. № 8658/5/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 74) і тільки в одному з останніх своїх листів (від 18.09.2009 р. № 11275/5/15-0716) висловила думку, що для реєстрації РРО суб’єкту господарювання досить буде надати договір оренди або інший документ на право власності чи користування господарською одиницею.Далі, на підставі вивчення наданих суб’єктом господарювання документів, посадова особа органу ДПС протягом двох днів після їх подання приймає рішення про можливість реєстрації РРО (
п. 2.4 Порядку застосування РРО; п.п. 2.2.131 листа № 14083). У разі позитивного рішення виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках; один з яких видається заявнику, другий залишається в органі ДПС. Протягом наступних п’яти робочих днів після отримання зазначеної довідки суб’єкт господарювання має забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи, занесення фіскального номера РРО у фіскальну пам’ять та опломбування РРО в центрі сервісного обслуговування (п. 2.5 Порядку застосування РРО; п.п. 2.2.132 листа № 14083). Процедура такого опломбування, що викладена в розділі 3 зазначеного Порядку, завершується отриманням від ЦСО довідки про опломбування реєстратора.Завірена копія такої довідки й один примірник акта введення в експлуатацію РРО, виданого ЦСО, протягом зазначених п’яти робочих днів подаються до податкового органу за місцем її видачі. Якщо суб’єкт господарювання не вкладається в установлений строк, то довідка про резервування фіскального номера РРО вважається недійсною, що призводить до необхідності повторення описаних дій.
Останнім етапом реєстрації РРО є отримання
реєстраційного посвідчення встановленої форми, що разом з довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій має зберігатися на місці проведення розрахунків (п. 4.6 Порядку застосування РРО).Насамкінець зауважимо, що проведення розрахункових операцій через непереведений у фіскальний режим роботи, незареєстрований, неопломбований чи опломбований з порушенням установленого порядку РРО тягне за собою штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.), що передбачено
п. 2 ст. 17 Закону про РРО.
Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
