Ломбард і РРО
Чи можуть ломбарди при провадженні своєї діяльності обмежитися прийманням та видачею готівкових грошових коштів через касу підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій? У яких випадках ломбарди зобов’язані використовувати у своїй діяльності РРО?
(м. Чернівці)
Законом про фінансові послуги
встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Крім того, п. 1.2 Положення № 3981 визначено, що ломбард — це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент, а також надання супутніх послуг ломбарду. При цьому супутніми послугами ломбарду вважаються послуги, які є передумовою надання фінансового кредиту або випливають з його надання.На підставі викладеного і з урахуванням положень
п. 1 ст. 9 Закону про РРО можна зробити висновок: ломбард як суб’єкт підприємницької діяльності, що надає фінансові послуги , зокрема, видачу коштів у позику, має право здійснювати розрахунки в касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою в установленому порядку, не використовуючи при цьому РРО.Такого самого висновку доходять і податківці (див.
п.п. 2.2.58 листа № 14083). Водночас у цьому листі зазначається, що ломбарди можуть проводити розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а також підкреслюється, що в разі застосування РРО необхідно дотримуватися загальновстановлених вимог порядку проведення розрахунків через РРО відповідно до переліку моделей РРО, уключених до Держреєстру реєстраторів розрахункових операцій, сфера застосування яких — «ломбарди» (див. п.п. 2.2.14 листа № 14083).Водночас необхідно зазначити, що
в діяльності ломбардів виникають ситуації, коли застосування РРО є обов’язковим. Для характеристики таких ситуацій звернемося до правових підстав видачі ломбардами фінансових кредитів, що містяться в цивільному законодавстві.Так, згідно зі
ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Одним з передбачених ЦКУ способів забезпечення зобов’язань за позикою (кредитом) є застава, умови якої застерігаються сторонами в договорі позики. Ломбард набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо у момент настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, його не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.Відповідно до
ч. 1 ст. 590 ЦКУ звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням ломбарду, якщо це встановлено договором позики. При цьому до договору позики може бути включено право ломбарду звернути стягнення на предмет застави шляхом придбання права власності на такі предмети. Таким чином, якщо позичальник (він же — заставодавець) у визначений договором строк не виконає в повному обсязі свої зобов’язання, ломбард за наявності в договорі відповідної умови має право з метою погашення позики звернути стягнення на заставлене майно шляхом набуття права власності на предмет застави. Надалі ломбард продає такі предмети як власне майно.Оскільки
операції з продажу такого майна вписуються до категорії «торговельна діяльність», ломбарди при здійсненні зазначених операцій зобов’язані застосовувати РРО. При цьому РРО слід використовувати не тільки для готівкових розрахунків з покупцями за продане заставлене майно, але й проводити через нього всі готівкові розрахунки з клієнтами.Насамкінець додамо, що відповідно до змін, унесених до
Закону про ПДВ Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про особливості проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банків» від 24.07.2009 р. № 1617-VI, звільнені від обкладення ПДВ операції банків та інших фінансових установ з поставки майна, яке було передано в заставу (у тому числі іпотеку) фізособами, приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, і на яке було звернено стягнення (п. 5.19 Закону про ПДВ).На думку ДПАУ, викладену в
листі від 29.09.2009 р. № 21134/7/16-1517 («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 84), якщо ломбард отримав у власність закладене майно, а потім реалізував його, зазначена пільга з ПДВ на такі випадки не поширюється. На наш погляд, таке тлумачення незаслужено звужує можливість застосування пільги, адже для її реалізації кредитором у Законі про ПДВ не зазначено, у який спосіб було звернено стягнення. У зв’язку з цим, якщо ломбарди, що реалізовують заставлене майно, усе ж таки вирішать застосовувати пільгу з ПДВ, то їм слід проводити такі операції через РРО за податковою групою «Операції, звільнені від оподаткування» (літерне позначення «D» або «*», у деяких моделях ЕККА літерне позначення відсутнє).
Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
