Відповідальність за порушення порядку використання РРО: які строки давності?
Підприємством було допущено низку порушень вимог законодавства про РРО, зокрема, деякий час використовувався не переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій, не збережений фіскальний звітний чек за один із днів роботи РРО. Чи є строки давності, після закінчення яких підприємство та його працівників уже не може бути притягнено до відповідальності за названі порушення?
(м. Львів)
Почнемо з того, що санкції, які може бути застосовано до суб’єкта господарювання за порушення вимог законодавства про РРО, не охоплюються поняттям штрафних санкцій, що використовується для цілей
Закону № 2181. Нагадаємо, відповідно до п. 1.5 ст. 1 цього Закону штрафна санкція — це плата у фіксованій сумі чи у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання, що стягується з платника податків у зв’язку з порушенням правил оподаткування. Закон про РРО таких правил не встановлює, а тому передбачені ним штрафні санкції не належать до податкових зобов’язань і на порядок їх стягнення не поширюються вимоги Закону № 2181. Із цього у своїй практиці виходять суди (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2009 р. у справі № 22-а-10142/08). Визнає це і ДПАУ (п.п. 2.7.5 листа № 14083).Санкції, передбачені
Законом про РРО, охоплюються більш загальним поняттям адміністративно-господарських санкцій (див. постанову Верховного Суду України від 13.02.2007 р., постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2008 р. № 9/171, від 03.03.2008 р. № 3/183, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009 р. у справі № 22-а-18371/08, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 р.). Згідно з ч. 1 ст. 238 ГКУ адміністративно-господарські санкції — це заходи організаційно-правового або майнового характеру, що застосовуються уповноваженими органами держвлади чи місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.Одним із видів адміністративно-господарських санкцій є
штраф, тобто грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним установлених правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 241 ГКУ).Таким чином, застосування передбачених за порушення законодавства про РРО санкцій повинно здійснюватися з дотриманням загальних вимог застосування адміністративно-господарських санкцій. Одна з них —
вимога про строки їх застосування. Їх установлено у ст. 250 ГКУ, згідно з якою адміністративно-господарські санкції може бути застосовано до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік із дня порушення цим суб’єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.Днем виявлення порушення вважається день складання акта перевірки контролюючим органом, днем застосування санкції — день прийняття відповідного рішення про накладення штрафу. Якщо порушення триває, як наприклад, використання не переведеного у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій, то один рік, протягом якого може бути застосовано штраф за це порушення, відлічуватиметься з того дня, коли суб’єкт господарювання усуне це порушення та переведе РРО у фіскальний режим. Якщо ж підприємство використовує не переведений у фіскальний режим РРО на момент самої перевірки, то день складання акта перевірки вважатиметься днем виявлення порушення і з цієї миті відлічуватиметься шестимісячний строк, протягом якого може бути прийнято рішення про застосування санкцій за порушення законодавства про РРО.
Звертаємо увагу: якщо суб’єкт господарювання добровільно не виконує рішення органу державної податкової служби про застосування до нього штрафу за порушення вимог законодавства про РРО та не оскаржить це рішення, то стягнення штрафу здійснюється в судовому порядку. Податковий орган, що прийняв рішення про застосування штрафу, має звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення із суб’єкта господарювання відповідної суми. Подати такий позов податковий орган може протягом року, який слід відлічувати з дня, наступного за 10-денним строком, що надається на добровільне виконання суб’єктом господарювання рішення про застосування до нього штрафу.
Щодо санкцій до працівників і посадових осіб підприємства за порушення вимог законодавства про РРО, то строки їх застосування значно коротші. Відповідальність за такі порушення встановлено у
ст. 1551 КпАП. Протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені цією статтею, складають податкові органи, на підставі яких розглядають справу та накладають санкції суди. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при порушенні, що триває, — не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.
Олена Уварова, юрист
