Про відповідальність за недостовірну інформацію про наявність валютних цінностей

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2009/№ 98
В обраному У обране
Друк
Лист від 12.10.2009 р. № 4776/

Про відповідальність за недостовірну інформацію про наявність валютних цінностей

Лист Державної податкової адміністрації України від 12.10.2009 р. № 4776/С/22-5015

 

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> щодо порядку заповнення Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, направлений листом Міністерства фінансів України від 10.09.2009 № 31-24040-03/1-18/24254, і повідомляє таке.

Відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», статтями 1 і 5 Указу Президента України від 18.06.94 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» обов’язковому декларуванню підлягають валютні цінності, доходи та майно, що належать суб’єктам підприємницької діяльності — резидентам і знаходяться за межами України.

Зазначене декларування здійснюється щоквартально за формою Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі — Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207.

Виходячи з назви та змісту Декларації відображенню в ній підлягають валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України й на звітну дату (1 число) знаходяться за її межами.

Тому інформація про фінансові вкладення, майно й товари за кордоном, що міститься в розділах 2 і 3 Декларації, підлягає перерахунку за курсом НБУ на звітну дату, тобто на 1 число.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, порушення порядку декларування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є надання недостовірної інформації або викривлення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховання резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Таким чином,

виходячи з економічної суті Декларації податковими органами застосовується відповідальність тільки за надання недостовірної інформації про наявність валютних цінностей або викривлення даних, що свідчать про приховання валютних цінностей і майна, що знаходяться за межами України.

 

Заступник голови М. Рубан



коментар редакції

Валютна декларація: на яку дату брати курс НБУ?

Проблему звітної дати валютної декларації ми вже розглядали на сторінках нашого видання, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 50, с. 35.

Стисло нагадаємо її суть.

Справа в тому, що у виносках до II та III розділів валютної декларації сказано про відображення сум фінансових вкладень, вартості майна/товарів за кордоном

у нацвалюті, визначених шляхом перерахунку відповідних сум в інвалюті за курсом НБУ, що діє на звітну дату. У назві форми валютної декларації відображено таку дату — 1-ше число місяця, наступного за звітним кварталом. Проте, якщо поглянути на дату затвердження наказу № 207 і пригадати, на яку дату складався баланс підприємства (форма № 1) до 2000 року (а це було саме 1 число, хоча реально в Балансі відображалися дані «на кінець останнього числа звітного періоду»), то буде цілком очевидно, чому в назві валютної декларації проставлено «...станом на 01...».

На сьогодні, як відомо,

Баланс (форма № 1) складається на кінець останнього дня звітного періоду (п. 12 П(С)БО 1). Тому, на наш погляд, у цілях перерахунку показників розділів II і III валютної декларації, наведених в іноземній валюті, для відображення за графою 6 у національній валюті виправданим є застосування курсу НБУ на кінець останнього дня звітного періоду (тобто на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного року).

Утім, на яку б дату — 30 (31) або 1 число — не застосувало підприємство, курс НБУ при перерахунку сум в іноземній валюті в гривню, заповнюючи валютну декларацію, його не може бути притягнено за це до відповідальності. Адже п. 2.7 Положення № 49 санкції в розмірі 20 нмдг (тобто 340 грн.) передбачено виключно за порушення порядку декларування у вигляді

надання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються в декларації, якщо такі дії свідчать про приховання резидентами валютних цінностей та іншого майна, які знаходяться за межами України. Поза будь-яким сумнівом, застосування валютного курсу (для цілей заповнення валютної декларації), що діє на кінець останнього дня звітного періоду або на 1 число, не може бути розцінено як приховання валютних цінностей і майна від їх декларування. Головне, щоб правильно було задекларовано суми в іноземній валюті й усіх їх було занесено до декларації, крім цифр, ще й прописом. Схоже, з цим висновком погоджуються й податківці, про що свідчать два останні абзаци листа.

Щодо неподання декларації (за умови наявності валютних цінностей і майна за кордоном), то порушення строків карається накладенням штрафів у розмірі 10 нмдг (тобто 170 грн.) за кожен звітний період (п. 2.7 Положення № 49).

 

Наталія Яновська

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд