Про відповідальність за недостовірну інформацію про наявність валютних цінностей
Лист Державної податкової адміністрації України від 12.10.2009 р. № 4776/С/22-5015
Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> щодо порядку заповнення Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, направлений листом Міністерства фінансів України від 10.09.2009 № 31-24040-03/1-18/24254, і повідомляє таке.
Відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», статтями 1 і 5 Указу Президента України від 18.06.94 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» обов’язковому декларуванню підлягають валютні цінності, доходи та майно, що належать суб’єктам підприємницької діяльності — резидентам і знаходяться за межами України.
Зазначене декларування здійснюється щоквартально за формою Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі — Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207.
Виходячи з назви та змісту Декларації відображенню в ній підлягають валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України й на звітну дату (1 число) знаходяться за її межами.
Тому інформація про фінансові вкладення, майно й товари за кордоном, що міститься в розділах 2 і 3 Декларації, підлягає перерахунку за курсом НБУ на звітну дату, тобто на 1 число.
Відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, порушення порядку декларування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушенням порядку декларування є надання недостовірної інформації або викривлення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховання резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.
Таким чином,
виходячи з економічної суті Декларації податковими органами застосовується відповідальність тільки за надання недостовірної інформації про наявність валютних цінностей або викривлення даних, що свідчать про приховання валютних цінностей і майна, що знаходяться за межами України.
Заступник голови М. Рубан
коментар редакції
Валютна декларація: на яку дату брати курс НБУ?
Проблему звітної дати валютної декларації ми вже розглядали на сторінках нашого видання, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 50, с. 35.
Стисло нагадаємо її суть.
Справа в тому, що у виносках до II та III розділів валютної декларації сказано про відображення сум фінансових вкладень, вартості майна/товарів за кордоном
у нацвалюті, визначених шляхом перерахунку відповідних сум в інвалюті за курсом НБУ, що діє на звітну дату. У назві форми валютної декларації відображено таку дату — 1-ше число місяця, наступного за звітним кварталом. Проте, якщо поглянути на дату затвердження наказу № 207 і пригадати, на яку дату складався баланс підприємства (форма № 1) до 2000 року (а це було саме 1 число, хоча реально в Балансі відображалися дані «на кінець останнього числа звітного періоду»), то буде цілком очевидно, чому в назві валютної декларації проставлено «...станом на 01...».На сьогодні, як відомо,
Баланс (форма № 1) складається на кінець останнього дня звітного періоду (п. 12 П(С)БО 1). Тому, на наш погляд, у цілях перерахунку показників розділів II і III валютної декларації, наведених в іноземній валюті, для відображення за графою 6 у національній валюті виправданим є застосування курсу НБУ на кінець останнього дня звітного періоду (тобто на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного року).Утім, на яку б дату — 30 (31) або 1 число — не застосувало підприємство, курс НБУ при перерахунку сум в іноземній валюті в гривню, заповнюючи валютну декларацію, його не може бути притягнено за це до відповідальності. Адже п. 2.7 Положення № 49 санкції в розмірі 20 нмдг (тобто 340 грн.) передбачено виключно за порушення порядку декларування у вигляді
надання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються в декларації, якщо такі дії свідчать про приховання резидентами валютних цінностей та іншого майна, які знаходяться за межами України. Поза будь-яким сумнівом, застосування валютного курсу (для цілей заповнення валютної декларації), що діє на кінець останнього дня звітного періоду або на 1 число, не може бути розцінено як приховання валютних цінностей і майна від їх декларування. Головне, щоб правильно було задекларовано суми в іноземній валюті й усіх їх було занесено до декларації, крім цифр, ще й прописом. Схоже, з цим висновком погоджуються й податківці, про що свідчать два останні абзаци листа.Щодо неподання декларації (за умови наявності валютних цінностей і майна за кордоном), то порушення строків карається накладенням штрафів у розмірі 10 нмдг (тобто 170 грн.) за кожен звітний період (п. 2.7 Положення № 49).
Наталія Яновська
