Умови неутримання податку з доходів при виплаті доходів фізособам – підприємцям
Лист Державної податкової адміністрації України від 06.02.2007 р. № 2174/7/17-0717
(витяг)
З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон), у зв’язку з цим Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 1392 «Про прибутковий податок з громадян» (далі — Декрет) втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності (п. 22.10 ст. 22 Закону).
Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі — Указ) та звичайна (загальна) система оподаткування, що діє згідно з розділом IV Декрету, крім фіксованого податку.
Відповідно до статті 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань платника єдиного податку. Згідно із статтею 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.
Оскільки до прийняття «спеціального закону» оподаткування доходу фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності (від продажу товарів, надання послуг, виконання робіт у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи) провадитиметься на підставі Декрету та Указу (а не Закону), термін «загальний оподатковуваний дохід (оподатковуваний дохід)» у значенні, наданому Законом, до такого доходу не застосовується. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону термін «загальний оподатковуваний дохід» визначається як будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі — оподатковуваний дохід).
Отже, на підставі положень пункту 1.6 статті 1 Закону (а також підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпунктів 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, статті 17 Закону; статей 2 та 6 Указу; статті 14 Декрету особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб’єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об’єкт оподаткування — оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.
Але з доходу, отриманого суб’єктом підприємницької діяльності у межах здійснення власної підприємницької діяльності, законодавчі та методологічні підстави для утримання податку з такого доходу у джерела виплати відсутні лише у разі сплати ним єдиного податку, фіксованого податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб (наказ ДПА України від 29 грудня 2003 року № 633 «Про затвердження Податкового роз’яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).
Тобто підприємство при укладанні господарських договорів з фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування їх доходів, одержаних від провадження цієї діяльності, та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності, має одержати у останніх копії Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, фіксованого патенту, платіжних документів про сплату єдиного фіксованого податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред’являти зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірок.
<...>
Заступник голови С. Лекарь
