Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2009/№ 12
В обраному У обране
Друк
Порядок від 30.05.1997 р. № 166

УЗГОДЖЕНО
рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 14 червня 2005 р. № 06-10/10-698
Голова Комітету С. Буряк

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213)

 

ПОРЯДОК
заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за № 702/10982

(із змінами і доповненнями, останні з яких унесено наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8)

 

1. Загальні положення

1.1. Подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі — декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181).

1.2. Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі — Закон).

Для цілей оподаткування дві чи більше осіб, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності; господарські відносини між учасниками спільної (сумісної) діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Особою, яка здійснює облік результатів спільної (сумісної) діяльності згідно з договором про спільну (сумісну) діяльність, на декларації, що подається за результатами такої діяльності, робиться відмітка «Договір про спільну (сумісну) діяльність від _______________ № ______» та вказується назва договору.

Платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 81 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку — для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

1.3. Декларація складається із вступної частини, службових полів,

чотирьох розділів та обов’язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

2. Звітні (податкові) періоди та строки подання декларації

2.1. Звітний (податковий) період визначається в порядку, встановленому пунктом 7.8 статті 7 Закону, і може дорівнювати одному календарному місяцю (з урахуванням особливостей, викладених у пункті 2.2 цього Порядку) або одному календарному кварталу в залежності від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів.

2.2. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць (за винятком випадків, указаних у пункті 2.3 цього Порядку).

У разі, якщо особа зареєстрована платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

У разі, якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

2.3. Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період.

2.4. При виборі квартального звітного (податкового) періоду платник податку, який має обсяг оподатковуваних операцій, указаний у пункті 2.3 цього Порядку, разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до податкової інспекції (адміністрації) заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду. Форма заяви наведена в додатку 1 до цього Порядку.

При цьому квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року.

Якщо платник податку разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до податкової інспекції (адміністрації) указану вище заяву, такий платник податку зобов’язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період.

2.5. Якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального звітного (податкового) періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300000 гривень, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період.

2.5.1. У такому разі місячний звітний (податковий) період застосовується, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення.

2.5.2. Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов’язаний зазначити у відповідній податковій декларації за наслідками місяця, у якому здійснено такий перехід.

2.6. Відповідно до підпункту 4.1.4 статті 4 Закону № 2181 для подання декларації встановлюються такі строки.

2.6.1. Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

2.6.2. Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

2.6.3. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

2.7. Керівником податкової інспекції (адміністрації) або його заступником за письмовим запитом платника граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені за правилами і на підставах, що встановлені пунктом 15.4 статті 15 Закону № 2181 (наказ ДПА України від 19.03.2001 № 113 «Про затвердження Порядку застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 березня 2001 року за № 284/5475).

 

3. Порядок оформлення декларації

3.1. Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.

3.2. Вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість /скороченої/) — на аркушах формату А-4.

3.3. Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

3.4. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового* обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник — фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) — підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі — електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

* При цьому невключення податкової накладної (за наявності її оригіналу) до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

 

4. Порядок подання декларації

4.1. Декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.

4.1.1. Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

4.1.2. У разі подання декларації на паперових носіях платником подається до податкової інспекції (адміністрації) за його місцезнаходженням оригінал декларації

(з оригіналами відповідних додатків).

4.1.3. Якщо платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми такого відшкодування на його поточний рахунок у банку, до податкової інспекції (адміністрації) таким платником податку подається також і копія податкової декларації за відповідний період, на якій службовою особою цього податкового органу у момент прийняття декларації у відповідному службовому полі, розміщеному на першій сторінці декларації, здійснюється відмітка про прийняття цієї декларації (штамп податкового органу, дата, вхідний номер). При цьому вказана копія декларації з відміткою податкового органу про її прийняття повертається платнику податку для подання ним до органу Державного казначейства України; платником податку в службовому полі декларації здійснюється відмітка про отримання цієї копії.

4.1.4. Добровільно платник податку може подати до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації податкову декларацію в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису осіб (які підписують декларацію) у порядку, визначеному законодавством.

4.1.5. Декларація може бути надіслана на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, установленого для подання декларації.

До закінчення граничного строку подання (але без урахування вказаного в попередньому абзаці десятиденного строку) декларація також може бути надіслана на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з описом укладеного та повідомленням про вручення у разі, якщо службова (посадова) особа вказаного органу не виконує свій обов’язок щодо прийняття податкової декларації (відмовляється прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висуває будь-які передумови щодо її прийняття). При цьому платник зобов’язаний долучити до декларації складену в довільній формі заяву на ім’я керівника цієї інспекції (адміністрації) із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти таку декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. У такому разі декларація вважається поданою в момент її вручення пошті (дата відправлення на поштовому штемпелі).

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення платник податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про це зобов’язаний надіслати поштою з повідомленням про вручення або надати особисто (за його вибором) податковій інспекції (адміністрації) другий примірник такої податкової декларації.

4.2. У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість /скороченої/). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також:

у разі наявності експортних операцій — оригінали п’ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»);

при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування — копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності.

Розшифровки подаються:

на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях;

або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзв’язку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.

4.3. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

4.4. Якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов’язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону № 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

4.4.1. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

4.4.2. Не може бути зменшена сума податкових зобов’язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах у зв’язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

4.4.3. Уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 4, 5 та 6 до цього Порядку.

У разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації (скороченій), поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 23.10.98 р. № 499, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.98 р. за № 715/3155 (у редакції наказу ДПА України від 21.01.2009 р. № 8), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 4.

У разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації, поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054 (у редакції наказів ДПА України від 15.06.2005 р. № 213 та від 17.03.2008 р. № 159), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 5.

У разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації (скороченій), поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 23.10.98 р. № 499, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.98 р. за № 715/3155 (у редакції наказів ДПА України від 15.06.2005 р. № 213 та від 17.03.2008 р. №159), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 6

.

4.5. Після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

4.6. Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

 

5. Порядок заповнення податкової декларації

5.1. Вступна частина

У спеціальному полі для відміток про тип декларації (рядки 011 — 012 податкової декларації та 011 — 0133 податкової декларації (скороченої)) у другій колонці вказується позначка (х) у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації. Перша колонка спеціального поля містить код типу декларації, третя — назву типу декларації.

Для платників, які зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов’язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції — у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, відповідно до редакції абзацу третього підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону.

У спеціальних полях для відміток рядків 0131-0133 податкової декларації (скороченої) указується позначка (х) для тих видів діяльності, які здійснює дане сільськогосподарське підприємство.

У спеціальному полі для відміток рядка «ПВ» податкової декларації (скороченої) проставляється питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно (%).

У спеціальному полі для відміток рядка «ПВН» податкової декларації (скороченої) проставляється питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у вартості всіх товарів (послуг), поставлених новоствореним сільськогосподарським підприємством за наслідками кожного звітного податкового періоду ( %).

Розрахунок питомої ваги проводиться в додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої).

Платники, які зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування не менше 12 послідовних звітних податкових періодів, розраховують питому вагу за формулою:

(р. 5.1 + р. 8 + р. 91) колонки А податкових декларацій (скорочених) відповідних звітних періодів

сума (р. 5.1 + р. 8 + р. 91) колонки А податкових декларацій
та податкових декларацій (скорочених) відповідних звітних періодів
x 100.

5.2. Суми обороту та податку в декларації проставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальноустановленими правилами.

У колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги поставки (закупок) без урахування податку на додану вартість, сума податку вказується в колонці Б.

Рядки, які не повинні заповнюватися платником, оскільки мають інформаційний характер, позначені знаком «Х»; колонки, у яких сума обороту чи податку не повинна проставлятися, позначені знаком «0»; у рядках, де платник не має даних для заповнення, проставляється знак «-».

5.3. Розділ I «Податкові зобов’язання»

5.3.1. У рядках 1 — 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов’язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об’єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону).

При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов’язаний враховувати значення терміна «поставка товарів (послуг)» відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону.

У податковій декларації (скороченій) відображаються операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) у результаті здійснення діяльності відповідно до підпунктів 81.15.2 — 81.15.6 пункту 81.15 статті 81 Закону.

5.3.2. До рядка 1 декларації включаються оподатковувані за ставкою 20 відсотків обсяги поставки, здійснені на митній території України, включаючи також і обсяги поставки транспортних послуг, визначених частиною першою підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону, у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника та інші, визначені Законом, оподатковувані за вказаною ставкою обсяги поставки.

5.3.3. У рядку 2 «Операції, що оподатковуються за ставкою 0 %» вказуються обсяги поставки, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні, окремо інші операції.

5.3.4. Рядок 3 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» заповнюється платником у тому випадку, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі поставки та зареєстрований (або має бути зареєстрований) як платник податку на додану вартість відповідно до вимог Закону. До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник — фізична особа), із зазначенням виду операції та пункту Закону, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування.

5.3.5. Рядок 4 «Операції, які звільнені від оподаткування». Вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів.

До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник — фізична особа), із зазначенням виду операції та пункту Закону чи іншого нормативно-правового акта, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування.

5.3.6. Рядок 5 «Загальний обсяг поставки». Вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій; значення рядка дорівнює сумі рядків 1, 2, 3 та 4; заповнюється тільки колонка А.

5.4. Рядок 6. Вказується обсяг імпорту товарів протягом звітного (податкового) періоду, при імпорті яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону, та вказується термін погашення векселя.

Якщо платником у звітному періоді видано більше одного такого векселя, то до декларації цим платником додається довідка (перелік) довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник — фізична особа), у якій зазначаються суми податку та терміни погашення кожного векселя.

Рядок 6 може заповнюватися лише в податковій декларації з податку на додану вартість.

5.5. Рядок 7. Указуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.

Рядок 7 може заповнюватися лише в податковій декларації з податку на додану вартість.

У податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій) рядки 6, 7 не заповнюється, оскільки податкові зобов’язання, які виникають при імпорті товарів та послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, не відносяться до зобов’язань, пов’язаних з поставкою сільськогосподарських товарів (послуг).

5.6.

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Коригування податкових зобов’язань відображається у рядку 8. При заповненні цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних

.

У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов’язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку 8.2 відображаються суми збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.

Рядок 8.2 може заповнюватися лише в податковій декларації з податку на додану вартість.

У податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій) рядок 8.2 не заповнюється, оскільки податкові зобов’язання, які виникають при імпорті товарів, не відносяться до зобов’язань, пов’язаних з поставкою сільськогосподарських товарів (послуг).

У рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов’язань, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

У рядку 8.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкових зобов’язань.

5.7. Розділ II «Податковий кредит»

До розділу II «Податковий кредит» (рядки 10 — 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).

5.7.1. У податковій декларації (скороченій) відповідно до підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону відображаються:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі, якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Указаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 та довідково відображаються у рядках 101, 121, 131 податкової декларації (скороченої);

б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

5.8. Коригування податкового кредиту

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов’язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється у розрізі контрагентів та податкових накладних.

У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

У рядку 16.3 відображається коригування, пов’язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших.

Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві, відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та в інших операціях, але не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), розрахованої відповідно до вимог пункту 81.6 статті 81 Закону:

а) у разі зміни напряму використання товарів (послуг), основних фондів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства;

б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

У рядку 16.3 податкової декларації (скороченої) коригування відображається зі знаком «+» (до збільшення). У рядку 16.3 податкової декларації, у якій відображається інша діяльність, — зі знаком «-» (до зменшення).

У рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.

У рядку 16.5 відображається сума сформованого згідно з підпунктом 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону податкового кредиту, розрахована за схемою:

1) сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16.1 (+ чи -) + 16.2 (+ чи -) + 16.3 + 16.4 (+ чи -)) колонки Б) x (значення рядка 2.1 колонки А: сума значень рядків (5 + 8 (+ чи -) + 91) колонки А);

2) при від’ємному значенні знаменника, розрахованого згідно з попереднім абзацом, отриманий показник у рядку 16.5 не відображається.

У рядку 16.3 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.*

* Згідно з наказом від 21.01.2009 р. № 8 змін щодо цього абзацу не передбачено, але, виходячи із зазначеного, можна дійти висновку, що інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту повинні відображатись у рядку 16.4. —

Прим. ред.

5.9. Розділ III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» податкової декларації з податку на додану вартість

5.9.1. Якщо в результаті розрахунку отримано значення різниці рядків 18 і 19 більше 0, то платник повинен заповнити рядок 20 декларації.

5.9.2. Якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то платник повинен заповнити рядок 21 декларації.

5.10. Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації.

5.11. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від’ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

5.12. Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від’ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від’ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

5.12.1. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи:

особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

5.12.2. Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов’язання наступних звітних періодів (рядок 24).

5.12.3. Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

5.12.4. Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

5.12.5. Рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов’язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком «+» у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов’язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком «-» в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

5.12.6 Якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на підставі податкового повідомлення. Така сума не може надалі бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації.

На таку суму відповідно зменшується значення рядка 26, що відображається в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком «-».

5.13. Розділ III «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої).

5.13.1. Відмінність у заповненні цього розділу в порівнянні з податковою декларацією з податку на додану вартість:

1) відсутня відмітка платника про проведення відшкодування;

2) замість рядків 18 — 28 уведено нові рядки:

18. Різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду (рядок 9-рядок 17):

18.1 сума ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства (позитивне значення суми рядка 18);

18.2 сума ПДВ, яка включається до валових витрат платника (від’ємне значення суми рядка 18).

5.13.2. Суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом № 639, уключаються із знаком «-» до рядка 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.

 

6. Особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування

Викладене у пункті 5.11 цього Порядку не поширюється на підприємства суднобудування і літакобудування.

При від’ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, таким підприємствам відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від’ємне сальдо податку, у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 Закону. При цьому сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації цього самого звітного періоду.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.

 

7. Перевірка податкових декларацій в податковому органі

7.1. Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.

7.2. Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.

7.3. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку.

7.4. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

8. Відповідальність платника податку

У разі коли платник податку на додану вартість не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, а також коли контролюючий орган за результатами проведеної ним перевірки визначає суму заниження податкового зобов’язання (завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту чи суми бюджетного відшкодування), задекларованого платником у податковій звітності з податку на додану вартість, такий платник податку несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

9. Зміна форм податкової звітності

9.1. Форми податкової декларації з податку на додану вартість, зареєстровані в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, відповідають нормам та змісту податку на додану вартість.

9.2. Унесення змін до форм податкової звітності з податку на додану вартість здійснюється у разі законодавчої зміни правил оподаткування, які запроваджують інший, ніж той, що діяв до їх прийняття, порядок відображення у звітності сум податкових зобов’язань і податкового кредиту та обчислення сум податкових зобов’язань платника перед бюджетом чи порядку обчислення і надання бюджетного відшкодування.

9.3. Якщо після зміни правил оподаткування, обумовленої пунктом 9.2 цього Порядку, центральним податковим органом не внесені зміни до форми податкової звітності і якщо платник вважає, що незмінена форма податкової звітності збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч унесеним змінам до правил оподаткування, то він має право подати податкову декларацію з податку на додану вартість за іншою формою разом із поясненням мотивів її складення.

 

В. о. директора Департаменту методології ДПА України Н. Фліссак



комментарий редакции

Зміни ПДВ-звітності стосуються всіх, особливо сільгосппідприємств-спецрежимників

От і з’явився той міфічний наказ ДПАУ № 8, датований 21 січня та зареєстрований у Мін’юсті 30 січня 2009 року. Отже, за загальним правилом він набуде чинності з

10 лютого 2009 року. З урахуванням дати набуття чинності просто безглуздо виглядає п. 4 наказу, що коментується, про внесення змін до наказу ДПАУ від 04.12.2008 р. № 755 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 1 —2) щодо встановлення граничної дати (30.01.2009 р.) подання сільгосппідприємствами заяви про реєстрацію суб’єктом спецрежиму ПДВ з 1 січня 2009 року. Що ж до інших пунктів, то без коментарів не обійтися.

Насамперед зауважимо, що внесені наказом, який коментується,

новації до порядку складання та подання ПДВ-звітності фактично стосуються всіх платників ПДВ. З установленням з 1 січня 2009 року для сільгосппідприємств нового спецрежиму сільгосп-ПДВ згідно зі ст. 81 Закону про ПДВ, поява змін у скороченій формі декларації була нами раніше прогнозована та вже давно очікувана.

Згідно з наказом, що коментується, зміни внесено до:

— форми

загальної декларації з ПДВ, а також до додатка № 1 до неї — розрахунку коригування сум ПДВ (з викладенням його в новій редакції);

— форми

скороченої декларації з ПДВ (з викладенням її в новій редакції), яка повинна подаватися з новими додатками: 1 — розрахунок коригування сум ПДВ, 2 — розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Крім того, список додатків поповнився третім — розрахунком питомої ваги вартості сільгосптоварів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг).

Низку змін унесено і до

Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (далі — Порядок № 166). Зокрема:

додаток 3 до Порядку № 166, який подавався в разі виправлення помилки, допущеної в загальній декларації, поданій за формою в редакції наказу ДПАУ від 30.09.2003 р. № 466, утратив чинність;

додаток № 4 до Порядку № 166, який подається в разі виправлення помилки, допущеної в спеціальній декларації, поданій за формою в редакції наказу ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8, викладено в новій редакції.

 

Зі спецрежимниками — розмова особлива

Не зупинятимемося зараз докладно на всіх новаціях у порядку

ПДВ-звітності спецрежимними платниками, які мають такий статус за власним бажанням, із числа підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері сільського та лісового господарства, рибальства. Зважаючи на кардинальні за обсягом та суттю зміни, їм буде присвячено окрему публікацію в одному з найближчих номерів газети. На той час у вас після знайомства з новими формами і оновленим Порядком № 166 уже складеться певне враження. Відразу зауважимо, що нова форма скороченої декларації, за основу якої ДПАУ взяла колишню форму з вилученням з неї рядків 19 — 24 та з іншою назвою рядків 18.1 і 18.2, спричинює для платників неприємні наслідки.

А тепер перейдемо до

звичайних платників, які подають загальну декларацію.

 

Коригування рядків 8 і 16

Якщо не звертати уваги на зміни цих рядків, пов’язані зі спецрежимом для сільгоспників, то перше, що впадає в очі, — це вилучення

з назви рядків словосполучення «на основі попередніх».

Як ви пам’ятаєте, саме це словосполучення давало формальні підстави не відображати в цьому рядку повернення товарів (авансів), зміни ціни, номенклатури, якщо вони відбулися в одному періоді, хоча розрахунок коригування до податкової накладної виписувався в будь-якому разі. Інакше кажучи, у цій ситуації постачальник рядок 8.3 не заповнював, а відображав загальний обсяг поставки (за мінусом вартості повернених товарів) у рядку 1 декларації, а покупець, не заповнюючи рядок 16.2, загальну суму придбань показував у рядку 10.1 декларації. Саме таке роз’яснення давала ДПАУ у своєму листі від 05.06.2008 р. № 5658/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 50.

Як розцінювати цю зміну: чи не означає це зміну позиції ДПАУ? Не виключено, що таке оновлення формулювання пов’язане з уведенням ряд. 16.5, що застосовується в сільгосп-ПДВ-обліку. Хоча «під шумок» і простих платників можуть зобов’язати коригування одного періоду показувати розгорнуто і в ряд. 1 (10.1), і в ряд. 8 (16). Практика покаже.

Зверніть увагу: тепер за рядками 8 і 16 треба буде заповнювати не тільки суму ПДВ у колонці Б, а й обороти поставки (придбання), тобто

колонку А.

 

Багатостраждальний рядок 23.5/23.4

За глобальними змінами декларації, пов’язаними з ПДВ-сільгосп-новаціями, не пропустіть цікаві пояснення до

рядка 23.4 «зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу». До останніх змін код цього рядка був 23.5 (нумерація змінилася через скасування рядка 23.3).

Схоже, що сама ДПАУ не може чітко визначитися з його призначенням із моменту його появи (наказ ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 25). Адже відтоді світло побачили цілих три тлумачення заповнення цього рядка:

перше

— у листі ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32;

друге

(по суті, коригування першого) — у листі ДПАУ від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34;

третє

(останнє) — в останній редакції Порядку № 166, яку ми зараз коментуємо.

У першому тлумаченні ДПАУ зазначила, що в рядку 23.4 (тоді ряд. 23.5) відображаються виявлені перевіряючими суми завищення/заниження

бюджетного відшкодування, у другому — змінила призначення рядка на користь виявленої перевіряючими суми завищення/заниження від’ємного значення (тобто — ряд. 26), а останній, третій, варіант — це суміш попередніх двох.

Поглянемо, що вийшло.

Ми повністю згодні з положеннями

нового п.п. 5.12.5, що з’явився в Порядку № 166, де зазначено: у рядку 23.4 відображаються виявлені перевіряючими суми завищення/заниження від’ємного значення (ряд. 26). Причому зверніть увагу: у Порядку вказано, що рядок 23.4 заповнюється в періоді, наступному після періоду, в якому проведено перевірку. Вважаємо, що тут слід орієнтуватися на дату підписання акта перевірки. Наприклад, податківці при перевірці виявили завищення податкового кредиту листопада 2008 року в розмірі 100 грн., що не вплинуло на розрахунки з бюджетом аж до періоду закінчення перевірки (січня), і ця сума продовжує «сидіти» у ряд. 26 декларації за січень. Тоді платник у декларації за лютий заповнює рядок 23.4, відобразивши в ньому «-100».

Запитання викликає новий

п.п. 5.12.6, а точніше відображений у ньому алгоритм коригування внаслідок виявлення перевіряючими сум ЗАНИЖЕННЯ бюджетного відшкодування (зауважте: про відображення виявлених завищень мова взагалі не йде). У цьому випадку ДПАУ пропонує зробити дві речі щодо виявленої суми:

1)

урахувати її в рахунок зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів на підставі (увага!) податкового повідомлення. Тобто ця сума не відображається в подальших деклараціях (її додатках) ні у збільшення податкового кредиту (ні в ряд. 10 — 17, ні в ряд. 23.4), ні у зменшення податкових зобов’язань до сплати ( як наприклад, це було передбачено раніше — у ряд. 10.1 старого додатка 2 «Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету» (до наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. №159)). Інакше кажучи, ми цю суму повинні тримати в думці, і при появі ПДВ до сплати за рядком 27 заплатити менше на цю виявлену податківцями суму. З цим правилом ми також можемо погодитися (хоча і не зовсім зручно тримати в думці цифру).

2)

занести цю виявлену суму зі знаком «-» у рядок 23.4 декларації наступного періоду (після періоду перевірки) для зменшення рядка 26 помилкового періоду. Ось тут хочемо додати своє зауваження (!) до запропонованого ДПАУ алгоритму. Річ у тім, що він не працює в разі, коли помилка пов’язана з виявленням неврахованого податкового кредиту та/або завищенням податкових зобов’язань (тобто коли занижено вже показник ряд. 24), а працює лише тоді, коли помилка пов’язана з неправильним розподілом від’ємного значення ряд. 24 між рядками 25 і 26. Тобто власне рядок 24 сформовано правильно (наприклад, 100 грн.), а от до ряд. 25 потрапила занижена сума (наприклад, 0 грн. — бухгалтер не врахував оплати), відповідно 100 грн., що залишилися, пішли до ряд. 26. Тоді при виявленні такої помилки податківцями ми повинні пам’ятати, що ця сума ніколи не повернеться нам через бюджетне відшкодування, тому ми не повинні її показувати зі знаком «+» у рядку 23.4 наступного періоду. Мало того, ми повинні її виключити з рядка 26, для чого заповнюємо рядок 23.4 наступного періоду зі знаком «-», але при появі за підсумками декларації суми до сплати (ряд. 27) маємо право заплатити на 100 грн. менше.

Тепер розглянемо ситуацію, коли суму бюджетного відшкодування занижено внаслідок «недовідображення» податкового кредиту (100 грн.). Тоді, як ви розумієте, ряд. 26 тут ні до чого, і зменшувати його в майбутніх деклараціях через рядок 23.4 — неправильно, адже ми перекрутимо показники. Єдине, що тут необхідно зробити, так це «запам’ятати» ці 100 грн. і при виникненні суми до сплати (ряд. 27) заплатити до бюджету на 100 грн. менше.

І ще одне питання, пов’язане з виявленням при перевірці суми

ЗАВИЩЕННЯ бюджетного відшкодування. Про нього в Порядку жодного слова! Дійсно, додаткових пояснень не потребує ситуація, коли завищення суми бюджетного відшкодування сталося внаслідок завищення податкового кредиту та/або заниження податкових зобов’язань (тобто коли завищено вже показник ряд. 24). Тоді податковий орган просто «знімає» цю суму з особового рахунка, і платник у своїй звітності ніяк це не відображає. А от мовчання оновленого Порядку № 166 щодо іншої причини завищення бюджетного відшкодування — коли рядок 24 сформовано правильно, а неправильно перерозподілили суму між рядками 25 і 26 — викликає побоювання. Адже і в цьому випадку зайву суму відшкодування «знімуть» з особового рахунка, але вона не повинна загубитися: вона має всі права взяти участь у формуванні податкового кредиту майбутніх періодів. І ми вважаємо, було б справедливо відобразити її зі знаком «+» у рядку 23.4 наступної декларації. Сподіваємося, що ДПАУ своїм мовчанням не мала наміру сказати, що така сума має бути забута, і в найближчому майбутньому прояснить ситуацію.

 

Анатолій Бобро, Наталія Яновська

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд