Відходи від переробки давальницької сировини нерезидента
Приводом для появи цієї статті стало питання підприємства-переробника — учасника давальницьких операцій. А ситуація полягала в такому. У процесі переробки давальницької сировини виникали відходи, що залишалися виконавцю. У зв’язку з цим заслуговує на увагу порядок обліку та оподаткування таких відходів. Це питання зараз і розглянемо.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Якщо утворюються відходи
Отримуючи у процесі переробки «давальницькі» відходи, слід мати на увазі, що згідно зі
ст. 1 Закону № 327 право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на виготовлену з неї готову продукцію належить замовнику. Отже, і отримувані відходи (як складник давальницької сировини та результат її переробки) також є власністю замовника (такий же висновок містить і консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 6, с. 29). У свою чергу це означає, що виконавець не може розпоряджатися отриманими відходами на свій розсуд, а повинен подальші дії щодо них погоджувати із замовником.Тому для уникнення будь-яких непорозумінь, краще, щоб усі нюанси з відходами було прописано сторонами
в договорі, де, наприклад, уточнювалося б, що відходи, які виникають у ході переробки давальницької сировини, залишаються виконавцю (тобто передаються йому від замовника). Для порівняння зауважимо, що доля відходів може складатися й інакше: так, зокрема, за письмовою заявою іноземного замовника відходи від переробки давальницької сировини може бути вивезено за кордон (ч. 18 ст. 2 Закону № 327) або реалізовано на території України, причому не обов’язково виконавцю, а й будь-якій іншій особі (ч. 17 ст. 2 Закону № 327).Але повернемося до нашої ситуації. У цьому випадку також важливо застерегти,
на яких умовах замовник залишає виконавцю «давальницькі» відходи: безоплатно або на платній основі (наприклад, з перерахуванням за них виконавцем окремої оплати, з оплатою у вигляді заліку їх вартості в рахунок вартості послуг з переробки тощо). Це буде важливо при оподаткуванні. Адже в ситуації, коли відходи дістаються безоплатно, виходячи з їх вартості при отриманні виконавцю доведеться збільшити валові доходи (згідно з п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток як за безоплатно отриманим майном). Якщо ж припустити, що в подальшому виконавець такі відходи продаватиме (або здаватиме як вторсировину), валові доходи йому доведеться збільшити ще й повторно — при продажу. До речі, такі ж наслідки загрожують виконавцю, який вирішить присвоїти відходи, що виникли, самовільно (нагадаємо, що товари, отримані особою на відповідальне зберігання та використані особою у виробничому або господарському обороті, п. 1.23 Закону про податок на прибуток відносить до розряду безоплатно отриманих, а отже, таких, що включаються до валових доходів). Разом із тим в іншій ситуації — якщо відходи купуються в замовника — виконавець зможе віднести їх вартість до валових витрат та відобразити податковий кредит за вхідним ПДВ. Тому, маючи справу з відходами, виконавцю варто знати про такі облікові особливості.А тепер звернемося до «відхідного» законодавства.
Згідно з
п. 1 Порядку № 609 відходи переробки — це будь-які матеріали, предмети та речовини, що утворилися в процесі переробки, які не може бути використано в подальшому та від яких власник повинен позбавитися шляхом утилізації чи видалення. У свою чергу, ст. 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР дає таке визначення понять:— утилізація відходів — використання відходів як вторинних матеріальних або енергетичних ресурсів;
— видалення відходів — здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.
З урахуванням цього умовно можна розділити відходи на такі, що утилізуються (є вторсировиною) та що не утилізуються (не мають господарської цінності та підлягають видаленню, знищенню). Розглянемо, як бути виконавцю, якщо в результаті переробки давальницької сировини виникають відходи кожного виду*.
* Для повноти картини зауважимо, що Порядок № 609 оперує ще таким поняттям як «
залишки переробки» (до них належать частина матеріалів або речовин, що утворилися в результаті переробки товарів і мають господарську цінність). Усе викладене щодо відходів (можливість розпоряджання, умови передачі виконавцю чи, наприклад, навпаки, вивезення за кордон тощо) є справедливим також і щодо залишків переробки, а їх облік, по суті, аналогічний обліку відходів, що підлягають утилізації.
Якщо відходи підлягають утилізації
Відходи, що виникають у процесі переробки, до закінчення строку переробки має бути заявлено у відповідний митний режим, який застерігається зовнішньоекономічним договором на переробку давальницької сировини (
п. 4.4 Порядку № 609; лист ДМСУ від 10.12.2004 р. № 25/2-9-17/14698-ЕП).Згідно з
ч. 17 ст. 2 Закону № 327 відходи, що залишилися після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками і зборами, що справляються при імпорті товарів. При цьому сплату таких податків і зборів здійснює покупець, який оформляє ввізну ВМД (без фактичного ввезення товару в Україну). Оскільки в цьому випадку відходи передаються виконавцю, то саме він вважається покупцем таких відходів і повинен сплатити з них такі ввізні платежі.Зауважимо: на відміну від ситуації з продажем готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, при реалізації «давальницьких» відходів на території України
Закон № 327 не вимагає обов’язкової реєстрації постійного представництва замовника.Відходи, що підлягають утилізації, виконавець прибуткує на субрахунок 209 «Інші матеріали» за первісною вартістю (ціною можливого використання (справедливою вартістю, при визначенні якої, як правило, орієнтуються на митну вартість, з якої сплачувалися митні платежі) — у разі їх безоплатного отримання; або виходячи із суми витрат на їх придбання — у разі їх купівлі). При цьому первісну вартість також збільшують ввізні платежі, сплачені виконавцем при розмитненні таких відходів (
пп. 9, 12 П(С)БО 9).
Якщо відходи підлягають знищенню
Можлива ситуація, коли в ході переробки давальницької сировини утворюються відходи, що не утилізуються, які часто замовник залишає виконавцю для видалення/знищення (захоронення, спалювання тощо). Про це також краще зазначити в договорі. Перелік операцій з видалення відходів наведено в
розділі А додатка 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120 (далі — Положення № 1120).Як правило, такі відходи
не відповідають критеріям запасів, тому на рахунках бухгалтерського обліку у виконавця вони не відображаються. Більше того, виконавець при цьому несе додаткові витрати з їх видалення (знищення). Оскільки такі витрати є пов’язаними з його господарською діяльністю, у податковому обліку їх суму виконавець має право віднести до валових витрат. При цьому за домовленістю сторін замовник може компенсувати виконавцю такі витрати з видалення (наприклад, окремим платежем або у складі оплати вартості послуг переробки). Тоді суму компенсації виконавець уключить до валових доходів.Про особливості митного контролю за такими відходами йшлося в
листі ДМСУ від 10.12.2004 р. № 25/2-9-17/14698-ЕП. Зокрема в ньому роз’яснювалося: відходи, що утворюються в процесі переробки давальницької сировини, у разі їх видалення в Україні (без реалізації) не підлягають розміщенню в митний режим. А підставою для завершення митного контролю за такими відходами є подання українським виконавцем митному органу документів, що підтверджують:— передачу відходів для видалення суб’єктам господарювання, які мають відповідні повноваження;
— видалення відходів шляхом виконання операцій, зазначених у
розділі А додатка 1 до Положення № 1120 .Документи, що підтверджують здійснення операцій з видалення відходів (договори, акти приймання-передачі, акти видалення тощо), додаються до ввізної ВМД, за якою здійснювалося оформлення давальницької сировини замовника в режимі переробки на митній території України.
А тепер розглянемо приклад.
Приклад.
У результаті переробки давальницької сировини у виконавця утворилися відходи, що утилізуються та не утилізуються . Згідно з договором відходи залишаються виконавцю безоплатно. При цьому:(1) відходи, що утилізуються, оцінено на суму — 5000 грн.;
з них виконавцем сплачено ввізні платежі в розмірі 1600 грн., у тому числі:
— ввізне мито — 500 (умовно);
— ввізний ПДВ — 1100 грн. [(5000 грн. + 500 грн.)
х 20 %];(2) витрати з видалення відходів, що не утилізуються, склали 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.).
Відходи, що утилізуються, здано виконавцем спеціалізованому переробному підприємству як вторсировину на утилізацію, за що було виручено кошти в сумі 6690 грн. (у тому числі ПДВ — 1115 грн.).
В обліку виконавця операції з відходами відобразяться так:
Облік «давальницьких» відходів у виконавця
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Відходи, що утилізуються | |||||
| 1. З відходів виконавцем сплачено ввізні платежі на митниці (500 грн. + 1100 грн.) | 377 | 311 | 1600 | — | — |
| 2. Віднесено до складу податкового кредиту суму імпортного ПДВ | 641* | 377 | 1100 | — | — |
| * Зауважимо: податківці не визнають можливість відображення податкового кредиту за імпортним ПДВ з безоплатно отриманих товарів, зазначаючи, що в такому разі нібито відсутній факт їх придбання (п. 2 листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15). Ми не можемо з цим погодитися і вважаємо, що в разі використання таких товарів в оподатковуваних операціях підприємство має право на податковий кредит, тим більше, що ним у цьому випадку було понесено витрати на їх розмитнення та сплату ввізного ПДВ. | |||||
| 3. Оприбутковано безоплатно отримані відходи, що підлягають утилізації | 209 | 718 | 5000 | 5000* | — |
| * На вартість безоплатно отриманих відходів виконавець збільшує валові доходи. | |||||
| 4. Віднесено на збільшення первісної вартості відходів ввізне мито (500 грн.) | 209 | 377 | 500 | — | 500* |
| * Витрати на сплату митних платежів у податковому обліку відносяться на валові витрати і беруть участь в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | |||||
| 5. Здано відходи на утилізацію спеціалізованому переробному підприємству | 377 | 712 | 6690 | 5575 | — |
| 6. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 712 | 641 | 1115 | — | — |
| 7. Списано собівартість відходів, зданих на утилізацію | 943 | 209 | 5500 | — | — |
| 8. Надійшли грошові кошти за здану вторсировину | 311 | 377 | 6690 | — | — |
| Відходи, що не утилізуються | |||||
| 9. Відображено витрати з видалення відходів, що не утилізуються | 23,91 | 685 | 2000 | — | 2000* |
| * Витрати на видалення відходів, що не утилізуються, виконавець відносить на валові витрати як витрати, пов’язані з господарською діяльністю. | |||||
| 10. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 685 | 400 | — | — |
| 11. Перераховано плату за видалення відходів | 685 | 311 | 2400 | — | — |
