Калькуляція: можна чи потрібно?
Підприємство на давальницьких умовах здійснює переробку отриманої від замовника сировини з метою виробництва готової продукції. Чи зобов’язані сторони складати калькуляцію при виконанні операцій з давальницькою сировиною?
(м. Харків)
Як випливає з
п. 434 Методрекомендацій № 373 операція з давальницькою сировиною — це надання виконавцем (виконавцями) замовнику (замовникам) за певну плату послуг з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини, незалежно від кількості етапів (операцій) її переробки з метою виробництва готової продукції.У ситуації, коли сторонами
договору на надання послуг з переробки давальницької сировини є суб’єкти господарювання — резиденти України, то договірні відносини, що виникають між ними, за своїми ознаками відповідають договору підряду, порядок укладення та виконання якого регулюється главою 61 «Підряд» ЦКУ.Згідно зі
ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовнику.Так,
ст. 840 ЦКУ передбачає можливість підряду з використанням матеріалів замовника. Однак при цьому щодо виконання виконавцем робіт висуваються такі умови:— якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу;
—
виконавець зобов’язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу та повернути його залишок;— якщо робота виконується з матеріалу замовника,
у договорі підряду має бути встановлено норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.Отже, як бачимо, норми
ЦКУ і самі договірні відносини вимагають від виконавця повного звіту про використання матеріалу. Крім того, установлення норм витрат матеріалу — це складова планової калькуляції, без якої підприємство не зможе визначитися з нормами витрати давальницької (а також власної) сировини. Адже калькулювання — не що інше, як визначення величини витрат на виробництво одиниці певного виду продукції за окремими видами статей або елементів витрат.Для складання калькуляції можна скористатися
Методрекомендаціями № 373. Зазначимо деякі особливості. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням витрат на поточний період, природного убутку, втрат і відходів, передбачених технічними умовами та іншими нормативними документами на випуск готових виробів та цін, що розраховуються окремо для купованої, власної та давальницької сировини.Згідно з
п. 454 Методрекомендацій № 373 у випадку, коли обсяг фактичних витрат сировини на отримання кінцевої продукції згідно з даними бухгалтерського обліку більший, ніж передбачено контрактом, та із замовником не досягнуто домовленості про відповідне зменшення кількості кінцевої продукції, не забезпеченої сировиною, або про додаткове постачання сировини, не забезпечена сировиною кількість відвантаженої замовнику готової продукції сторнується із загального випуску такої продукції з купованої сировини за її фактичною собівартістю. Собівартість цієї частини продукції відноситься на витрати по операціях з давальницькою сировиною та записується окремим рядком як «збиток від незабезпечення замовлення сировиною» у попередній калькуляції, а також окремим рядком у калькуляціях собівартості послуг у складі витрат на переробку давальницької сировини.У разі, якщо обсяг фактичних витрат сировини на отримання кінцевої продукції
згідно з даними бухгалтерського обліку менше ніж передбачено контрактом, і замовник не вимагає коригування передбаченою контрактом кількості кінцевої продукції, що повертається, надлишок сировини списується на рахунок матеріальних ресурсів як сировина в оплату за послуги.Згідно з
п. 457 Методрекомендацій № 373 у зведеній калькуляції собівартості послуг з переробки давальницької сировини (за кожним замовником окремо або єдиній), що складається додатково, відображається:— кількість та вартість у гривнях давальницької сировини в частці, що залишається виконавцю як оплата послуг з її переробки, або тільки кількість — у частці сировини, що витрачається на виготовлення кінцевої продукції;
— заготівельні витрати виконавця на всю давальницьку сировину;
— кількість та вартість у гривнях матеріалів виконавця, які витрачаються при переробці давальницької сировини для отримання продукції, що повертається замовнику;
— загальна вартість послуг переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини по кожному з переділів, крізь які проходить продукція, що повертається замовнику;
— збитки від незабезпеченості замовлення сировиною;
— собівартість попередільної супутньої продукції, що не повертається замовнику, за єдиними для цього переділу оцінками (вираховується).
Кількість готової продукції, що видається замовнику визначається відсотком видачі готової продукції, який установлюється на підставі розрахунків за домовленістю сторін.
Наталія Дзюба, економіст-аналітик
