На який строк можна продовжити договір оренди держмайна
Підприємство орендує приміщення, що перебуває в державній формі власності. Договір оренди укладено на один рік. Орендодавець наполягає на продовженні такого договору тільки на один рік. Ми, будучи орендарем, пропонуємо орендодавцю продовжити договір оренди строком на 3 роки. Хто з нас має рацію?
(м. Харків)
Питання, що стосується встановлення строку дії договору оренди державного та комунального майна, у чинному законодавстві трактується по-різному.
Так, у
ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII, у редакції від 14.03.95 р. № 98/95-ВР (далі — Закон № 2269) визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Отже, виходячи з цієї норми договір оренди державного та комунального майна може бути укладено сторонами на будь-який строк, установлений за взаємною згодою. Головне, щоб строк дії договору був прийнятним для обох сторін, оскільки цей пункт договору є однією з його істотних умов.Разом із тим
п. 2 ч. 2 Указу Президента України «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва» від 12.05.2005 р. № 779/2005 (далі — Указ) установлено мінімальний строк дії договору оренди державного майна — не менше 3 років, за умови, що орендар не пропонує менший строк. Цю норму продубльовано також у наказі ФДМУ «Про встановлення мінімального строку дії договорів оренди державного майна» від 29.06.2005 р. № 1821.Незважаючи на те що кожний із цих документів по-своєму визначає строк, на який може бути укладено договір оренди майна, що перебуває в державній формі власності, не можна сказати, що вони суперечать один одному.
З цих документів випливає, що орендар може погодитися на будь-який строк оренди, запропонований орендодавцем. Однак
Указ надає орендарю право запропонувати укласти договір на такий строк, який би його влаштовував. При цьому орендарю гарантовано можливість вимагати укласти договір оренди держмайна на строк 3 і більше років.Припускаємо, що в цій ситуації орендодавець сумнівається в можливості продовження договору оренди, первісно укладеного на 1 рік, на більший строк. Адже в
ч. 2 ст. 17 Закону № 2269 передбачено, що в разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які було передбачено договором.Однак ця норма стосується ситуації, коли жодна зі сторін договору (ні орендар, ні орендодавець) не висловила пропозицій про зміну умов договору або його припинення.
У разі коли орендар бажає внести зміни до умов договору оренди, зокрема, збільшити строк дії такого договору з 1 до 3 років, то йому необхідно діяти так.
Керуючись
ч. 2 ст. 188 ГКУ, направити на адресу орендодавця письмову пропозицію щодо укладення нового або продовження старого договору оренди, в якій зазначити бажаний строк оренди майна. Орендодавець, який отримав пропозицію про зміну або розірвання договору, протягом 20 днів із дня її отримання повинен повідомити орендаря про прийняте рішення.Згідно з
ч. 4 ст. 188 ГКУ у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або в разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право звернутися до суду.І якщо в орендаря збережеться письмове підтвердження того, що ним було направлено таке звернення до орендодавця, суди, як показує практика, задовольняють такі вимоги. З цього питання див.
постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 р. № 32/110, 32/111, 32/124 та від 03.06.2008 р. № 32/138.
Вікторія Матвєєва
