Нарахування компенсації за прострочення виплати зарплати
На підприємстві є заборгованість з виплати заробітної плати працівникам, які вже звільнилися. При погашенні заборгованості із зарплати їм нараховується компенсація за прострочення її виплати. Як оподатковується ця компенсація і як вона відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ?
(м. Київ)
Перш ніж розглянути порядок оподаткування компенсації за прострочення виплати заробітної плати, зазначимо загальні питання, що стосуються її нарахування. Компенсація виплачується в разі затримки виплати зарплати на один і більше календарних місяців.
Компенсація за затримку виплати заробітної плати, нарахованої після 01.01.2001 р., розраховується відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159 (далі — Порядок № 159).
Згідно з п. 4 Порядку № 159 сума компенсації розраховується як добуток суми нарахованої, але не виплаченої працівнику зарплати за відповідний місяць (після утримання податків та обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, ділений на 100. Отже, у розрахунку бере участь «чиста» заробітна плата, тобто нарахована сума за мінусом утриманих сум податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку), а також внесків до соціальних фондів.
Нарахування компенсації проводиться один раз безпосередньо перед виплатою заборгованості із заробітної плати. Виплата здійснюється в місяці, в якому виплачується заборгованість із зарплати за відповідний місяць.
У ситуації, зазначеній у запитанні, нарахування компенсації за прострочення виплати зарплати проводиться, коли фізична особа вже не є працівником підприємства.
Щодо обкладення суми компенсації податком з доходів фізичних осіб та соціальними внесками зазначимо таке.
Згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV компенсація за прострочення виплати заробітної плати підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб. На нашу думку, суму компенсації за прострочення виплати зарплати колишньому працівнику необхідно відображати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «01».
Внески до соціальних фондів на суму компенсації за прострочення виплати заробітної плати працівнику, який на момент її нарахування вже не перебуває у трудових відносинах з підприємством, не нараховуються.
Нагадаємо: за загальним правилом нарахування та утримання внесків до соціальних фондів провадять при одночасному дотриманні таких умов:
1) нараховані виплати включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (базою для обкладення внесками до Пенсійного фонду є також сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності);
2) виплату нараховують найманому працівнику;
3) сума нарахувань обкладається податком з доходів фізичних осіб.
Якщо хоча б одна з умов не виконується, то виплати, що нараховуються, не обкладаються внесками до соціальних фондів. Тому, якщо виплата нараховується фізичній особі, яка вже не перебуває у трудових відносинах, то на цю виплату соціальні внески не нараховуються.
Такий самий висновок міститься в листах Мінпраці від 10.11.2004 р. № 11397/0/14-04-020-6, від 18.09.2008 р. № ДЦ-03-5743/0/6-08, ПФУ від 09.10.2008 р. № 17566/03-20 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 89).
Щодо валових витрат підприємства, то згідно з п.п. 5.6.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.058.97 р. № 283/97-ВР додатково до виплат, передбачених п.п. 5.6.1 цього Закону, до складу валових витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, що надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.
Як і в п.п. 5.6.1, так і в п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток ідеться про виплати працівникам підприємства. А в цьому випадку на момент нарахування компенсації фізична особа вже не перебувала у трудових відносинах з підприємством. Разом з тим варто зауважити: ДПАУ визнає валові витрати щодо доходів, які нараховано колишнім працівникам підприємства. Так, у своєму листі від 19.09.2006 р. № 17375/7/15-0517 ДПАУ не заперечує проти включення премій, нарахованих за результатами діяльності за період, в якому фізична особа перебувала у трудових відносинах, на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток.
Таким чином, найімовірніше ДПАУ не заперечуватиме і проти валових витрат щодо суми компенсації за прострочення виплати заробітної плати колишнім працівникам, збільшених на підставі
п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток, як обов’язкової виплати.
Тетяна Онищенко, економіст-аналітик
