Теми статей
Обрати теми

Бартерні операції: основні податкові моменти

Редакція ПБО
Стаття

Бартерні операції:
основні податкові моменти

 

Уже давно всім відомо, що бартер з податкової точки зору, — далеко не кращий варіант розрахунків між контрагентами. Проте з цією формою взаємовідносин з тієї чи іншої причини хоча б раз стикалося, напевно, кожне підприємство. А в економічній ситуації, що склалася на сьогодні, такий спосіб розрахунків стає все поширенішим. У зв’язку з цим виникає необхідність нагадати про правила оподаткування бартерних операцій. Цьому питанню і присвячено запропоновану статтю.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Замість вступу

Договір міни (бартеру) передбачає, що кожна зі сторін зобов’язалася передати у власність другій стороні

один товар в обмін на інший товар. При цьому кожна сторона такого договору є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона отримує взамін (див. ч. 1, 2 ст. 715 ЦКУ).

Майте на увазі: згідно з

ч. 4 ст. 715 ЦКУ право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передачі майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Це означає, що право власності на отриманий товар в обох сторін договору виникає після здійснення завершальної (балансувальної) операції, якщо інші умови не передбачені договором або законом.

На практиці ситуація, коли підприємства обмінюються товарами, досить поширена. Але буває і так, що за взаємною домовленістю сторони вирішують

обміняти товар на роботи чи послуги. Це може відбуватися, наприклад, при укладенні договору оренди.

Діяти таким чином дозволяє

ч. 5 ст. 715 ЦКУ, в якій зазначено, що договором може бути встановлено обмін майна на роботи (послуги). А ч. 2 ст. 762 ЦКУ і ч. 3 ст. 286 ГКУ конкретизують: залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря за узгодженням з орендодавцем плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі.

З податкової точки зору

бартер (товарний обмін) — це господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). На це вказує п. 1.19 Закону про податок на прибуток.

 

Визначаємо дати податкових подій

Моменти виникнення валових витрат та валових доходів при проведенні бартерних операцій визначаються за загальними правилами, установленими

пп. 11.2.1 і 11.3.1 зазначеного Закону відповідно.

Як відомо, датою збільшення

валових витрат згідно з п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток у загальному випадку вважається дата, на яку припадає будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата списання коштів в оплату за товари (роботи, послуги);

— або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Однак оскільки при бартері розрахунок грошовими коштами не відбувається, норми

п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток у цій ситуації діють так: валові витрати виникають за датою оприбуткування товару, а для робіт (послуг) — за датою підписання акта, що підтверджує факт отримання їх результатів.

З приводу дати збільшення

валових доходів у п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток для загального випадку зазначено, що такою датою вважається дата, на яку припадає будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок;

— або дата відвантаження товару, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Для бартерних операцій це означає, що валові доходи відображаються

за датою відвантаження товару, а для робіт (послуг) — за датою підписання акта, що підтверджує факт надання їх результатів.

Щодо моменту виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту для бартерних операцій також діють загальні правила, установлені

пп. 7.3.1 і 7.5.1 Закону про ПДВ відповідно. Це означає, що податкові наслідки з ПДВ повністю збігаються з податковими наслідками з податку на прибуток. Підтвердження цьому знаходимо і в листі ДПАУ від 24.02.2003 р. № 3100/7/15-3317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 74).

 

Визначаємо базу оподаткування

Особливістю бартерних операцій є необхідність визначення бази оподаткування

виходячи зі звичайних цін. Орієнтуватися на них у цій ситуації вимагають і Закон про податок на прибуток, і Закон про ПДВ.

Нагадаємо: як звичайна ціна згідно з

п.п. 1.20.1 Закону про податок на прибуток розглядається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Причому, якщо не доведене зворотне (а довести це може лише податковий орган), вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Отже, у загальному випадку звичайну ціну визначають на рівні договірної (тобто покупної ціни товару або послуги).

Однак якщо ваша договірна ціна все-таки відрізняється від справедливої і ви непокоїтеся, що цю невідповідність буде доведено, краще підстрахуватися і скористатися нормами

пп. 1.20.2 і 1.20.3 Закону про податок на прибуток.

Так,

п.п. 1.20.2 цього Закону дозволяє, наприклад, обґрунтувати встановлену покупну ціну відсутністю укладених на момент поставки товарів (послуг) договорів з ідентичними (однорідними) товарами (послугами) у співставних умовах, зниженням споживчого попиту, втратою товарами якості або інших властивостей, закінченням строку зберігання товару тощо.

А

п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток, у свою чергу, дає право вважати звичайною ціну, зазначену в прилюдному оголошенні умов продажу товарів.

На те, що документальним підтвердженням рівня звичайних цін (як для продавця, так і для покупця) можуть бути укладені договори, оприлюднені рекламні оголошення, прайс-листи, довідки, отримані від державних органів статистики, звіти про оцінку майна (акти оцінки майна), представники ДПАУ звернули увагу в консультації, опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 28.

Ось від цієї звичайної ціни сторони договору і відштовхуватимуться при відображенні здійсненої бартерної операції в податковому обліку. При цьому зважаючи на господарську спрямованість проведеної операції не виникає необхідності в коригуванні попередньо відображених валових витрат та «вхідного» ПДВ.

Податок на прибуток.

Відповідно до п.п. 7.1.1 Закону про податок на прибуток доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій повинні визначатися виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайну ціну.

При прочитанні цього

підпункту складається враження про можливість визначення валових доходів та витрат при здійсненні бартерних операцій на рівні звичайної ціни, якщо така звичайна ціна перевищує договірну. Для валового доходу така межа не викликає запитань: вона визначається за більшою з цін — договірною або звичайною. Щодо валових витрат такий шлях призведе до необґрунтованого їх завищення з усіма наслідками, що випливають. Причому підтвердити підвищені витрати документально платник податків не зможе. Тому в такому разі доцільніше орієнтуватися на договірну ціну, а не на звичайну.

А от у зворотній ситуації, коли договірна ціна бартерної операції

перевищує звичайну, ДПАУ вимагає відображати «бартерні» витрати на рівні саме звичайної ціни (див. листи від 08.11.2004 р. № 10013/6/15-1116 та від 27.06.2003 р. № 5779/6/13-2415-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 89).

Податок на додану вартість.

База обкладення ПДВ при здійсненні бартеру визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайної ціни. Цю норму закріплено в п. 4.2 Закону про ПДВ. При цьому сторони договору не можуть розраховувати на м’якші умови оподаткування у вигляді 20 % «звичайноцінової» поступки, яку встановлено п. 4.1 Закону про ПДВ, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на них. При нарахуванні податкових зобов’язань орієнтиром є договірна ціна операції, але точно не нижча за звичайні ціни .

Нагадаємо, що у ситуації, коли звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує

дві податкові накладні: одну — на суму виходячи з фактичної ціни поставки, іншу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. Така друга податкова накладна покупцю не видається, обидва її примірники зберігаються у продавця (див. абз. 1 п. 19 Порядку № 165).

При формуванні податкового кредиту достатньо підтвердити, що отримані товари (послуги) або основні фонди буде використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства (

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).

Зауважте: у ситуації, коли договірна ціна бартерної операції перевищує звичайну, «бартерний» податковий кредит, на думку ДПАУ, повинен відображатися

на рівні звичайної ціни (див. лист від 27.06.2003 р. № 5779/6/13-2415-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 89). Причому розраховувати тут на 20 % «звичайноціновий» запас, установлений п. 4.1 Закону про ПДВ, не варто.

Детальніше зі звичайноціновими питаннями щодо ПДВ можна ознайомитися у статті «Податкові зобов’язання та податковий кредит щодо ПДВ: «звичайноцінові» тонкощі

» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 18).

При здійсненні бартерних операцій платникам податків потрібно бути готовими до певних труднощів з отриманням бюджетного відшкодування ПДВ. Річ у тім, що виходячи з роз’яснень ДПАУ, викладених у

листі від 06.08.2008 р. № 15844/7/16-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 66), розрахунки за такими операціями не включаються до сплаченої частини ПДВ (не відображаються в колонці 4 «Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі в розрахунках бюджетного відшкодування (переноситися до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування)» додатка 2 до декларації з ПДВ) для цілей отримання бюджетного відшкодування.

Усе це тому, що під фактичною оплатою податку ДПАУ, як і раніше, розуміє його оплату

грошовими коштами. Тобто умовою для включення частини від’ємного значення ПДВ до його сплаченої частини та відображення в колонці 4 є проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а в разі, коли постачальник-нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ). Це питання докладно розглянуто у статтях «Відшкодування ПДВ: продовжуємо розмову» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 63 і « Відшкодування ПДВ: розраховуємо та декларуємо правильно» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77.

І ще один момент. Платник податків — учасник бартерної операції, який використовує касовий метод податкового обліку, повинен пам’ятати, що згідно з

п. 1.11 Закону про ПДВ податкові зобов’язання в нього виникнуть при отриманні товарів (послуг), а податковий кредит — при їх відвантаженні. Особи, які застосовують касовий метод, не можуть здійснювати бартер підакцизними товарами (див. п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ).

Для зручності інформацію про дати податкових подій та про базу оподаткування при здійсненні бартерних операцій наведемо в табл. 1.

 

Таблиця 1

Особливості оподаткування бартерних операцій

Особливості оподаткування

Пункт, стаття Закону (Указу)

1

2

Податок на прибуток

База оподаткування

Доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються платниками податків виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни

П.п. 7.1.1 Закону про податок на прибуток

ВВ

Датою збільшення валових витрат при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій є дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання їх результатів

П.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток

ВД

Датою збільшення валового доходу при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій є дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання їх результатів

П.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток

Податок на додану вартість

База оподаткування

У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості в межах бартерних (товарообмінних) операцій база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін

П. 4.2 Закону про ПДВ

ПЗ

Датою виникнення податкових зобов’язань при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій є дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку

П.п. 7.3.1 Закону про ПДВ

У платників податків, що застосовують касовий метод податкового обліку, податкові зобов’язання виникають на дату отримання товарів (послуг)

П. 1.11 Закону про ПДВ

ПК

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит для бартерних (товарообмінних) операцій є дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

П.п. 7.5.1 Закону про ПДВ

У платників податків, які застосовують касовий метод податкового обліку, право на податковий кредит виникає на дату відвантаження товарів (послуг)

П. 1.11 Закону про ПДВ

Єдиний податок

Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, не мають права використовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунку коштами

Ст.1 Указу № 727

 

Бартер за участі основних фондів

Податковий облік бартерних операцій з основними фондами аналогічний податковому обліку їх продажу та придбання.

Балансова вартість основних фондів,

що надійшли за обміном, формується в порядку, передбаченому для придбання основних фондів, а саме згідно з п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток.

Передача (поставка)

основних фондів за бартером здійснюється аналогічно правилам продажу основних фондів, тобто відповідно до п.п. 8.4.3 Закону про податок на прибуток, якщо передається об’єкт основних фондів групи 1, і відповідно до п.п. 8.4.4 цього Закону, якщо передаються основні фонди груп 2 — 4.

Нагадаємо: при виведенні з експлуатації окремих об’єктів основних фондів групи 1 у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об’єкта. Сума

перевищення виручки над балансовою вартістю окремих об’єктів основних фондів групи 1 включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податків. На це вказує п.п. 8.4.3 Закону про податок на прибуток. І хоча в цьому підпункті нічого не зазначено про бартерні операції, вважаємо, що балансову вартість об’єкта основних фондів групи 1 слід порівнювати з вартістю отриманих в обмін товарів (робіт, послуг).

При виведенні з експлуатації основних фондів груп 2 — 4 у зв’язку з їх продажем балансова вартість відповідної групи зменшується на суму вартості такого продажу (вартості продукції, робіт, послуг,

отриманих платником податку в межах бартерних операцій). І тільки якщо вартість виведених основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, то її балансова вартість прирівнюється до нуля, а суму перевищення платник податків включає до складу валових доходів відповідного податкового періоду (див. п.п. 8.4.4 Закону про податок на прибуток).

Далі декілька слів про застосування

звичайних цін при бартері основними фондами. На наш погляд, у цілях оподаткування прибутку орієнтуватися на звичайні ціни не потрібно. Такий висновок ґрунтується на тому, що порядок оподаткування операцій з основними фондами встановлено ст. 8 Закону про податок на прибуток, який є спеціальним. Так, податковий облік продажу основних фондів регулюють пп. 8.4.3 і 8.4.4 цього Закону, а в них немає згадки про звичайні ціни.

Проте обережним платникам податків варто врахувати, що представники податкової служби з цього приводу дотримуються іншої думки. З їхньої точки зору, основні фонди в контексті норм

пп. 1.1 і 1.6 Закону про податок на прибуток є товарами, тому загальні звичайноцінові вимоги, установлені для товарів, поширюються і на основні фонди (див., зокрема, консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 10, с. 52, а також лист ДПАУ від 18.07.2007 р. № 8838/5/15-0316 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 72).

А от обійтися без застосування звичайноцінових норм при визначенні бази обкладення

ПДВ не вдасться — п. 4.2 Закону про ПДВ приписує орієнтуватися на звичайні ціни при поставці товарів (робіт, послуг) у межах бартерних операцій. Для цілей же обкладення ПДВ термін «товари» використовується в тому ж значенні, що і в Законі про податок на прибуток (див. п. 1.17 Закону про ПДВ), і включає матеріальні активи, до яких належать і основні фонди.

Таким чином, звичайноцінові обмеження, установлені

п. 4.2 Закону про ПДВ, працюють і при бартері основними фондами.

Щодо правил визначення звичайної ціни, то їх, як зазначалося, установлено

п. 1.20 Закону про податок на прибуток. Докладніше з цими правилами можна ознайомитися в статтях «Звичайна ціна: як її визначити?» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 89), «Звичайна ціна — нічого незвичайного» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 98), « Звичайні ціни: деякі актуальні питання» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 86).

Приклад 1.

Між підприємствами «Восток» та «Міраж» укладено бартерний договір, згідно з яким підприємство «Восток» передає підприємству «Міраж» товар на суму 36000 грн. (без ПДВ — 30000 грн.; ПДВ 20 % — 6000 грн.), а підприємство «Міраж», у свою чергу, передає підприємству «Восток» на цю ж суму об’єкт основних фондів групи 3.

Припустимо, що собівартість відвантаженого товару становить 22000 грн. Первісна вартість об’єкта основних фондів — 35000 грн., сума нарахованого зносу — 7000 грн., залишкова вартість — 28000 грн. Балансова вартість основних фондів групи 3 у податковому обліку на кінець кварталу передачі об’єкта за бартером складає 40000 грн.

У податковому та бухгалтерському обліку підприємства «Восток» ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 2

Облік надходження основних фондів в обмін на товар

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1. Відвантаження товару

1.1

Відвантажено товар покупцю

36000

361

702

30000

1.2

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у складі вартості відвантаженого товару

6000

702

641/ПДВ

1.3

Списано собівартість відвантаженого товару

22000

902

281

1.4

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товару

30000

702

791

— собівартість товару

22000

791

902

2. Отримання об’єкта основних фондів

2.1

Отримано об’єкт основних фондів за первісною вартістю, що дорівнює справедливій вартості

30000

152

631

Балансова вартість основних фондів групи 3 збільшується на 30000 грн. на початок розрахункового кварталу, наступного за кварталом отримання об’єкта

2.2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості отриманого об’єкта основних фондів

6000

641/ПДВ

631

2.3

Здійснено залік заборгованостей

36000

631

361

2.4

Уведено в експлуатацію об’єкт основних фондів

30000

104

152

 

Тепер розглянемо, як відображаються описані операції в податковому та бухгалтерському обліку підприємства «Міраж».

 

Таблиця 3

Облік надходження товару в обмін на основні фонди

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1. Отримання товару

1.1

Отримано товар від постачальника

30000

281

631

30000*

* Вартість отриманого товару бере участь у розрахунку приросту (убутку) за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

1.2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості отриманого товару

6000

641/ПДВ

631

2. Передача об’єкта основних фондів

2.1

Переведено об’єкт до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

28000

286

104

2.2

Відображено суму нарахованого зносу

7000

131

104

2.3

Відображено дохід у сумі продажної вартості необоротного активу, утримуваного для продажу

36000

377

712

Балансова вартість основних фондів групи 3 зменшується на 30000 грн. на початок розрахункового кварталу, наступного за кварталом передачі об’єкта

2.4

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у складі вартості необоротного активу, утримуваного для продажу

6000

712

641/ПДВ

2.5

Списано залишкову вартість необоротного активу, утримуваного для продажу

28000

943

286

2.6

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід у зв’язку з передачею необоротного активу, утримуваного для продажу

30000

712

791

— залишкову вартість необоротного активу, утримуваного для продажу

28000

791

943

2.7

Здійснено залік заборгованостей

36000

631

377

 

Бартер з неплатником ПДВ

З податкової точки зору бартерний договір між підприємством, зареєстрованим як платник ПДВ, та неплатником ПДВ має одну особливість. Так, у разі придбання товарів (робіт, послуг) або основних фондів у неплатника ПДВ підприємство — платник податку

не може розраховувати на податковий кредит з ПДВ. Це пов’язане з тим, що підставою для включення сплачених (нарахованих) сум ПДВ до податкового кредиту є отримана від постачальника (продавця) податкова накладна, а неплатники ПДВ виписувати її не мають права.

У цій ситуації на вартість придбаних у неплатника ПДВ товарів (робіт, послуг)

з урахуванням ПДВ платник податку на прибуток збільшує свої валові витрати на підставі ст. 5 Закону про податок на прибуток, або балансову вартість основних фондів груп 2 — 4, або окремого об’єкта основних фондів групи 1. Зрозуміло, усе це за умови, що такі товари (роботи, послуги) та основні фонди призначаються для використання в господарській діяльності підприємства.

Приклад 2.

Між підприємством «Імперія» (платником ПДВ) та підприємством «Еверест» (неплатником ПДВ) укладено бартерний договір, згідно з яким підприємство «Імперія» відвантажує підприємству «Еверест» партію тенісних ракеток на суму 12000 грн. (без ПДВ — 10000 грн.; ПДВ 20 % — 2000 грн.), а підприємство «Еверест», у свою чергу, відвантажує підприємству «Імперія» партію футбольних м’ячів на суму 12000 грн. Ціна тенісних ракеток та футбольних м’ячів є звичайною.

Податкові наслідки такої операції у сторін договору наведемо в табл. 4.

 

Таблиця 4

Особливості оподаткування бартерної операції з неплатником ПДВ

Найменування підприємства

Відвантаження товару

Отримання товару

ВД

ПЗ

ВВ

ПК

«Імперія»

10000

2000

12000

«Еверест»

12000

12000

 

ЗЕД-бартер

При здійсненні бартерних операцій з нерезидентом вітчизняному підприємству, у цілому, слід керуватися тими ж правилами, що і при бартері з резидентом (ці правила описано вище). Однак є тут і деякі нюанси.

Так, згідно зі

ст. 2 Закону № 351 імпорт товарів на митну територію України на підставі бартерного договору здійснюється у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів:

з дати митного оформлення (дати оформлення вивізної ВМД) фактично експортованих товарів — при експорті за бартером товарів;

з дати підписання акта чи іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг), — при експорті за бартером робіт (послуг).

А при експорті за бартером

високоліквідних товарів граничні строки ввезення на митну територію імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів із дати оформлення вивізної ВМД.

Перелік таких високоліквідних товарів наведено в

додатку 1 до постанови № 756.

Ще одним нюансом ЗЕД-бартерных операцій є те, що сьогодні суми ПДВ, сплачені (нараховані) резидентом

при придбанні товарів (послуг), призначених для експорту, на підставі п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ уключаються до складу податкового кредиту такого резидента-експортера за правилом першої події, установленим п.п. 7.5.1 цього Закону.

Слід також мати на увазі, що на експортно-імпортні операції, а отже, і ЗЕД-бартерні, не розповсюджуються правила касового методу податкового обліку (див.

п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ)

Власне всі головні питання бартерних відносин з нерезидентами детально розглянуто у статті «

Зовнішньоекономічний бартер: особливості оподаткування та обліку» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 18), тому зараз сконцентруємо вашу увагу на основних моментах формування валових витрат, валового доходу, податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні бартерних операцій у сфері ЗЕД (див. табл. 5 і 6).

 

Таблиця 5

Порядок формування валових витрат та валового доходу при бартері у ЗЕД

ВВ

Розмір

Щодо товарів, які імпортуються, — виходячи з курсу НБУ на дату отримання товарів. Щодо виконаних нерезидентом робіт (послуг) — виходячи з курсу НБУ, який діяв на дату оформлення документа, що підтверджує факт отримання їх результатів

Дата збільшення

Для товарів, що імпортуються, а також робіт (послуг), супутніх або допоміжних такому імпорту, — дата їх оприбуткування. Для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що підтверджує факт отримання їх результатів

ВД

Розмір

Щодо товарів, які експортуються, — виходячи з курсу НБУ, на дату нарахування доходу. Щодо виконаних для нерезидента робіт (послуг) — виходячи з курсу НБУ, який діяв на дату оформлення документа, що підтверджує факт надання їх результатів

Дата збільшення

Для товарів — дата їх відвантаження. Для робіт (послуг) — дата підписання акта, що підтверджує факт надання їх результатів

 

Таблиця 6

Порядок формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ при бартері у ЗЕД

Назва операції

База оподаткування

Ставка оподаткування

Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ

Особливості формування податкового кредиту з ПДВ

1

2

3

4

5

Експорт товарів та супутніх такому експорту послуг

Фактична ціна операції, але не нижче звичайних цін (п. 4.2 Закону про ПДВ)

0 % бази оподаткування (п. 6.2 Закону про ПДВ). Нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільнені від оподаткування на підставі п. 5.1 Закону про ПДВ (крім пп. 5.1.2, 5.1.7 та п. 5.2)

Дата відвантаження товарів за наявності ВМД, оскільки товари вважаються експортованими платником податку, якщо їх експорт підтверджено належно оформленою ВМД (п.п. 6.2.1 Закону про ПДВ)

Щодо сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (послуг), призначених для експорту, — дата першої з подій, що припадають на податковий період, протягом якого відбувається перша з подій:

— або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (послуг), що експортуються;

— або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податків товарів (послуг), які експортуються (п.п. 7.5.1 Закону про ПДВ)

Поставка робіт (послуг) нерезиденту з місцем їх надання на митній території України

20 % бази оподаткування (п. 6.1 з урахуванням положень п. 6.5 Закону про ПДВ). Виняток становлять оподатковувані за ставкою 0 % роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, який виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом (див. п.п. 6.2.1 Закону про ПДВ)

Дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) платником податку (п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ)

Імпорт товарів та супутніх такому імпорту послуг

Договірна (контрактна) вартість товарів, але не нижче митної вартості, зазначеної у ввізній ВМД з урахуванням витрат на транспортування, завантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що входить до ціни товарів (робіт, послуг) відповідно до законів України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (змінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, який передував дню, в який товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю згідно з митним законодавством (абз. 1 п. 4.3 Закону про ПДВ).

З думками ДПАУ та Держмитслужби з приводу того, на яку дату береться курс НБУ при визначенні бази обкладення ПДВ при імпорті товарів, можна ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 50, с. 13 і 15 відповідно

20 % бази оподаткування (п.п. 6.1.1 Закону про ПДВ). Під обкладення ПДВ при імпорті не потрапляють операції з поставки товарів (послуг), перелічені в пп. 5.1.7, 5.1.24 та пп. 5.3 і 5.18 Закону про ПДВ (див. п. 5.5 Закону про ПДВ)

Дата подання ВМД із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ)

Щодо сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів на митну територію України, — дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ.

 При цьому податкові зобов’язання та податковий кредит при імпорті товарів виникають у тому самому податковому періоді та підтверджуються ВМД, оформленою відповідно до вимог законодавства.

Для відображення сум ПДВ, які включаються до податкового кредиту на підставі ввізних ВМД, у декларації з ПДВ призначено рядок 12.1

Поставка робіт (послуг) нерезидентом з місцем їх надання на митній території України

Договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (змінним) курсом Національного банку України, який діяв на кінець операційного дня, що передував дню, в якому було складено акт, що засвідчує факт отримання послуг (абз. 2 п. 4.3 Закону про ПДВ)

20 % бази оподаткування (п.п. 6.1.1 з урахуванням положень п. 6.5 Закону про ПДВ)

Дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ)

Щодо сум ПДВ, сплачених при виконанні робіт (послуг) нерезидентом, — дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ. При цьому датою сплати податку до бюджету вважається дата подання декларації з ПДВ за період, в якому було відображено податкові зобов’язання за імпортованими роботами (послугами), тобто в яку заповнено рядок 7 декларації (це підтверджує лист ДПАУ від 17.10.2005 р. № 20667/7/16-1517-26 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 97). Така дата, як правило, припадає на наступний податковий період після того, в якому було відображено податкові зобов’язання. Суму податкового кредиту платник податків відображає в рядку 12.4 декларації

Поставка робіт (послуг) нерезидентом з місцем їх надання за межами митної території України

Немає об’єкта оподаткування

 

От, мабуть, і всі основні особливості оподаткування та обліку бартерних операцій. Сподіваємося, що викладена інформація допоможе вам отримати найкращі результати від проведених операцій.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі