Відступлення права вимоги: правові та облікові моменти

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2009/№ 17
В обраному У обране
Друк
Стаття

Відступлення права вимоги:
правові та облікові моменти

 

Трапляються випадки, коли підприємство-кредитор терміново потребує грошових коштів, а строк виконання зобов’язань ще не настав або ж боржник, як мовиться, «слабкий на віддачу». У такій ситуації можна уступити своє право вимоги іншій особі. Як це правильно зробити, а також відобразити в податковому та бухгалтерському обліку сторін операції, розглянемо в цій статті.

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Правові особливості

Основні положення договору

Відступлення права вимоги

— це один зі способів заміни кредитора в зобов’язанні. Можливість такої заміни передбачено ст. 512 ЦКУ, та її суть полягає в тому, що первісний кредитор передає (уступає) своє право вимоги боргу іншій особі (новому кредитору).

 

Таблиця 1

Характерні особливості договору відступлення права вимоги

Характерні особливості

Примітка

1

2

Відступлення права вимоги, як і заміна кредитора з іншої підстави, не може здійснюватися, якщо відповідна заборона міститься в договорі або законі (ч. 3 ст. 512 ЦКУ)

У договорі між підприємством-кредитором та підприємством-боржником може міститися положення, згідно з яким сторони не можуть здійснювати відступлення права вимоги. У цьому випадку договір між підприємством-кредитором та підприємством-новим кредитором, за яким останньому передається право вимоги до підприємства-боржника, може бути визнано недійсним у судовому порядку

Відступлення права вимоги має здійснюватися в тій же формі, що і правочин, на підставі якої виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (ч. 1 ст. 513 ЦКУ). Правочин щодо відступлення права вимоги, що виникло на підставі договору, який підлягає держреєстрації, має бути зареєстровано в тому ж порядку, що і договір (ч. 2 ст. 513 ЦКУ)

Якщо правочин було оформлено письмово, то і відступлення права вимоги має бути оформлено в письмовій формі. Якщо ж для правочину передбачено нотаріальну форму або її державну реєстрацію, то така ж вимога щодо форми є необхідною і для оформлення заміни кредитора в зобов’язанні. Наприклад, правочин з відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню і відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації в установленому порядку (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV)

Відступлення права вимоги не може здійснюватися щодо зобов’язань, нерозривно пов’язаних з особою кредитора (ч. 1 ст. 515 ЦКУ)

До таких зобов’язань, зокрема, належать зобов’язання з відшкодування шкоди здоров’ю, у тому числі завданої каліцтвом або смертю. Щодо юридичної особи, то нерозривно пов’язаним з ним зобов’язанням можна визнати, наприклад, переважні права — згідно з ч. 5 ст. 362 ЦКУ передача співвласником свого переважного права купівлі частини у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається

Для здійснення відступлення права вимоги отримувати згоду боржника не потрібно, якщо інше не передбачено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦКУ)

Наявність заперечень боржника проти відступлення права вимоги не буде підставою для визнання договору, за яким перейшло право вимоги, недійсним

Про здійснення відступлення права вимоги необхідно повідомити боржника

У результаті неповідомлення може настати такий негативний наслідок, як виконання боржником зобов’язання на користь первісного, а не нового кредитора. У цьому випадку зобов’язання вважатиметься належно виконаним (ч. 2 ст. 516 ЦКУ). Як бачимо, в інтересах нового кредитора повідомити боржника про здійснене відступлення самому або передбачити в договорі з первісним кредитором обов’язок останнього зробити таке повідомлення. Причому повідомлення має бути в письмовій формі

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в тому обсязі та на тих умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ)

Не можна уступити право вимоги тільки щодо зобов’язань, які забезпечують виконання основного зобов’язання (наприклад, тільки щодо застави без передачі права вимоги за основним зобов’язанням, забезпеченим заставою) або, наприклад, тільки щодо штрафних санкцій, що настали в результаті невиконання зобов’язання (наприклад, лише на суму пені). І навпаки — передача права вимоги за основним зобов’язанням автоматично означає і передачу права вимоги за зобов’язанням, яке забезпечує основне зобов’язання

Первісний кредитор повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦКУ)

Документами, що свідчать про право на отримання переданого боргу, можуть бути: сам договір (вірніше, його копія, оскільки оригінал рекомендуємо первісному кредитору залишити в себе), первинні бухгалтерські документи (накладні, що свідчать про факт передачі товару, платіжні доручення про сплату грошових коштів, акти приймання-передачі робіт чи послуг тощо), боргова розписка тощо. Інформацією, яка є важливою для здійснення новим кредитором своїх прав на отримання боргу, можна вважати інформацію про боржника, про переговори, що велися з боржником, тощо

Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні (ч. 2 ст. 517 ЦКУ)

Будь-яких чітких вимог щодо надання боржнику доказів переходу права до нового кредитора законодавством не встановлено. Тому боржник може вимагати надати йому, наприклад, копії підтверджуючих документів, завірені підписом та (у разі наявності) печаткою нового кредитора, та пред’явити оригінали таких документів

 

Отже, при оформленні відносин з відступлення права вимоги,

крім традиційних реквізитів та умов (сторони договору, якими виступають первісний та новий кредитори, ціна договору (вартість права вимоги), умови передачі права вимоги, відповідальність сторін за невиконання умов договору), у договорі також потрібно зазначити: які документи, що підтверджують право вимоги, передаються первісним кредитором новому; боржника, до якого пред’являється право вимоги; договір, з якого випливає право вимоги; підстави виникнення права вимоги у первісного кредитора; ознаки, що індивідуалізують право вимоги. Крім того, у договорі слід зазначити, з якого моменту у нового боржника виникає право вимоги: з моменту укладення договору чи з моменту передачі йому документів, які підтверджують право вимоги, що оформляється у вигляді складання акта приймання-передачі.

І дещо про

відповідальність сторін договору відступлення права вимоги. Майте на увазі: первісний кредитор у зобов’язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги. Наслідком такої недійсності може бути, наприклад, незаконність угоди, про яку перший кредитор знав, але не проінформував другого кредитора; недотримання обумовленої форми договору тощо. Якщо з’ясується, що передана вимога була недійсною, первісний кредитор зобов’язаний відшкодувати новому кредитору завдані такою недійсністю збитки.

Водночас первісний кредитор

не відповідає за невиконання боржником свого обов’язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

 

Як відступленню не перетворитися на фінансову послугу

Сторони договору мають бути обережними і не допустити, щоб договір відступлення права вимоги не набув вигляду договору факторингу.

Річ у тім, що платність додає звичайній операції з відступлення грошової вимоги ознак фінансової послуги та договору факторингу (

ст. 1077 ЦКУ). А, як відомо, чинне законодавство в такому разі щодо сторони нового кредитора накладає свої обмеження — ним можуть бути тільки банк, фінансова установа чи фізична особа — підприємець, яка має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Крім того, відступлення права грошової вимоги

нижче номіналу також є фінансовою послугою. Це пов’язане з тим, що в такому разі відступлення права вимоги відповідає критеріям фінансової послуги, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про фінпослуги, відповідно до якого фінансові послуги — це операції з фінансовими активами, що здійснюються на користь третіх осіб з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

В ідеалі відступлення права вимоги не є фінансовою послугою, адже

ЦКУ не встановлює обов’язок платності такого договору. При відступленні грошової вимоги за номіналом або якщо право вимоги обмінюється на товари (роботи, послуги) ознаки фінпослуги відсутні. У такому разі новим кредитором може бути будь-який суб’єкт господарської діяльності, а не лише фінустанова.

А тепер перейдемо до розгляду облікових наслідків «нефінансового» відступлення права вимоги в усіх учасників такої операції, умовившись іменувати учасників операції першим кредитором, новим кредитором та боржником.

 

Облікові особливості

Якщо відступається грошова вимога

Оподаткування та облік операцій за договором відступлення грошової вимоги розглянемо на прикладі.

Приклад 1.

Підприємство «АВС» відвантажило підприємству «Дельта» товар на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). У тому ж періоді між підприємством «АВС» (першим кредитором) та підприємством «Шанс» (новим кредитором) було укладено договір відступлення права грошової вимоги в тому обсязі та на тих же умовах, що існували на момент укладення такого договору, — 12000 грн. У наступному періоді підприємство «Дельта» погасило заборгованість перед підприємством «Шанс» грошовими коштами в сумі 12000 грн.

Для наочності відносини, що виникли між сторонами, зобразимо схематично (див. рис. 1).

 

 

Перший кредитор.

У момент відвантаження товару за договором купівлі-продажу в первісного кредитора як постачальника на загальних підставах виникає валовий прибуток (п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток) та податкові зобов’язання з ПДВ (п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ). При цьому перший кредитор на підтвердження податкових зобов’язань, що виникли в момент відвантаження, виписує податкову накладну, один примірник якої передає покупцю (боржнику).

Далі після грошової заборгованості, що виникла, перший кредитор відступає право грошової вимоги новому кредитору (укладено договір відступлення права вимоги).

Закон про податок на прибуток не містить окремого порядку податкового обліку операцій з відступлення права вимоги. Тому скористаємося роз’ясненнями податківців. Так, ще у своєму листі від 12.11.2002 р. № 7617/6/15-3415-5 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 56 ДПАУ роз’яснила, що отримана першим кредитором від нового кредитора компенсація у грошовій формі прирівнюється до отримання компенсації за відвантажені товари (роботи, послуги) за базовою операцією, а отже, розглядається як друга подія в податковому обліку клієнта. Не змінилася позиція податківців і досі (див. консультації податківців, опубліковані в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 34 та 2008, № 41).

Тобто коли перший кредитор відступає право вимоги боргу новому кредитору,

власне відступлення в податковому обліку першого кредитора не відображається.

Згідно з

п.п. 3.2.5 Закону про ПДВ не виникає при відступленні грошової вимоги і додаткового об’єкта обкладення ПДВ. Річ у тім, що з позиції Закону про ПДВ договори відступлення вимоги підпадають під визначення факторингових операцій, а відповідно до п.п. 3.2.5 Закону про ПДВ не є об’єктом обкладення ПДВ факторингові операції, об’єктом яких є валютні цінності. Відповідно до п. 1 ст. 1 Декрету про валютне регулювання валюта України (українська гривня), у тому числі безготівкові кошти, на рахунках на території України входять до переліку валютних цінностей. Такої думки дотримується і Держкомпідприємництва в листі від 06.08.2006 р. № 6433 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 56. Із цим згодна і ДПАУ (див. листи від 26.05.2006 р. № 9980/7/16-1517-26 та від 14.08.2006 р. № 15326/7/16-1517).

При цьому слід зауважити, що первісно

виписану першим кредитором податкову накладну (у момент відвантаження товару покупцю-боржнику) при відступленні права вимоги новому кредитору переоформляти на його ім’я не потрібно. Річ у тім, що первісно виписана за першою подією (відвантаженням) податкова накладна навіть і після відступлення права вимоги, як і раніше, є законною підставою для підтвердження податкових зобов’язань у першого кредитора та податкового кредиту у боржника. А відступлення вимоги та наступне за нею подальше погашення заборгованості новим кредитором є для першого кредитора завершальною операцією (з чим згодні й податківці) і не можуть впливати на зміну раніше нарахованих першим кредитором податкових зобов’язань.

Новий кредитор.

Щодо обліку операцій з відступлення грошової вимоги в нового кредитора існує декілька підходів:

1)

«Товарний» підхід. Він передбачає, що оскільки новий кредитор при відступленні вимоги, по суті, придбаває заборгованість з подальшим її погашенням боржником, то для нього вона в цілях оподаткування є товаром. При такому підході, ураховуючи встановлене Законом про податок на прибуток правило першої події (а часто при відступленні першою подією є передача права вимоги від першого кредитора новому), найоптимальніший та найбезпечніший варіант — новому кредитору відображати і валові витрати (на підставі п.п. 5.2.1*), і валові доходи (на підставі п.п. 4.1.2) одночасно у момент здійснення відступлення (тобто у момент переходу права вимоги від першого кредитора до нового). У цьому випадку валові доходи визначаються новим кредитором у сумі (з урахуванням ПДВ), що підлягає погашенню боржником, а валові витрати — у розмірі компенсації (з урахуванням ПДВ), що виплачується новим кредитором першому кредитору.

* Причому без перерахунку при цьому валових витрат за п. 5.9 Закону про податок на прибуток через те, що дебіторська заборгованість не має матеріального характеру та не відноситься до запасів на складах, у незавершеному виробництві, оптових складах, роздрібній торгівлі, умову про участь у перерахунку яких висуває Закон.

Прибічником такого підходу була раніше і ДПАУ (див.

лист від 28.08.2000 р. № 11709/7/15-1117), зазначаючи, що при придбанні боргових зобов’язань новий кредитор збільшує валові витрати на суму, витрачену на придбання зазначених прав вимоги, причому з подальшим перерахуванням валових витрат, що виникли, за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

2)

«Нетоварний» підхід. Так, в листі від 23.04.2007 р. № 8217/7/22-3017, що стосується обліку факторингових операцій, ДПАУ щодо нового кредитора (фактора) зазначила, що в нього оподаткуванню та включенню до валового прибутку (на підставі п.п. 4.1.2 Закону про податок на прибуток) підлягає лише сума перевищення надходження від боржника над сумою, сплаченою фактором першому кредитору. При цьому суму перевищення новий кредитор, на думку ДПАУ, повинен визначати касовим методом (з оплати) та відносити її до валового прибутку в момент погашення заборгованості боржником. Мабуть, такої оновленої точки зору в цьому питанні ДПАУ дотримуватиметься й у подальшому.

Залишається зауважити, що «нетоварний» варіант оподаткування (у сумі перевищення) зрештою приведе нового кредитора до того ж результату, що і при «товарному» варіанті, хоча відмінність виникне в моменті відображення податкових наслідків. Щоб не турбуватися про правильність вибору варіанта обліку, усе ж радимо заручитися з цього питання індивідуальним податковим роз’ясненням своїх контролюючих органів.

Боржник.

При оприбуткуванні товару в боржника як покупця виникають валові витрати (п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток) та податковий кредит з ПДВ (п.п. 7.5.1 Закону про ПДВ) за першою подією на загальних підставах.

Далі при

отриманні повідомлення про заміну кредитора в зобов’язанні в податковому обліку боржника жодних змін не буде: у результаті зміни кредитора боржник повинен виконати своє зобов’язання, але вже перед новим кредитором (тобто погасити грошову заборгованість перед іншим суб’єктом господарювання) і тим самим здійснити завершальну операцію за правочином.

Тому ні проведення самого відступлення вимоги кредитором, ні погашення боргу перед новим кредитором не спричиняють будь-яких податкових наслідків у боржника. На це звертали увагу і податківці в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 34, с. 35, зазначивши, що погашення заборгованості боржником є для нього завершальною операцією і в його податковому обліку не відображається.

Податковий та бухгалтерський облік у сторін операції наведемо в табл. 2.

 

Таблиця 2

Облік відступлення права грошової вимоги

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

У першого кредитора (підприємства «АВС»)

1

Відвантажено товари підприємству «Дельта»

361

702

12000

10000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

2000

3

Відображено відступлення права вимоги

377

361

12000

У момент відступлення грошової вимоги (тобто вимоги, об’єктом за якою виступають валютні цінності — гривні) у першого кредитора згідно з п.п. 3.2.5 Закону про ПДВ зобов’язання з ПДВ не виникають.

4

Отримано компенсацію від нового кредитора (підприємства «Шанс»)

311

377

12000

У нового кредитора (підприємства «Шанс»)

1

Відображено заборгованості, що виникли в результаті відступлення права вимоги

377

685

12000

2

Перераховано компенсацію першому кредитору (підприємству «АВС»)

685

311

12000

3

Здійснено погашення заборгованості боржником

311

377

12000

З урахуванням того, що в цьому випадку грошова вимога відступається за номіналом, у податковому обліку нового кредитора (з урахуванням останніх роз’яснень ДПАУ, наведених у листі від 23.04.2007 р. № 8217/7/22-3017) як перерахування компенсації першому кредитору, так і отримання від боржника заборгованості, не спричинить жодних наслідків (дельта = 0).

У боржника (підприємства «Дельта»)

1

Отримано товари від постачальника (підприємства «АВС»)

281

631

10000

10000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

2000

3

У результаті відступлення права вимоги відображено заміну кредитора в зобов’язанні

631

685

12000

4

Погашено заборгованість перед новим кредитором (підприємством «Шанс»)

685

311

12000

 

Якщо відступається товарна вимога

З товарним відступленням права вимоги в учасників операції будуть свої особливості. Тому приділимо увагу порядку оподаткування та обліку цього виду операцій, розглянувши їх також на прикладі.

Приклад 2.

Підприємство «Овен» здійснило передоплату за товари підприємству «Нікаторг» у сумі 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.). Згодом між підприємством «Овен» (першим кредитором) та підприємством «Фокус» (новим кредитором) було укладено договір відступлення права товарної вимоги за номіналом 18000 грн. Згідно з укладеним договором відступлення підприємство «Фокус» у погашення заборгованості перерахувало підприємству «Овен» грошові кошти, а підприємство «Нікаторг» погасило борг перед підприємством «Фокус» товарами.

Для наочності відносини, що виникли між сторонами, зобразимо схематично (див. рис. 2, с. 30):

 

 

Перший кредитор.

У першого кредитора ситуація така. Здійснивши передоплату за товар за договором купівлі-продажу в першого кредитора як покупця виникають на загальних підставах за першою подією валові витрати (п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток) та податковий кредит з ПДВ (п.п. 7.5.1 Закону про ПДВ).

Після цього перший кредитор відступає право товарної вимоги новому кредитору, при цьому згідно з договором відступлення новий кредитор погашає перед першим кредитором борг грошима. Здійснення таких операцій для першого кредитора, по суті, означає, що в нього так і не відбувся договір купівлі-продажу — адже фактично здійснена передоплата за товар повертається йому не в товарному, а в грошовому вигляді (

у момент підписання договору відступлення права вимоги для першого кредитора фактично змінюються умови первісно укладеного з боржником договору). Тому першому кредитору слід відкоригувати (зменшити) раніше відображені за передоплатою валові витрати та податковий кредит з ПДВ.

Якщо передоплата та відступлення права вимоги сталися в різних звітних періодах, то відкоригувати валові витрати слід за допомогою

рядка 05.1 декларації з податку на прибуток, зазначивши в ній зі знаком «-» суми валових витрат, що вилучаються.

Якщо перерахування передоплати та відступлення права вимоги відбувається в одному звітному періоді, то ці рядки можна не заповнювати: підсумкові показники (тобто суми після коригувань) слід показати в

рядку 04.1.

Щодо коригування податкового кредиту з ПДВ, то його слід провести за

рядком 16.4 декларації з ПДВ. При цьому зверніть увагу: згідно з новаціям, унесеним до звітності з ПДВ, а також порядку її заповнення (наказ ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8) тепер при заповненні рядка 16.4 декларації з ПДВ слід заповнювати і колонку А — показати обсяги придбань, які коригуються. Як і раніше, до такої відкоригованої декларації заповнюється додаток 1.

У цьому випадку коригування відбувається в однобічному порядку — його проводить виключно перший кредитор, який так і не отримав обіцяний товар. Тому виписувати розрахунок коригування до податкової накладної не потрібно (досить скласти документ у довільній формі).

Основним для першого кредитора при відступленні товарної вимоги є виникнення

додаткового об’єкта обкладення ПДВ. Адже відступлення товарної вимоги (об’єктом боргу за яким виступають товари) згідно з п.п. 3.2.5 Закону про ПДВ є об’єктом обкладення ПДВ. Тому першому кредитору слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 % виходячи із суми боргу, що відступається. При цьому на підтвердження податкових зобов’язань, що відступаються, підприємство повинне самому собі виписати податкову накладну з ПДВ.

Новий кредитор.

При укладенні договору відступлення товарної вимоги новий кредитор стає, по суті, покупцем товарів, які надійдуть від боржника. Тому в момент отримання від боржника таких товарів новий кредитор має право на відображення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ при отриманні від боржника податкової накладної*.

* Існує альтернативна позиція, що податковий кредит з ПДВ новий кредитор повинен відображати на підставі податкової накладної, виписаної першим кредитором, який нарахував податкові зобов’язання з ПДВ у момент передачі відступлення права вимоги, а боржник не виписує нову податкову накладну.

Боржник.

При отриманні передоплати за товар у боржника як постачальника виникають валові доходи (п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток) та податкові зобов’язання з ПДВ (п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ) за першою подією на загальних підставах.

Далі при

отриманні повідомлення про заміну кредитора в зобов’язанні в податковому обліку боржника жодних змін не буде: у результаті зміни кредитора боржник повинен буде тільки виконати своє зобов’язання, але вже перед новим кредитором (тобто погасити товарну заборгованість) і тим самим здійснити завершальну операцію за правочином.

Однак щодо податкових накладних у боржника будуть деякі особливості виписування: боржнику при відвантаженні товару слід оформити

нову податкову накладну на ім’я нового кредитора*. Щодо раніше виписаної (за передоплатою) податкової накладної, то формально підстав для складання до неї розрахунку коригування в боржника немає. Тому вважаємо, що, оскільки боржник своєчасно (за передоплатою) на підставі першої податкової накладної вже відобразив податкові зобов’язання, у цьому випадку друга податкова накладна, виписана на ім’я нового кредитора, податкові зобов’язання боржника в періоді відвантаження товару повторно не збільшує.

* Існує альтернативна позиція, що податковий кредит з ПДВ новий кредитор повинен відображати на підставі податкової накладної, виписаної першим кредитором, який нарахував податкові зобов’язання з ПДВ у момент передачі відступлення права вимоги, а боржник не виписує нову податкову накладну.

Податковий та бухгалтерський облік у сторін операції наведемо в табл. 3.

 

Таблиця 3

Облік відступлення права товарної вимоги

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

У першого кредитора (підприємства «Овен»)

1

Перераховано передоплату за товари

371

311

18000

15000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

3000

3

Відображено відступлення права вимоги

377

371

18000

4

Відкориговано раніше відображені податкові зобов’язання з ПДВ

641

644

3000

-15000

Оскільки в результаті відступлення права вимоги в першого кредитора фактично змінюються умови первісного договору купівлі-продажу, то першому кредитору слід відкоригувати валові витрати та податковий кредит з ПДВ.

5

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ при відступленні товарної вимоги

949

641

3600

Оскільки перший кредитор відступає товарну вимогу, то згідно з п.п. 3.2.5 Закону про ПДВ перший кредитор повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 % виходячи із суми боргу, що відступається.

6

Отримано грошові кошти від нового кредитора

311

377

18000

У нового кредитора (підприємства «Нікаторг»)

1

Відображено заборгованість, що виникла в результаті відступлення права вимоги

377

685

18000

2

Перераховано грошові кошти підприємству

685

311

18000

3

Отримано товари в погашення заборгованості боржником

281

377

15000

15000

4

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

377

3000

Оскільки в результаті відступлення права вимоги новий кредитор стає покупцем товарів, він має право на відображення валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

У боржника (підприємства «Фокус»)

1

Отримано передоплату від підприємства «Овен»

311

681

18000

15000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

3000

3

У результаті відступлення права вимоги відображено заміну кредитора в зобов’язанні

681

685

18000

4

Відвантажено товар новому кредитору в погашення заборгованості

685

702

18000

5

Списано суму раніше відображених податкових зобов’язань з ПДВ

702

643

3000

Відвантаження товару для боржника є завершальною операцією, тому не спричиняє додаткового виникнення валових доходів і податкового зобов’язання з ПДВ.

 

Розглянувши основні особливості договорів відступлення вимоги, сподіваємося, що у вас із заміною кредитора проблем не виникне.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд