Звільнення працівника: провадимо остаточний розрахунок
У газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 95 зазначалося: за несприятливих економічних умов, що виникли, багатьом роботодавцям доведеться вдатися до крайніх заходів — звільнення своїх працівників. Протягом «кризової» теми розглянемо порядок проведення остаточного розрахунку з працівниками та особливості оподаткування виплат, що належать працівнику при звільненні.
Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон № 889
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Порядок № 2035
— Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.
В умовах економічної кризи найпоширенішими підставами звільнення будуть: скорочення чисельності або штату (
п. 1 ст. 40 КЗпП), відмова від роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП), угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) та власне бажання (ч. 1 ст. 38 КЗпП).Відповідно до
ст. 47 КЗпП у день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку, копію наказу (у разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця, зокрема на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, п. 6 ст. 36 КЗпП) і провести з ним остаточний розрахунок.Нагадаємо: днем звільнення є останній день роботи. Якщо перед звільненням працівник скористався правом на відпустку, днем звільнення вважається останній день відпустки.
При остаточному розрахунку працівнику потрібно виплатити:
—
заробітну плату за фактично відпрацьований час у місяці звільнення;—
компенсацію за невикористані дні відпустки.Якщо трудовий договір розривається у зв’язку зі скороченням чисельності чи штату (
п. 1 ст. 40 КЗпП) або відмовою від роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП) працівнику необхідно виплатити вихідну допомогу.Упевнені, що з розрахунком заробітної плати за фактично відпрацьований час труднощів не виникне. Тому докладніше зупинимося на особливостях розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги.
Які відпустки підлягають компенсації?
Статтею 83 КЗпП
та ст. 24 Закону про відпустки передбачено, що в разі звільнення працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні:— щорічної відпустки;
— додаткової відпустки працівникам, які мають дітей
.Зауважимо: компенсація за невикористані дні зазначених видів відпусток виплачується працівнику незалежно від причини звільнення.
До щорічних відпусток належать (
ст. 4 Закону про відпустки)— основна відпустка;
— додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами;
— додаткова відпустка за особливий характер праці;
— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються відповідно до
ст. 19 Закону про відпустки:— жінкам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;
— жінці, яка має дитину-інваліда;
— жінці, яка всиновила дитину;
— одинокій матери, батьку, який виховує дитину без матері (зокрема, у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— особі, яка взяла дитину під опіку.
Докладніше про порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, див. статтю «Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 88.
Звертаємо увагу: працівник має право на компенсацію всіх днів невикористаних відпусток, незалежно від того, скільки років вони не надавалися*.
* Відповідно до ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. На практиці ця норма нерідко порушується, але незважаючи на це роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику компенсацію за невикористану відпустку за всі роки ненадання відпусток.
Як розрахувати суму компенсації за невикористану відпустку?
Нарахування компенсації за невикористану відпустку провадиться відповідно до
п. 7 Порядку № 100.Розрахунок суми компенсації (К) можна навести у вигляді такої формули:
К = ЗПср х Дв,
де ЗПср — середньоденна заробітна плата;
Дв — кількість невикористаних днів відпустки.
Середня заробітна плата розраховується згідно з
п. 2 Порядку № 100 виходячи із сумарного заробітку за останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю виплати компенсації.Якщо працівник, якого звільняють, пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з
виплат за фактичний час роботи з 1 числа місяця після оформлення на роботу до 1 числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку.Середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення заробітної плати за 12 календарних місяців або за інший розрахунковий період (якщо працівник пропрацював менше року) на кількість календарних днів за 12 місяців (інший розрахунковий період) без урахування святкових та неробочих днів, установлених
ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, перелічено в
п. 3 Порядку № 100. Виплати, що не беруть участі в розрахунку, зазначено в п. 4 Порядку №100.Докладно про порядок розрахунку середньоденної заробітної плати див. у статті «Порядок розрахунку відпускних» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 44).
Щоб правильно визначити, яку кількість днів відпустки працівник не використав, слід ураховувати, що відповідно до
ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Фактично виходить, що за повний відпрацьований місяць надається 2 календарні дні відпустки. Докладніше про розрахунок стажу, що дає право на щорічну відпустку, див. статтю «Стаж роботи та страховий стаж» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 62.На практиці часто буває так, що працівник звільняється, відпрацювавши не повну кількість місяців. Запропонуємо формулу, за якою можна розрахувати кількість днів, що підлягають компенсації в такому разі, та яка дозволяє враховувати кожний день при розрахунку кількості днів невикористаної відпустки:
| Дкомп = Двід х |
| , |
де Дкомп — кількість днів невикористаної відпустки, за які надається компенсація;
Двід — загальна тривалість відпустки, установлена на підприємстві;
Квідпр — кількість календарних днів у поточному році до дня звільнення, за які не надавалася відпустка;
Пвідпр — кількість святкових і неробочих днів, установлених
ст. 73 КЗпП;Крік — кількість календарних днів у поточному році;
Прік — кількість святкових та неробочих днів у поточному році, установлених
ст. 73 КЗпп.
Як оподатковується компенсація за невикористану відпустку?
Компенсація за невикористану відпустку підлягає обкладенню податком
з доходів фізичних осіб за ставкою 15 % у складі заробітної плати.Компенсація за невикористану відпустку нараховується в місяці звільнення. Відповідно до
п. 4 Порядку № 2035 у місяці звільнення податкова соціальна пільга (далі — ПСП) до заробітної плати, зокрема до компенсації за невикористану відпустку, не застосовується.У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ компенсація за невикористані дні відпустки відображається з ознакою доходу «01».
У зв’язку з тим, що компенсація за невикористані дні відпустки входить до фонду оплати праці (
п.п. 2.2.12 Інструкції № 5) та підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб, ця виплата включається до бази для нарахування та утримання внесків до фондів соціального страхування.Сума компенсації за невикористану відпустку
включається до валових витрат на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток як витрати на оплату праці. Нараховані на суму компенсації внески до соціальних фондів відносяться до валових витрат згідно з п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток.
Кому і в якому розмірі виплачується вихідна допомога?
У разі звільнення працівника на підставі
п. 6 ст. 36 або п. 1 ст. 40 КЗпП згідно зі ст. 44 КЗпП роботодавець зобов’язаний виплатити йому вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.Зауважимо:
ст. 44 КЗпП установлено мінімальний розмір вихідної допомоги, який виплачується працівнику в обов’язковому порядку.Водночас колективним договором може бути встановлено більшу суму вихідної допомоги, ніж передбачено
ст. 44 КЗпп.Виплату вихідної допомоги в більшому розмірі може бути передбачено також іншими законодавчими актами.
При звільненні у зв’язку зі скороченням чисельності або штату (
ч. 1 ст. 40 КЗпП) працівників особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорій 1, 2, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які віднесені до категорії 3, виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати (п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28.02.91 р. № 796-XII). У цьому випадку виплата вихідної допомоги здійснюється за рахунок коштів, перерахованих роботодавцю центрами з нарахування та виплати соціальної допомоги, управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян (п.п. 6 п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936).
Як розрахувати суму вихідної допомоги?
Як і при розрахунку середньої заробітної плати для визначення розміру компенсації за невикористану відпустку, при обчисленні середнього місячного заробітку для нарахування вихідної допомоги слід керуватися
Порядком № 100. Водночас порядки розрахунку середньої заробітної плати для компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги різні.Згідно з
абз. другим п. 8 Порядку № 100, якщо середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат та допомоги, вона обчислюється шляхом помноження середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.Розрахунковим періодом є
останні два календарні місяці, що передували місяцю звільнення (абз. третій п. 2 Порядку № 100). Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.Порядком № 100
не передбачено, що розрахункові місяці повинні бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи з нарахувань за цей день (див. лист Мінпраці від 15.12.2003 р. № 18-841).У разі якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Якщо і впродовж цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (
абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні (інший фактично відпрацьований період, що враховується) на кількість відпрацьованих за цей період робочих днів.
Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці відповідно до графіка роботи підприємства, установленого з дотриманням вимог законодавства.
Таким чином, середньомісячна заробітна плата для визначення розміру вихідної допомоги (В) розраховується так:
1) визначаємо середньоденну заробітну плату:
ЗПср = ЗПф : РДф,
де ЗПф — заробітна плата за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (фактично відпрацьованого періоду, що враховується);
РДф — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (фактично відпрацьованого періоду, що враховується);
2) розраховуємо середньомісячну кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи:
РДср = РДг : 2
де РДг — кількість робочих днів за останніх два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установленим відповідно до вимог законодавства;
3) визначаємо суму вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку:
В = ЗПср х РДср.
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплати, перелічені в
п. 3 Порядку № 100.Виплати, зазначені в
п. 4 Порядку № 100, не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати.При обчисленні середньої заробітної плати для визначення розміру вихідної допомоги також
не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпустки, відрядження тощо) та допомога по тимчасовій непрацездатності (абз. другий п. 4 Порядку № 100).Розраховуючи середню заробітну плату для нарахування вихідної допомоги, слід також мати на увазі: квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу, включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Якщо
кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Чи підлягає оподаткуванню вихідна допомога?
У зв’язку з тим, що вихідну допомогу не зазначено в переліку неоподатковуваних доходів фізичних осіб (
п. 4.3 Закону № 889), ця виплата включається до загального оподаткованого доходу працівника та обкладається податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %.Як зазначає ДПАУ у своєму
листі від 25.05.2004 р. № 9402/7/17-3117, вихідна допомога для цілей оподаткування розглядається як заробітна плата.Однак незважаючи на це, ПСП до вихідної допомоги не застосовуватиметься, оскільки ця виплата нараховується в місяці звільнення, а згідно з
п. 4 Порядку № 2035 ПСП у місяці звільнення не застосовується.У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ вихідна допомога відображається з ознакою доходу «01».
Внесками до фондів соціального страхування вихідна допомога не обкладається, оскільки згідно з
п. 3.8 Інструкції № 5 ця виплата не включається до фонду оплати праці.Суму вихідної допомоги, що виплачується працівникам, яких звільнено на підставі
п. 1 ст. 40 КЗпП, п. 6 ст. 36 КЗпП, роботодавець має право включити до складу валових витрат підприємства на підставі п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток як обов’язкову виплату, що надається працівникам у випадках, передбачених законодавством.
В які строки необхідно провести остаточний розрахунок?
Відповідно до
ст. 116 КЗпП суму всіх виплат, що належать працівнику при звільненні, має бути виплачено в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то такі суми має бути виплачено не пізніше наступного дня після висування звільненим працівником вимоги про розрахунок.Роботодавець повинен попередити працівника письмово про нараховані суми, що належать працівнику, перед їх виплатою.
У разі спору про розмір сум, що належать працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган у зазначені вище строки повинен виплатити працівнику суму, що ним не оспорюється.
Статтею 117 КЗпП
передбачено відповідальність власника або уповноваженого ним органу за порушення зазначених вище норм. Так, якщо з вини роботодавця було порушено встановлені строки виплати сум, що належать працівнику, за умови відсутності спору про їх розмір, підприємство має виплатити звільненому працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.При виникненні спору про розмір сум, що належать звільненому працівнику, середній заробіток виплачується в разі вирішення спору на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить постанову по суті спору.
Чи є особливості, які необхідно врахувати при проведенні остаточного розрахунку з працівником?
Так, такі особливості є. При проведенні остаточного розрахунку з працівником необхідно провести
перерахунок податку з доходів фізичних осіб. Такі вимоги висуває п.п. 6.5.2 Закону № 889.На думку ДПАУ (
лист від 18.02.2005 р. № 3059/7/17-3117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 17), метою проведення перерахунку є забезпечення виконання умови щодо обмеження граничного розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, і перевірка (уточнення) підстав у платника податку для застосування податкової соціальної пільги, а також перевірка правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).Таким чином, при звільненні працівника бухгалтер повинен провести перерахунок податку з доходів за кожний місяць окремо.
Ознайомитися докладніше з питаннями, пов’язаними з проведенням перерахунку податку з доходів фізичних осіб, можна у статті «Перерахунок податку з доходів фізичних осіб» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 9).
Як розрахувати суму компенсації за невикористану відпустку та вихідну допомогу?
Припустимо, працівник (менеджер зі збуту) звільняється 18.12.2008 р. у зв’язку з відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці (
п. 6 ст. 36 КЗпП). Компенсацію за невикористану відпустку має бути виплачено за період з 01.05.2008 р. по 18.12.2008 р. Кількість днів відпустки, що надаються за повний відпрацьований рік працівникам підприємства, — 24 календарні дні. Посадовий оклад працівника в місяці звільнення (грудні 2008 року) склав 2200 грн.Виплати, нараховані працівнику за останні 12 місяців, що передували місяцю звільнення, наведено в таблиці.
| Рік | Місяць | Види виплат | |||
| зарплата, грн. | матдопомога, грн. | відпускні, грн. | оплата листка непрацездатності, грн. | ||
| 2007 | грудень | 2000,00 | — | — | — |
| 2008 | січень | 2200,00 | — | — | — |
| лютий | 2200,00 | — | — | — | |
| березень | 2200,00 | — | — | — | |
| квітень | 2200,00 | — | — | — | |
| травень | 2200,00 | — | — | — | |
| червень | 2200,00 | — | — | — | |
| липень | 2200,00 | — | — | — | |
| серпень | 2200,00 | — | — | — | |
| вересень | 2200,00 | — | — | — | |
| жовтень | 1243,48 | 1100,00 | 1014,58 | — | |
| листопад | 1650,00 | — | — | 485,85 | |
| Разом | 24693,48 | 1100,00 | 1014,58 | 485,85 | |
Кількість відпрацьованих днів за два останні місяці, що передували місяцю звільнення: у жовтні — 13 (щорічна відпустка — з 1 по 14 жовтня 2008 року), у листопаді — 15 (тимчасова непрацездатність — з 3 по 7 листопада 2008 року).
1. Заробітна плата за фактично відпрацьовані дні грудня 2008 року склала 1339,13 грн. (2200,00 грн. : 23 роб. дн. х 14 роб. дн.).
2. Розрахуємо середню заробітну плату для нарахування компенсації за невикористану відпустку:
(24693,48 грн. + 1014,58 грн. + 485,85 грн.) : 356 к. дн. = 73,58 грн.
Як бачимо, у розрахунку середньої заробітної плати для визначення розміру компенсації беруть участь заробітна плата, відпускні та лікарняні. Відповідно до
п.п. «б» п. 4 Порядку № 100 матеріальна допомога не бере участі в розрахунку середньої заробітної плати.3. Розрахуємо кількість невикористаних днів відпустки:
| 24 х |
| = 15 (днів). |
4. Визначимо суму компенсації за невикористану відпустку:
73,58 грн. х 15 дн. = 1103,70 грн.
5. Розрахуємо середньоденну заробітну плату для нарахування вихідної допомоги:
(1243,48 грн. + 1650 грн.) : (13 роб. дн. + 15 роб. дн.) = 103,34 грн.
У розрахунку середньої заробітної плати для нарахування вихідної допомоги не бере участі ні матеріальна допомога (
п.п. «б» п. 4 Порядку № 100), ні відпускні, ні лікарняні (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).6. Визначимо середньомісячну кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи:
(23 роб. дн. + 20 роб. дн.) : 2 = 21,5 роб. дн.
7. Розрахуємо середньомісячну заробітну плату:
103,34 грн. х 21,5 роб. дн. = 2221,81 грн.
Відповідно до ст.
44 КЗпП у разі припинення трудового договору на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП вихідна допомога виплачується працівнику в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Оскільки колективним договором підприємства не передбачено виплату вихідної допомоги в більшому розмірі, сума вихідної допомоги, нарахованої працівнику, який звільняється, становить 2221,81 грн.Загальний оподатковуваний дохід працівника за грудень 2008 року становить 4664,64 грн. (1339,13 грн. + 1103,70 грн. + 2221,81 грн.).
База обкладення внесками до фондів соціального страхування становить 2442,83 грн. (1339,13 грн. + 1103,70 грн.).
Бухгалтерський облік операцій, пов’язаних з остаточним розрахунком з працівником, наведемо в таблиці.
Скорочення, що використовуються в таблиці:
— ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
— ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних случав на виробництві та професійних захворювань;
— ФБ — Фонд соціального страхування на випадок безробіття;
— ПДФО — податок з доходів фізичних осіб.
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Нараховано заробітну плату за відпрацьовані дні у грудні 2008 року | 93 | 661 | 1339,13 |
| 2 | Нараховано компенсацію за невикористану відпустку | 93 | 661 | 1103,70 |
| 3 | Нараховано вихідну допомогу | 92 | 663 | 2221,81 |
| 4 | Нараховано внески до фондів соціального страхування на суму заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку (2442,83 х (33,2 % + 1,5 % + 1,3 % + 1,16*) | 93 | 651, 652, 653, 656 | 907,76 |
| 5
| Проведено утримання з суми заробітної плати за грудень 2008 року і компенсації за невикористану відпустку: | |||
| внесок до Пенсійного фонду (2442,83 х 2 %) | 661 | 651 | 48,86 | |
| внесок до ФТВП (2442,83 х 1 %) | 661 | 652 | 24,43 | |
| внесок до ФБ (2442,83 х 0,5 %) | 661 | 653 | 12,21 | |
| 6 | Утримано ПДФО з суми заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку ((2442,83 - 48,86 - 24,43 - 12,21) х 15 %) | 661 | 641/ПДФО | 353,60 |
| 7 | Утримано ПДФО з суми вихідної допомоги (2221,81 х 15 %) | 663 | 641/ПДФО | 333,27 |
| 8 | Перераховано внески до фондів соціального страхування (907,76 + 48,86 + 24,43 + 12,21) | 651, 652, 653, 656 | 311 | 993,26 |
| 9 | Перераховано ПДФО (353,60 + 333,27) | 641/ПДФО | 311 | 686,87 |
| 10 | Виплачено працівнику заробітну плату за листопад та компенсацію за невикористану відпустку в день звільнення (18.12.2008 р.) (2442,83 - 48,86 - 24,43 - 12,21 - 353,60) | 661 | 301 | 2003,73 |
| 11 | Виплачено працівнику в день звільнення (18.12.2008 р.) вихідну допомогу (2221,81 - 333,27) | 663 | 301 | 1888,54 |
| * Ставку внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань прийнято умовно. | ||||
На завершення зауважимо: звільняючи працівника, роботодавець повинен дотриматись усіх вимог трудового законодавства, зокрема, своєчасно провести з працівником остаточний розрахунок. Це дозволить уникнути в подальшому трудових спорів.
