Теми статей
Обрати теми

Як розрахувати 12-місячний період для цілей бюджетного відшкодування новозареєстрованому платнику ПДВ

Редакція ПБО
Коментар

Як розрахувати 12-місячний період для цілей бюджетного відшкодування новозареєстрованому платнику ПДВ

 

Підприємства, які хоча б одного разу зіткнулися з процедурою відшкодування з бюджету ПДВ, знають, наскільки вона непроста. І якщо «бувалому» платнику цього податку претендувати на відшкодування можна вже після двох «від’ємних» звітних податкових періодів підряд, то новозареєстровані платники ПДВ завітного моменту повинні чекати

не менше 12 календарних місяців із дня набуття ними ПДВ-статусу . Таке обмеження встановлене п.п. «а» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ (виняток становлять ситуації з нарахуванням податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження основних фондів).

І в цьому випадку дуже важливо правильно визначити дату, з якої починається відлік такого 12-місячного періоду, оскільки податковий орган може позбавити підприємство права на бюджетне відшкодування. Саме так сталося в цьому випадку.

 

Суть спору

Підприємство зареєструвалося платником ПДВ у середині місяця за правилами, що діяли в період, про який ідеться в

постанові, що коментується (а це листопад 2004 року).

З урахуванням цього платник податків визнав за можливе цей місяць (тобто місяць ПДВ-реєстрації, незалежно від того, повний він чи ні) урахувати як перший місяць при визначенні 12-місячного циклу, за яким настає право на бюджетне відшкодування.

За підрахунками ж податкового органу податковий період, в якому в підприємства виникає право на відшкодування ПДВ, ще не настав, тому в бюджетному відшкодуванні йому було відмовлено.

Підприємство з таким підходом не погодилося та звернулося з позовом до суду.

 

Позиція податкових органів

Відмовляючи підприємству в бюджетному відшкодуванні, податковий орган виходив з того, що згідно з

п.п. «а» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ особа, яка пропрацювала як платник ПДВ менше 12 календарних місяців до місяця, в якому подається заява про таке відшкодування, не може на нього претендувати.

У ситуації, яка розглядається, податківці дали підприємству зрозуміти, що для нього місяць ПДВ-реєстрації

не входить до розрахунку періоду, після закінчення якого настає право на бюджетне відшкодування, який складається з 12 календарних місяців. Це пов’язане з тим, що такий місяць не є повним. Календарний же місяць, що враховується при розрахунку, — це період з першого по останній день кожного місяця календарного року. І це не дивно — таку позицію було висловлено ДПАУ в листі від 19.07.2006 р. № 13706/7/16-1517-26 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 71).

Інша справа, що в той час, про який ідеться в

постанові, що коментується, першим періодом, за який подавалася декларація з ПДВ у новачка, ПДВ не 1 числа календарного місяця, що реєструється платником, а пізніше, вважався період, який починався з дня такої реєстрації та закінчувався останнім днем місяця реєстрації.

Звертаємо увагу, що згідно з

п.п. 7.8.1 Закону про ПДВ на сьогоднішній день першим податковим періодом для ПДВ-новачка є період, який починається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Точніше, згідно з роз’ясненнями ДПАУ, першим податковим періодом вважається період із дня видачі Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ до останнього дня першого повного (тобто наступного за місяцем отримання Свідоцтва) календарного місяця (див. лист від 15.04.2005 р. № 7325/7/15-1217 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 33).

 

Вирішення справи судом

У тому, що з порядком визначення 12-місячного періоду для отримання бюджетного відшкодування між платником податків і податковим органом виникло нерозуміння, немає нічого дивного — у

Законі про ПДВ недостатньо чітко прописано норму щодо моменту реєстрації особи платником ПДВ.

Адже навіть Верховний Суд України в

постанові, що коментується, звернув увагу на те, що суди різних інстанцій, які розглядали справу, неоднозначно трактували положення цього Закону при визначенні податкового періоду.

Так, суд першої інстанції не задовольнив позов підприємства, зазначивши, що місяць, в якому відбулася ПДВ-реєстрація підприємства, не враховується при обчисленні 12 календарних місяців з метою отримання бюджетного відшкодування. Однак це платника податків не зупинило, і він знайшов підтримку в апеляційному господарському суді та у Вищому адміністративному суді України.

Крапку в цій справі поставив Верховний Суд України, констатувавши: податковий орган правомірно відмовив платнику податків у бюджетному відшкодуванні, оскільки право на отримання сум ПДВ у цьому випадку могло виникнути у «молодого» платника податків тільки через 12 календарних місяців, які почали відлічуватися

з 1 числа місяця, наступного за місяцем його ПДВ-реєстрації.

 

Думка редакції

Цілком згодні з висновком ВСУ. Дійсно, за загальним правилом календарний місяць починається з першого календарного дня (тобто 1 числа), а закінчується останнім календарним днем (залежно від кількості календарних днів у місяці — це або 30, або 31 число, а в лютому — 28 або 29 число).

Відповідно, якщо підприємство зареєстроване платником ПДВ

1 числа місяця, то в цілях отримання бюджетного відшкодування ПДВ цей місяць можна вважати першим повним календарним місяцем у дванадцятимісячному циклі, про який ідеться в п.п. «а» п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ.

Однак якщо реєстрація підприємства як платника ПДВ відбулася в середині місяця, тобто

не 1 числа, а пізніше, то першим повним календарним місяцем у зазначеному дванадцятимісячному циклі вважатиметься перший повний календарний місяць, наступний за місяцем такої реєстрації.

І тут

не слід плутати перший календарний місяць з першим податковим періодом. Так, наприклад, якщо в період, про який ідеться в постанові, що коментується, підприємство зареєструвалося місячним платником ПДВ у середині листопада 2004 року, то згідно з чинною на той час редакцією Закону про ПДВ воно подало першу декларацію з ПДВ за листопад 2004 року, однак цей місяць не можна вважати першим календарним для визначення шуканого 12-місячного періоду. Для такого платника першим із 12-ти має бути грудень 2004 року, отже, останнім із 12-ти — листопад 2005 року, а подати додаток 3 з відображенням суми відшкодування можливо було тільки за підсумками грудня 2005 року.

На сьогодні перший податковий період для ПДВ-новачків закінчується останнім днем місяця, наступного за місяцем реєстрації (

п.п. 7.8.1 Закону про ПДВ). Наприклад, підприємство зареєструвалося в середині січня 2008 року, тоді його першу декларацію мало бути подано після лютого, тобто не пізніше 20 березня 2008 року. Для такого платника першим із 12-ти є лютий 2008 року, отже, останнім із 12-ти буде січень 2009 року, а подати додаток 3 з відображенням суми відшкодування можна тільки за підсумками лютого 2009 року.

 

Матеріал підготувала Наталя Білова, економіст-аналітик

 

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 10 червня 2008 року № 08/122

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України <...> розглянувши у письмовому провадженні за винятковими обставинами за скаргою <...> об’єднаної державної податкової інспекції <...> (далі — ОДПІ) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю <...> (далі — Товариство) до ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У травні 2006 року Товариство звернулося з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 18 квітня 2006 року  <...>, яким позивачу відмовлено у відшкодуванні з державного бюджету <...> податку на додану вартість (далі — ПДВ). Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірним і необґрунтованим.

3 лютого 2006 року відповідач за результатами проведеної ним перевірки достовірності нарахування Товариством у листопаді 2005 року бюджетної заборгованості з ПДВ склав акт <...>, у якому зазначено, що позивач порушив вимоги Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі — Закон), оскільки завищив заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ на <...> грн. На підставі зазначеного акта ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 15 лютого 2006 року № <...> та від 15 березня 2006 року № <...>. За наслідками адміністративного оскарження цих податкових повідомлень-рішень їх було скасовано та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, яким Товариству відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі <...>.

Господарський суд Івано-Франківської області постановою від 3 жовтня 2006 року у задоволенні позову відмовив. Львівський апеляційний господарський суд постановою від 7 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2007 року, рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, з думкою якого погодився Вищий адміністративний суд України, виходив із того, що місяць, в якому Товариство зареєстровано як платник податку, незалежно від дня реєстрації є першим календарним місяцем, у якому воно мало цей статус, і враховується при обчисленні податкового періоду. На цій підставі оспорюване податкове повідомлення-рішення було скасовано.

У скарзі про перегляд ухвали касаційного суду за винятковими обставинами відповідач, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати цю ухвалу та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі, доповнені до неї та в запереченнях на них доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає підтвердженим неоднакове застосування судом касаційної інстанції у цій справі порівняно з іншими аналогічними справами положень Закону при визначенні податкового періоду.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено в пункті 7.7 статті 7 Закону.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 цього пункту Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетному відшкодуванню підлягає від’ємне значення податку, яке дорівнює його сумі, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді їх постачальникам. 20 грудня 2005 року позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2005 року, згідно з яким вона становила <...> грн.

Як зазначено у підпункті 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону, не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка була зареєстрована як платник ПДВ менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на таке відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання чи спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Законом, — календарний квартал з урахуванням, зокрема, того, що в разі реєстрації особи платником податку з дня, іншого ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Таким чином,

право на бюджетне відшкодування у суб’єкта господарювання виникає через 12 календарних місяців від дня його реєстрації як платника податку в останній день повного календарного місяця. При цьому календарним місяцем є місяць за календарем (січень, лютий, березень і т. д.), тобто період із першого по останній день кожного місяця календарного року (наприклад, із 1 по 31 січня).

Оскільки позивача зареєстровано платником податку 8 листопада 2004 року, відповідач правомірно відмовив йому в бюджетному відшкодуванні з посиланням на те, що податковий період, у якому в нього виникає право на таке відшкодування, не настав

. Отже, рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального права і скасовано помилково.

Керуючись статтями 157, 241 — 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Скаргу <...> об’єднаної державної податкової інспекції <...> задовольнити

.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2007 року скасувати, постанову господарського суду Івано-Франківської області від 3 жовтня 2006 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі