Теми статей
Обрати теми

Ви нам писали. Оплата імпортного товару за рахунок кредитних коштів (товар — у вересні, оплата — у грудні)

Редакція ПБО
Стаття

Оплата імпортного товару за рахунок кредитних коштів
(товар — у вересні, оплата — у грудні)

 

Підприємство імпортувало товари у вересні, попередньо оплативши 30 % їх вартості. Згідно з контрактом у грудні здійснено остаточний розрахунок з постачальником-нерезидентом. В оплату товарів перераховано інвалюту, отриману за кредитним договором.

Як в обліку має бути сформовано вартість товарів? В якій сумі має бути сформовано валові витрати від вартості товарів?

Ірина КИЯН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Бухгалтерський облік

Для визначення вартості товарів у бухгалтерському обліку слід скористатися положеннями

П(С)БО 9 і П(С)БО 21.

Сформулюємо основні моменти, які необхідно врахувати:

— первісна вартість товарів складається з суми, що сплачується постачальнику, ввізного мита, невідшкодовуваних непрямих податків, транспортно-заготівельних витрат та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням запасів (

п. 9 П(С)БО 9);

— інвалюта, в якій здійснено операцію, перераховується у гривні за валютним курсом, що діє на дату здійснення такої операції

(п. 5. П(С)БО 21);

— у разі отримання від постачальника немонетарних активів у рахунок раніше сплаченого авансу в інвалюті вартість отриманих активів визнається в сумі авансових платежів із застосуванням валютного курсу на дату здійснення авансу (

п. 6 П(С)БО 21).

Застосуємо наведені положення до ситуації, що розглядається. Для цього операцію імпорту розкладемо на складові елементи.

1. Сплачено аванс

Операція імпорту товарів почалася для підприємства зі сплати постачальнику авансу в розмірі 30 % вартості товарів. Заборгованість постачальника-нерезидента, відображена в обліку, свідчитиме про визнання її активом, а отже, її суму необхідно відобразити шляхом перерахунку сплаченої інвалюти за валютним курсом на дату здійснення авансу.

2. Отримано весь товар: оплачений авансом і той, що оплачуватиметься пізніше

Це означає, що 30 % вартості товарів має бути сформовано шляхом перерахунку вартості такого товару в інвалюті за валютним курсом, що діє на дату сплати авансу.

Решта 70 % вартості товару в інвалюті перераховується в гривні за валютним курсом, що діє на дату здійснення операції — митного оформлення товару.

До загальної вартості товару (частини якої розраховано за різними валютними курсами) необхідно додати витрати, що є складовими первісної вартості товарів.

3. Проведено остаточний розрахунок з постачальником.

Сума оплати в інвалюті відображається в обліку за валютним курсом, що діяв на дату здійснення операції. Після оплати відбудеться погашення монетарної статті. Тому слід розрахувати курсові різниці, застосувавши в розрахунку різницю у валютних курсах на дату виникнення заборгованості та дату її погашення.

Остаточний

розрахунок з постачальником кредитними коштами не вплине на формування первісної вартості товару. Витрати, понесені підприємством на оформлення кредиту, виплату процентів за кредит, відносяться до адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16). Курсові різниці, які можуть виникнути у зв’язку зі зміною валютного курсу на дату погашення кредиту, відносяться до інших операційних доходів або витрат (п. 7 П(С)БО 15, п. 20 П(С)БО 16). Витрати, пов’язані з отриманням та погашенням кредиту, як правило, ураховуються в калькуляції продажної ціни товару.

 

Податковий облік

Для формування суми валових витрат необхідно враховувати норми

Закону про податок на прибуток, а саме:

— до валових витрат включається від’ємна різниця між балансовою вартістю запасів, що значаться в обліку на дату закінчення та початку звітного періоду (

п. 5.9);

— датою збільшення валових витрат при здійсненні операцій з нерезидентами є дата оприбуткування товарів (

п.п. 11.2.3);

— до валових витрат включається балансова вартість інвалюти, в якій понесено витрати для придбання товарів

(п.п. 7.3.2).

Застосуємо наведені положення до цієї ситуації. Для цього операцію імпорту, як і в разі бухгалтерського обліку, розкладемо на складові елементи.

1. Сплачено аванс

Валові витрати в разі сплати авансу в розмірі 30 % вартості товару в податковому обліку не відображаються, оскільки постачальник-нерезидент — не платник податку на прибуток.

2. Отримано весь товар: оплачений авансом і той, що оплачуватиметься пізніше

На дату оприбуткування товару виникає право збільшити валові витрати, якщо передбачається використання товару у власній господарській діяльності. Але на цю дату (у вересні) буде відома балансова вартість інвалюти, сплаченої лише за 30 % вартості товару. Тому згідно з нормою

Закону про податок на прибуток до валових витрат може бути включено суму, що дорівнює балансовій вартості такої інвалюти.

Решта 70 % вартості товару включається до складу валових витрат на дату оприбуткування. При цьому вартість в інвалюті перераховується за курсом НБУ, що діяв на дату оприбуткування товару (див., наприклад,

листи ДПАУ від 31.01.2004 р. № 1557/7/15-1117, від 06.08.2005 р. № 7497/6/15-2315).

На кінець звітного періоду платник податків зобов’язаний виконати облік приросту/убутку запасів (

п. 5.9 Закону про податок на прибуток). У ньому бере участь балансова вартість товарів, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат, тобто вартість, яка обліковується в бухгалтерському обліку з урахуванням суми збільшених валових витрат (див. статтю «Надходження запасів: податковий та бухгалтерський облік» розділ 6 «Придбання запасів за імпортом» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 88).

3. Проведено остаточний розрахунок з постачальником

Після остаточного розрахунку для виконання норми

п.п. 7.3.2 Закону про податок на прибуток платники податків, які:

— відобразили валові витрати за датою оприбуткування товарів, визначають балансову вартість інвалюти, перерахованої постачальнику, і проводять коригування валових витрат, відображених у періоді оприбуткування товарів. Таке коригування прямо не передбачено нормами

Закону про податок на прибуток (та й у згаданих листах зазначається, що здійснювати її не потрібно), але його виконання необхідне для того, щоб не порушити порядок визначення суми валових витрат, що виникають в операціях з іноземною валютою;

— не відображали валові витрати за датою оприбуткування товарів, мають повне законне право їх відобразити, оскільки інвалюту перераховано, а отже, є можливість визначити її балансову вартість.

Балансова вартість інвалюти визначається відповідно до норм

пп. 7.3.1, 7.3.4 і 7.3.6 Закону про податок на прибуток . Але в зазначених нормах немає порядку визначення балансової вартості інвалюти, отриманої платником податків у вигляді кредитних коштів. Оскільки такий порядок не встановлено, то на практиці використовується простий розрахунок: балансова вартість інвалюти, отриманої у вигляді кредитних коштів, визначається шляхом перерахунку її суми у гривні за курсом НБУ на дату зарахування коштів на поточний рахунок. Вважаємо, такий розрахунок не може викликати конфлікту інтересів між платником податків та податковим органом, оскільки заборони на його застосування в Законі про податок на прибуток немає. Однак ситуація може дещо ускладнитися, якщо кредитні кошти без зарахування на поточний рахунок відразу буде спрямовано на розрахунки з постачальником. Тобто буде перераховано з так званого позикового (кредитового) рахунка (Дт 314 — Кт 601 і одночасно Дт 632 — Кт 601). Але і для цього випадку Законом про податок на прибуток не передбачено жодних спеціальних норм. Тому платник податків може визначити балансову вартість інвалюти, перерахованої банком постачальнику, шляхом перерахунку її у гривні за курсом НБУ, що діє на дату перерахування.

 

Приклад

Згідно з контрактом має бути:

— імпортовано товар однієї марки (сорту) й однією партією на суму 10000 дол. США;

— сплачено аванс постачальнику в розмірі 30 % від вартості товару — 3000 дол. США.

— проведено остаточний розрахунок після повного постачання товару.

Аванс сплачено інвалютою, придбаною через банк. Балансова вартість такої інвалюти склала 15000 грн.

Для остаточного розрахунку з постачальником у банку було взято валютний кредит на суму 7000 дол. США.

Курс НБУ склав:

— на дату сплати авансу 4,8 грн. за 1 дол. США;

— на дату отримання товару 6,0 грн. за 1 дол. США;

— на дату отримання кредиту 6,5 грн. за 1 дол. США;

— на дату перерахування оплати постачальникові 7,0 грн. за 1 дол. США.

Для спрощення у прикладі не розглядається облік митних платежів та ПДВ, транспортних витрат з доставки товару, нарахування та сплата процентів за кредит тощо.

 

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

сума

ВД

ВВ

1

Сплачено аванс постачальнику (3000 х 4,8)

371

312

$3000

14400

2

Отримано імпортний товар:

 

 

 

— у сумі авансу (3000 х 4,8)

28

632

$3000

14400

15000

Валові витрати відображено в сумі балансової вартості інвалюти, придбаної через банк.

3

— у неоплаченій частині (7000 х 6,0)

28

632

$7000

42000

42000

Валові витрати відображено у вартості товару в інвалюті, перерахованій за курсом НБУ на дату оприбуткування.

4

Відображено залік заборгованостей

632

371

$3000

14400

5

Отримано валютний кредит та зараховано на поточний рахунок (7000 х 6,5)

314

602

$7000

45500

312

314

$7000

45500

6

Перераховано оплату постачальнику-нерезиденту (7000 х 7,0)

632

312

$7000

49000

3500

Валові витрати відкориговано з метою виконання норми п.п. 7.3.2 Закону про податок на прибуток. А саме їх суму збільшено на різницю між балансовою вартістю інвалюти, перерахованої постачальнику (отриманої у вигляді кредиту), та інвалютною вартістю товарів, перерахованою у гривні за курсом НБУ на дату їх митного оформлення (45500 - 42000).

7

Відображено курсову різницю від перерахунку кредиторської заборгованості на дату її погашення (7000 х (7,0 - 6,0))

945

632

7000

 

Аналіз даних прикладу дозволяє зробити такий висновок.

За контрактом отримано однаковий товар однією партією. Однак вартість частини товару, оплачену авансом, у бухгалтерському обліку відображено в сумі 14400 грн., а в податковому — у сумі 15000 грн. Частину вартості товару, оплачену після поставки, відображено в бухгалтерському обліку в сумі 42000 грн., а в податковому — у сумі 45500 грн. (42000 + 3500). При цьому в розрахунку приросту (убутку) ТМЦ у цьому випадку товар бере участь у сумі, що сформувала балансову вартість товару в бухгалтерському обліку.

Різниця у вартості товару, яку буде віднесено до витрат у бухгалтерському та до валових витрат у податковому обліку, пояснюється різними методами, що застосовуються для обчислення вартості товару (витрат у сумі їх вартості) та валових витрат.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі