Аналіз помилок. «Ремонтні» витрати за орендованим об'єктом потрапили до складу ВВ не в тому періоді

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2009/№ 8
В обраному У обране
Друк
Стаття

«Ремонтні» витрати за орендованим об’єктом потрапили до складу ВВ не в тому періоді

 

Ситуація

У червні 2008 року підприємство вперше здійснило косметичний ремонт орендованого приміщення. Вартість ремонту склала 1250 грн. (без ПДВ). Ремонтний ліміт у II кварталі 2008 року було вичерпано. Через те що сума «ремонтних» витрат становить менше 1700 грн., вони відобразилися у складі валових витрат у місяці виконання ремонтних робіт. Помилку виявлено в січні 2009 року. Діяльність підприємства за півріччя та 3 квартали 2008 року була прибутковою.

 

Порушення

Підприємством порушено

п.п. 8.3.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток). Згідно з нормами зазначеного документа амортизація окремого об’єкта ОФ групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта 100 нмдг (1700 грн.). При цьому залишкова вартість об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля.

Однак, щоб списати залишкову вартість об’єкта ОФ групи 1 на валові витрати, спочатку потрібно сформувати балансову вартість такого об’єкта, як це передбачено

п.п. 8.8.1 Закону про податок на прибуток.

 

Аналіз ситуації

При відображенні в податковому обліку витрат на ремонт орендованого приміщення необхідно керуватися нормами

п.п. 8.8.1 Закону про податок на прибуток. Відповідно до них витрати на ремонт орендованого об’єкта, що перевищують 10 % «ремонтний» ліміт, орендар уключає до балансової вартості ОФ так:

— якщо на балансі орендаря обліковується група ОФ, до якої належить відремонтований об’єкт оренди, понадлімітні витрати збільшать балансову вартість такої групи ОФ;

— якщо на балансі орендаря не обліковується група ОФ, до якої належить відремонтований об’єкт оренди, то

на суму перевищення «ремонтного» ліміту необхідно створити відповідну групу ОФ.

У цій ситуації підприємство мало враховувати вимоги

п.п. 8.8.1 Закону про податок на прибуток. Насамперед із ремонтних витрат, понесених у червні 2008 року (II квартал), слід було сформувати балансову вартість об’єкта ОФ групи 1 «Витрати на поліпшення орендованого об’єкта» на початок наступного кварталу (III кварталу 2008 року) і лише після цього списувати їх на валові витрати. Аналогічної думки дотримуються і представники головного податкового відомства. Так, у листі ДПАУ від 24.01.2007 р. № 718/6/15-0316 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 15 зазначено таке: «якщо сума витрат на ремонт орендованого приміщення менше 1700 грн., то включення до складу валових витрат можливо тільки у кварталі, наступному за кварталом проведення відповідних поліпшень». Про право платника податків на включення витрат на ремонт орендованого об’єкта ОФ групи 1 до складу валових витрат зазначалося й у листі ДПАУ від 20.12.2002 р. № 8656/6/15-2116.

Через те що підприємство помилково завищило валові витрати в

декларації за півріччя 2008 року на 1250 грн., виникла недоплата в сумі 313 грн. (1250 х 25 %). Відповідно в декларації за 3 квартали валові витрати виявилися заниженими на цю ж величину, що спричинило переплату в сумі 313 грн.

 

Виправлення помилки

Порядок виправлення помилок, допущених при розрахунку податку на прибуток, описано в

пп. 2.1 — 2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженому наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143, та в пп. 5.1, 17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181). Відповідно до зазначених документів платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявив помилки в показниках раніше поданої декларації, може виправити їх будь-яким із двох способів: у декларації за наступний звітний період або через уточнюючий розрахунок (УР).

У цій ситуації виправити самостійно виявлену помилку зручніше першим способом. І от чому. У поточній декларації можна виправити помилки відразу двох помилкових періодів (півріччя та 3 квартали 2008 року). При цьому суми завищених та занижених валових витрат згорнуться (-1250 грн. та +1250 грн.) і дадуть у сумі нуль. Отже, у ряд.

05.2 поточної декларації стоятиме прокреслення, і перераховувати до бюджету суму недоплати не доведеться. Щодо самоштрафу (313 х 5 % = 16 грн.), то він знайде відображення в ряд. 22. Його слід сплатити до бюджету у звичайні строки у складі загальних податкових зобов’язань за декларацією за 2008 рік.

Якщо підприємство не має наміру чекати строків подання поточної декларації, то помилку можна виправити через уточнюючий розрахунок (УР). Оскільки помилки було допущено в різних звітних податкових періодах, УР подається

за кожний помилковий період.

При поданні

УР до декларації за півріччя 2008 року в першому підрядку рядка 2 необхідно зазначити код рядка декларації, що виправляється, «04.13», а під ним — суму завищених «ремонтних» витрат (1250) зі знаком «-». Сума недоплати (313 грн.) знайде своє відображення в ряд. 7 УР. Крім цього, платник податків самостійно нарахує штраф у розмірі 5 % від суми заниженого податку — 16 грн. (313 х 5 %), який відобразиться в ряд. 8 УР.

Уточнюючий розрахунок до декларації за 3 квартали 2008 року

буде заповнено так: у першому підрядку рядка 2 знайде своє відображення код рядка декларації, що виправляється, «04.13», а під ним — сума занижених валових витрат (1250) зі знаком «+», у ряд. 7 буде зазначено суму переплати (313 грн.) зі знаком «-», а в ряд. 8 відобразиться прокреслення, оскільки помилка, допущена в декларації за 3 квартали 2008 року, не спричинила виникнення недоплати з податку на прибуток.

Відповідно до вимог

абз. «а» п. 17.2 Закону № 2181 суму недоплати та самоштраф необхідно перерахувати до бюджету до подання уточнюючого розрахунку. Разом з тим у цій ситуації слід ураховувати те, що до місцевої ДПІ буде подано два уточнюючі розрахунки, одним з яких передбачено суму до сплати (313 грн.), а іншим — суму до зменшення (313 грн.). А отже, до бюджету можна буде сплатити тільки штраф (16 грн.). Щоправда, разом з УР усе ж таки краще подати пояснювальну записку, в якій буде викладено причини перерахування до бюджету тільки суми 5 % штрафу. Це дозволить уникнути нерозуміння з боку представників головного податкового відомства.

 

Матеріал підготувала економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» Марина Ковенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд