Теми статей
Обрати теми

Податкове зобов’язання є виконаним з моменту подання платіжного доручення до банку

Редакція ПБО
Коментар

Податкове зобов’язання є виконаним з моменту подання платіжного доручення до банку

 

Суть спору

Предметом спору стало питання про наслідки для платника податків невиконання банком його обов’язку перерахувати грошові кошти.

Податкові органи традиційно вважають, що моментом виконання податкового зобов’язання є

момент зарахування грошових коштів до бюджету. Систему обліку органами державної податкової служби платежів до бюджету побудовано так, що вони отримують інформацію саме про зарахування коштів на рахунки, відкриті в Державному казначействі України (пп. 2.1, 2.2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за стягненням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПАУ від 18.07.2005 р. № 276), а не про дату подання платіжного доручення до банківської установи.

У справі, що розглядається, у зв’язку з ненадходженням до бюджету перерахованих платником податків грошових коштів податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення про стягнення суми податкового боргу. Платник податків з таким рішенням податкового органу не погодився, оскільки

діяв сумлінно та в установлені законодавством строки подав до банку відповідне платіжне доручення на перерахування до бюджету коштів, що є на банківському рахунку платника. Фактичне ж їх ненадходження сталося з вини банку, а тому будь-які негативні наслідки для платника податків наставати не повинні.

 

Позиція податкових органів

Позиція податкових органів щодо питання про відповідальність платника податків у випадках, коли платіж не було перераховано з вини банку, уже досить тривалий час залишається незмінною. ДПАУ наполягає на тому, що в разі виникнення податкового боргу в результаті невиконання банківськими установами доручень клієнтів на переказ грошей за платником податків зберігається обов’язок сплатити основну суму податкового зобов’язання (податкового боргу).

До речі, аналогічний висновок знайшов відображення в недавньому

листі ДПАУ від 24.03.2009 р. № 3291/5/24-0613. Податкові органи при цьому визнають, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів, уключаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Підставою для такого висновку є п.п. 16.5.1 Закону № 2181, згідно з яким за порушення строків перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів, установлених Законом про платіжні системи, банк сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірах, установлених п.п. 16.4.1, та штрафні санкції, установлені п.п. 17.1.7, а також несе іншу відповідальність, установлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету. При цьому платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності.

Таким чином, податківці виходять з того, що незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ грошей,

Закон № 2181 не звільняє платника податків від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу.

Раніше аналогічні аргументи наводилися в

Податковому роз’ясненні, затвердженому наказом ДПАУ від 17.01.2002 р. № 29, а також листах ДПАУ від 24.04.2002 р. № 3299/5/23-1311, від 03.01.2002 р. № 115/7/24-1117, від 14.01.2008 р. № 412/7/24-0117, консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 41, с. 28.

 

Вирішення справи судом

Суди всіх трьох інстанцій у спорі про наслідки для платника податків невиконання банком платіжного доручення, у результаті чого до бюджету не надійшла відповідна сума податків, підтримали платника податків.

Аргументація, що використовувалася при вирішенні цієї справи судами, може бути орієнтиром для суб’єктів господарювання у спорі з податковими органами при виникненні аналогічної проблеми.

Отже, суди виходили з того, що згідно з

п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов’язання полягає в обов’язку платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом чи іншими законами України. У свою чергу, у ч. 3, 4 ст. 9 Закону про систему оподаткування передбачено, що зобов’язання юридичної та фізичної особи зі сплати податків і зборів припиняється у зв’язку зі сплатою податку або збору. Подавши до банку платіжне доручення, платник податків виконав у повному обсязі зобов’язання зі сплати податку.

Юридичною основою вирішення справи для Вищого адміністративного суду України стали: по-перше,

п. 22.4 Закону про платіжні системи, відповідно до якого при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання, а сам переказ грошей є обов’язковою функцією платіжної системи, та, по-друге, п.п. 8.7.1, п. 16.3 Закону № 2181 , що позв’язують виконання платником обов’язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов’язання з моментом подання до банку платіжного доручення на перерахування сум податку.

У деяких інших справах ВАСУ використовував й інші аргументи для обґрунтування викладеної позиції, зокрема звернувся до аналогії закону. Для цього ВАСУ послався на

ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ, відповідно до якої днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками — день подання до установ банків розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою — день внесення коштів до банківських установ або відділень зв’язку для перерахування на рахунок Фонду. Застосовуючи аналогію закону, ВАСУ дійшов висновку, що з поданням до банку платіжних доручень на перерахування сум податку обов’язок зі сплати такого податку припиняється (ухвали ВАСУ від 21.06.2007 р., від 25.10.2007 р., від 11.12.2007 р.).

Слід зауважити, що викладена в цій справі позиція є

усталеною в судовій практиці. Так, у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2009 р. № 10/531 було зазначено: з моменту прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення (квитанції) на сплату суми податкового боргу відповідальність за повноту та своєчасність перерахування цієї суми несе відповідна банківська установа, а юридична відповідальність платника податків за несплату податкового зобов’язання або боргу припиняється і орган державної податкової служби втрачає право вимоги такої суми із суб’єкта господарювання (див. також ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009 р. у справі № 22-а-1178/08, ухвалу ВАСУ від 26.02.2009 р. № К-12414/06).

 

Думка редакції

Ми вже не вперше висловлюємо свою думку з цього питання (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 44; 2008, № 95). Нагадаємо основний висновок:

обов’язок зі сплати податку вважається виконаним у момент подання до банку відповідного платіжного доручення за умови наявності на рахунку достатнього залишку коштів. Із цього моменту відносини між державою та платником податків щодо виконання останнім свого обов’язку сплатити податок припиняються з одночасним виникненням нових відносин між банком та державою. При цьому обов’язок банківських установ здійснювати перерахування податкових платежів установлено на рівні спеціального податкового законодавства (ч. 2 ст. 12 Закону про систему оподаткування), яке також передбачає відповідальність за його неналежне виконання (п. 16.5 Закону № 2181). Будь-яких інших способів виконати податкове зобов’язання в обхід банку платник податків не має.

Це рішення цікаве і тим, що його неосновним, але таким, який також має на практиці важливе значення, висновком став висновок про

момент виконання податкового зобов’язання. Ще раз підкреслимо: таким моментом суди всіх інстанцій назвали момент прийняття платіжного доручення до виконання. Отже, платник податків не зобов’язаний при сплаті податкових зобов’язань ураховувати можливі строки міжбанківського та внутрішньобанківського переказів .

 

Матеріал підготувала Олена Уварова, юрист

 

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

16.04.2009 р.

№ К-2954/08

 

Вищий адміністративний суд України <...> розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2008 р. у справі № 2-11/2396-2007А за позовом Приватного багатопрофільного малого підприємства «Д» до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, встановив:

У січні 2007 р. позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, у якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в Автономній Республіці Крим № <...> від 20.03.2006 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові зобов’язання були сплачені через установу банку АК АПБ «Україна», тобто зобов’язання по сплаті обов’язкових платежів в бюджет виконані своєчасно та в повному обсязі, а ненадходження перерахованих позивачем коштів в дохід держбюджету відбулося не з вини позивача.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2008 р., позовні вимоги були задоволені. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в Автономній Республіці Крим № <...> від 20.03.2006 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивач належним чином сплатив у 2001 р. спірні податкові зобов’язання, а у разі наявності провини банку щодо зарахування спірних платежів до бюджету, платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування їх до бюджету.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій, Джанкойська ОДПІ в Автономній Республіці Крим звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та провадження по справі закрити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку щодо сплати Приватним багатопрофільним малим підприємством «Д» податку на додану вартість, про що складено акт № <...> від 10.03.2006 р.

Вказаною перевіркою податковим органом було встановлено, що в порушення п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем був порушений граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у сумі 109997,63 грн. на 209 календарних дні.

За наслідками проведеної перевірки Джанкойською ОДПІ в Автономній Республіці Крим прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.03.2006 р. № <...> про визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі <...> грн.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання — зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» зобов’язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів припиняється у зв’язку зі сплатою податку чи збору.

Як вбачається із матеріалів справи, платіжним дорученням № 2 від 18.06.2001 р. позивачем було виконано у повному обсязі зобов’язання щодо сплати ПДВ за травень 2001 р. та платіжне доручення взято банком до виконання, відповідно до його відмітки на платіжному документі.

Крім того, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов’язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов’язаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Згідно з п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» виконання платником зобов’язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов’язання пов’язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку. Отже, саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку зазначений вище Закон пов’язує настання певних правових наслідків.

Зокрема, приписами п.п. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент закінчення нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до банку, є підстави вважати, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов’язує погашення (сплату) податкового боргу платником податку.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим — залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2008 р. — залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі