Щодо відображення в бухгалтерському обліку
операцій, пов’язаних з витратами на розвідку
корисних копалин
Лист Міністерства фінансів України від 17.03.2009 р. № 31-34000-01-10/7443
Міністерство фінансів України на запит щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з витратами на розвідку запасів корисних копалин, повідомляє.
Витрати на розвідку корисних копалин
(заробітна плата, витрати інструментів, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, амортизація устаткування для буріння та іншого обладнання для забезпечення спорудження розвідувальних, випереджальних експлуатаційних і нагнітальних свердловин та шурфової розвідки), а також інші витрати, зазначені у розділі II Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2008 р. № 1090, вважаються витратами, пов’язаними зі здійсненням розвідки корисних копалин . Після визнання підприємством технічної можливості та/або економічної доцільності подальшого промислового видобутку розвіданих запасів витрати на розвідку запасів корисних копалин визнаються нематеріальним активом та обліковуються в порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242.Витрати на розвідку
корисних копалин визнаються витратами операційної діяльності, якщо подальший промисловий видобуток розвіданих запасів корисних копалин є технічно неможливим та/або економічно недоцільним, та/або за наявності інших умов, зазначених у пункті 3 розділу III Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 33.Устаткування, що використовується для проведення бурових робіт, обліковується відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, а
використання цього устаткування для проведення зазначених робіт відображається у складі витрат на розвідку в сумі його амортизації. Отримане (придбане) право на провадження розвідки запасів корисних копалин (ліцензії) обліковується відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242, а їх вартість погашається включенням до витрат на розвідку запасів корисних копалин на тій визначеній ділянці (території), право на провадження розвідки запасів корисних копалин на якій отримане (придбане) підприємством.Водночас повідомляється, що постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.98 р. № 118 «Про затвердження переліку витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації» видана відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей оподаткування.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється Міністерством фінансів України з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів. Міністерства, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей можуть розробляти на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.
Заступник міністра Д. Фудашкін
коментар редакції
Вартість основних засобів та нематеріальних активів,
що використовуються при розвідці запасів корисних копалин,
уключається до витрат на розвідку за допомогою амортизації
На сьогодні цей лист є єдиним роз’яснювальним документом, що пояснює правила застосування на практиці стандарту бухгалтерського обліку П(С)БО 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»,
що набрало чинності з 1 січня 2009 року та розширений коментар до якого було дано редакцією в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 80.Нагадаємо: П(С)БО 33 поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які займаються
розвідкою та визначенням обсягів і якості запасів корисних копалин (незалежно від форм власності). Тобто, по суті, цей норматив має застосовуватися підприємствами видобувних галузей. При цьому дія П(С)БО 33 не охоплює етапи дослідницько-промислової розробки родовищ, що прямо позначено п. 2 розділу I П(С)БО 33.До сфери регулювання П(С)БО 33 потрапляють виключно витрати, що виникають у процесі розвідки родовищ та оцінки обсягів і якості запасів корисних копалин.
Під
витратами на розвідку запасів корисних копалин п. 3 розділу I П(С)БО 33 розуміє витрати, що виникають у зв’язку з розвідкою та визначенням обсягів і якості запасів корисних копалин за період, після якого визначена технічна можливість та економічна доцільність їх видобутку.Склад
витрат на розвідку запасів корисних копалин, пов’язаних зі здійсненням їх розвідки, обумовлено в розділі II П(С)БО 33. При цьому Мінфін у листі, що коментується, конкретизує їх перелік, а саме:— заробітна плата;
— витрати інструментів, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів;
— амортизація устаткування для буріння та іншого устаткування для забезпечення спорудження розвідувальних, випереджальних експлуатаційних та нагнітальних свердловин і шурфової розвідки;
— інші витрати, зазначені в розділі II П(С)БО 33.
Витрати на розвідку запасів корисних копалин визнаються:
—
нематеріальним активом відповідно до норм П(С)БО 8 відразу після того, як підприємство встановило, що подальший промисловий видобуток корисних копалин економічно обґрунтований та/або може бути проведений технічно;—
витратами звітного періоду, якщо витрати здійснено до отримання прав на розвідку запасів корисних копалин на визначеній території; подальша розвідка таких запасів в межах цієї території не передбачається; подальший промисловий видобуток розвіданих запасів корисних копалин є технічно неможливим та/або економічно недоцільним; закінчився строк дії ліцензії та інших спеціальних дозволів на визначеній території та не очікується його продовження (п. 3 розділу III П(С)БО 33).Причому зверніть увагу: у листі, що аналізується, Мінфін конкретизує характер витрат, вказуючи на їх
операційність. А це означає, що для облікових цілей щодо таких витрат застосовується субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».Крім іншого, у листі, що коментується, Мінфін прояснив ситуацію з порядком віднесення вартості об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються при розвідці запасів корисних копалин, до складу витрат на розвідку.
Так, устаткування, що використовується для проведення бурових робіт, обліковується відповідно до П(С)БО 7, а
використання цього устаткування для проведення зазначених робіт відображається у складі витрат на розвідку запасів корисних копалин в сумі його амортизації. Відповідно облік отриманого (придбаного) права на здійснення розвідки запасів корисних копалин (ліцензій) ведеться згідно з вимогами П(С)БО 8, а їх вартість погашається включенням до витрат на розвідку запасів корисних копалин на визначеній ділянці (території), право на здійснення розвідки запасів корисних копалин на якій отримано (придбано) підприємством (тобто теж шляхом амортизації).Разом із викладеним у цьому листі Мінфін звертає увагу на те, що постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації» від 04.02.98 р. № 118 видано для цілей оподаткування на виконання норм Закону про податок на прибуток. Цілком зрозуміло, що зазначена постанова не враховує специфіку бухгалтерського обліку таких операцій, а отже, нею не можна керуватися при його веденні. На жаль, поки що немає методичних рекомендацій щодо застосування П(С)БО 33, які міністерства, керуючись п. 6 ст. 6 Закону про бухоблік, у межах своєї компетенції відповідно до галузевих особливостей можуть розробляти на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Тому підприємствам видобувних галузей залишається чекати появи таких методрекомендацій, які б детально розтлумачили норми П(С)БО 33.
Розглянемо на прикладі порядок відображення витрат на розвідку запасів корисних копалин у бухгалтерському обліку.
Приклад.
Підприємством здійснено витрати, пов’язані з розвідкою запасів корисних копалин, у сумі 300000 грн. у вигляді заробітної плати та відрахувань на соціальні заходи, витрат на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, амортизації бурових установок та ліцензій тощо.Подальший промисловий видобуток розвіданих запасів корисних копалин визнано підприємством:
варіант 1
— технічно можливим;варіант 2
— економічно недоцільним. < cellspacing="1" dir="LTR" width="630">№ з/п
Зміст операції
Кореспондуючі рахунки
Дебет
Кредит
Сума,
грн.
Варіант 1
1
Відображено витрати на розвідку запасів корисних копалини нематеріальним активом після визнання підприємством технічної можливості подальшого промислового видобутку розвіданих запасів
154
13, 20, 22, 63, 65, 66, 68 тощо
300000
2
Введено нематеріальний актив у господарський обіг
127
154
300000
Варіант 2
1
Списано витрати на розвідку запасів корисних копалини до складу витрат операційної діяльності підприємства при визнанні економічної недоцільності подальшого промислового видобутку розвіданих запасів
949
13, 20, 22, 63, 65, 66, 68 тощо
300000
2
Віднесено витрати на фінансовий результат діяльності підприємства
791
949
300000
