5. Визначення бази оподаткування податком на додану вартість при експорті товарів за посередницькими договорами
У разі, якщо платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку.
При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку — експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком
за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 6.1 статті 6 цього Закону, та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються (підпункт 7.7.9 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
коментар редакції
При експорті товарів на умовах договору комісії право
на нульову ставку ПДВ має комітент
Якщо чітко додержуватися Закону про ПДВ, то при експорті нових (тобто таких, що не були у вжитку) товарів комісіонер повинен відобразити податкові зобов’язання з ПДВ
на дату оформлення ВМД, а податковий кредит — після перерахування грошей комітенту на підставі виписаної йому податкової накладної (див. абзац другий п. 4.7 та п.п. 7.3.8 Закону про ПДВ). При цьому і податкові зобов’язання, і податковий кредит у комісіонера дорівнюватимуть нулю, адже експортні операції згідно з п. 6.2 Закону про ПДВ оподатковуються за ставкою 0 %, яка повинна застосовуватися комісіонером у момент відвантаження нерезиденту та комітентом у момент отримання грошей від комісіонера, якщо експортну ВМД уже оформлено.Отже,
нульову ставку буде застосовано двічі: спершу комісіонером, а потім комітентом. Тобто якщо оподатковувати операції в межах таких договорів у точній відповідності з правилами посередницьких операцій, то виходить, що комісіонеру доводиться «проганяти» нульові обороти в декларації. І хоча безпосередньо такі нульові обороти на податкові зобов’язання та податковий кредит не впливають, вони можуть вплинути на ПДВ-облік опосередковано. Наприклад, будучи оподатковуваною операцією, такі обороти можуть брати участь у розподілі податкового кредиту згідно з п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ, якщо комісіонер здійснює власні операції, що обкладаються та не обкладаються податком; вони враховуватимуться при розрахунку 300-тисячного критерію для цілей застосування касового методу, переходу з квартального періоду на місячний тощо.Інакше кажучи, подвійна нульова ставка може призвести до перекручень в податковому обліку, що ставить під питання застосування положень п. 4.7 до експортної комісії (на цей момент зверталася увага у статті «Посередництво у ЗЕД» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 5).
Як бачимо, податківці підтвердили свою стару позицію не на користь подвійної нульової ставки: вони залишили право за відображенням нульових податкових зобов’язань тільки за
комітентом-експортером.
Дмитро Костюк
