15. Формування податкового кредиту з податку на додану вартість фізичними особами — суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при придбанні ними основних фондів для здійснення господарської діяльності
Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, регламентується пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон).
Згідно з підпунктом 7.4.1 зазначеного пункту Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).
Виключення із загальних правил щодо формування податкового кредиту при придбанні основних фондів передбачено для операцій з придбання легкових автомобілів (крім таксомоторів), що включаються до складу основних фондів, і сума податку на додану вартість по яких згідно з другим абзацом підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону не включається до складу податкового кредиту.
Таким чином, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб — суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, Законом не передбачено.
Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами — суб’єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні основних фондів та інших товарів є, як і для платників податку на додану вартість — юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи — платника податку.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054 (з урахуванням змін і доповнень) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
При цьому слід ураховувати, що статтею 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Таким чином,
до податкового кредиту фізичних осіб — суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням транспортних засобів (тягачів та напівтягачів), за умови використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.Додатково слід відзначити, що пунктом 11.42, яким доповнено статтю 11 Закону згідно із Законом України від 07.07.2005 р. № 2771-IV, визначено, що у разі, коли фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності одночасно зареєстрована платником податку на додану вартість і є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, на неї поширюється порядок нарахування та сплати податку на додану вартість відповідно до цього Закону.
При цьому потрібно враховувати те, що до складу податкового кредиту включається лише та частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях (підпункт 7.4.3 пункту 4.4 статті 7 Закону), а також те, що у разі анулювання реєстрації платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання (пункт 9.8 статті 9 Закону).
коментар редакції
Придбання нелегкового авто приватним підприємцем: податковому кредиту з ПДВ — так!
Укотре ДПАУ зазначає, що вирішальним фактором для формування податкового кредиту приватним підприємцем щодо придбаного нелегкового авто є
наявність податкової накладної та використання такого авто в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Раніше аналогічна позиція висловлювалася в листах від 03.10.2008 р. № 20189/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 87, від 15.10.2008 р. № 21007/7/16-1517-20. Безсумнівно, низка позитивних листів свідчить про досить усталену позицію головного податкового органу з цього питання.Нагадаємо: проблеми у приватних підприємців з’явилися після появи листа ДПАУ від 10.09.2007 р. № 17899/7/16-1517-05. У цьому листі податківці наполягали, що до податкового кредиту можливе включення сум ПДВ тільки за транспортними засобами, які
зареєстровано на суб’єкта господарювання, а не на приватну особу, за умови використання їх в оподатковуваних операціях . Про цю фіскальну позицію і можливі аргументи за податковий кредит з посиланням на відповідні нормативно-правові документи ми писали у статті «Податковий кредит приватного підприємця при придбанні автобуса» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 83.Тепер ДПАУ намагається реабілітуватися і надсилає вже третій лист, в якому визнає право приватних підприємців на податковий кредит при дотриманні загальновстановлених правил його формування.
Усе б добре, от тільки до цього листа перетекла та ж
некоректність про відповідність показників декларації з ПДВ даним бухгалтерського та податкового обліку. Річ у тім, що законодавством, зокрема ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV ведення бухгалтерського обліку фізичним особами не передбачено. Інакше кажучи, приватні підприємці бухгалтерський облік не ведуть.Сподіваємося, що на місцях ця обмовка не стане причиною ще однієї надуманої умови для відображення податкового кредиту при придбанні авто приватним підприємцем.
Марина Ковенко
