Теми статей
Обрати теми

Роз’яснення особливостей застосування окремих норм Закону про ПДВ. 19. Визначення звітного (податкового) періоду для подання податкової декларації з податку на додану вартість суб’єктами підприємницької діяльності, які є платниками податку на додану вартість

Редакція ПБО
Лист від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517

19. Визначення звітного (податкового) періоду для подання податкової декларації з податку на додану вартість суб’єктами підприємницької діяльності, які є платниками податку на додану вартість

Законом України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) для подання податкової декларації з податку на додану вартість встановлено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом — календарний квартал (підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону).

При цьому для осіб, які реєструються як платник податку на додану вартість, та для осіб, реєстрація яких анулюється, підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону, а також пунктом 2.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.97 р. № 166, з урахуванням унесених до нього змін і доповнень (далі — Порядок) окремо встановлені правила визначення першого та останнього податкових періодів.

Так, якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону — 300 тис. грн. (без податку на додану вартість), може вибрати квартальний податковий період.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. Форма заяви наведена в додатку 1 до Порядку.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року (підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону).

Якщо платник податку разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до податкової інспекції (адміністрації) указану вище заяву, такий платник податку зобов’язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період (останній абзац пункту 2.4 Порядку) і визнається таким, що втратив на поточний податковий рік право на застосування квартального податкового періоду.

Подання заяви про вибір квартального податкового періоду зберігає за платником право застосовувати такий період до моменту досягнення ним обсягу оподатковуваних операцій, зазначеного у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону — 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), або до кінця поточного податкового року, якщо такого обсягу оподатковуваних операцій не досягнуто. Для застосування квартального податкового періоду в наступному календарному році платником разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року має бути подана до податкової інспекції (адміністрації) указана вище заява.

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця (підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону та пункт 2.5 Порядку).

При цьому, початком застосування квартального податкового періоду є перший квартал кожного календарного року, в якому платник отримує право на подання податкової звітності не щомісячно, а щоквартально.

Платник податку на додану вартість, який перебуває на загальній системі оподаткування, з моменту своєї реєстрації може застосовувати тільки місячний податковий період, а перше рішення про застосування квартального податкового періоду він має право прийняти по закінченні першого повного календарного року своєї реєстрації в якості платника податку на додану вартість.

Наприклад

. Для платника податку, реєстрація якого як платника податку на додану вартість відбулася 15.08.2007 р., першим звітним періодом буде період з 15.08.2007 р. по 30.09.2007 р. включно. Незважаючи на те що 12 місяців в якості зареєстрованого платника ПДВ такий платник відпрацює у вересні 2008 року, заява про застосування квартального податкового періоду може бути подана ним тільки разом з податковою декларацією за грудень 2008 року (не пізніше 20 січня 2009 року) — за останній звітний період 2008 року.

Слід відзначити, що з набуттям чинності змін, унесених до Закону України «Про податок на додану вартість» Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», із Закону України «Про податок на додану вартість» виключено пункт 7.9 статті 7, згідно з яким платникам податку надавалося право протягом календарного року здійснювати заміну квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року.

З урахуванням зазначених змін та відповідно до діючих на сьогодні норм законодавства, платник податку, який прийняв рішення про застосування податкового періоду, що дорівнює календарному кварталу, протягом податкового року не має права на перехід на місячний податковий період, якщо його обсяг оподатковуваних операцій протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду не перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість)

.



коментар редакції

Вибір платниками податків квартального звітного періоду

Лист, що коментується, цікавий насамперед тим, що в ньому розкривається низка запитань, пов’язаних з можливістю вибору квартального податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ для вибору квартального періоду необхідно, щоб:

— платник податків відпрацював не менше 12 місяців;

— обсяг оподатковуваних операцій за минулі 12 місячних оподатковуваних періодів не перевищив 300 тис. грн.

Якщо обидві з цих умов виконуються, платник податків повинен разом з декларацією за результатами останнього звітного періоду календарного року подати відповідну заяву та з наступного року перейти на квартальний період. Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 166.

У наведеному роз’ясненні ДПАУ звертає увагу, що подати таку заяву зобов’язані не тільки ті платники ПДВ, які звітують щомісячно та мають намір перейти на альтернативний звітний період — квартал, а й ті, які

весь поточний рік звітували поквартально. Інакше право на застосування квартального звітного періоду буде втрачено. Цей висновок головного податкового органу ми підтримуємо досить давно (див. коментарі до листів ДПАУ від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 39, від 19.05.2008 р. № 10116/7/16-1517-05 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 74).

При розгляді цього питання інтерес викликає консультація, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 9. Наведена в ній ситуація зводиться до такого: підприємство, яке цілий рік працювало на квартальному звітному періоді, разом із декларацією за IV квартал 2007 року не подало заяву про вибір квартального періоду. Причому діяло воно відповідно до консультації представників головного податкового відомства, опублікованої в цьому ж журналі. Незважаючи на це, після подання декларації за I квартал 2008 року до підприємства було застосовано штрафні санкції (в Акті про порушення строку подання податкової звітності було посилання на лист ДПАУ від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517).

У відповідь представники головного податкового відомства зауважили: платника податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення або узагальнюючого податкового роз’яснення,

не може бути притягнуто до відповідальності тільки на підставі того, що в подальшому було надано нове податкове роз’яснення або узагальнююче податкове роз’яснення, яке суперечить попередньому, що не було скасовано (відкликано). При цьому платник податків має право захистити свої інтереси в судовому порядку.

Від себе додамо, що консультація в журналі не може вважатися узагальнюючим податковим роз’ясненням, адже відповідно до п. 1.8 наказу ДПАУ про затвердження Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства від 12.04.2003 р. № 176 таке роз’яснення надається ДПАУ та

затверджується її наказом. Та все ж наведена консультація буде корисна для сміливих платників податків, які опинилися в подібній ситуації.

 

Марина Ковенко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі