7. Застосування нульової ставки податку на додану вартість на підставі підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством, яке здійснює торгівлю через магазини безмитної торгівлі, що розташовані в зонах митного контролю, але місцезнаходження якого згідно з реєстраційними документами не в зоні митного контролю
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» суб’єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії, торговельного патенту тощо).
Суб’єкт господарювання для провадження торговельної діяльності може мати роздрібну, дрібнороздрібну торговельну мережу та мережу закладів ресторанного господарства (ресторани, кафе, кафетерії тощо).
Відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 року № 327 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства» магазин — це об’єкт стаціонарної роздрібної торгівлі, розміщений у відокремленій будівлі або приміщенні, що має торговий зал для покупців з достатньою торговою площею для їх обслуговування та систему спеціальних приміщень (для зберігання товарів, підготовки їх для продажу, підсобних, адміністративних, технічних тощо), оснащених торгово-технологічним устатковуванням, застосовує різні форми продажу товарів у широкому асортименті, надає населенню додаткові послуги, забезпечує високу культуру торгівлі. Магазин, який займає декілька окремих приміщень в одній будівлі і підпорядкований одному суб’єкту господарювання, обліковується як один магазин (об’єкт роздрібної торгівлі); якщо торгівля здійснюється у декількох окремих приміщеннях у різних будівлях, то кожне приміщення обліковується як самостійний магазин (об’єкт роздрібної торгівлі), навіть у тому разі, коли він підпорядкований одному суб’єкту господарювання.
У зв’язку з тим, що магазини можуть бути як власними (придбаними, побудованими), так і орендованими, місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності згідно з реєстраційними документами не обов’язково буде співпадати з адресою магазину.
Відповідно до Порядку відкриття і ліквідації магазинів безмитної торгівлі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, магазин безмитної торгівлі відкривається на підставі дозволу, який видається відповідно до пунктів 3 — 8 цього Порядку суб’єктові підприємницької діяльності — власникові чи орендареві призначеного для магазину приміщення або суб’єктові, що має намір спорудити відповідне приміщення у пункті пропуску на митному кордоні України, в інших зонах митного контролю, визначених митними органами (далі — суб’єкт підприємницької діяльності).
Таким чином,
підприємство роздрібної торгівлі, яке має дозвіл на відкриття магазину безмитної торгівлі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, має право на застосування нульової ставки податку на додану вартість на підставі підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при поставці товарів (робіт, послуг) у зонах митного контролю (безмитних магазинах).
коментар редакції
Нульова ставка ПДВ для магазину безмитної торгівлі: дозвіл вирішує все
У п.п. 6.2.3 Закону про ПДВ зазначено, що операції по поставці товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, розташованими на території України в
зонах митного контролю (магазинами безмитної торгівлі) обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. При цьому поставка товарів (робіт, послуг) такими магазинами безмитної торгівлі без нарахування ПДВ може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщаються транспортними засобами, що належать резидентам та перебувають за митними кордонами України.Правила відкриття та ліквідації спеціальних торговельних закладів, розташованих у відкритих для міжнародного з’єднання пунктах пропуску на митному кордоні України, в інших зонах митного контролю, визначених митними органами, регламентуються Порядком № 1089.
Згідно з п. 2 цього Порядку магазин безмитної торгівлі відкривається
на підставі дозволу, який видається суб’єкту підприємницької діяльності — власнику або орендарю призначеного для магазину приміщення або суб’єкту, який має намір спорудити відповідне приміщення в пункті пропуску на митному кордоні України, в інших зонах митного контролю, визначених митними органами.Такий дозвіл підписують Голова Держмитслужби та Голова Держкомкордону України (або їх заступники). А
в 10-денний строк із дня видачі дозволу Держмитслужба інформує про це податковий орган за місцем реєстрації заявника — суб’єкта підприємницької діяльності як платника податків.Тому ДПАУ в листі, що коментується, абсолютно справедливо заявила: для застосування нульової ставки ПДВ підприємством, яке здійснює торгівлю через магазин безмитної торгівлі, розташований у зоні митного контролю,
не має значення, що юридична адреса цього підприємства не збігається з адресою магазину. Якщо в підприємства є дозвіл на право відкриття такого магазину, воно на абсолютно законних підставах отримує право на застосування нульової ставки ПДВ щодо таких магазинно-безмитних операцій.До речі, аналогічну думку податкової служби з цього питання викладено й у листі ДПАУ від 20.03.2008 р. № 5389/7/16-1517-07.
Однак майте на увазі: згідно з п. 6.3 Закону про ПДВ нульова ставка не застосовується, якщо товари звільняються від оподаткування відповідно до п. 5.1 (крім пп. 5.1.2 і 5.1.7) та 5.2 цього Закону.
Наталя Білова
