Кому ліміт каси не потрібний
Які суб’єкти господарської діяльності ліміт каси не встановлюють?
(м. Полтава)
Основним нормативним документом, що регулює питання встановлення ліміту залишку готівки в касі (далі — ліміту каси), є
Положення № 637. Відповідно до нього лімітом каси вважається граничний розмір суми готівки, який може залишатися в касі у неробочий час. Установлюється він підприємствами, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, щоб прискорити обіг готівкових коштів та забезпечити своєчасність їх надходження в каси банків. Однак деякі суб’єкти господарювання ліміт каси взагалі не встановлюють, серед них:— банки (
п. 2.7 Положення № 637);— підприємці — фізичні особи (
п. 2.7 Положення № 637);— релігійні організації (релігійні общини, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничу чи іншу підприємницьку діяльність (
п. 5.7 Положення № 637).До того ж, на деякі організації вимоги
Положення № 637 не поширюються, а отже, і ліміт каси вони не встановлюють. До таких організацій належать (п. 1.1 Положення № 637):— розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями;
— представництва іноземних організацій та філій, які не провадять підприємницьку діяльність.
Решта суб’єктів господарювання повинні встановлювати ліміт каси та тримати у неробочий час у своїх касах (після строків здачі виручки до банку чи під звіт, див.
п. 5.10 Положення № 637) готівкову виручку в розмірі, що не перевищує встановленого ліміту. Усе, що його перевищує, необхідно здавати до банку для зарахування на банківські рахунки.Якщо ж підприємство з будь-яких причин ліміт каси не встановило, то ліміт такої каси незалежно від бажання підприємства вважається нульовим (
п. 5.9 Положення № 637).
Марина Ковенко, економіст-аналітик
