Теми статей
Обрати теми

Щодо обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів

Редакція ПБО
Лист від 16.02.2009 р. № 15-04/480-2380

Щодо обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів

Лист Державного казначейства України від 16.02.2009 р. № 15-04/480-2380

 

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів державного і місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні (далі — розпорядники бюджетних коштів),

здійснюють реєстрацію зобов’язань в органах Державного казначейства відповідно до вимог Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2004 за 1068/9667 (далі — Порядок).

З метою врегулювання проблемних питань, які виникають при реєстрації зобов’язань, та однозначного трактування положень Порядку, Державне казначейство України роз’яснює наступне.

1. Згідно зі статтею 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»

органи Державного казначейства України здійснюють облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Порядком визначено, що органи Державного казначейства обліковують в бухгалтерському обліку виконання бюджетів

усі зобов’язання (минулого та поточного бюджетних періодів) розпорядників бюджетних коштів, незалежно від меж планових призначень (тимчасових планових призначень).

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету

тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та в разі їх відповідності бюджетним паспортам. За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету (стаття 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»).

Одержувачі бюджетних коштів витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів.

При здійсненні господарської діяльності розпорядники бюджетних коштів повинні керуватися положенням частини 6 статті 51 та частини 6 статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якими будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, вважаються небюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Узяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.

Відповідальність

за управління бюджетними асигнуваннями та здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, установлених Бюджетним кодексом України, несуть розпорядники бюджетних коштів (частина 4 статті 51 Бюджетного кодексу України).

Сума зареєстрованих непроплачених фінансових зобов’язань розпорядника бюджетних коштів повинна відповідати сумі кредиторської заборгованості та сумі попередньої плати, відображеним у Звітах про бюджетну заборгованість (форма № 7д, № 7м), встановлених Порядками складання місячної, квартальної та річної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, на відповідний рік. У кінці року сума фінансових зобов’язань повинна відповідати сумі кредиторської заборгованості (за винятком одержувачів бюджетних коштів), фінансових зобов’язань за попередньою оплатою та авансовими платежами не повинно бути.

Звертаємо Вашу увагу, що погашення небюджетних фінансових зобов’язань не проводиться, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (стягнення кредиторської заборгованості за рішенням судів; зменшення обсягів небюджетної заборгованості шляхом списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України).

Механізм стягнення кредиторської заборгованості за рішенням судів регламентовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609. Згідно із цим Порядком безспірне списання коштів відповідного бюджету здійснюється в межах бюджетних асигнувань на поточний рік, передбачених у кошторисі розпорядника бюджетних коштів, плані використання бюджетних коштів одержувачів та за наявності на рахунках боржника відкритих асигнувань (коштів) за відповідними кодами класифікації видатків бюджету. Для здійснення безспірного списання коштів орган Державного казначейства реєструє виконавчий документ у бухгалтерському обліку виконання бюджету як зобов’язання розпорядника бюджетних коштів. Зобов’язання реєструються в межах наявних залишків відкритих асигнувань (коштів) на рахунку боржника за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету.

Якщо на рахунку розпорядника бюджетних коштів недостатньо відкритих асигнувань (коштів) для виконання платіжних вимог, що надійшли до органу Державного казначейства України, який обслуговує боржника, протягом операційного часу, такі документи виконуються частково та повертаються стягувачу із зазначенням на зворотному боці відомостей про дату та причини повернення, засвідчених підписом відповідальної особи, скріпленим печаткою органу Державного казначейства України.

2.

Для реєстрації зобов’язань розпорядником бюджетних коштів подається до органу Державного казначейства України Реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі — Реєстр) і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов’язання.

При цьому,

у разі реєстрації зобов’язань, за якими застосовуються процедури закупівель товарів і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів залишає в органі Державного казначейства України копії договорів, укладених із застосуванням процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, засвідчені в установленому порядку.

При реєстрації зобов’язань для здійснення видатків на капітальне будівництво

, розпорядник бюджетних коштів залишає в органі Державного казначейства України копії документів, засвідчених в установленому порядку, перелік яких визначено пунктом 8 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (далі — Порядок № 1764), тобто:

— титул будови (об’єкта) або титул перехідної будови (об’єкта);

— внутрішньобудівельний титул будови (об’єкта);

— титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва;

— договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об’єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об’єктів — додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році;

— наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об’єкт;

— інші документи згідно з нормативно-правовими актами Державного казначейства щодо касового виконання державного бюджету за видатками.

Звертаємо вашу увагу, що пунктом 8 Порядку № 1764 встановлено обов’язковий перелік документів, необхідний для цільового спрямування бюджетних коштів, але зазначене не забороняє у разі виникнення потреби залишити

додаткові підтвердні документи (експертний висновок на проектно-кошторисну документацію, підтвердження на користування земельною ділянкою в разі власного будівництва, свідоцтво на право власності на нерухоме майно, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівництва, якщо це передбачено умовами договору, тощо).

Стосовно довідок про вартість фактично виконаних робіт форми № КБ-3 та актів приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в, то зазначені документи є підтвердними при реєстрації фінансових зобов’язань і залишати їх в органах Державного казначейства України не потрібно.

3. Відповідно до пункту 4.10 Примірної інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 № 1153,

копія документа засвідчується підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Копія може бути засвідчена нотаріально або особою, яка відповідно до законодавства має право засвідчувати документи.

Напис про засвідчення документа складається із слова «Згідно», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту «Підпис». Напис про засвідчення документа завіряється печаткою з найменуванням відповідної установи (негербовою) або її структурного підрозділу (канцелярії).

4.

Відповідно до статей 213 та 345 частини 1 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17 вересня 1998 року № 576/3016, строк зберігання Реєстрів, Реєстрів фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі — Реєстрів фінансових зобов’язань) та копій підтвердних документів, які надаються розпорядниками бюджетних коштів відповідно до пункту 2.8 Порядку, становить 3 роки.

5.

Розпорядники бюджетних коштів можуть включати в Реєстр (Реєстр фінансових зобов’язань) декілька зобов’язань (фінансових зобов’язань). Органи Державного казначейства звіряють надані розпорядниками бюджетних коштів Реєстр (Реєстр фінансових зобов’язань) та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до них. У разі виявлення порушення вимог, зазначених у пункті 2.11 Порядку, за будь-яким із зобов’язань (фінансових зобов’язань), органи Державного казначейства їх не реєструють, а повідомляють відповідних розпорядників про відмову в реєстрації зобов’язань та/або фінансових зобов’язань. При цьому на всіх примірниках Реєстру (Реєстру фінансових зобов’язань) у графі «Примітка» у відповідному рядку робиться відмітка про відмову в реєстрації даного зобов’язання (номер та дата відмови). За умови, якщо у графі «Примітка» наведена інша інформація, відмітка про відмову в реєстрації зобов’язання наводиться нижче в Реєстрі (Реєстрі фінансових зобов’язань) з обов’язковим зазначенням порядкового номеру зобов’язання (фінансового зобов’язання) у даному Реєстрі (Реєстрі фінансових зобов’язань).

Відмова у реєстрації

зобов’язань (фінансових зобов’язань) складається працівником Державного казначейства України в двох примірниках: один примірник надається розпоряднику бюджетних коштів, інший — залишається в органі Державного казначейства України.

Після усунення недоліків

розпорядник бюджетних коштів разом із підтвердними документами повторно складає і подає Реєстр (Реєстр фінансових зобов’язань) до відповідного органу Державного казначейства для реєстрації.

Відмови у реєстрації зобов’язань при недотриманні розпорядниками бюджетних коштів повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (пункт 2.11 Порядку), надаються у разі порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів, наприклад:

— рішень Уряду щодо призупинення взяття зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів у кінці року;

— неподання або подання розпорядником бюджетних коштів проектів інформатизації органів виконавчої влади, не погоджених з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації — центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України;

— інших законодавчо встановлених обмежень.

6.

Для досягнення відповідності даних бухгалтерського обліку з виконання кошторису на звітну дату аналогічним даним бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів (пункт 2.6 Порядку) розпорядники бюджетних коштів повинні вчасно реєструвати фінансові зобов’язання (протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення, але не пізніше останнього робочого дня місяця) (пункт 2.4 Порядку).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік передбачає процес реєстрації, накопичення і узагальнення інформації про діяльність підприємства, тобто відображення в облікових регістрах відповідних господарських операцій.

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують факт її здійснення (акти виконаних робіт, накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки (рахунки-фактури) тощо).

Тому розпорядник бюджетних коштів відображає в бухгалтерському обліку господарські операції з використання тепло-, водо-, енергопостачання та послуг зв’язку у тому звітному періоді, в якому були отримані відповідні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

З метою оптимізації та своєчасного здійснення стану розрахунків, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підприємство самостійно затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації.

Розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходів щодо своєчасного отримання від надавачів товарів, робіт та послуг, первинних документів, що підтверджують виникнення фінансового зобов’язання (актів виконаних робіт або наданих послуг, накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків (рахунків-фактур) тощо). Одним із таких заходів є обумовлення в договорах (угодах) термінів надання таких первинних документів до завершення звітного періоду.

Принагідно нагадуємо, що прострочена кредиторська заборгованість — це заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги (Порядок складання річних фінансових звітів за звітний рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 10.01.2008 № 3 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2008 за № 27/14718 (зі змінами)).

Підтвердним документом при реєстрації фінансових зобов’язань за заробітною платою є Заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки (далі

заявка).

У випадку наявності заборгованості із заробітної плати та нарахувань на неї, що зареєстрована як фінансові зобов’язання, розпорядник бюджетних коштів при її погашенні складає заявку та подає до органу Державного казначейства. При цьому в заявці заповнюються тільки загальні положення (перед розділом I «Розрахункова відомість із заробітної плати») та наводить заборгованість із заробітної плати та заборгованість за платежами, утриманими та нарахованими на заробітну плату до бюджету та фондів, у випадку якщо така заборгованість має місце, у розділі III «Нарахування на заробітну плату». За умови погашення простроченої кредиторської заборгованості заповнюється розділ II «Погашення простроченої заборгованості із заробітної плати».

У разі виплати готівки на інші видатки у заявці заповнюються загальні положення та розділ IV «Виплата готівки та інші видатки».

Після видачі готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки один примірник заявки повертається розпоряднику бюджетних коштів, другий примірник залишається в органі Державного казначейства і підшивається в документи дня.

7.

Зобов’язання за загальнодержавними видатками та за міжбюджетними трансфертами, які передаються з державного бюджету до відповідного місцевого бюджету та між рівнями місцевих бюджетів, не реєструються.

Зобов’язання та фінансові зобов’язання, що виникають у розпорядника бюджетних коштів як у кінцевого користувача, за видатками, що проводяться за рахунок міжбюджетних трансфертів, реєструються у загальновстановленому порядку відповідно до затвердженого кошторису цього розпорядника бюджетних коштів та порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, які регламентують основні вимоги і механізми цих видатків.

8.

За операціями, проведеними у натуральній формі, які відображаються в обліку органів Державного казначейства на підставі Довідки про надходження у натуральній формі (накази Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 за № 716/9315, та від 04.11.2002 № 205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.11.2002 за № 919/7207), поданої розпорядником бюджетних коштів, зобов’язання та фінансові зобов’язання не реєструються.

9.

Відповідно до розділу 3 Порядку розпорядники бюджетних коштів місцевого самоврядування можуть застосовувати спрощений порядок реєстрації зобов’язань. Але, необхідно зауважити, що застосовування спрощеного порядку реєстрації зобов’язань розповсюджується лише на розпорядників бюджетних коштів окремих бюджетів місцевого самоврядування (сільські, селищні бюджети). Застосування спрощеного механізму реєстрації зобов’язань є необов’язковим і здійснюється за умови прийняття рішення про його застосування органом місцевого самоврядування.

10.

Стосовно реєстрації зобов’язань для здійснення видатків з надання кредитів і фінансової допомоги на зворотній основі.

Надання кредитів з державного та місцевих бюджетів

передбачається додатком до закону України про Державний бюджет України (рішення сесій відповідної ради) на відповідний рік. Фінансова допомога на зворотній основі надається відповідно до рішень Кабінету Міністрів України та органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Основні вимоги та механізми надання кредитів і фінансової допомоги на зворотній основі регламентовані окремими порядками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України або іншими розпорядчими документами відповідних органів виконавчої влади. Тому при реєстрації зобов’язань з надання кредитів і фінансової допомоги на зворотній основі слід керуватися крім вимог Порядку і положеннями вищевказаних документів.

При реєстрації зобов’язань для здійснення видатків з надання кредитів

за тією або іншою програмою до документів (їх копій, засвідчених в установленому порядку), що підтверджують факт взяття зобов’язань (фінансових зобов’язань), відносять кредитні договори (угоди), укладені з позичальниками з доданими розрахунками стосовно розміру кредиту.

Наприклад, надання кредитів за рахунок бюджетних коштів відповідно до Положення про порядок надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 р. № 584, здійснюється на підставі кредитного договору з доданими розрахунками щодо розміру кредиту, яка є одночасно підтвердним документом при реєстрації зобов’язань та фінансових зобов’язань. Згідно з п. 14 цього Положення кредитні договори укладаються регіональними управліннями Фонду з кандидатами в межах обсягів кредитних ресурсів, розподілених правлінням Фонду, після фактичного перерахування коштів на відповідні рахунки регіональних управлінь Фонду.

Крім того, відповідно до правил надання кредитів, регламентованих окремими порядками, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України, підтвердними документами при реєстрації зобов’язань (фінансових зобов’язань) можуть бути і інші документи.

Так, наприклад, надання кредитів за рахунок бюджетних коштів відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1597, здійснюється на підставі кредитної угоди, яка є підтвердним документом при реєстрації зобов’язань. Кредитна угода укладається на всю суму кредиту, яка видається частинами, поетапно в чотири етапи згідно з графіком будівництва. Графік будівництва з визначеними термінами виконання етапів є складовою кредитної угоди. Видача кредиту здійснюється поетапно по мірі виконання робіт згідно з актами про завершення етапів будівництва, складеними позичальниками, підрядною організацією та відділенням фонду (позичальниками та відділенням фонду). У цьому випадку зазначені акти і будуть підтвердними документами при реєстрації фінансових зобов’язань у казначействі.

Разом із цим, угодою може передбачатись видача авансу у безготівковій формі на придбання будівельних матеріалів, конструкцій та обладнання в розмірі 25 % суми кредиту. У цьому разі підтвердним документом для реєстрації фінансових зобов’язань буде кредитна угода.

Суми зареєстрованих фінансових зобов’язань розпорядника бюджетних коштів з надання кредитів, які залишились неоплаченими на звітну дату, відображаються у Звітах про заборгованість за окремими програмами (форма № 7д.1, № 7м.1), відповідно до Порядків складання місячної, квартальної та річної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів. При цьому наголошуємо, що зазначені зареєстровані фінансові зобов’язання не є кредиторською заборгованістю і станом на кінець року у звітності не відображаються.

11.

Заповнення Реєстру зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів здійснюється у такому порядку:

 

Графа «№ з/п»

— проставляється порядковий номер зобов’язання.

Графа «КЕКВ/КККБ»

— проставляється код економічної класифікації видатків бюджету або код класифікації кредитування бюджету, за яким взято зобов’язання.

Графа «Дані зобов’язання: дата документа»

— проставляється дата документа, що підтверджує виникнення зобов’язання. За зобов’язаннями за окремими напрямами видатків, за якими не подаються документи, що підтверджують взяття зобов’язання (податок на землю, податок на додану вартість, послуги дозвільної системи тощо), проставляється дата реєстру зобов’язань.

Графа «Дані зобов’язання: номер документа»

— проставляється номер документа, що підтверджує виникнення зобов’язання. За зобов’язаннями за окремими напрямами видатків, за якими не подаються документи, що підтверджують взяття зобов’язання (податок на землю, податок на додану вартість, послуги дозвільної системи тощо), проставляється номер реєстру зобов’язань.

Графа «Дані зобов’язання: строк дії договору»

— проставляється термін дії договору. За довгостроковими договорами (строк дії яких перевищує один календарний рік) терміном дії є поточний рік.

Графа «Дані зобов’язання: сума зобов’язання»

— проставляється сума зобов’язання. Заповнюється розпорядниками бюджетних коштів, якщо сума зазначена в договорі, за відсутності — сума проставляється розрахунково. За довгостроковими зобов’язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний рік (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

Графа «Примітка: попередня оплата»

— із суми зобов’язання (графа «Дані зобов’язання: сума зобов’язання») наводиться сума попередньої оплати.

Графа «Примітка: Інші суттєві умови»

— зазначається інформація щодо зареєстрованого зобов’язання, що не відображена в інших графах (№ додаткової угоди, дата й № наказу про затвердження Переліку кодів економічної класифікації видатків, за якими здійснюються видатки без подання підтвердних документів, стаття ЗВДТ тощо). У разі відмови у реєстрації зобов’язання у графі «Примітка. Інші суттєві умови» робиться відмітка про відмову в реєстрації (номер та дата відмови).

 

12.

Заповнення Реєстру фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів здійснюється у такому порядку:

 

Графа « № з/п»

— проставляється порядковий номер фінансового зобов’язання.

Графа «КЕКВ/КККБ»

— проставляється код економічної класифікації видатків бюджету або код класифікації кредитування бюджету, за яким взято фінансове зобов’язання.

Графа «Дані зобов’язання: дата документа»

— проставляється дата документа, що підтверджує виникнення зобов’язання. За зобов’язаннями за окремими напрямами видатків, за якими не подаються документи, що підтверджують взяття зобов’язання (податок на землю, податок на додану вартість, послуги дозвільної системи тощо), проставляється дата реєстру зобов’язання.

Графа «Дані зобов’язання: номер документа»

— проставляється номер документа, що підтверджує виникнення зобов’язання. За зобов’язаннями за окремими напрямами видатків, за якими не подаються документи, що підтверджують взяття зобов’язання (податок на землю, податок на додану вартість, послуги дозвільної системи тощо), проставляється номер реєстру зобов’язання.

Графа «Дані фінансового зобов’язання: дата документа

— проставляється дата документа, що підтверджує виникнення фінансового зобов’язання. За умови здійснення операцій з готівкою проставляється дата Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки.

Графа «Дані фінансового зобов’язання: номер документа

— проставляється номер документа, що підтверджує виникнення фінансового зобов’язання. При отриманні готівки та перерахуванні коштів на вкладні рахунки графа заповнюється словом «Заявка».

Графа «Дані фінансового зобов’язання: сума зобов’язання»

— проставляється сума фінансового зобов’язання.

Графа «Дані фінансового зобов’язання: у т. ч. попередня оплата»

— із суми фінансового зобов’язання (графа «Дані фінансового зобов’язання: сума зобов’язання») наводиться сума попередньої оплати.

Графа «Дані фінансового зобов’язання: реквізити кредитора: код за ЄДРПОУ кредитора або ідентифікаційний номер за ДРФО кредитора»

— наводяться реквізити кредитора: код за ЄДРПОУ кредитора або ідентифікаційний номер за ДРФО кредитора.

Графа «Дані фінансового зобов’язання: реквізити кредитора: номер МФО банку»

— наводяться реквізити кредитора: код банку, в якому обслуговується кредитор.

Графа «Дані фінансового зобов’язання: реквізити кредитора: номер рахунка в банку»

— наводяться реквізити кредитора: номер рахунка кредитора, відкритий у банку, в якому він обслуговується.

Графа «Примітка»

— зазначається інформація щодо зареєстрованого фінансового зобов’язання, що не відображена в інших графах (термін погашення фінансового зобов’язання). У разі відмови у реєстрації фінансового зобов’язання у графі «Примітка» робиться відмітка про відмову в реєстрації (номер та дата відмови).

 

13.

Дата складання Реєстру (Реєстру фінансових зобов’язань) може відрізнятися від дати подання Реєстру (Реєстру фінансових зобов’язань). При цьому дата подання Реєстру (Реєстру фінансових зобов’язань) не повинна перевищувати 10 календарних днів з дати його складання. День заповнення не враховується.

Реєстр (Реєстр фінансових зобов’язань) підписується головним бухгалтером (керівником фінансової служби) установи та виконавцем. При цьому, печатка на Реєстрах (Реєстрах фінансових зобов’язань) не проставляється.

Після опрацювання Реєстр (Реєстр фінансових зобов’язань) та всі документи, які надавались до нього, повертаються розпоряднику бюджетних коштів з відміткою «зареєстровано та взято на облік».

14.

У випадку зняття з реєстрації фінансових зобов’язань до органів Державного казначейства України подається Реєстр фінансових зобов’язань разом з документами, що підтверджують повернення товару постачальнику з причин невідповідності договірним умовам, висувають претензії стосовно обсягів або якості виконаних робіт, наданих послуг тощо.

Наприкінці року розпорядники бюджетних коштів проводять зареєстровані зобов’язання у відповідність до їх виконання. Для цього розпорядники бюджетних коштів знімають з обліку зобов’язання та фінансові зобов’язання шляхом подання до органів Державного казначейства України:

а)

Реєстрів зобов’язань на суму:

— зобов’язання, яке було зареєстровано, але не виконано і не буде виконуватись;

— залишку зобов’язання, що розраховується як різниця між зобов’язанням, що уже вважається виконаним, та погашеним фінансовим зобов’язанням;

б)

Реєстрів фінансових зобов’язань на суму:

— фінансового зобов’язання, яке не є кредиторською заборгованістю.

Разом з Реєстром зобов’язань (фінансових зобов’язань) подаються підтвердні документи

.

Департаменту обслуговування кошторисів розпорядників бюджетних коштів та інших клієнтів, головним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі роз’яснення, викладені в цьому листі, довести установам, які ними обслуговуються.

Лист Державного казначейства України від 29.07.2008 № 15-04/1696-12260

про надання роз’яснень щодо обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів вважати таким, що втратив чинність.

 

Заступник голови О. Чечуліна



коментар редакції

Як обліковувати зобов’язання розпорядникам бюджетних коштів

Цей лист Держказначейства присвячено розгляду найбільш актуальних запитань, що виникають при реєстрації зобов’язань у розпорядників бюджетних коштів.

Зупинимося на ключових моментах цього документа.

1. Взяття зобов’язань має здійснюватися тільки в межах кошторисних призначень

Держказначейство ще раз акцентує увагу на тому, що розпорядники бюджетних коштів можуть брати зобов’язання та здійснювати видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, ураховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. Щодо спеціального фонду, то зобов’язання можна брати тільки в межах відповідних фактичних надходжень.

Будь-які зобов’язання, узяті фізичними та юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 р. № 2542-III, Законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, вважаються

небюджетними зобов’язаннями. Взяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.

При цьому сума зареєстрованих неоплачених фінансових зобов’язань розпорядника бюджетних коштів повинна відповідати сумі кредиторської заборгованості та сумі попередньої оплати, що відображено у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д № 7м). У кінці року сума фінансових зобов’язань повинна відповідати сумі кредиторської заборгованості, при цьому фінансових зобов’язань з попередньої оплати та авансів бути не повинно.

Крім того, Держказначейство звертає увагу на випадки безперечного стягнення кредиторської заборгованості за рішенням суду. У цьому випадку зобов’язання реєструються в межах наявних залишків відкритих асигнувань на рахунку боржника за відповідними КЕКВ.

2. Документи для реєстрації зобов’язань

Для реєстрації зобов’язань до органу Держказначейства необхідно подати Реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі — Реєстр) та оригінали або засвідчені копії документів, що підтверджують факт взяття зобов’язань. Як передбачено п. 2.8 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства України, затвердженого наказом Держказначейства України від 09.08.2004 р. № 136 (далі — Порядок № 136), такі документи необхідно подати

протягом 7 робочих днів з дня виникнення зобов’язань.

При реєстрації зобов’язань, за якими застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів залишає в органі Держказначейства засвідчені в установленому порядку копії договорів, укладених з переможцями торгів.

У разі реєстрації зобов’язань для здійснення витрат на капітальне будівництво, розпорядник бюджетних коштів залишає в органі Держказначейства копії документів, посвідчених в установленому порядку, перелік яких визначено в п. 8 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764. При цьому Держказначейство зазначає, що, крім цих документів, може виникнути необхідність у поданні додаткових

підтверджуючих документів (експертний висновок на проектно-кошторисну документацію, підтвердження на користування земельною ділянкою в разі власного будівництва, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівництва, якщо це передбачено умовами договору тощо).

Стосовно довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрати (форма № КБ-3) та Акта приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), що є підтверджуючими документами для реєстрації фінансових зобов’язань, то їх

не потрібно залишати в органах Держказначейства.

3. Посвідчення копій документів

Копію документа може бути посвідчено нотаріально або особою, яка має право підтверджувати документи. Порядок оформлення копій документів особою, яка має на це право, установлений п .4.10 Примірної інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 р. № 1153.

4. Строки зберігання документів

Строк зберігання документів, що надійшли від розпорядників бюджетних коштів, а саме Реєстр, Реєстр фінансових зобов’язань та підтверджуючі документи, становить

3 роки.

5. В яких випадках у реєстрації зобов’язань може бути відмовлено

Після подання розпорядниками бюджетних коштів Реєстру зобов’язань Держказначейство перевіряє внесені до нього дані на предмет відповідності даним підтверджуючих документів. У разі виявлення порушень органи Держказначейства такі зобов’язання не реєструють. До таких порушень належать

при реєстрації зобов’язань:

— відсутність документів, що підтверджують факт взяття зобов’язання;

— невідповідність напрямів витрачання бюджетних коштів зобов’язанню;

— неподання або подання неповного пакета підтверджуючих документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

— недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, що вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;

— недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;

при реєстрації фінансових зобов’язань

:

— відсутність відповідного бюджетного зобов’язання в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

— відсутність документів, що підтверджують факт взяття фінансового зобов’язання;

— недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.

Після усунення недоліків розпорядник бюджетних коштів разом із підтверджуючими документами повторно складає та подає Реєстр до відповідного органу Держказначейства.

6. Зобов’язання необхідно реєструвати своєчасно

Держказначейство звертає увагу розпорядників бюджетних коштів на своєчасність реєстрації фінансових зобов’язань —

протягом 7 робочих днів із дня їх виникнення, але не пізніше останнього робочого дня місяця.

Розпорядники бюджетних коштів повинні відображати господарські операції в бухгалтерському обліку в

тому звітному періоді, в якому було отримано відповідні первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

З цією метою розпорядники повинні вживати заходів для своєчасного отримання первинних документів, що підтверджують факт виникнення фінансових зобов’язань (акти виконаних робіт чи наданих послуг, накладні, рахунки тощо). Одним із таких заходів є зазначення в договорі (угоді) строків подання таких первинних документів до закінчення звітного періоду.

У листі Держказначейство нагадує, що при реєстрації фінансових зобов’язань із заробітної плати підтверджуючим документом є заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки, а також звертає увагу на особливості заповнення цього документа в разі наявності заборгованості із заробітної плати.

7. Зобов’язання за загальнодержавними видатками та міжбюджетними трансфертами

У листі зазначається, що зобов’язання за загальнодержавними видатками та міжбюджетними трансфертами, які передаються з державного бюджету відповідному місцевому бюджету та між місцевими бюджетами, не підлягають реєстрації.

У разі якщо розпорядник бюджетних коштів є кінцевим користувачем міжбюджетного трансферту, зобов’язання та фінансові зобов’язання реєструються в загальному порядку.

8. Операції в натуральній формі

Операції, здійснені в натуральній формі (наприклад, при отриманні благодійних внесків у вигляді матеріальних цінностей), відображаються в обліку органів Держказначейства на підставі Довідки про надходження в натуральній формі.

Крім того, після надходження благодійних внесків необхідно внести

зміни до спеціального фонду кошторису щодо інших власних надходжень з урахуванням вимог Порядку складання, розгляду та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228. Такі зміни оформлюються довідкою про внесення змін до кошторису, що затверджує керівник установи, який раніше затвердив кошторис.

Зазначені документи необхідно подати до органів Держказначейства до закінчення звітного періоду (тобто не пізніше останнього робочого дня звітного місяця).

За такими операціями розпорядники бюджетних коштів

не реєструють зобов’язання та фінансові зобов’язання.

9. Спрощений механізм реєстрації зобов’язань

На розпорядників коштів сільських та селищних бюджетів поширюється спрощений механізм реєстрації зобов’язань, визначений п. 3 Порядку № 136. Однак його застосування

не є обов’язковим і здійснюється за умови прийняття рішення про його застосування органом місцевого самоврядування.

10. Реєстрація зобов’язань для здійснення видатків з надання кредитів і фінансової допомоги на зворотній основі

Можливість надання кредитів з державного або місцевих бюджету передбачається додатком до Закону України про Державний бюджет України або рішенням сесії відповідної ради на певний рік. Основні вимоги та механізм надання таких кредитів регламентується окремими порядками, затвердженими Кабміном.

При реєстрації зобов’язань за кредитами розпорядники бюджетних коштів повинні до стандартного переліку документів, що підтверджують факт взяття зобов’язань, додати

кредитні договори (угоди). Крім того, залежно від правил надання кредитів, можуть подаватися й інші документи.

При цьому Держказначейство звертає увагу, що хоча суми непогашених кредитів на звітну дату відображаються у Звіті про заборгованість за окремими програмами (форма № 7д.1, № 7м.1), такі фінансові зобов’язання

не є кредиторською заборгованістю і на кінець року у звітності не зазначаються.

Крім того, Держказначейство в листі, що коментується, досить докладно роз’яснює порядок заповнення Реєстру та Реєстру фінансових зобов’язань розпорядників бюджетних коштів.

 

Вікторія Матвєєва

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі