Теми статей
Обрати теми

Знижки для дилерів: відображаємо в обліку

Редакція ПБО
Стаття

Знижки для дилерів: відображаємо в обліку

 

У сучасних соціально-економічних умовах великі виробничі та торговельні підприємства не можуть обійтися без послуг торговельно-посередницьких компаній, до яких зокрема належать і дилерські фірми. Залучити дилерів до співпраці допомагають усілякі програми знижок.

Про те, як відобразити найпоширеніші знижки в обліку контрагентів, ви дізнаєтеся із запропонованої статті.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

П(С)БО 9

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 15

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

 

Дилер (від англійського — торговець, агент) — учасник бізнесу, фізична або юридична особа, яка купує продукцію оптом і торгує нею в роздріб або малими партіями. Дилер є посередником здійснення операції купівлі-продажу товарів зазвичай від свого імені та за рахунок своєї фірми. Відносини між дилером та підприємством-виробником (оптовим підприємством) оформляються договором про надання виключних прав продажу (у тому числі на певній території), в якому відображаються питання, пов’язані із закупівлею товарів, правила розрахунків за товар, умови його подальшого продажу, мінімальні обсяги таких продажів за певний період часу тощо. За договором до обов’язків дилера входить не лише закупівля та продаж товарів, а й організація рекламних заходів, передпродажний сервіс, післяпродажне технічне обслуговування.

На відміну від операцій за договорами купівлі-продажу, коли після погашення заборгованості перед постачальником у покупця вже немає жодних зобов’язань, дилер повинен реалізовувати товар на умовах, закріплених у договорі про надання виключних прав продажу, та регулярно надавати постачальнику інформацію про виконану роботу. Отже, дилер не просто реалізує товар, а й забезпечує найкращі умови для його реалізації, діючи в інтересах постачальника.

На практиці повсюдного поширення набули дилерські договори, за якими право власності на товар переходить від постачальника до дилера. При цьому розрахунки за товар можуть здійснюватися на умовах:

— передоплати;

— відстрочення платежу (саме ця форма розрахунків застосовується найчастіше). Оплата відвантажених товарів здійснюється в установлені строки на підставі рахунка постачальника. За порушення встановлених строків дилеру доведеться сплатити, крім договірної вартості товару, ще й пеню.

Для залучення дилерів та стимулювання їх діяльності постачальники застосовують знижки, які можна розподілити на дві категорії:

1) знижки, що надаються

в момент продажу;

2) знижки, що надаються

після продажу.

До першої групи належать так звані

дилерські знижки. Ці знижки повинні покривати витрати дилерів на продаж та сервіс, а також забезпечувати їм визначений розмір прибутку*. Відсоток дилерської знижки заздалегідь визначається в договорі та застосовується до звичайної ціни виробника в момент реалізації товарів. Причому різним дилерам може бути надано різні знижки: чим більше обсяги продажів товарів постачальника, тим вище знижка.

* Прибуток дилера визначається як різниця між продажною та купівельною вартістю товару.

До другої групи знижок належать

рібейти та кеш-знижки («гроші зі знижкою»). Так, зокрема рібейт (від англ. rebate — знижка, поступка) у сфері стимулювання продажів означає повернення покупцю деякої суми як премії після купівлі товару (як правило, понад деякий установлений поріг) або перевиконання плану продажів. У деяких ситуаціях грошові премії не перераховуються на рахунок покупця, а зараховуються в рахунок майбутніх платежів постачальнику. Величина рібейта закріплюється в дилерському договорі і може бути постійною або змінною (змінюватися залежно від обсягу продажів). Рібейти надаються за підсумками періоду на конкретну партію товару або без прив’язки до будь-якої партії товарів.

Кеш-знижки дозволяють заощадити та перераховувати постачальнику меншу суму коштів у разі

дострокової оплати товару. Наприклад, строк оплати партії товару згідно з рахунком-фактурою постачальника дорівнює 20 календарним дням. За умови погашення рахунка протягом 7 календарних днів дилеру надається кеш-знижка в розмірі 3 % від вартості товару за рахунком-фактурою.

Перша і друга категорії знижок по-різному відображаються в податковому та бухгалтерському обліку контрагентів. Тому, перш ніж відобразити ту чи іншу знижку в обліку, необхідно визначити, до якої категорії вона належить. Причому для післяпродажних знижок є важливим, відносяться вони до конкретної групи товарів чи ні. Далі розглянемо облікові нюанси різних категорій знижок.

 

Податковий облік

Дилерські знижки

. Відображення дилерських знижок у податковому обліку не повинно викликати труднощів. Так, згідно з п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток у постачальника за правилом першої події виникають валові доходи в сумі, що дорівнює продажній вартості товарів* (тобто вартості, розрахованій з урахуванням цін за прайс-листом постачальника, зменшеній на суму дилерської знижки). Відповідно в дилера виникають валові витрати (п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток).

* У разі поставки товарів

дилеру неплатнику податку на прибуток, постачальнику необхідно бути особливо уважними та потурбуватися про відповідне оформлення торгівлі зі знижками. Інакше валовий прибуток доведеться відображати виходячи зі звичайної ціни, тобто без урахування надання знижки (п.п. 7.4.3 Закону про податок на прибуток). Докладніше про це читайте у статті «Ще раз про знижки» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 55.

Тепер стосовно ПДВ. Операція поставки товарів є об’єктом обкладення ПДВ (

п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ). При цьому база оподаткування в цій ситуації визначається за загальним правилом виходячи з договірної (контрактної) вартості (тобто чистої вартості з урахуванням знижки).

Щоправда, тут існує небезпека застосування звичайних цін, адже згідно з

п. 4.1 Закону про ПДВ: якщо звичайна ціна на товари перевищує договірну ціну на такі товари більше ніж на 20 %, база оподаткування визначається за звичайними цінами. Отже, постачальник може спокійно нараховувати зобов’язання з ПДВ виходячи з чистої вартості, коли вона нижче звичайної ціни в межах до 20 %**. Інакше необхідно обґрунтувати, що ціна товару з урахуванням дилерської знижки є звичайною ціною. Про основні прийоми такого обґрунтування можна дізнатися зі статті «Ще раз про знижки» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 55.

** До речі, із цим згодні і представники головного податкового відомства, про що свідчить лист ДПА в м. Києві від 05.03.2007 р. № 215/10/31-606.

У свою чергу, дилер уключає суму вхідного ПДВ до складу податкового кредиту. Звичайно, якщо ці товари планується використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).

Післяпродажні знижки на конкретну партію товару

(з виписуванням розрахунку коригування до податкової накладної) відображаються в обліку з податку на прибуток згідно з вимогами п. 5.10 Закону про податок на прибуток. Зокрема там зазначено: у разі, коли після продажу товарів відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, платник податку — продавець та платник податку — покупець здійснюють перерахунок валових доходів або валових витрат у звітному періоді, в якому сталася така зміна.

Таким чином, у періоді надання післяпродажної знижки в обліку з податку на прибуток необхідно здійснити такі коригування:

постачальник повинен зменшити валовий прибуток на суму наданої знижки. Відображення в декларації з податку на прибуток такого коригування залежатиме від того, в якому періоді вона відбулася. Якщо відвантаження товару та надання знижки відбулися в одному звітному періоді, то підсумкова сума валових доходів (тобто сума після коригування) відобразиться в рядку 01.1 декларації з податку на прибуток, а якщо в різних звітних періодах — суму коригування валового доходу буде зазначено зі знаком «-» у рядку 02.1;

дилер відповідно зменшить валові витрати. Підхід до відображення коригування в декларації з податку на прибуток такий самий: якщо зміна компенсації відбувається в одному звітному періоді, то підсумкова сума валових витрат знайде відображення в рядку 04.1, а якщо в різних — то суму коригування необхідно вказати зі знаком «-» у рядку 05.1.

Підкоригувавши валові витрати, дилеру не можна забувати про механізм розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Нагадаємо: згідно з цим пунктом платник податків веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат.

У періоді отримання знижки дилер повинен з’ясувати, перебувають товари на складі чи їх уже списано:

— якщо товари не було реалізовано і вони все ще перебувають на складі, то в графі 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток відобразиться

чиста вартість товарів (зменшена на суму знижки);

— якщо товари відвантажено та списано з балансу, то їх вартість уже зіграла у зменшення оподатковуваного прибутку, а отже, жодних

коригувань у податковому обліку приросту (убутку) здійснювати не потрібно.

У ситуації, коли в періоді отримання знижки товар реалізовано лише частково, суму наданої знижки доведеться розподіляти між вартістю товарів, які ще значаться на складі, і вартістю товарів, які вже відвантажено покупцям.

Далі перейдемо до коригувань у ПДВ-обліку. Ситуація, пов’язана з переглядом цін після поставки товару регулюється

п. 4.5 Закону про ПДВ. Обидві сторони договору — платники ПДВ за підсумками періоду, в якому відбувся перерахунок, зменшують податкові зобов’язання та податковий кредит відповідно. Таке коригування супроводжується виписуванням постачальником Розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної). У декларації з ПДВ постачальник відобразить суму коригування в рядку 8.3, а покупець — у рядку 16.2. При заповненні цих рядків обов’язковим є подання додатка 1 до декларації. А от у додатку 5 ці суми не зазначаються.

Зверніть увагу: до набуття чинності

наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 12, яким було вилучено з назви рядків 8 і 16 слів «на основі попередніх звітних періодів», зміна ціни (у тому числі внаслідок надання знижки), що відбулася в одному звітному періоді, не відображалася в рядках 8 і 16. У декларації з ПДВ зазначалися підсумкові показники операції поставки (придбання) товарів (при цьому розрахунок коригування необхідно було виписувати)*. Цілком можливо, що після внесення змін до форми декларації представники головного податкового відомства вимагатимуть відображати коригування навіть одного звітного періоду в рядках 8 і 16 декларації з ПДВ.

* Роз’яснення такого характеру доведено листом ДПАУ від 05.06.2008 р. № 5658/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 50.

У разі, якщо товар поставляється

неплатнику ПДВ**, зменшити податкові зобов’язання продавця в період надання знижки не вийде. І от чому. Згідно з п.п. 4.5.3 Закону про ПДВ за операціями поставки товарів неплатникам ПДВ постачальник може зменшити податкові зобов’язання тільки у двох ситуаціях:

— при поверненні раніше проданих товарів у власність постачальника з наданням одержувачу повної грошової компенсації їх вартості;

— при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів.

** Якщо в момент поставки товару покупець був платником ПДВ, але згодом втратив цей статус, постачальник має повне право здійснити коригування в ПДВ-обліку за правилами п.п. 4.5.1 Закону про ПДВ.

Як бачимо, ситуація з наданням знижки тут не згадується.

Премії та післяпродажні знижки, не прив’язані до конкретної партії товару.

Після купівлі товару понад деякий установлений поріг (або перевиконання плану продажів) постачальники виплачують дилерам за умовами договору грошові премії. Як саме такі операції відобразяться в обліку обох сторін договору? Давайте розберемося.

Загалом слід зауважити: стимулювання дилерів шляхом надання премії має не дуже сприятливі податкові наслідки як для дилера, так і постачальника. Це пов’язане насамперед із тим, що з позиції

Закону про податок на прибуток грошова премія є безповоротною фінансовою допомогою.

Нагадаємо: відповідно до

першого абзацу п.п. 1.22.1 цього Закону безповоротна фінансова допомога — це сума грошових коштів, передана платнику податків відповідно до договорів дарування, інших подібних договорів, що не передбачають відповідної компенсації або повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій та субсидій), або без укладання таких угод. У податковому обліку безповоротна фінансова допомога не включається до валових витрат продавця (ст. 5 Закону про податок на прибуток), однак збільшує валові доходи покупця (п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток).

Тепер стосовно ПДВ. Оскільки операція з виплати грошової премії не відповідає визначенню «поставка товарів (послуг)» з

п. 1.4 Закону про ПДВ, така операція не є об’єктом обкладення ПДВ. У зв’язку з цим продавець при виплаті такої суми не збільшує податкові зобов’язання, а покупець — податковий кредит.

До речі, такий підхід щодо відображення премії в податковому обліку викладено в

листі ДПАУ від 18.08.2008 р. № 7925/6/16-1515-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 74.

У ситуації, коли дилеру надається знижка, не прив’язана до конкретної партії товару (наприклад, за підсумками роботи за період), податкові наслідки цієї операції будуть такими ж, як і при виплаті грошової премії.

 

Бухгалтерський облік

Дилерські знижки.

Як уже зазначалося, дилерські знижки надаються відразу в момент реалізації товару. При цьому в первинних документах (накладна на відпуск, рахунок) зазначається відпускна ціна за прайс-листом уже зменшена на суму знижки без згадки про факт її надання. У зв’язку з цим дилерські знижки не відобразяться в бухгалтерському обліку. Так, на дату відвантаження товарів в обліку обох сторін договору буде зроблено такі записи:

— постачальник відобразить дохід від реалізації

в сумі, що дорівнює продажній вартості товарів (Дт 361 — Кт 702);

— дилер, у свою чергу, оприбутковує товар за вартістю, зазначеною в документах постачальника та збільшує кредиторську заборгованість (Дт 281 — Кт 631, Дт 641 — Кт 631).

Післяпродажні знижки на конкретну партію товару

в обліку постачальника відображаються за валовим методом, тобто первісно дохід відображається в розмірі сукупної виручки від реалізації без урахування знижки (Дт 361 — Кт 702). Знижка визнається, коли виконується умова її надання.

Для обліку знижок при застосуванні валового методу використовують субрахунок 704 «Вирахування з доходу». Надання знижок відображається записом Дт 704 — Кт 361 (на всю суму знижки з урахуванням ПДВ). Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проводиться сторнувальним записом Дт 704 — Кт 641. У подальшому сума наданої знижки списується на фінансовий результат (Дт 791 — Кт 704).

Щодо відображення післяпродажних знижок в обліку

дилера, то насамперед необхідно з’ясувати: реалізовано товар на момент отримання знижки чи ні.

Припустимо, товар усе ще перебуває на складі дилера. Як у цьому випадку вчинити зі знижкою? Оскільки прямої відповіді на це запитання національні стандарти бухгалтерського обліку не містять, розглянемо, що зазначається з цього приводу в Міжнародних стандартах фінансової звітності. Згідно з

п. 1 МСФО 2 «Запаси» торговельні знижки, повернення платежів та інші аналогічні статті віднімаються при визначенні витрат на закупівлю товарів. Інакше кажучи, знижки та повернення платежів зменшують витрати підприємства на закупівлю товарів.

Тут доречно також звернутися до

пп. 8, 9 П(С)БО 9, згідно з якими запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю. При цьому первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка, крім усього іншого, складається із сум, які сплачуються згідно з договором постачальнику. Оскільки надання знижки є частиною договору і дає право дилеру на перерахування постачальнику меншої суми коштів, первісна вартість запасів зменшується на величину такої знижки. Зменшення первісної вартості відображається в обліку сторнувальним записом Дт 281 — Кт 631.

Якщо ж товари на момент отримання знижки реалізовано, то відкоригувати їх первісну вартість не вийде (товари вже списано з балансу). У цьому випадку слід визнати дохід від іншої операційної діяльності, адже відповідно до

п. 15 П(С)БО 15 сума зобов’язань, що не підлягає погашенню, визнається доходом.

Отримання післяпродажної знижки (без ПДВ) відобразиться проводкою Дт 631 — Кт 719, а коригування податкового кредиту з ПДВ — сторнувальним записом Дт 641 — Кт 631.

Післяпродажні знижки, не прив’язані до конкретної партії товару.

Нюанси відображення в бухгалтерському обліку таких знижок можуть бути лише у дилерів.

При отриманні знижки дилер визнає дохід незалежно від того, значиться товар на складі чи ні. Збільшення доходу відображається проводкою: Дт 377 — Кт 719, залік заборгованостей виконується записом: Дт 631 — Кт 377.

А от зменшити первісну вартість товару на суму знижки не вийде зважаючи на те, що знижка не прив’язана до будь-якої конкретної партії товару.

Розглянемо приклад.

Приклад

. За договором з постачальником дилер зобов’язаний щомісячно купувати 100 одиниць виробів за ціною 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.) з урахуванням дилерської знижки. Якщо величина закупівлі за підсумками місяця перевищить 100 одиниць, дилер отримує знижку в розмірі 3 % від суми закупівлі. Сума знижки надходить на розрахунковий рахунок.

За підсумками місяця дилер придбав 110 одиниць виробів, у зв’язку з цим сума отриманої знижки склала 3960 грн. [(110

х 1200) х 3 %]. Відвантаження товару та надання знижки відбулися в одному звітному періоді.

Увесь придбаний товар дилер реалізував за ціною 1800 грн. за одиницю (у тому числі ПДВ — 300 грн.).

Розглянемо, як ці операції відобразяться в обліку дилера та постачальника, якщо післяпродажна знижка:

— прив’язана до конкретної партії товару (з виписуванням розрахунку коригування до податкової накладної);

— надається за підсумками періоду (по суті, має характер грошової премії).

 

Післяпродажна знижка на конкретну партію товару

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

Облік у постачальника

1. Відображено реалізацію товарів покупцю (110 х 1200 грн.)

361

702

132000

110000

2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

22000

3. Списано собівартість реалізованих товарів

902

281

75000*

* Умовно.

4. Отримано оплату за відвантажені товари

311

361

132000

5. Відображено суму знижки, наданої дилеру за підсумками місяця

704

361

3960

-3300*

* Постачальник повинен зменшити валовий доход на суму наданої знижки (п. 5.10 Закону про податок на прибуток). Підсумкова сума валових доходів відобразиться в ряд. 011 декларації з податку на прибуток.

6. Зменшено податкові зобов’язання з ПДВ (методом «червоне сторно»)

704

641

660

7. Відображено фінансовий результат

702

791

110000

791

704

3300

791

902

75000

Облік у дилера

1. Оприбутковано товари

281

631

110000

110000

2. Відображено суму податкового кредиту

641

631

22000

3. Перераховано грошові кошти за товар

631

311

132000

4. Реалізовано товари кінцевому споживачу

301

702

198000

165000

5. Нараховано зобов’язання з ПДВ

702

641

33000

6. Списано собівартість реалізованих товарів

902

282

110000

7. Отримано знижку від постачальника

631

311

719

631

3960

-3300*

* Оскільки оприбуткування товару та отримання знижки відбулися в одному звітному періоді, підсумкова сума валових витрат відобразиться в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток.

8. Відображено коригування податкового кредиту (методом «червоне сторно»)

641

719

660

9. Відображено фінансовий результат

702

791

165000

719

791

3300

791

902

110000

 

У ситуації, коли післяпродажна знижка надається за підсумками роботи за період, розглянуті операції відобразяться в бухгалтерському обліку

постачальника аналогічно. Тому в табличному вигляді їх не відображатимемо. А от в обліку з податку на прибуток є свої нюанси: жодних коригувань здійснювати не потрібно.

Детальніше розглянемо відображення післяпродажних знижок за підсумками періоду в обліку у

дилера.

 

Післяпродажна знижка за підсумками періоду

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

Облік у дилера

1. Оприбутковано товари

281

631

110000

110000

2. Відображено суму податкового кредиту

641

631

22000

3. Перераховано грошові кошти за товар

631

311

132000

4. Реалізовано товари кінцевому споживачу

301

702

198000

165000

5. Нараховано зобов’язання з ПДВ

702

641

33000

6. Списано собівартість реалізованих товарів

902

282

110000

7. Отримано знижку від постачальника

377

311

719

377

3960

3960*

* У податковому обліку знижка за підсумками періоду вважається безповоротною фінансовою допомогою та включається до валових доходів (п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток).

8. Відображено фінансовий результат

702

791

165000

719

791

3960

791

902

110000

 

 

 

Як бачите, нічого складного в обліку знижок для дилерів немає, головне правильно їх класифікувати.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі