Міністерства та відомства України
Затверджено постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 29 січня 2009 р. № 94
Порядок фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 березня 2009 р. за № 244/16260
I. Загальні положення
1.1. Порядок фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року)
за умови збереження за ними основного місця роботи (далі — Порядок), розроблений відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та спрямований на профілактику настання страхових випадків.1.2.
Порядок визначає умови, механізм фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд) частини витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (додатково створене робоче місце (місця)) за умови збереження за ними основного місця роботи, а також контроль за використанням коштів Фонду та гарантії зайнятості цих працівників.1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
основне місце роботи
— робоче місце, визначене роботодавцем працівнику, на якому він працює на момент настання страхового ризику;страховий ризик
— обставини, внаслідок яких особи можуть втратити роботу і потребуватимуть матеріальної підтримки та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;додатково створене робоче місце (місця)
— робоче місце, яке додатково, на строк до 6 місяців, створює роботодавець для тимчасового (до 6 місяців протягом року) переведення працівника за його згодою з метою запобігання його вивільненню;регіональні центри зайнятості
— Кримський республіканський, обласні, Київський та Севастопольський міські центри зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду;базові центри зайнятості
— районні, міськрайонні і районні у містах, міські центри зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, в яких роботодавець зареєстрований як платник внесків до Фонду;тимчасове припинення діяльності
— це вимушене тимчасове скорочення нормальної чи встановленої у роботодавця відповідно до законодавства України тривалості робочого часу, що виникає з обставин, незалежних від роботодавця, не носить регулярний чи сезонний характер і є невідворотним.1.4.
Дія цього Порядку не поширюється на бюджетні, комунальні та неприбуткові організації.
II. Умови фінансування витрат на оплату праці
2.1. Обсяги витрат на оплату праці роботодавцю визначаються правлінням Фонду на цю мету виходячи з фінансових можливостей Фонду.
2.2.
Фінансуванням частини витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду забезпечуються роботодавці у разі охоплення тимчасовим припиненням діяльності понад:50 %
працівників — при середньообліковій чисельності штатних працівників до 100 осіб;30 %
працівників — при середньообліковій чисельності штатних працівників від 101 до 500 осіб;20 %
працівників — при середньообліковій чисельності штатних працівників понад 501 особу.2.3.
Фінансування витрат на оплату праці не здійснюється роботодавцю для осіб, які:працевлаштовані з наданням дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду;
отримують допомогу по частковому безробіттю або беруть участь в інших профілактичних заходах, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
працюють за сумісництвом;
проходять альтернативну (невійськову) службу;
відповідно до законодавства отримали дозвіл на працевлаштування.
2.4. Витрати на оплату праці фінансуються роботодавцю у разі виникнення у працівників страхового ризику через
тимчасове припинення діяльності, що триває не менше одного місяця на дату подання відповідної заяви, що надається до базового центру зайнятості та охоплює чисельність працівників, визначених пунктом 2.2 цього Порядку.2.5. Фінансування витрат на оплату праці роботодавцю забезпечується за рахунок коштів Фонду
до шести місяців протягом поточного року за умови збереження за працівником, переведеним за його згодою на цей період на додатково створене робоче місце (місця), основного робочого місця.2.6. Кошти Фонду надаються роботодавцю на оплату праці
не більше 30 відсотків чисельності працівників, у яких через тимчасове припинення діяльності виникла загроза вивільнення.2.7. Трудовий договір, що укладається між роботодавцем та працівником для виконання роботи на додатково створеному робочому місці,
не може бути розірвано з ініціативи роботодавця, а також за угодою сторін (пункт 1 статті 40 та пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України).Трудовий договір за основним місцем роботи
не може бути розірвано з підстав, зазначених у абзаці першому цього пункту, протягом року з дня переведення на основне місце роботи.III. Розмір фінансування витрат на оплату праці
За рахунок коштів Фонду фінансується частина витрат роботодавця на заробітну плату одного працівника, переведеного на додатково створене робоче місце (місця), у розмірі
мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, а також суми страхових внесків (збору), що сплачують роботодавці на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та обов’язкове державне пенсійне страхування, нараховані на цю частину, а також оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності осіб.Якщо працівник працював неповний місяць, розмір фінансування частини витрат здійснюється пропорційно за фактично відпрацьований час.
IV. Порядок фінансування витрат на оплату праці
4.1. Розгляд питання про можливість фінансування роботодавцю витрат на оплату праці здійснюється комісією, створення якої ініціює регіональний центр зайнятості.
Склад комісії затверджується наказом директора регіонального центру зайнятості.
До складу комісії включаються представники регіонального центру зайнятості (один із яких є головою комісії), Міністерства економіки та Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь економіки, праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головного управління праці та зайнятості та Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, територіальної державної інспекції праці Держнаглядпраці, а також по два делеговані представники соціальних партнерів регіонального координаційного комітету сприяння зайнятості (за згодою).
4.2. Засідання комісії проводиться не менше одного разу на місяць та залежно від кількості поданих роботодавцями заяв і є правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 членів комісії. Висновок комісії приймається більшістю голосів присутніх.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.
Прийняте рішення оформляється наказом директора регіонального центру зайнятості.
4.3.
Для розгляду питання щодо фінансування з Фонду витрат на оплату праці роботодавець подає до базового центру зайнятості за місцем реєстрації як платника внесків до Фонду:заяву про виділення коштів для фінансування витрат на оплату праці (далі — заява) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку;
інформацію, підтверджену відповідними документами, щодо наявності тимчасового припинення діяльності тривалістю та обсягом, що визначені цим Порядком;
звіт про заплановане вивільнення працівників за формою № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкції щодо їх заповнення», зареєстрованим Міністерством юстиції України 21.12.2005 за № 1534/11814.
4.4.
На розгляд комісії до регіонального центру зайнятості роботодавець додатково подає:довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів (обов’язкових платежів);
довідку про середньооблікову чисельність штатних працівників на дату подання заяви до базового центру зайнятості;
копію змін до штатного розпису роботодавця та список працівників, які будуть переведені на додатково створені робочі місця;
копію довідки органу статистики про включення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
копію свідоцтва про державну реєстрацію;
орієнтовний розрахунок коштів щодо витрат на оплату праці.
4.5.
На розгляд комісії до регіонального центру зайнятості базовий центр зайнятості подає разом з документами, зазначеними у пункті 4.3:відомості про перебування у нього на обліку роботодавця як платника внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не менше 24 місяців;
довідку про відсутність заборгованості перед Фондом на дату звернення до базового центру зайнятості.
4.6. Комісія розглядає питання про виділення коштів для фінансування витрат на оплату праці роботодавцю протягом 5 робочих днів з дня надходження документів до регіонального центру зайнятості.
4.7. Під час розгляду заяв роботодавців про виділення коштів для фінансування витрат на оплату праці працівників перевага надається тим, державну реєстрацію яких проведено в малих, у тому числі монофункціональних містах, за умови, якщо наймані працівники працюють за місцем державної реєстрації роботодавця.
4.8.
Рішення про відмову у виділенні коштів для фінансування витрат на оплату праці працівників приймається, якщо на дату подання письмової заяви роботодавець:перебуває у стані злиття, приєднання, поділу, перетворення, ліквідації або банкрутства;
перебуває на обліку як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття менше 24 місяців;
має заборгованість перед Фондом, а також заборгованість з податків та зборів (обов’язкових платежів).
4.9.
Рішення щодо фінансування витрат на оплату праці роботодавцю з урахуванням висновків комісії, які мають рекомендаційний характер, приймається директором регіонального центру зайнятості та доводиться до базового центру зайнятості протягом 3 робочих днів.4.10. Про прийняте рішення базовий центр зайнятості повідомляє роботодавця протягом 3 робочих днів.
4.11. Роботодавець протягом 5 робочих днів підписує
договір щодо фінансування витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду та надає базовому центру зайнятості копії наказів або витяг з наказу про переведення працівників за їх згодою, які зазначені в формі № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників», на додатково створені робочі місця та копії трудових книжок (титульна сторінка та сторінка із записом про переведення на іншу роботу, засвідчені в установленому порядку).4.12. У договорі про фінансування витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду сторони визначають предмет договору, свої права та обов’язки, гарантії зайнятості працівника, умови та порядок фінансування, взаємну відповідальність та підстави розірвання договору.
4.13.
Перерахування коштів Фонду роботодавцю здійснюється щомісячно протягом 10 робочих днів базовим центром зайнятості на підставі укладеного договору про фінансування витрат на оплату праці після подання роботодавцем щомісячних розрахунків витрат роботодавця на оплату праці працівників, переведених на додатково створені робочі місця.V. Контроль за виконанням умов, порядком надання та використанням коштів Фонду, наданих на витрати на оплату праці
5.1. За достовірність наданих даних, що є підставою для перерахування коштів Фонду на витрати на оплату праці, відповідає роботодавець.
5.2. Базовий центр зайнятості
не рідше ніж один раз у квартал або за письмовим зверненням фізичної чи юридичної особи про факти порушення роботодавцем умов фінансування витрат на оплату праці перевіряє достовірність даних, поданих роботодавцем, та дотримання цього Порядку.5.3. Результати перевірки оформлюються
актом, що складається у 2 примірниках та підписується уповноваженою особою базового центру зайнятості, яка провела перевірку, та представником роботодавця. Один примірник залишається у роботодавця.У разі відмови роботодавця підписати цей акт уповноважена особа, яка проводила перевірку, складає
акт про відмову роботодавця від підписання акта перевірки.5.4. Якщо роботодавець
перешкоджає проведенню перевірки, базовий центр зайнятості припиняє фінансування витрат на оплату праці. Відновлення фінансування виплат здійснюється за результатами перевірки.5.5. Кошти, використані роботодавцем
не за цільовим призначенням або з порушенням законодавства, підлягають поверненню Фонду протягом 10 робочих днів після виявлення порушення.5.6. У разі відмови роботодавця добровільно повернути кошти Фонду або неповернення їх у встановлені строки стягнення коштів здійснюється базовим центром зайнятості у
судовому порядку відповідно до чинного законодавства.5.7. У разі
недостовірності поданих роботодавцем даних роботодавець повинен повернути відповідно до законодавства Фонду суму заподіяної шкоди з урахуванням індексації на рівень інфляції (обчислюється шляхом множення суми заподіяної шкоди на добуток індексу зростання цін на споживчі товари від місяця, в якому було заподіяно шкоду, до місяця, що передує місяцю її повернення, поділених на 100) (щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом).5.8. У разі
порушення гарантій зайнятості осіб (розірвання трудового договору з працівником за основним місцем роботи протягом року з дня переведення на це робоче місце або на додатково створеному робочому місці протягом 6 місяців з ініціативи роботодавця (пункт 1 статті 40, пункт 1 статті 36, частина третя статті 38 Кодексу законів про працю України)) або використання коштів Фонду з порушенням законодавства роботодавець повертає одержану суму в повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції (обчислюється шляхом множення суми, отриманої на витрати на оплату праці, на добуток індексу зростання цін на споживчі товари від місяця початку отримання витрат на оплату праці до місяця, що передує місяцю її повернення, поділених на 100) (щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом).5.9. Рішення про повернення коштів роботодавцем приймається директором базового центру зайнятості і оформляється наказом.
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про повернення коштів роботодавцем базовий центр зайнятості надсилає роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність повернути кошти.
У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернути кошти з підстав, передбачених Правилами надання послуг поштового зв’язку, що затверджуються відповідною постановою Кабінету Міністрів України, відмови роботодавця повернути кошти, стягнення таких коштів здійснюється у
судовому порядку відповідно до чинного законодавства.5.10. Спори, які виникають з питань надання та використання коштів Фонду, наданих роботодавцям для фінансування витрат на оплату праці, вирішуються центром зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
Начальник юридичного управління
Державного центру зайнятості —
виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття
О. Тарасенко
коментар редакції
Фінансування витрат на оплату праці працівників, яких планується вивільнити,
Фондом соціального страхування на випадок безробіття
Фонд соціального страхування на випадок безробіття своєю постановою від 29.01.2009 р. № 94 затвердив Порядок фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи (далі — Порядок).
Цей Порядок визначає фінансування за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців) за умови збереження за ними основного місця роботи. Інакше кажучи, підприємства мають право отримати допомогу від Фонду соціального страхування на випадок безробіття, щоб зберегти персонал, який з ініціативи власника планувалося звільнити на підставі п. 1 ст. 40 КЗпп.
Умови для отримання фінансування з Фонду соціального страхування на випадок безробіття такі:
1. У роботодавця має виникнути тимчасове припинення діяльності, що триває на менше одного місяця на дату подання ним до Фонду соціального страхування на випадок безробіття заяви для отримання фінансування (п. 2.4 Порядку). При цьому тимчасове припинення діяльності — це вимушене тимчасове скорочення нормальної чи встановленої у роботодавця відповідно до законодавства України тривалості робочого часу, що виникає з незалежних від роботодавця обставин, не має регулярного чи сезонного характеру і є невідворотним.
2. Тимчасове припинення діяльності має охопити чисельність працівників понад:
50 % — при середньообліковій чисельності штатних працівників до 100 осіб;
30 % — при середньообліковій чисельності штатних працівників від 101 до 500 осіб;
20 % — при середньообліковій чисельності штатних працівників понад 501 особу (п. 2.2 Порядку).
3. Роботодавець повинен створити для працівників, яких планується вивільнити, інші нові робочі місця та тимчасово за їх згодою перевести на них цих працівників. Для цього необхідно внести нові робочі місця до штатного розпису, а копії змін до штатного розпису слід подати до центру зайнятості. Не можна оформити фінансування витрат на оплату праці працівників, які працевлаштовані на умовах дотації, отримують допомогу по частковому безробіттю, працюють за сумісництвом (п. 2.3 Порядку).
Документи, які повинен подати роботодавець для отримання фінансування з Фонду соціального страхування на випадок безробіття, перелічено в пп. 4.3 і 4.4 Порядку.
Звертаємо увагу: за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття фінансується частина витрат роботодавця на заробітну плату одного працівника, переведеного на додатково створене робоче місце,
у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законодавством, а також суми страхових внесків, що сплачують роботодавці на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та обов’язкове державне пенсійне страхування, нараховані на цю частину, а також оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності осіб.Крім того, кошти Фонду соціального страхування на випадок безробіття надаються роботодавцю на оплату праці
не більше 30 % чисельності працівників, в яких у зв’язку з тимчасовим припиненням діяльності виникла загроза вивільнення.Після прийняття центром зайнятості рішення про надання фінансування роботодавець протягом 5 робочих днів підписує договір та подає центру зайнятості копії наказів про переведення працівників, яких зазначено у формі № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників», за їх згодою на додатково створені робочі місця та копії трудових книжок (титульна сторінка та сторінка із записом про переведення на іншу роботу).
Роботодавець щомісячно подає до центру зайнятості розрахунки витрат роботодавця на оплату праці працівників, переведених на додатково створені робочі місця, а центр зайнятості щомісячно протягом 10 робочих днів перераховує роботодавцю необхідні кошти.
Строк фінансування витрат за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття — до 6 місяців.
Тетяна Онищенко
