КМУ вводить обов’язкову доплату до Пенсійного фонду єдиноподатниками та фікспатентниками

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2009/№ 36
В обраному У обране
Друк
Стаття

КМУ вводить обов’язкову доплату до Пенсійного фонду єдиноподатниками та фікспатентниками

 

Приводом для написання цієї статті стала постанова КМУ «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які вибрали особливий спосіб оподаткування» від 14.04.2009 р. № 366. Що приготував КМУ для єдиноподатників та фікспатентників цього разу, читайте в сьогоднішній публікації.

Тетяна ОНИЩЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Постанова № 366

— постанова КМУ від 14.04.2009 р. № 366 «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 35, с. 1).

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

 

Суть постанови № 366

Згідно з цією

постановою № 366 фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, що беруть участь у провадженні такими суб’єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов’язані сплачувати внесок до Пенсійного фонду як за себе, так і за зазначених членів сім’ї. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, яку перераховано до Пенсійного фонду України, має бути не менше одного розміру мінімального страхового внеску за кожну особу і не більше одного розміру страхового внеску, обчисленого в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески.

Постанова № 366

набрала чинності з 1 травня 2009 року.

Виходячи з положень

постанови № 366 можна зробити висновок:

1. Ця постанова стосується сплати внесків до Пенсійного фонду тільки фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, а саме,

фіксований або єдиний податок.

2. У

постанові № 366 ідеться про обов’язкову сплату внесків до Пенсійного фонду підприємцями на фіксованому або на єдиному податку за себе, та за членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими суб’єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах.

3. Розмір суми страхового внеску, який має бути сплачено до Пенсійного фонду зазначеними особами, визначається

з урахуванням частини фіксованого (10 % від суми фіксованого податку) або єдиного податку (42 % від суми єдиного податку).

4. Сума страхового внеску визначається фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності самостійно, але не може бути менше мінімального розміру страхового внеску та більше максимального розміру страхового внеску. У таблиці наведемо розміри мінімального та максимального страхового внеску.

 

Мінімальний розмір

Максимальний розмір

Період

Сума

Травень — червень

207,50 грн.

3331,62 грн.

Липень — вересень

209,16 грн.

Жовтень — листопад

215,80 грн.

Грудень

222,11 грн.

 

Таким чином,

постановою № 366 установлено обов’язок підприємців на єдиному і на фіксованому податку доплачувати за себе внесок до Пенсійного фонду до рівня мінімального страхового внеску.

Нагадаємо: для підприємців мінімальний страховий внесок визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки внеску до Пенсійного фонду «зверху» — 33,2 %.

Приклад 1

. Розмір єдиного податку, який підприємець сплачує за себе, становить 200 грн. Частина єдиного податку сплачується до Пенсійного фонду автоматично (42 % від суми єдиного податку) — 200 x 42 : 100 = 84 (грн.). Отже, виходить, що згідно з постановою № 366 за травень 2009 року такому підприємцю необхідно буде в обов’язковому порядку доплатити 123,50 грн. (207,50 - 84).

Приклад 2

. Розмір фіксованого податку, який сплачує підприємець за себе, становить 100 грн. Частина фіксованого податку сплачується до Пенсійного фонду автоматично (10 % від суми фіксованого податку) — 100 x 10 : 100 = 10 (грн.). Отже, згідно з постановою № 366 за травень 2009 року такому підприємцю необхідно буде в обов’язковому порядку доплатити 197,50 грн. (207,50 - 10).

 

Чи є правомірною постанова № 366?

Це запитання поставлено цілком резонно. Пояснимо чому.

Згідно з

п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), і члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Крім того, відповідно до

п.п. 7 п. 15 Прикінцевих положень Закону № 1058 КМУ було приписано разом з проектом Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо сплати страхових внесків у фіксованому розмірі фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбали спеціальний торговий патент), та членами сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, а також пропозиції щодо вилучення із законодавства про спрощену систему оподаткування положень, що стосуються направлення грошових коштів до Пенсійного фонду України.

Таким чином, у

Законі № 1058 чітко прописано, що фіксований розмір внеску до Пенсійного фонду для єдиноподатників та фікспатентників має бути встановлено саме законом.

Спроба прийняти саме закон була —

проект закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 22.12.2008 р. № 3521. Але вона була безуспішною.

Кабмін вирішив прийняти відповідну

постанову № 366. Але з юридичної точки зору виникають сумніви в її правомірності.

Разом із тим найімовірніше положеннями

постанови № 366 керуватиметься Пенсійний фонд, тим більше, що в самій постанові № 366 зазначено, що саме ПФУ надає роз’яснення щодо цієї постанови.

 

Що робити?

Як було викладено вище, у чинному законодавстві є достатньо підстав для позитивного вирішення в судових інстанціях для тих приватних підприємців, які не згодні доплачувати внесок до Пенсійного фонду і готові відстоювати свої права в суді.

Для тих же, хто не має наміру судитися з цього питання, можна спробувати спрогнозувати порядок сплати внесків до Пенсійного фонду.

Зауважимо: згідно з

п. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення такого періоду.

Базовим періодом для страхувальників, зазначених в

п. 5 ст. 14 Закону № 1058, є квартал. У свою чергу, у п. 5 ст. 14 Закону № 1058 у визначенні страхувальників є посилання на п. 3 ст. 11 Закону № 1058, в якому зазначено фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, у тому числі фіксований податок або єдиний податок, та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Тобто із

Закону № 1058 випливає, що єдиноподатники та фікспатентники повинні будуть доплачувати страховий внесок до Пенсійного фонду після закінчення звітного кварталу протягом 20 календарних днів.

Разом із тим згідно з

п.п. 5.3.4 Інструкції № 21-1 страхові внески сплачуються приватними підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, за себе та за членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі. Виходячи з Інструкції № 21-1, єдиноподатники та фікспатентники мають доплачувати страховий внесок до Пенсійного фонду після закінчення звітного місяця протягом 20 календарних днів.

Про те, яким насправді ПФУ бачить порядок сплати страхових внесків до Пенсійного фонду єдиноподатниками та фікспатентниками, можна буде говорити тільки після появи відповідного нормативного документа, затвердженого постановою правління ПФУ. Про появу такого документа ми обов’язково проінформуємо наших читачів.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд