Поставка товарів (послуг) через Інтернет: ПДВ-нюанси

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2009/№ 39
В обраному У обране
Друк
Стаття

Поставка товарів (послуг) через Інтернет: ПДВ-нюанси

 

Тоді як інтернет-продажі з кожним днем набувають усе більшої популярності, ця сфера діяльності, на жаль, як і раніше, залишається маловрегульованою законодавством, у тому числі й податковим. Сьогодні розглянемо нюанси інтернет-торгівлі у світлі ПДВ-обліку, відразу зазначаючи, що в цій сфері залишається досить багато білих плям.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Отже, щодо інтернет-продажів положення

Закону про ПДВ небагатослівні. Так, згадка про поставки з використанням комп'ютерних мереж, а також глобальної мережі Інтернет зустрічається тільки в його пп. 2.3.1, 2.3.3, п.п. «д» п. 6.4 і п.п. «д» п. 6.5. Але про все по порядку.

 

Реєстрація платником ПДВ

Зазначаючи про платників ПДВ,

п. 2.3 Закону про ПДВ до осіб, які здійснюють інтернет-продажі та підлягають обов'язковій ПДВ-реєстрації, відносить:

— (1) осіб, в яких загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг),

у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ);

— (2) осіб, які поставляють товари (послуги) на митній території України

з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж; при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність лише через своє постійне представництво, зареєстроване на території України (п.п. 2.3.3 Закону про ПДВ)

Як бачимо, «комп'ютерні» продажі в

п. 2.3 Закону про ПДВ згадуються двічі, що у свою чергу вносить деяку невизначеність.

З одного боку,

п.п. 2.3.3 Закону про ПДВ у разі здійснення поставок з використанням комп'ютерних мереж вимагає від особи зареєструватися платником ПДВ незалежно від обсягів операцій з поставки, що ним здійснюються. З іншого боку, у п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ зазначається про необхідність реєстрації платником податку за умови досягнення граничного обсягу оподатковуваних операцій у 300 тис. грн., якщо до такого обсягу входять у тому числі також і продажі «комп'ютерним» способом — через локальні мережі або Інтернет.

Хоча, можливо, положення

п.п. 2.3.1 варто розглядати дещо під іншим кутом та згадку про продажі з використанням комп'ютерних мереж, що міститься в ньому, розуміти як уточнення одного з можливих способів поставки, який також має бути враховано при розрахунку такого граничного обсягу оподатковуваних операцій в окремих випадках. Так, наприклад, якщо підприємство припиняє діяльність на єдиному податку за ставкою 10 % (у період перебування на якому в нього були продажі з використанням комп'ютерних мереж), і тепер збирається працювати на загальній системі оподаткування (не здійснюючи більше інтернет-поставки), то в цілях виявлення необхідності ПДВ-реєстрації відлічувати граничні 300 тисяч йому слід, ураховуючи також й інтернет-поставки, що здійснювалися в минулому. До того ж 300-тисячна межа, що згадується в п.п. 2.3.1, важлива не тільки при ПДВ-реєстрації, а і в інших випадках (наприклад, при виборі касового методу — п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ, або припустимо, квартального періоду — п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ). А отже, і в цих випадках розраховувати його належить з урахуванням «комп'ютерних» поставок, що здійснюються.

Проте, ураховуючи неоднозначність законодавства та відсутність щодо цього будь-яких офіційних роз'яснень з боку контролюючих органів,

особі, яка збирається торгувати, використовуючи комп'ютерні мережі (у тому числі і на фоні звичайної торговельної діяльності, що нею вже здійснюється), безпечніше все ж керуватися другим із перелічених вище підпунктів, тобто п.п. 2.3.3 Закону про ПДВ і відразу зареєструватися платником ПДВ, не чекаючи досягнення обсягу оподатковуваних операцій у 300 тис. грн. У такому разі згідно з п.п. «б» п. 9.6 Закону про ПДВ заяву про реєстрацію слід подати (надіслати) податковому органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку здійснення таких операцій (п. 1 листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117, див. с. 45).

Виняток, щоправда, як і раніше, становлять підприємства-єдиноподатники, які сплачують єдиний податок за ставкою 10 % та які не є платниками ПДВ, а також підприємці-єдиноподатники, реєстрація платниками ПДВ для яких — справа добровільна і залежить від самостійно прийнятого ними рішення (

лист ДПАУ від 06.07.2006 р. № 12710/7/16-1517, див. с. 46; лист Держкомпідприємництва від 27.12.2007 р. № 9742). Тому їм реєструватися платниками ПДВ в обов'язковому порядку не потрібно.

 

«Поставка з використанням комп'ютерної мережі» — що це таке?

Варте уваги, що хоча

Закон про ПДВ і оперує поняттям «поставка товарів (послуг) з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі», однак, що розуміється під таким поняттям, при цьому так і не пояснює. А отже, у цьому питанні доводиться керуватися загальними нормами законодавства, часом навіть звертаючись до зарубіжної практики.

Так, ознайомившись з

Правилами № 103, можна побачити, що інтернет-продажі є різновидом дистанційної торгівлі (п. 1.2), тобто формою продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями, при якій вибір товару та його замовлення не збігаються в часі з безпосередньою передачею вибраного товару споживачам. При цьому однією з її характерних особливостей є те, що договір між продавцем та покупцем у цьому випадку укладається на відстані — за допомогою засобів дистанційного зв'язку, до яких належить у тому числі й Інтернет.

З урахуванням цього,

під інтернет-торгівлею в подальшому умовимося розуміти продаж товарів/послуг, розміщення інформації про які, а згодом і укладення договору (оформлення замовлення) за якими здійснювалося за допомогою Інтернету (незалежно від того, яким чином при цьому відбувалася оплата за такі товари/послуги: готівкою, наприклад, у момент доставки товару, або безготівковим способом — з банківського рахунка, платіжними картками, електронними грошима, п. 1.14 Правил № 103, і незалежно від того, як товари/послуги доставлялися покупцю/замовнику — безпосередньо по комп'ютерній мережі в електронному вигляді або звичайним способом). Простіше кажучи, під «поставкою товарів (послуг) з використанням комп'ютерних мереж» розумітимемо інтернет-торгівлю, що здійснюється через так звані інтернет-магазини.

Разом із тим варто зробити декілька застережень. У ситуації, коли сторони спершу віч-на-віч домовляються про правочин, обговоривши всі умови майбутньої операції, а потім просто використовують Інтернет (як засіб зв'язку) для оформлення та пересилання договору в електронній формі, вважаємо, говорити про інтернет-торгівлю та поставку по комп'ютерним мережам недоречно. Також ситуацію, коли продавці просто розміщують в Інтернеті рекламу про свої товари/послуги (без можливості оформлення при цьому замовлень з покупцями, тобто без відкриття інтернет-магазину), на наш погляд, навряд чи можна вважати торгівлею з використанням комп'ютерних мереж, зважаючи на відсутність при цьому поставки як такої.

Таким чином, тільки за умови

одночасного розміщення за допомогою Інтернету відомостей про товар/послуги (реклами) та оформлення згодом за допомогою Інтернет замовлення (заявки, договору) з покупцем на їх поставку (тобто роботи інтернет-магазину), на наш погляд, можна говорити про інтернет-торгівлю. Оскільки в цьому випадку, вважаємо, ступінь важливості Інтернет у здійсненні поставки є вирішальним.

Ну а оскільки через Інтернет можуть продаватися як товари, так і послуги, то в цілях оподаткування насамперед важливо визначитися з

місцем їх поставки. При цьому, як відомо, слід керуватися таким: інтернет-продажі обкладаються ПДВ, якщо місце їх поставки знаходиться на митній території України, якщо ж воно за межами України, то це неоподатковувані операції.

 

Місце поставки товарів

Порядок визначення місця поставки

товарів при інтернет-продажах обумовлено спеціальним п.п. «д» п. 6.4 Закону про ПДВ. Так, згідно з цим підпунктом, якщо товари продаються через глобальну комп'ютерну мережу Інтернет, то місцем поставки товарів вважається місцезнаходження продавця або місце його проживання, незалежно від місця реєстрації його доменного імені (сайта, електронної сторінки чи адреси). Отже, місце поставки товарів у цьому випадку, як бачимо, визначається за місцезнаходженням продавця:

— якщо продавець знаходиться на митній території України, то і інтернет-поставка товарів вважається здійсненою на території України, а отже, є оподатковуваною операцією;

— якщо ж продавець знаходиться за межами України, то вважається, що і місце інтернет-поставки товарів — за межами України, а отже, це операція, що не є об'єктом оподаткування.

Разом із тим варто зробити одне уточнення. На нашу думку, в операціях між резидентом та нерезидентом

п.п. «д» п. 6.4 Закону про ПДВ доцільно застосовувати тільки до випадків поставки через Інтернет нематеріальних товарів, тобто нематеріальних активів, що згідно з п. 1.6 Закону про податок на прибуток підпадають під визначення товарів, причому до випадків, коли відбувається повноцінне відчуження таких нематеріальних активів з повним переходом при цьому виключних майнових прав до покупця — тобто переходом права власності (а не передача НМА в користування або, наприклад, розробка НМА за замовленням, що згідно з п. 1.4 Закону про ПДВ є «поставкою послуг»). Як приклад продажу такого нематеріального товару за допомогою мережі Інтернет можна розглядати продаж комп'ютерної програми покупцю з передачею йому всіх виключних майнових прав на такий об'єкт (переходом права власності). Відповідно, якщо її продає резидент нерезиденту (місце поставки — територія України) — це оподатковувана операція, якщо нерезидент резиденту (місце поставки за межами України) — це операція, що не є об'єктом оподаткування.

А от якщо з використанням мережі Інтернет в операціях між резидентом та нерезидентом продаються звичайні (

матеріальні) товари, то їх увезення або вивезення проходить відповідно в митному режимі імпорту або експорту з оформленням ВМД та відповідним оподаткуванням. А отже, п. 6.4 Закону про ПДВ у такому разі недоречний і застосовуватися не може.

 

Місце поставки послуг

Згадка про можливість поставок електронних послуг міститься у спеціальному

п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ, де йдеться про послуги з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем. Тим самим для таких послуг п.п. «д» установлює свої особливі правила визначення місця поставки.

Так, згідно з цим

підпунктом для послуг з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, місце поставки визначається за місцем реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації, якщо покупці, яким надаються такі послуги, проживають за межами України — місцем їх постійної адреси або постійного проживання. Як бачимо, у цьому випадку для визначення місця поставки послуг важливо орієнтуватися на покупця, а точніше на місце його реєстрації. На такі особливості застосування п.п. «д» п. 6.5 також зверталася увага й у листі ДПАУ від 23.12.2008 р. № 26903/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 27.

У цьому випадку, безумовно, цікаво: а

що це за послуги, адже Закон про ПДВ нічого з цього приводу не уточнює. На думку ДПАУ (як неодноразово роз'яснювалося в листах від 23.12.2008 р. № 26903/7/16-1517; від 08.04.2008 р. № 7104/7/16-1517-26; від 10.06.2008 р. № 11818/7/16-1517-26), до послуг з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ), належать послуги, визначені виключно в розділі 72.30.2 Класифікатора послуг № 822. У свою чергу, звернувшись до Класифікатора послуг № 822, можна побачити, що послугам з обробки даних у ньому відведено весь код 72.3. А отже, мабуть, усі послуги з цим кодом повинні потрапляти під дію п.п. «д» п. 6.5 (на що звертав увагу також і Комітет ВРУ в листі від 02.06.2008 р. № 04-27/572 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 69). При цьому варто зауважити, що код 72.3 усе ж має назву «послуги з обробки даних», тоді як п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ сформульовано дещо ширше, і в ньому йдеться як про обробку даних, так і про надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (що дає можливість широкого тлумачення кола операцій, що сюди потрапляють). А отже, податківці своїми роз'ясненнями немовби звужують сферу його застосування.

Уточнимо, які з послуг згідно з

Класифікатором послуг № 822 підпадають під код 72.3, навівши паралельно види послуг з однойменного розділу 72.3 «Обробка даних» КВЕД (ДК 009:2005):

 

Послуги з обробки даних

(згідно з класифікаторами)

Згідно з Класифікатором послуг № 822

Згідно з КВЕД (ДК 009:2005)

Під код 72.3 «Послуги з обробки даних», зокрема підпадають:

— обробка даних обчислювальними засобами (обробка на замовлення даних, наданих клієнтом);

— табулювання та обробка даних;

— оренда машинного часу в інформаційній системі третьої особи в режимі розподілу часу з іншими користувачами;

— надання в розпорядження інформаційного обладнання або мереж;

— введення даних (спеціалізовані роботи у сфері введення даних, перфорування карт або стрічок);

— інші послуги з обробки даних обчислювальними засобами (перетворення файлів; відновлення даних; оптичний збір даних; підготовка даних для збору)

Під код 72.30 «Обробка даних» потрапляють:

— обробка даних із застосуванням програмного забезпечення користувача або власного програмного забезпечення;

— повна обробка, підготовка та введення даних;

— експлуатація на довготривалій основі комп'ютерної техніки, що належить іншим користувачам;

— надання послуг з розміщення даних у мережі Інтернет

 

Та все ж посилання на

класифікатори до кінця ситуацію не прояснюють.

Варте уваги також, що в

Шостій Директиві Ради ЄС від 17.05.77 р. 77/388/ЕЕС щодо гармонізації законодавства країн-членів відносно податків з обороту — Єдина система податку на додану вартість: єдина база оподаткування (яка частково стала основою для оновленого Закону про ПДВ), а згодом і в Директиві Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 р. про єдину систему податку на додану вартість, що прийшла їй на зміну, цей момент прописано дещо ширше. Так, щодо послуг, місце поставки яких визначається за місцем реєстрації покупця, у ній при цьому виділено, зокрема:

— (с) послуги консультантів, інженерів, консалтингових бюро, адвокатів, бухгалтерів та інші подібні послуги, а також обробка даних та надання інформації;

— (k) послуги, які поставляються в електронній формі, за типом зазначених у додатку II.

У свою чергу, у

додатку II «Індикативний перелік послуг, які поставляються електронними засобами, що зазначені в пункті (k) статті 56 (1)» наводяться такі види послуг:

— поставка сайтів, веб-хостинг, віддалена підтримка програм та обладнання:

— поставка та оновлення програмного забезпечення;

— поставка зображень, тексту та інформації і надання доступу до баз даних;

— поставка музики, фільмів та ігор, уключаючи азартні ігри, а також політичні, культурні, мистецтвознавчі, спортивні, наукові та розважальні передачі та заходи;

— дистанційне навчання.

У

Законі про ПДВ, на жаль, подібної конкретизації немає, а в ньому, як можна побачити, відбулося змішення цих видів послуг. Тому вважаємо: орієнтиром у цьому питанні можуть бути і такі норми зарубіжного законодавства. У всякому разі, усі згадані вище послуги відповідають поняттю «обробка даних та надання інформації з використанням комп'ютерних систем».

Також варто звернути увагу на ще один більш ранній

лист ДПАУ від 21.06.2007 р. № 6084/6/16-1515, в якому з посиланням на словники та ст. 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 05.07.94 р. № 80/94-ВР у роз'яснення поняття «послуги з обробки даних» з п.п. «д» зазначалося: обробка інформації — це виконання однієї або декількох операцій, зокрема збирання, введення, записування, перетворення, прочитання, зберігання, знищення, реєстрація, приймання, отримання, передача, що здійснюються за допомогою технічних або програмних засобів. Примітно, що, мабуть, упускаючи первісно зі свого поля зору класифікатори, в цьому листі ДПАУ будь-які посилання на них (і зокрема на послуги за кодом 72.3) узагалі не робить.

Вважаємо, що послуги з обробки даних та надання інформації з використанням комп'ютерних систем (як послуги

особливого — електронного виду) виділено в окремому п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ не випадково. Адже зважаючи на специфічність їх електронного способу надання при визначенні щодо них місця поставки все ж правильніше та логічніше орієнтуватися саме на покупця — одержувача таких послуг, як це і передбачає п.п. «д» (і що також спостерігається і в міжнародній практиці). А для уникнення зайвих запитань при перевірках краще при документальному оформленні таких операцій (у договорах, актах наданих послуг) використовувати термінологію ПДВ-законодавства, зазначаючи, наприклад, що послуги, які надаються, є послугами «з обробки даних та надання інформації за допомогою комп'ютерних систем».

Отже, якщо послуги, що надаються через Інтернет,

підпадають під п.п. «д» п. 6.5, то вони:

обкладаються ПДВ, якщо їх замовником (покупцем) є резидент або розміщене на території України постійне представництво нерезидента (нагадаємо, що п.п. 2.3.3 Закону про ПДВ вимагає від нерезидентів здійснювати інтернет-продажі, у тому числі й послуг, лише за умови створення на території України свого постійного представництва);

— не обкладаються ПДВ — якщо покупцем (замовником) таких послуг є «закордонний» (який не має представництва) нерезидент. У цьому випадку місце поставки послуг знаходиться за межами України, і тому такі послуги не є об'єктом оподаткування.

До речі, подібні роз'яснення з цього приводу зустрічаються й у

листі ДПАУ від 23.12.2008 р. № 26903/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 27.

Щоправда, варто зауважити: у деяких випадках окремі роз'яснення податківців суперечать положенням

п.п. «д». Так, наприклад, ДПАУ вважає, що визначати місце поставки, керуючись при цьому не п.п. «д», а загальним п.п. «а» п. 6.5 Закону про ПДВ, слід, зокрема, щодо:

послуг з техпідтримки програмного забезпечення, які надаються нерезидентом через Інтернет або за допомогою телефонного зв'язку (п. 1 листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117, див. с. 45);

— послуг з розробки програмного забезпечення через Інтернет для нерезидентів (

створення комп'ютерних програм*) (лист ДПАУ від 06.07.2006 р. № 12710/7/16-1517, див. с. 46; консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 44). Аргумент ДПАУ — послуги зі створення комп'ютерних програм відсутні в спеціальних пп. «в» — «е» п. 6.5 Закону про ПДВ. Хоча, наприклад, раніше податківці вважали інакше, зазначаючи, що комп'ютерна програма є об'єктом авторського права (згідно зі ст. 433 ЦКУ та ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-ХII), та вказували на застосування в цьому випадку п.п. «д» п. 6.5 до такої операції, як до послуг з передачі авторських прав (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 29).

* До речі, у Класифікаторі послуг № 822 такі послуги поміщено за кодом 72.2 «Послуги зі створення програмного забезпечення».

Вважаємо, що в обох випадках при оподаткуванні послуг правильніше все ж орієнтуватися на

п.п. «д» п. 6.5. До речі, варте уваги, що в додатку II до Директиви обидва ці види послуг, як уже зазначалося, уключено до переліку послуг, що поставляються електронно, і місце поставки яких визначається за місцем реєстрації покупця.

Водночас у ситуації, коли Інтернет є для продавця послуг свого роду рекламно-інформаційним каналом, що сприяє пошуку покупців (замовників) та укладенню з ними договорів (оформленню заявок, замовлень за допомогою інтернет-магазинів), тоді як самі послуги виявляються звичайним (неелектронним) способом, то, вважаємо, при визначенні місця поставки слід виходити з

виду послуг, що надаються, і керуватися відповідним із пп. «а» — «е» п. 6.5 Закону про ПДВ. Наприклад, щодо замовлених за допомогою Інтернету послуг риелтерів з операцій, пов'язаних з орендою або купівлею/продажем нерухомості, місце поставки визначатиметься згідно з п.п. «в» п. 6.5 (тобто за місцем розташування нерухомості); щодо придбаних через інтернет квитків на розважальний захід (наприклад, концерт) — згідно з п.п. «в» п. 6.5 (тобто за місцем фактичного надання розважальних послуг) тощо.

 

Момент відображення податкових зобов'язань

Ще один момент, на якому варто зупинитися, говорячи про інтернет-продажі, пов'язаний з відображенням податкових зобов'язань. Як відомо, за загальним правилом, установленим

п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ, податкові зобов'язання виникають за правилом першої події, якою є:

— або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку (оприбуткування в касі) як оплата товарів (послуг), що підлягають поставці;

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно, якщо першою було отримано

оплату, то продавцю, який здійснює поставку товарів (послуг) з використанням комп'ютерних мереж, належить відобразити ПДВ-зобов'язання.

У ситуації, коли першою подією є

відвантаження товарів, варто нагадати про листи ДПАУ від 07.03.2008 р. № 4501/7/16-1517-18 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 39, від 02.04.2009 р. № 3842/5/16-1516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 32, від 17.04.2009 р. № 8165/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 34. У них зазначалося: з метою визначення важливої для оподаткування дати відвантаження датою виникнення ПДВ-зобов'язань (як, утім, і датою збільшення валових доходів) слід вважати дату, на яку припадає початок передачі товару (фактичного його переміщення з місця зберігання) від постачальника безпосередньо покупцю або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезенням, пересилкою тощо). При цьому підтвердженням дати, на яку припадає початок такої передачі (переміщення) товару, є дата, зазначена в документах на перевезення (переміщення, пересилку), — накладній, товарно-транспортній накладній, коносаменті. Про це слід пам'ятати, доставляючи покупцю звичайні товари, замовлені через інтернет-магазини.

 

Якщо товари (послуги) через Інтернет продає нерезидент

На завершення розглянемо випадок, коли інтернет-продажі здійснює нерезидент. Згідно з

п.п. 2.3.3 Закону про ПДВ здійснювати таку діяльність на митній території України нерезидент може тільки через своє зареєстроване на території України постійне представництво. Як бачимо, у цьому випадку положення Закону про ПДВ досить категоричні, вимагаючи від нерезидента відкриття представництва і виключаючи, наприклад, альтернативний варіант, що працює в більшості інших випадків, який перекладає обов'язки зі сплати ПДВ за нерезидента, що не має представництва, на податкових агентів. Якщо ж нерезидент на митній території України, припустимо, здійснює такі операції без створення свого представництва, то такі правочини (з ініціативи, наприклад, податківців — п. 11 ст. 10 Закону про податкову службу) може бути визнано недійсними на підставі ст. 207 ГКУ. Нагадаємо: згідно з ч. 1 цієї статті господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Тому замовникові інтернет-товарів/послуг, щоб уникнути появи будь-яких складнощів, укладаючи договір з нерезидентом, варто все ж поцікавитися про наявність у такого зарубіжного партнера українського представництва. Хоча, як показує практика, часом нерезидентам усе ж удається здійснювати інтернет-продажі і без своїх представництв.

На завершення розмови зауважимо, що, зважаючи на розпливчатість законодавства щодо ПДВ-обліку при інтернет-поставках, можуть з'являтися і інші точки зору, що в ситуації, яка склалася, недивно. Можливо, усі запитання зняло б узагальнююче податкове роз'яснення, яке визначило б насамперед критерій інтернет-поставок і яке в цьому випадку було б дуже доречним.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд