Використання ПММ для авто: актуальні питання

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2009/№ 41
В обраному У обране
Друк
Стаття

Використання ПММ для авто: актуальні питання

 

Підприємство, що використовує у своїй господарській діяльності власні або орендовані автомобілі, природно, придбаває для них пально-мастильні матеріали. Про податково-бухгалтерські правила списання цих видів запасів ітиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Як визначається нормативна та фактична кількість використаних ПММ

При визначенні

нормативних витрат пально-мастильних матеріалів (ПММ) та з метою їх списання використовуються Норми № 43.

Нормування витрат палива — це встановлення допустимої міри його витрат у певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовують

базові лінійні норми, установлені за моделями (модифікаціями) автомобілів, і систему нормативів та коригуючих коефіцієнтів, що дозволяють урахувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Найчастіше як норма витрати палива на автомобільному транспорті підприємствами використовується

базова лінійна норма на пробіг автомобіля (на 100 км).

Слід мати на увазі, що зазначені

Норми можна використовувати тільки щодо моделей автомобілів, інформацію про які наведено в таблицях додатків А і Б до Норм.

На підставі

Норм № 43, а також за допомогою даних, зазначених у подорожньому листі, можна легко визначити кількість витраченого протягом зміни (рейсу) палива. Для цього потрібно скористатися такою формулою:

Qн = Нs х S,

де Qн — нормативна витрата палива, л (куб.м);

Нs — базова лінійна норма витрати палива, л/100 км;

S — пробіг автомобіля, км.

Приклад 1.

Підприємство у своїй господарській діяльності використовує вантажний автомобіль ГАЗ-53. Постійна базова лінійна норма витрат палива для цього транспортного засобу (Hs) — 25 л/100 км.

Припустимо, що:

— залишок палива в бензобаку автомобіля на початок зміни — 19 л;

— протягом зміни було здійснено дві дозаправки об’ємом 30 і 40 л;

— пробіг автомобіля протягом зміни (S) склав 300 км.

Розрахуємо витрати палива за нормами, використовуючи наведену вище формулу:

25 л/100 км х 300 км = 75 л.

Цей показник (75 л) зазначається у графі подорожнього листа «витрата пального за нормою, л».

Визначити ж

фактичну кількість палива, витраченого протягом зміни (рейсу), можна з урахуванням даних вимірювальних приладів автомобіля на момент закінчення зміни (рейсу) за допомогою такої формули:

Пф = ЗПп + ВП - ЗПк,

де Пф — фактична кількість витраченого автомобілем палива (розраховується за одним подорожнім листом);

ЗПп — залишок палива в бензобаку (у балоні, якщо це газ) автомобіля на початок зміни (рейсу) (графа подорожнього листа «залишок пального при виїзді»);

ВП — кількість палива, залитого в бензобак (заправленого в балон, якщо це газ) протягом зміни (рейсу) (графа подорожнього листа «видано пальне»);

ЗПк — залишок палива в бензобаку (у балоні, якщо це газ) автомобіля на кінець зміни (рейсу) (графа подорожнього листа «залишок пального при поверненні»).

Розрахована в такий спосіб кількість витраченого автомобілем протягом зміни (рейсу) палива зазначається у графі подорожнього листа «витрата пального фактична, л».

Після того, як відповідні розрахунки виконано, підприємство повинне порівняти фактичну кількість витраченого автомобілем палива (Пф) з нормативною (Qн).

Якщо показник Пф менше або дорівнює показнику Qн, ПММ списуються

в межах фактичної витрати.

Однак може статися і так, що фактична витрата палива виявляється вище нормативної — показник Пф перевищує показник Qн.

 

Як бути, якщо фактична витрата палива виявилася вищою за нормативну

Якщо витрата палива за фактом не збіглася з витратою за нормою (виникла перевитрата), потрібно з’ясувати причини цього. Справа в тому, що такі наднормативні витрати могли виникнути як з вини водія, так і з об’єктивних причин (через низьку якість ПММ, невідповідність доріг та під’їзних шляхів нормам експлуатації, систематичні пробки на дорогах, технічний стан автотранспорту, непередбачений ремонт двигуна в рейсі тощо).

Як би там не було, при списанні ПММ потрібно орієнтуватися виключно на встановлені норми витрат палива з урахуванням поправочних коефіцієнтів, передбачених

п. 3 Норм № 43.

Це означає, що в

податковому обліку витрата палива в межах норм відображається так:

— для вантажних автомобілів — у повному обсязі;

— для легкових автомобілів — у 50 % обсязі (див.

п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток).

До відома: витрати на придбання ПММ для

вантажопасажирських автомобілів уключаються до валових витрат підприємства в межах норм витрат палива, установлених Нормами № 43, у повному обсязі, тобто без застосування 50 % обмеження, передбаченого п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток для легкових авто (див. консультацію працівників ДПАУ, опубліковану в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 83, с. 46).

А ось суму вартості

наднормативної витрати палива має бути виключено з вартості запасів шляхом відображення її у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

Крім того, на суму, що відповідає сумі перевитрати, слід відкоригувати податковий кредит з ПДВ у бік зменшення.

У

бухгалтерському обліку вартість фактично витраченого палива в межах норм відображається у складі витрат звітного періоду на відповідних рахунках залежно від мети використання автотранспорту (23, 91, 92, 93, 94). Сума перевитрати ПММ відноситься до інших операційних витрат з використанням з цією метою субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Приклад 2.

На балансі підприємства значиться вантажний автомобіль ГАЗ-3307. За даними подорожнього листа, фактична витрата бензину за зміну склала 85 л, тоді як норма витрати палива — 73,5 л. Перевитрата бензину склала 11,5 л. Особу, винну у виникненні перевитрати, не встановлено. Вартість 1 л бензину умовно — 5,52 грн. (без ПДВ — 4,60 грн.; ПДВ 20 % — 0,92 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 1

Порядок відображення сум перевитрати палива в обліку

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Списано суму фактично використаного вантажним автомобілем бензину для госппотреб (у межах норм) (73,5 л х 4,60 грн./л = 338,10 грн.)

338,10

91

203

 —

 — *

* Вартість витраченого бензину списується із залишків згідно з п. 5.9 Закону про податок на прибуток шляхом відображення відповідних даних у таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

2

Відображено суму перевитрати бензину (11,5 л х 4,60 грн./л = 52,90 грн.)

52,90

947

203

 —

 -52,90*

* Виключено з валових витрат суму перевитрати (нестачі) бензину шляхом відображення в графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

3

Відкориговано суму податкового кредиту з ПДВ, пропорційну сумі наднормативної витрати бензину, методом «червоне сторно» (52,90 грн. х 20 % : 100 %)

10,58

641/ПДВ

644

 —

 —

4

Відображено у складі витрат відкориговану суму ПДВ

10,58

947

644

 —

 —

5

Віднесено на фінансовий результат суму перевитрати бензину

63,48

791

947

 —

 —

 

Який порядок списання ПММ, якщо автомобіль не враховано в Нормах № 43

Автомобільний ринок постійно поповнюється новими або модифікованими моделями транспортних засобів, тому часто буває, що для таких моделей норми витрат палива просто не передбачено

Нормами № 43.

У цій ситуації з метою списання ПММ не варто користуватися даними, зазначеними заводами — виробниками автомобілів у технічній документації, оскільки в ній переважно наводяться показники контрольних витрат палива в різних режимах. Ці показники не є базовими лінійними нормами витрат палива, а використовуються лише для перевірки технічного стану автомобілів та порівняння паливної економічності різних моделей за єдиним критерієм.

У таких умовах питання з нормами вирішується так:

1. Для моделей автомобілів, перелічених в

пп. 2.1.1 — 2.1.4 Норм № 43, передбачено порядок визначення тимчасових лінійних норм витрат палива.

Так, якщо авто

не має істотних конструктивних відмінностей (модель двигуна та конструкція трансмісії):

1)

і не відрізняється від базової моделі (інформацію щодо якої включено до Норм № 43 ) спорядженою масою та габаритними розмірами, то застосовується тимчасова лінійна норма витрат палива в такому самому розмірі, що і для базової моделі (п.п. 2.1.1 Норм № 43);

2)

але відрізняється від базової моделі спорядженою масою (установлення фургонів, кунгів, додаткового обладнання, бронювання тощо) і не є серійною (див. пп. 2.1.2, 2.1.3 Норм № 43), то тимчасова лінійна норма витрат палива визначається за формулою, зазначеною в п.п. 2.1.2 Норм № 43:

H’s = Hs +

Gсп х Hg,

де H’s — тимчасова лінійна норма, л/100 км (м3/100 км);

Hs — лінійна норма для базового автомобіля, л/100 км (м3/100 км);

Gсп — різниця споряджених мас, т;

Hg — норма на одну тонну спорядженої маси, л/100 т·км (м3/100 т·км).

Приклад 3.

На балансі підприємства значиться автомобіль МАЗ-514, базова лінійна норма витрати палива для якого — 25,0 л/100 км. На автомобіль установили додаткове обладнання, у зв’язку з чим споряджена маса цього транспортного засобу збільшилася на 200 кг (0,2 т). Автомобіль працює на дизпаливі (Hg = 1,3 л/100 т·км).

Розрахуємо тимчасову лінійну норму витрат палива:

H’s = 25 л/100 км + 0,2 т х 1,3 л/100 т·км = 25,26 л/100 км;

3) для

газобалонних (ГБА) та газодизельних (ГДА) модифікацій автомобілів, що не ввійшли до Норм № 43 (див. п.п. 2.1.4 Норм № 43), тимчасові лінійні норми витрат палива, визначаються так:

— у разі роботи ГБА (ГДА) на рідкому паливі застосовується лінійна норма витрат рідкого палива базового автомобіля, скоригована за формулою, наведеною в

п.п. 2.1.2 Норм № 43, з урахуванням різниці споряджених мас ГБА (ГДА) та базового автомобіля;

— лінійна норма витрат газового палива визначається шляхом коригування розрахованої лінійної норми витрат рідкого палива із застосуванням перевідних коефіцієнтів:

а) бензин — стиснений природний газ (спг) — 1 : 1;

б) бензин — зріджений нафтовий газ — 1 : 1,25;

в) дизпаливо (дизель) — спг + дизпаливо (газодизель) — 1 : (0,92 + 0,19).

Приклад 4.

Продовжимо приклад 3 та припустимо, що встановлене на автомобіль МАЗ-514 газодизельне обладнання дозволяє цьому транспортному засобу працювати на стисненому природному газі та дизпаливі (газодизель).

Тоді при роботі на газодизелі витрата палива для цього автомобіля повинна визначатися із застосуванням перевідного коефіцієнта «дизпаливо (дизель) — спг + дизпаливо (газодизель)» — 1 : (0,92 + 0,19):

25,26 л/100 км. х (0,92 + 0,19) = 28,04 л/100 км.

2. Для нових моделей (модифікацій) автомобілів та автомобілів оригінальної конструкції, інформація про які не ввійшла до

Норм № 43, за допомогою ДержавтотрансНДІпроект* розробляються тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива, тобто для кожного конкретного автомобіля (п.п. 2.1.5 Норм № 43). Ці норми органи податкової служби беруть до уваги при перевірці правомірності віднесення витрат на ПММ до валових витрат підприємства.

* Реквізити ДержавтотрансНДІпроект: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 57. Тел: (+ 38 044) 456-30-30; web-сайт: insat.org.ua; e-mail: info@ insat.org.ua.

 

Який порядок застосування поправочних коефіцієнтів до норм витрат палива

Базове значення норм витрат палива може підвищуватися або понижуватися з урахуванням дорожніх, кліматичних та інших експлуатаційних чинників

шляхом застосування до цих норм поправочних коефіцієнтів (п. 3 Норм № 43).

Підприємствам надано право

самостійно на підставі наказу (розпорядження) керівника встановлювати конкретні величини коефіцієнтів у певних межах і термін їх дії.

При цьому для коригування базових лінійних норм можуть застосовуватися всі поправочні коефіцієнти, перелічені в

п. 3 Норм № 43.

 

Таблиця 2

Порядок застосування поправочних коефіцієнтів до норм витрат палива

Підпункт Норм № 43

Назва коефіцієнта

Підвищуючий (понижуючий) коефіцієнт

Порядок застосування

1

2

3

4

Підвищуючі коефіцієнти (п. 3.1 Норм № 43)

П.п. 3.1.1

При роботі в зимових умовах залежно від фактичної температури повітря*:

 

1) надбавка до норм застосовується після встановлення протягом трьох днів на 8 годину ранку температури в межах передбаченого діапазону з 1-го дня встановлення температури або за рішенням керівника може переглядатися щодня. Державна адміністрація автомобільного транспорту України в листі від 10.03.2009 р. № 1022-09/07/19-09 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 29) роз’яснила, що цей підвищуючий коефіцієнт за рішенням керівника можна застосовувати починаючи з першого морозного дня і переглядати його щодня, а не чекати трьох морозних днів підряд;

2) при здійсненні перевезень до інших кліматичних зон поправочний коефіцієнт установлюється з урахуванням температурних умов початкового та кінцевого пунктів проходження

від 0 °C до -10 °C

До 5 %

від -10 °C до -20 °C

Від 5 % до 10 %

від -20 °C і нижче

Від 10 % до 15 %

* Температура визначається за відомостями територіального підрозділу Державної служби гідрометеорології або за результатами власних вимірів, оформлених належним чином.

П.п. 3.1.2

При роботі в гірській місцевості при висоті над рівнем моря:

 

 —

від 500 до 1500 м

До 5 %

від 1501 до 2000 м

До 10 %

П.п. 3.1.3

При роботі на дорогах зі складним планом: наявність у середньому на 1 км шляху більше 5 закруглень радіусом менше 40 м (на 100 км шляху не менше 501 поворотів)

До 10 %

Не застосовується при роботі в умовах міста

П.п. 3.1.4

При роботі в умовах міста:

 

з населенням до 0,5 млн осіб

До 5 %

з населенням від 0,5 до 1,0 млн осіб

До 10 %

з населенням понад 1,0 млн осіб

До 15 %

П.п. 3.1.5

При роботі, що потребує частих зупинок: у середньому більше однієї зупинки на один кілометр пробігу, а також при роботі в напружених дорожніх умовах у центральних частинах міст та поїздках на невеликі відстані (до 5 км) з тривалими перервами між поїздками (понад 1 годину)

До 10 %

Ці коефіцієнти застосовуються окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що має підтверджуватися розпорядженнями та записами відповідних осіб у подорожньому листі (коефіцієнт, установлений п.п. 3.1.6, не застосовується одночасно з коефіцієнтами, установленими пп. 3.1.7, 3.1.8)

П.п. 3.1.6

При роботі, що потребує знижених швидкостей (до 20 км/год), у тому числі рух у «пробках» у години «пик» у центральних частинах міста

10 %

П.п. 3.1.7

При роботі у складних дорожніх умовах: у кар’єрах, поїздки полями, лісовими або степовими ділянками, пересіченою місцевістю тощо

До 20 %

Не застосовується одночасно з коефіцієнтами, установленими пп. 3.1.6, 3.1.8

П.п. 3.1.8

При роботі в дуже складних дорожніх умовах у період сезонного бездоріжжя, снігових та піщаних заметів, паводків та інших стихійних лих

До 35 %

Не застосовується одночасно з коефіцієнтами, установленими пп. 3.1.6, 3.1.7

П.п. 3.1.9

При пробігу першої тисячі кілометрів новими автомобілями та такими, що вийшли з капітального ремонту

До 10 %

 —

П.п. 3.1.10

Для автомобілів, що експлуатуються понад 8 років

До 5 %

 —

П.п. 3.1.11

При погодинній роботі вантажних автомобілів (крім самоскидів) та вантажопасажирських або при їх постійній роботі як технологічного транспорту або вантажних таксомоторів

До 10 %

 —

П.п. 3.1.12

При навчальній їзді

До 15 %

 —

П.п. 3.1.13

 

У разі використання систем обігріву або охолодження в салоні автомобіля:

 

Порядок застосування коефіцієнтів, установлених п.п. 3.1.13, ідентичний умовам застосування коефіцієнта з п.п. 3.1.1

 

 — у разі використання кондиціонера при фактичній температурі повітря до +25 °C та установки «клімат-контроль» — від 0 °C до +25 °C

До 5 %

 — у разі використання кондиціонера при фактичній температурі повітря вище +25 °C та установки «клімат-контроль» — нижче 0 °C або вище +25 °C

Від 5 % до 10 %

П.п. 3.1.13

При використанні автономних систем обігріву залежно від фактичної температури повітря в холодну пору року:

 

Використовується за відсутності норм на роботу зазначеного обладнання в додатку Г до Норм № 43 (порядок застосування коефіцієнтів ідентичний порядку застосування п.п. 3.1.1)

від 0 °C до +10 °C

До 5 %

нижче 0 °C

Від 5 % до 10 %

П.п. 3.1.14

Для автомобілів-фургонів та при облаштуванні бортових автомобілів або автопоїздів тентами під час поїздок за межами приміської зони

До 5 %

Приміською зоною вважається зона за межами міст: з чисельністю понад 2,5 млн осіб — до 50 км від межі міста, з чисельністю від 0,5 до 2,5 млн осіб — до 15 км, менше 0,5 млн осіб — до 5 км

П.п. 3.1.15

Для оперативних транспортних засобів, обладнаних спеціальною світловою та звуковою сигналізацією, які виконують невідкладні службові завдання, пов’язані з підвищеними швидкостями руху з відхиленням від окремих правил дорожнього руху:

 

Коефіцієнти можуть застосовуватися виключно для зазначеної категорії автомобілів і тільки на пробіг у разі виконання невідкладних службових завдань із підвищеною швидкістю руху, що має підтверджуватися розпорядженнями, записами відповідних осіб у подорожніх листах

в умовах міста

До 10 %

за межами міста

До 20 %

Понижуючі коефіцієнти (п. 3.2 Норм № 43)

П.п. 3.2.1

При роботі за межами приміської зони на дорогах із цементобетону, асфальтобетону, брущатки, мозаїки

До -15 %

Якщо автомобіль експлуатується у приміській зоні, поправочні коефіцієнти, передбачені пп. 3.1.4, 3.2.1, 3.2.2, не застосовуються

П.п. 3.2.2

При роботі за межами приміської зони на дорогах з битумомінеральної суміші, дьогтебетону, щебеня (гравію)

До -5 %

 —

П.п. 3.2.3

При експлуатації міських автобусів у режимі «на замовлення» або з іншою метою, але не на постійних маршрутах

До -10 %

Застосовується до міських автобусів, позначених у таблицях А.3, А.4 Норм № 43 знаком (*)

 

Максимальні значення коефіцієнтів коригування норм витрат палива відповідають гранично допустимим нормативам для найскладніших умов експлуатації рухомого складу.

Одночасно підприємство може застосовувати декілька коефіцієнтів. При цьому згідно з

п. 3.3 Норм № 43 загальний (сумарний) коефіцієнт визначається як арифметична сума всіх коефіцієнтів, що застосовуються.

Приклад 5.

На балансі підприємства значиться автомобіль Mazda 626 2.0i, що використовується бухгалтерською службою. Норма витрат бензину для цього транспортного засобу згідно з Нормами № 43 — 9,8 л/100 км. Застосовуються такі підвищуючи коефіцієнти:

у зв’язку з роботою установки «клімат-контроль» — 5 %;

у зв’язку з роботою в умовах міста з населенням від 0,5 до 1,0 млн осіб — 10 %;

у зв’язку з експлуатацією автомобіля понад 8 років — 5 %.

Сумарний коефіцієнт складає 20 % (5 % + 10 % + 5 %).

З урахуванням підвищуючих коефіцієнтів норма витрат бензину дорівнює 11,76 л/100 км (9,8 л/100 км + (9,8 л/100 км

х 20 % : 100 %)).

Згідно з подорожнім листом:

— пробіг за зміну — 150 км;

— нормативна витрата бензину — 17,64 л;

— фактична витрата бензину — 17,3 л.

Вартість одного літра бензину А95 — 5,88 грн. (без ПДВ — 4,90 грн.; ПДВ 20 % — 0,98 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 3

Порядок відображення сум витрачених ПММ з поправочними коефіцієнтами в обліку

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1. Придбання ПММ

1.1

Перераховано постачальнику передоплату за бензин

(600 л х 5,88 грн./л = 3528 грн.)

3528

371

311

 —

1470*

* Витрати на придбання бензину для легкового автомобіля включено до складу валових витрат за першою подією в розмірі 50 %, і вони беруть участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

1.2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі передоплати за бензин

588

641/ПДВ

644

 —

 —

1.3

Отримано від постачальника бензин

2940

203

631

 —

 —

1.4

Списано раніше відображену сума податкового кредиту з ПДВ при оприбуткуванні бензину

588

644

631

 —

 —

2. Використання ПММ

2.1

Списано суму фактично використаного легковим автомобілем бензину (17,3 л х 4,90 грн./л = 84,77 грн.)

84,77

92

203

 —

 — *

* Вартість витраченого бензину списується із залишків згідно з п. 5.9 Закону про податок на прибуток шляхом відображення відповідних даних у таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

 

Ще раз звертаємо увагу, що

поправочні коефіцієнти застосовуються до базового значення норм витрат палива. Якщо ж такі норми не визначено (наприклад, автомобіль підприємства нової моделі (модифікації) або має оригінальну конструкцію та не входить до Норм № 43 і підприємство при цьому не зверталося до ДержавтотрансНДІпроект для встановлення індивідуальних норм витрат палива для цього автомобіля), такі надбавки застосовувати не можна.

 

Чи обов’язковий подорожній лист для віднесення витрат на ПММ до валових витрат

Подорожній лист

— це документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу (див. ст. 1 Закону про автотранспорт).

Для обліку роботи

службового легкового автомобіля застосовують типову форму № 3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля», затверджену наказом № 74. А для обліку роботи вантажного автомобіля — типові форми, затверджені наказом № 488, а саме:

— типову форму № 2-ТН «Подорожній лист вантажного автомобіля»;

— типову форму № 1 (міжнародна) «Подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні»;

— типову форму № 1-ТЗ «Талон замовника».

Обійтися без подорожніх листів підприємству

неможливо. Це підкреслено в п. 11.1 Правил № 363, де зазначається: подорожній лист вантажного автомобіля разом з товарно-транспортною накладною є основним документом на перевезення вантажів — без нього перевозити вантаж не можна.

Подібне твердження містить і

п. 1.3 Інструкції № 74 щодо подорожнього листа службового легкового автомобіля. Так, цей документ є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником та замовником за надання транспортних послуг. А враховуючи, що виконання положень Інструкції № 74 обов’язкове для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, можна зробити висновок: виписування подорожніх листів для всіх підприємств є обов’язковим.

Про необхідність використання подорожніх листів зазначається й у

п. 2.1 Правил дорожнього руху, де цей документ уключено до переліку документів, які повинен мати при собі водій.

Нагадаємо, що подорожній лист містить, зокрема, інформацію про:

— наявність палива в бензобаку (у балоні, якщо це газ) автомобіля на початок зміни (рейсу) за даними його вимірювальних приладів;

— кількість залитого палива під час зміни (виконання рейсу);

— пробіг автомобіля під час зміни (рейсу).

Тобто цей документ:

— по-перше, засвідчує

величину пробігу автомобіля;

— по-друге, є підставою для

розрахунку фактичної кількості використаних автомобілем ПММ виходячи з пройденого кілометражу;

— по-третє, підкреслює (разом з іншою інформацією)

господарську мету пересування автомобіля.

З урахуванням викладеного доходимо висновку: подорожній лист має важливе значення для обґрунтування

включення витрат на ПММ до валових витрат. Це пов’язане з тим, що відповідні валові витрати підтверджуються перевірочним множенням кількості пройдених автомобілем кілометрів на норму витрат палива та на його ціну за літр (з урахуванням залишку в бензобаку), а ці дані, повторимо, саме і фіксуються в подорожньому листі (за винятком ціни палива).

Отже,

без цього підтверджуючого документа підприємству не обійтися.

Ви можете запитати: а як же

п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток, що дає право врахувати у валових витратах 50 % вартості ПММ для легкових автомобілів без підтвердження зв’язку таких витрат із госпдіяльністю платника податку?

Вважаємо, що і тут не можна відмовлятися від оформлення подорожніх листів, оскільки вони підтверджують

факт витрачання палива на перевезення та його кількість (саме ту кількість, що списується за п. 5.9 Закону про податок на прибуток), а от мета (спрямованість) цього перевезення може бути будь-якою, у тому числі й не пов’язаною з госпдіяльністю. Тобто п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток звільняє підприємство від обов’язку доводити госпспрямованість здійснених ПММ-витрат, але не від обов’язку оформлення подорожніх листів. На це звертають увагу і фахівці ДПАУ в консультаціях, опублікованих у тижневику «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2008, № 30, с. 10 та в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 13, с. 11.

Тим більше, що

п.п. 5.3.9 Закону про податок на прибуток , як відомо, не дозволяє відносити до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Та й право на податковий кредит з ПДВ щодо господарських ПММ-витрат підприємству набагато легше буде підтвердити

за наявності подорожнього листа.

Приклад 6.

Підприємство у вихідний день організувало оздоровчий виїзд працівників за місто. Доставка працівників до місця відпочинку і назад здійснювалася службовими легковими автомобілями.

Хоча мета поїздки в цьому випадку не пов’язана з госпдіяльністю підприємства, це не заважає врахувати 50 % вартості витраченого бензину у складі валових витрат підприємства. Підтвердити ж, що такі витрати дійсно мали місце і що вони вписуються до встановлених норм витрат палива (згідно з

Нормами № 43) та до валововитратних 50 %, потрібно саме за допомогою подорожнього листа.

До речі, в іншій ситуації, якби автомобіль підвозив адміністрацію до банку (госпдіяльність) і при цьому витрати на бензин перевищили норми витрат палива, установлені

Нормами № 43, до валових витрат можна було б віднести 50 % від вартості витраченого бензину, але в межах установлених норм.

Це, мабуть, і всі актуальні моменти, що стосуються використання палива для авто на підприємстві. Сподіваємося, що за допомогою цієї статті ви легко впораєтеся з ПММ-обліком.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд