Ви нам писали. Продаж і благодійність: чи є конфлікт?

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2009/№ 42
В обраному У обране
Друк
Стаття

Продаж і благодійність: чи є конфлікт?

 

У 2005 році, невдовзі після створення нашої благодійної організації, ми отримали від іншої благодійної організації шляхом безоплатної передачі кухонне обладнання (код неприбутковості обох організацій 0005). На сьогодні (у зв’язку із закінченням реалізації однієї із благодійних програм) необхідність у використанні зазначеного кухонного обладнання відпала. Відповідно наша благодійна організація має намір це обладнання продати, а виручені кошти використати для реалізації поточних програм.

Але від нашої ДПІ ми отримали усне роз’яснення, згідно з яким благодійна організація не може продати безоплатно отримане обладнання, а може тільки передати його так само безоплатно іншій благодійній організації. При цьому послатися на конкретну законодавчу норму на підтвердження своєї правоти у ДПІ не змогли.

У зв’язку з викладеним у нас виникла низка запитань.

1. Чи має право наша благодійна організація продати обладнання, що стало непотрібним, якщо воно було отримано безоплатно?

2. Якщо продаж можливий, то чи виникне податок на прибуток — адже продати обладнання ми плануємо за залишковою вартістю, яка значно менша його оціночної вартості на момент передачі нам у 2005 році?

3. Чи не призведе продаж обладнання до втрати неприбуткового статусу нашою організацією?

 

1.

Що ж, питання досить цікаве. Про заборону здійснювати продаж товарів, отриманих як благодійна допомога, ідеться в п.п. 5.1.21 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ), згідно з яким звільняються від обкладення ПДВ операції з:

«подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами «а», «б» і «е» підпункту 7.11.1 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою їх безпосереднього використання у благодійних цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства».

У цьому ж

підпункті зазначається:

«Під безоплатною передачею слід розуміти поставку товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій їх вартості з боку таких отримувачів або інших осіб. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування особою, яка надає такі товари (послуги)».

І нарешті далі нагадується, що існують спеціальні правила маркування товарів, отриманих як благодійна допомога, а також порядок їх розподілу. Наявність цих правил та порядку, що затверджуються Кабінетом міністрів, покликана запобігти продажу чи іншому нецільовому використанню товарів, отриманих як благодійна допомога (від себе додамо, що

Правила маркування товарів затверджено постановою Кабміну від 18.08.2005 р. № 772, а Порядок розподілу товарів — постановою Кабміну від 17.08.98 р. № 1295).

Серйозним попередженням є й такий фрагмент

п.п. 5.1.21 Закону про ПДВ:

«Марковані товари, отримані з метою подання благодійної допомоги, які продаються за кошти або інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таку поставку, підлягають конфіскації в дохід держави в установленому порядку».

Але й це ще не все. Окремим випадком благодійності є надання гуманітарної допомоги. У

ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 р. № 1192-XIV (далі — Закон про гуманітарну допомогу) серед іншого повідомляється: якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом та підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України. Підставою вважати гуманітарну допомогу використаною не за цільовим призначенням може бути, зокрема, навіть відсутність обліку її отримання та цільового використання (ст. 11 Закону про гуманітарну допомогу).

Зацікавлені читачі можуть звернутися до публікацій «Оподаткування доходів благодійних організацій» («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 61, с. 49) і «Організаційно-правове регулювання діяльності благодійних організацій» («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 57, с. 38) для докладнішого ознайомлення з проблематикою, винесеною до заголовків зазначених матеріалів.

Однак і викладеного достатньо, щоб проілюструвати необхідність зваженого підходу до прийняття рішення про можливість продажу благодійною організацією безоплатно отриманого обладнання — занадто високою може виявитися ціна помилки.

Практично очевидно: якщо обладнання, що фігурує у запитанні, передавалося як

благодійна допомога (і особливо — у вигляді гуманітарної), то його продаж може розглядатися як порушення існуючих законодавчих обмежень.

Разом з тим не кожна безоплатна передача в обов’язковому порядку є благодійністю. Наприклад, якщо організацію, що передала свого часу вам обладнання, не було зареєстровано платником ПДВ, то вона могла здійснити безоплатну передачу без нарахування ПДВ не виконуючи всіх вимог

п.п. 5.1.21 Закону про ПДВ (зокрема, не виконуючи маркування «Благодійна допомога. Продаж заборонено», передбачену Порядком маркування товарів № 772, розробленим згідно із зазначеним підпунктом Закону про ПДВ). У цьому випадку не повинні «включатися» і заборонні норми п.п. 5.1.21.

Ще один важливий момент полягає в такому. Сенс усіх існуючих обмежень полягає в тому, щоб

не допустити використання товарів, наданих благодійником, для продажу їх за компенсацію чи іншого використання в підприємницькій діяльності (господарської — у термінологічному тлумаченні Закону про прибуток). Мабуть, у першому випадку (заборона продажу) термін «товар» розуміється переважно у вузькому, торговельному значенні. При цьому кінцевими споживачами такого товару переважно є фізичні особи, які потребують з тих чи інших причин допомоги та підтримки. У другому випадку (заборона використання в підприємницькій діяльності) «товар» розуміється вже в більш широкому значенні і, найімовірніше, вбирає в себе і обладнання (ОФ), сировину тощо. Тут кінцевим споживачем, найімовірніше, є благодійна організація.

Законодавство про благодійність оперує двома поняттями, що допомагають простежити шлях благодійної (гуманітарної) допомоги: «

отримувач» та «набувач».

Під «отримувачем» розуміється організація (зокрема, благодійна), що отримує благодійну допомогу для її подальшого розподілу між тими, хто потребує такої допомоги. «Набувач» — це і є суб’єкт, який власне потребує допомоги (разом із фізичними особами до цієї категорії потрапляють і деякі неприбуткові організації). Для гуманітарної допомоги у

ст. 1 Закону про гуманітарну допомогу міститься чіткіше термінологічне визначення зазначених понять.

Приклад.

Припустимо, якась благодійна організація отримала від підприємства — виробника взуття 10 000 пар чобіт для їх розповсюдження серед постраждалих від повені на Закарпатті. Ця благодійна організація в ланцюжку руху благодійної допомоги — «отримувач».

Передачу взуття було здійснено безоплатно, до того ж вона не обкладалася ПДВ відповідно до положень

п.п. 5.1.21 Закону про ПДВ (при цьому на упаковку або безпосередньо на вироби було нанесено відповідне маркування). Так само безоплатно і без нарахування ПДВ згадані чоботи повинні передаватися постраждалим. Кожен із постраждалих — «набувач» благодійної допомоги.

Якщо благодійна організація, що фігурує в нашому прикладі, почне продавати надане їй для здійснення благодійної діяльності взуття, то це і буде підставою для конфіскації виручки (і взуття, що залишилося). Крім того, така благодійна організація може втратити й неприбутковий статус.

У запитанні читача ситуація була іншою: благодійна організація безоплатно отримала кухонне обладнання. Зазначене обладнання не призначалося для передачі третім особам. Отже,

важливо переконатися, що воно було використане благодійною організацією (що виступила тут як кінцевий споживач) не для здійснення підприємницької діяльності.

Судячи з усього (як випливає із запитання), протягом декількох років кухонне обладнання використовувалося для здійснення благодійної програми (можливо, для приготування їжі для самотніх та малоімущих громадян або з іншою аналогічною метою, передбаченою статутними документами благодійної організації).

У подальшому могла статися переорієнтація діяльності (завершення одного з проектів) благодійної організації, яка, наприклад, надалі зосередилася на забезпеченні тих же самотніх та малоімущих громадян медикаментами. При цьому кухонне обладнання, що протягом деякого часу використовувалося для статутної діяльності, стало непотрібним.

Якщо за зазначених обставин є ще й підстави стверджувати, що організація, яка свого часу передала кухонне обладнання, не користувалася пільгою

п.п.5.1.21 Закону про ПДВ (і відповідно не маркувала його як таке, що «не продається»), у документах на передачу обладнання не згадується його «благодійна» і тим більше «гуманітарна» природа, то продаж його формально не порушить норми законодавства.

Остаточну ж відповідь щодо можливості продажу безоплатно отриманого обладнання в конкретній ситуації може бути надано тільки при уважному вивченні всіх обставин отримання та використання його благодійною організацією (з особливим упором на документальне оформлення кожного етапу «життєвого циклу» обладнання, дослідження наповнення конкретних благодійних програм організації, перспектив та доцільності подальшого використання обладнання тощо).

У разі щонайменших сумнівів щодо правомочності здійснення такого продажу (з наведених вище підстав) благодійній організації від нього краще відмовитися.

2.

Якщо благодійна організація все-таки прийме рішення про продаж цього обладнання (сподіваємося, з урахуванням усіх застережень, викладених вище), то для обкладення податком на прибуток потрібно буде керуватися положеннями абзацу другого п.п. 7.11.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток). При цьому, оскільки обладнання було отримане безоплатно, благодійна організація не зможе у зменшення об’єкта обкладення податком на прибуток урахувати витрати на його придбання, а отже, оподатковуватиметься вся виручена сума.

Щодо ПДВ,

то податкові зобов’язання виникнуть у тому випадку, якщо благодійну організацію-продавця зареєстровано платником ПДВ. Базою оподаткування буде договірна ціна, якщо тільки звичайна ціна цього обладнання (тобто ціна, що враховує моральний та фізичний знос обладнання) не перевищуватиме договірну більше ніж на 20 %. В іншому разі базою для нарахування ПДВ буде звичайна ціна.

3.

Відповідаючи на перше запитання, ми вже зазначили, що благодійну організацію може бути позбавлено неприбуткового статусу (виключено з Реєстру неприбуткових організацій) у разі явного порушення положень, що забороняють продаж благодійної (гуманітарної) допомоги. Такого роду операції далі не обговорюватимемо.

Отже, зосередимося на тому, чи може у принципі разовий продаж благодійною організацією деяких активів (наприклад, обладнання, що значилося на балансі та використалося для здійснення статутної діяльності) загрожувати втратою неприбуткового статусу.

Існує свого роду класичний

лист ДПАУ щодо оподаткування операцій з продажу неприбутковою організацією матеріальних активів — від 04.11.2002 р. № 7391/6/15-2316. Виклавши загальний підхід до обкладення податком на прибуток доходів неприбуткової організації з «інших джерел» відповідно до абзацу другого п.п. 7.11.9 Закону про податок на прибуток, автори листа вказують:

«Одночасно зазначаємо, що відповідно до статті 1 Закону України від 16.09.97 р. № 531/97-ВР «Про благодійництво та благодійні організації» благодійна діяльність — це добровільна безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності. Тобто благодійна діяльність не передбачає одержання прибутку від її здійснення взагалі. Виходячи з суті благодійництва, статтею 4 цього Закону визначено перелік основних напрямків благодійної діяльності, яким продаж будь-яких матеріальних або нематеріальних активів не передбачено».

Процитований абзац може бути сприйнято як заборону на здійснення благодійною організацією будь-якого продажу. На нашу думку, настільки категоричний підхід усе ж не прочитується в

Законі про благодійну допомогу, який, крім ст. 4 «Основні напрямки благодійництва та благодійної діяльності», містить, наприклад, ст. 20 «Господарська діяльність благодійної організації» та ст. 21 «Фінансова діяльність благодійної організації».

Набагато більш зваженим вбачається погляд на отримання непільгованих доходів неприбутковими організаціями, викладений у порівняно недавньому

листі ДПАУ від 11.02.2009 р. № 1132/6/15-0516:

«

У разі здійснення організацією (установою) регулярної, постійної та суттєвої діяльності, яка відповідає в контексті Закону № 334 визначенню терміна «господарська діяльність», органи державної податкової служби на місцях повинні розглянути питання щодо виключення такої організації з Реєстру і оподаткування її доходів на загальних підставах».

Разовий продаж об’єкта основних фондів не може розглядатися як діяльність — регулярна, постійна та суттєва. Отже, не повинна і призводити до порушення питання про виключення неприбуткової (і зокрема благодійної) організації з відповідного Реєстру.

 

Олександр КЛЮЧНИК, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд