«Цільові» аванси та ПДВ: проблеми відносин замовника і підрядника

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2009/№ 43
В обраному У обране
Друк
Стаття

«Цільові» аванси та ПДВ:
проблеми відносин замовника і підрядника

 

У бізнес-практиці головбухи контрагентів часто не знаходять взаєморозуміння.

У деяких випадках до таких проблем призводить неуважне вивчення умов договору.

Однією з ключових особливостей будівництва є розповсюджена практика авансування робіт. І неузгоджені в цьому питанні думки менеджерів замовника та підрядника можуть спричинити негативні податкові наслідки.

Іван ЧАЛИЙ, консультант

 

Щоб читач відразу зміг зрозуміти ситуацію, опишемо її з точки зору головбуха компанії підрядника.

Замовник та підрядник підписали договір на суму 1000 тис. грн.

За умовами договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30 % до початку виконання робіт.

Головбух підрядника на дату отримання авансу здійснює таку кореспонденцію:

 

Операція

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Отримання авансу на банківський рахунок

31

681

300000

Відображення податкових зобов’язань з ПДВ

643

641

50000

 

На суму 50000 грн. замовнику за так званою

першою подією було видано податкову накладну.

Після виконання першого етапу робіт замовник та підрядник підписують акт на загальну суму 240000 грн.

На підставі цього акта бухгалтерія підрядника, який визначає дохід за методом

виміру та оцінки виконаної роботи на підставі актів, робить такі проводки:

 

Операція

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Отримання виручки від реалізації

36

70

240000

Нарахування ПДВ з виручки

70

643

40000

Залік заборгованості щодо раніше отриманого авансу

681

36

240000

 

У результаті таких операцій по кредиту субрахунку 681 в обліку підрядника зафіксовано сальдо в сумі

60000 грн., яке, на думку підрядника, відображає суму заборгованості підрядника перед замовником.

Водночас по дебету субрахунку 643 в обліку підрядника відображено суму 10000 грн., що фіксує суму податкових зобов’язань з ПДВ, яку вже було нараховано у складі отриманого авансу, але ще не «відпрацьовано» у складі виконаних БМР.

Здавалося б, усе гаразд.

Однак через тиждень після підписання акта головбух підрядника стикається з проблемою: керівники замовника звертаються до менеджерів підрядника з вимогою надати податкову накладну на суму 10000 грн.

Головбух підрядника здивований: про яку податкову накладну може йтися, якщо аванс ще повністю не відпрацьовано?

Пояснення головбуха

замовника розставляють усі крапки над «і».

Контрагент пояснює свої претензії таким чином:

аванс, перерахований підряднику, був не звичайним, а

цільовим. Його було надано підряднику для придбання будівельних матеріалів.

Тепер подивимося на ситуацію очима головбуха

замовника.

Уважно вивчивши договір, головбух замовника виявив, що аванс надається саме під

закупівлю будматеріалів.

Отримавши підписаний акт на загальну суму 240000 грн., він

самостійно виділив у документі дві вартісні складові:

— вартість будматеріалів

150000 грн.

— вартість виконаних робіт

50000 грн.

Підсумок

200000 грн.

ПДВ

40000 грн.

Виходячи з цих даних, замовник доходить висновку, що на суму виконаних

робіт,, які не було передоплачено ним у складі первісного авансу (50000 грн. без ПДВ), підрядник має надати податкову накладну в сумі 10000 грн.

Інакше кажучи, замовник заліковує суму раніше виданого авансу не з

усією сумою акта, а лише з його мматеріальною складовою.

Такий підхід призводить до того, що в обліку

замовника щодо зазначених операцій зроблено такі проводки:

 

Операція

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Перерахування авансу підряднику

371

31

300000

Відображення податкового кредиту

641

644

50000

Оформлення акта виконаних робіт

15

63

200000

Відображення ПДВ щодо будматеріалів

644

63

30000

Відображення ПДВ щодо БМР

641

63

10000

Залік частини авансу, раніше виданого під закупівлю будматеріалів

63

371

180000

 

Отже, облік замовника показує одночасно дві заборгованості:

— борг перед підрядником за виконані БМР (сальдо рахунка 63) у сумі 60000 грн.;

— борг підрядника щодо раніше наданого авансу (сальдо субрахунку 371) у сумі 120000 грн.

Як бачимо, у разі проведення

звіряння розрахунків замовник та підрядник не засвідчать відповідності сум заборгованості.

Мало того, подібна неузгодженість може відчутно позначитися на взаємовідносинах з бюджетом у частині дисципліни платежів з ПДВ. Адже над підрядником реально збираються хмари звинувачень у недоплаті податку за обсягами виконаних БМР.

Головбух замовника звинувачує головбуха підрядника в неоформленні додаткової податкової накладної, а останній звинувачує свого колегу в прагненні отримати «дутий» податковий кредит за рахунок контрагента.

Хто ж має рацію в цьому конфлікті?

У статті 854 Цивільного кодексу зазначається:

«Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором».

Пункт 98 Загальних умов договорів підряду

уточнює таке:

«Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об’єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням

порядку його використання».

Таким чином, для вирішення проблеми сторони мають ретельно вивчити і узгоджено тлумачити умови укладеного між ними договору.

Якщо контракт передбачає не лише необхідність виплати авансу та його розмір, а й «порядок його використання», згідно з яким певні авансові транші призначено тільки для оплати вартості матеріалів, то з бухгалтерією замовника важко не погодитися.

І тоді у разі незгоди бухгалтерії підрядника видати відповідну податкову накладну керівники замовника можуть піти на конфронтацію. Законодавство на їх боці. Проти норовистого підрядника може бути використано механізм, визначений у

п.п. 7.2.6. Закону про ПДВ:

«У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період

заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення

позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією».

Зрозуміло, такий поворот подій не обіцяє нічого хорошого підряднику, який проігнорував

законні вимоги замовника.

Водночас, потрапивши в таку ситуацію, головбух підрядника може спробувати скоригувати обсяги претензій замовника. Коли аванс у договорі зумовлюється метою закупівлі будівельних матеріалів, слід ураховувати

повну інформацію.

Припустимо, що в нашому прикладі у звітному періоді підрядник витратив на закупівлю будматеріалів для спорудження об’єкта, що є предметом договору із замовником, не 150000 грн. (як зазначено в акті), а, скажімо, 192000 грн. На дату складання акта будматеріали на суму 42000 грн., не включені до акта, перебувають на приоб’єктному складі. Їх ще не «вкладено у справу».

Цілком зрозуміло, що за таких обставин сума заліку із замовником має визначатися не лише за даними акта, а й на підставі

загальної суми, витраченої підрядником на закупівлю будматеріалів.

Але щоб здійснити адекватний розрахунок, головбух замовника повинен мати інформацію про залишки куплених будматеріалів (на складі, у незавершеному виробництві) в обліку підрядника. В інтересах самого підрядника своєчасно забезпечити замовника такою інформацією.

 

Висновки

1.

Головбухам контрагентів слід уважно знайомитися з деталями договору підряду і, зокрема, з цільовими обмеженнями використання авансів.

2. За наявності цільових застережень у контрактах є виправданою обопільна зацікавленість контрагентів у повному та оперативному інформаційному супроводі угоди.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд