Чи може перевірка здійснюватися за домашньою адресою засновника?
Госптовариство зареєстроване за домашньою адресою одного зі своїх засновників. Чи можуть контролюючі органи приходити з перевірками додому до засновника? Які вимоги до них можуть при цьому висуватися?
(м. Донецьк)
Так, перевіряючі можуть прийти з перевіркою за домашньою адресою засновника, якщо вона вказана як місцезнаходження юридичної особи. Зробити це можуть представники контролюючих органів, щодо яких нормативні акти, які регулюють їх діяльність, передбачають, що перевірки такими органами проводяться за місцем знаходження суб’єкта господарювання. Так, наприклад, згідно зі
ст. 111 Закону № 509 перевірки органів державної податкової служби проводяться за місцезнаходженням платника податків або за місцем розташування об’єкта права власності. У свою чергу, місцезнаходженням юридичної особи може бути адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст. 93 ЦКУ).Слід зупинитися на тому, як питання місця проведення перевірок урегульоване в
Законі № 877. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем проведення господарської діяльності суб’єкта господарювання чи його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду у випадках, передбачених законом. Водночас, Закон № 877 не вказує, що вважати місцем проведення госпдіяльності суб’єкта господарювання. Із подальших приписів Закону № 877 можна зробити висновок, що йдеться саме про місцезнаходження суб’єкта господарювання, яке, зокрема, вказується в направленні на проведення перевірки (ч. 3 ст. 7).При візиті представників контролюючого органу за адресою реєстрації як засновника юридичної особи, так і самої юрособи, може виникнути питання про те, чи дійсно за цією адресою здійснюється господарська діяльність. Суди у зв’язку з цим вказують на два моменти. Якщо перевіряючі мали можливість отримати пояснення в будь-якої особи, яка представляє підприємство, вони вже не можуть застосувати ті наслідки, які законодавство передбачає на випадок відсутності юрособи за її місцезнаходженням, аж до ліквідації (див., наприклад,
постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2009 р. № 7/567). Водночас, відсутність за адресою державної реєстрації документів, що свідчили б про фінансово-господарську діяльність підприємства, техніки та іншого устаткування, необхідного для здійснення господарської діяльності підприємства, інших ознак, які могли б свідчити про те, що за місцем реєстрації юрособи можуть здійснюватися дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин чи на виконання взятих на себе зобов’язань, є підставою для проведення перевірки за місцем знаходження виконавчого органу юрособи (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2009 р. № 6/105). Така перевірка, судячи з усього, потребуватиме виписування нового наказу та направлення на перевірку у зв’язку з необхідністю зазначення нової адреси, за якою вона проводитиметься.У тих випадках, коли за адресою реєстрації фізичної особи — засновника дійсно знаходиться офіс юридичної особи (про можливість використання об’єктів житлового фонду «під офіс» див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 94, с. 60), у господарюючих суб’єктів часто виникає спокуса скористатися посиланням на
ст. 30 Конституції України, згідно з якою не допускається проникнення до житла або до іншого володіння особи, проведення в них огляду або обшуку, за винятком випадків, коли такі дії здійснюються за рішенням суду, і не допустити на цій підставі перевіряючих до перевірки.На наш погляд, така відмова буде неправомірною.
По-перше,
ст. 30 Конституції України поширюється на випадки примусового проникнення у приміщення. Коли ж ідеться про представників контролюючого органу, які мають законні підстави для проведення перевірки та пред’явили всі необхідні документи, підстав для відмови в їх допуску немає. Якщо ж представники суб’єкта господарювання все ж не допускають до перевірки, то проникнути в приміщення примусово перевіряючі дійсно не можуть і будуть вимушені звернутися до суду з вимогою зобов’язати суб’єкта господарювання допустити їх до перевірки. При цьому на посадових осіб суб’єкта господарювання може бути накладено адміністративний штраф за створення перешкод при здійсненні контролюючим органом його повноважень, а до підприємства застосовано арешт рахунків.По-друге, зазначена конституційна гарантія не може бути застосована в ситуації, що розглядається, ще й тому, що приміщення, в якому зареєстровано фізособу-засновника, у разі надання його для використання як офісу, навіть залишаючись у житловому фонді, втрачає статус житла (
ст. 379 ЦКУ).
Олена Уварова, юрист
