Щодо окремих питань здійснення державного контролю за використанням і охороною земель
Лист Державного комітету України із земельних ресурсів, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 11.06.2009 р. № 6-11-1904/Д-201,Д-202
У Держземінспекції розглянуто звернення <...> стосовно надання роз’яснення з питань здійснення державного контролю за використанням і охороною земель. За результатами розгляду повідомляємо таке.
1. Чи повинен державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель (далі — державний інспектор) в своїй діяльності керуватись і виконувати вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон)?
Держземінспекцією направлено запит від 01.06.2009 № 6-6-1757 до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо надання роз’яснення, чи відносяться Держземінспекція та її територіальні органи до переліку органів, на яких поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки фактично вони не здійснюють перевірок господарської діяльності, а перевіряють наявність правовстановлюючих документів на землю та стан дотримання вимог земельного законодавства.
На даний час відповіді на запит не отримано.
2. Чи має право державний інспектор проводити обмір земельної ділянки без попередження і без присутності власника земельної ділянки чи землекористувача та без документів про направлення на перевірку?
Відповідно до пункту 3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (далі — Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за № 1223/8544, Держземінспекція та її територіальні органи проводять такі види перевірок: планові, позапланові та оперативні. Перед проведенням планової перевірки Держземінспекція чи її територіальний орган не пізніше десяти днів до початку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичній чи фізичній особі, яких планується перевірити, повідомлення про проведення перевірки. У повідомленні зазначаються дата початку проведення перевірки, перелік документів, які необхідно надати Держземінспекції чи її територіальному органу до початку проведення перевірки, та визначається порядок їх надання. У разі проведення позапланової перевірки, якщо неможливо своєчасно повідомити юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення. Оперативні перевірки проводяться без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб.
Враховуючи вищезазначене, Держземінспекція повідомляє, що
у разі здійснення позапланової або оперативної перевірки державний інспектор може проводити її без попереднього повідомлення юридичних або фізичних осіб.Щодо питання присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів під час здійснення державним інспектором перевірки дотримання вимог земельного законодавства, то слід зазначити, що згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в
присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
3. Чи має право державний інспектор вважати самовільно зайнятою земельну ділянку, яка надана рішенням сільської ради у власність, але площа, зазначена у рішенні, не відповідає площі земельної ділянки, яка використовується фактично (збільшена)?
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» термін самовільне зайняття земельної ділянки викладено у такій редакції: «
самовільне зайняття земельної ділянки — будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними».Тому Держземінспекція роз’яснює, що земельна ділянка площею 0,04 га, яка надана у власність рішенням сільської ради, не вважається самовільно зайнятою, а земельна ділянка площею 0,015 га, яка використовується
понад площу, зазначену у рішенні, є самовільно зайнятою.
4. Чи повинні форми акта перевірки та припису бути затверджені наказом та мати реєстраційні номери?
Відповідно до додатка 1 до пункту 5.1 Порядку, яким затверджено
форму бланка акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, на ньому не передбачено реєстраційного номера, а форма бланку припису, затверджена додатком 3 до пункту 6.2 Порядку, передбачає її реєстраційний номер.
5. В який термін державний інспектор повинен ознайомити землекористувача з актом перевірки та приписом?
Згідно із пунктом 5 Порядку акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.
Крім того, при врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в державного інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в державного інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 6 Порядку припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство.
Термін
, в який державний інспектор повинен ознайомити власника земельної ділянки чи землекористувача з актом перевірки та приписом, на законодавчому рівні не визначено.
6. Чи обов’язково після складання акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства складати протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушення, у разі якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка, яка перевіряється, самовільно зайнята?
Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки передбачено статтею 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із пунктом 6 Порядку, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.
З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
Додатково повідомляємо, що у разі невиконання особою, яка порушила вимоги земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.
Отже,
якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.
7. Чи вважається самовільно зайнятою земельна ділянка площею 0,015 га, якщо рішенням сільської ради у 1999 році передано у власність земельну ділянку площею 0,04 га, а фактично використовується земельна ділянка площею 0,055 га? Як оформити у власність вищезазначену земельну ділянку площею 0,055 га?
Земельна ділянка площею 0,015 га, яка використовується понад площу земельної ділянки, яка надана рішенням сільської ради в 1999 році у власність, вважається самовільно зайнятою
.Згідно зі статтею 119 Земельного кодексу України (далі — Кодекс) громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених статтею 121 Кодексу, а саме: для ведення садівництва — не більше 0,12 га.
Передача земельної ділянки у власність здійснюється в порядку, встановленому статтями 118 та 151 Кодексу.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються: обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; копія документа, що посвідчує особу громадянина. Відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). У разі вилучення органами виконавчої влади земельних ділянок державної власності у межах населеного пункту матеріали заяви (клопотання) подаються для розгляду до відповідного органу місцевого самоврядування. Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки. Після отримання висновків вищезазначених органів про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік, і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
8. Чи має право голова правління садівничого товариства, за згодою землекористувачів, передавати рішенням зборів новим бажаючим особам неприватизовані земельні ділянки, на які видано поіменні рішення сільської ради про передачу їх у власність? І чи є законним отримання земельних ділянок таким чином та який порядок отримання їх у власність?
Відповідно до статті 116 Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно із пунктом 12 Перехідних положень Кодексу до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади.
Отже,
голова правління садівничого товариства не наділений повноваженнями у галузі земельних відносин і відповідно рішення зборів садівничого товариства щодо передачі неприватизованих земельних ділянок іншим особам є неправомірними.
9. Чи обов’язково садівничому товариству мати державний акт на право постійного користування землею, якщо земля для організації колективного садівництва була виділена рішенням виконкому обласної ради народних депутатів у 1978 році? Яким чином відсутність у садовому товаристві державного акта на право постійного користування землею може вплинути на приватизацію окремих земельних ділянок членами товариства і чи є чинним в такому разі Статут товариства?
Відповідно до статті 35 Кодексу громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Приватизація земельної ділянки громадянином — членом садівничого товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Щодо питання чинності Статуту садівничого товариства, то слід зазначити, що згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Заступник начальника інспекції С. Шумейко
