Розрахунок середньої зарплати для визначення суми лікарняних

Практично на кожному підприємстві бухгалтер із зарплати періодично змушений розраховувати середню зарплату для визначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Який розрахунковий період для визначення суми лікарняних необхідно застосовувати, які виплати включати до розрахунку середньої зарплати, а також сам механізм розрахунку розглянемо в цій статті на числових прикладах.

Тетяна ОНИЩЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Для визначення суми лікарняних необхідно визначити декілька складових розрахунку:

— середню зарплату;

— страховий стаж працівника;

— кількість пропущених у зв’язку з хворобою робочих днів (годин) за графіком роботи.

Розглянемо порядок розрахунку середньої зарплати. Насамперед необхідно визначити розрахунковий період, за який визначатиметься середня зарплата.

Розрахунковий період

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (уключаючи осіб, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та добровільно застрахованих осіб) є

Приклад 1.

Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати при визначенні суми лікарняних у цьому випадку є 6 останніх календарних місяців, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме: травень — жовтень 2009 року.

Згідно з

Приклад 2.

Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати при визначенні суми лікарняних у цьому випадку є 6 останніх календарних місяців, що передували місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме: травень — жовтень 2009 року. Разом із тим, згідно з

Якщо застрахована особа працювала менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактичну кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (

Приклад 3.

У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за період тимчасової непрацездатності будуть 3 календарні місяці, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме: серпень, вересень, жовтень 2009 року.

Приклад 4.

У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за період тимчасової непрацездатності є 5 місяців: червень — жовтень 2009 року. Травень 2009 року не включається до розрахункового періоду, оскільки працівник почав працювати не з 1-го календарного числа місяця, незважаючи на те що він відпрацював усі робочі дні цього місяця. Такий висновок випливає з

Якщо працівник не відпрацював повний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (

Приклад 5.

У зв’язку з тим, що працівник не відпрацював повний календарний місяць, для обчислення суми лікарняних розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, а саме період з 12 жовтня по 16 листопада 2009 року включно.

Згідно з

Поважними причинами згідно з

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком.

У разі, коли на підприємстві, в установі та організації встановлено неповний робочий день (неповний робочий тиждень), середня зарплата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи.

У свою чергу, згідно з

Щодо визначення середньомісячної кількості робочих днів (годин), то Мінпраці у своєму

Приклад 6.

У розрахунковому періоді (з травня по жовтень 2009 року) працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому в цей період вона не мала заробітної плати з поважної причини. Посадовий оклад працівниці

Розрахуємо середньомісячну кількість робочих днів.

Загальна кількість робочих днів згідно з балансом робочого часу підрозділу в розрахунковому періоді (травень — жовтень 2009 рік): 18 + 20 + 23 + 20 + 22 + 22 = 125 (роб. дн.).

Середньомісячна кількість робочих днів:

125 : 6 = 20,83 (роб. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

1800 : 20,83 = 86,41 (грн.).

Якщо б працівниця вийшла на роботу на неповний робочий день (наприклад, 0,5 тривалості робочого часу), то при розрахунку середньоденної зарплати необхідно було б застосовувати не всю суму її окладу, а його частину, що відповідає тривалості норми робочого часу (0,5 окладу).

Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначені згідно з

Докладно перелік виплат, які включаються та які не включаються до розрахунку середньої зарплати для визначення страхових виплат, що виплачуються з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, наведено в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 23.

Слід мати на увазі, що виплати за невідпрацьований час (відпускні, компенсація за невикористану відпустку, середня зарплата за період виконання громадських обов’язків у робочий час тощо) не включаються до розрахунку середньої зарплати для виплати лікарняних (див.

Разом із тим, у цьому правилі Мінпраці бачить виняток. Воно наполягає на тому, що сума оплати простою та робочі дні, що припадають на період простою, слід ураховувати при розрахунку середньої зарплати для виплати лікарняних (див.

До розрахунку середньої зарплати включається нарахована заробітна плата в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування (

Максимальна величина заробітної плати, з якої справляються страхові внески, дорівнює 15 прожитковим мінімумам на одну працездатну особу. У 2009 році максимальна величина становила 10035 грн. на місяць (669 x 15)*.

Іноді трапляються випадки, коли працівник частину місяця працював, а частину місяця перебував у відпустці, і при цьому загальна сума нарахованого доходу за цей місяць перевищила максимальну величину, на яку нараховуються страхові внески. У цій ситуації необхідно зробити пропорційний розподіл заробітної плати, з якої сплачено страхові внески (див.

Приклад 7.

Загальна сума нарахованої зарплати склала 13200 грн. (7300 + 5900), з них 10035 грн. обкладено внесками до соціальних фондів, у тому числі до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Сума відпускних, а також дні, що припадають на період відпустки, до розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності не включаються.

Розрахуємо суму зарплати, яка в цій ситуації включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних.

1) визначимо частку зарплати, з якої справляються внески до соціальних фондів, у загальній сумі нарахованої зарплати: 10035 : 13200 = 0,76;

2) визначимо суму зарплати, яка включається до розрахунку середньої зарплати для розрахунку лікарняних: 7300 x 0,76 = 5548 (грн.).

Таким чином, заробітна плата, яка включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних, за серпень 2009 року становить 5548 грн.

Порядок визначення середньоденної (середньогодинної) зарплати

Відповідно до

Середньоденна зарплата за один календарний день застосовується тільки для осіб, робочий час яких не піддається точному обліку через особливості умов праці, і для тих, хто робочий час розподіляє за власним розсудом (робота вдома, страховий агент тощо).

Середньоденна зарплата

Приклад 8.

Розрахуємо середньоденну зарплату. Розрахунковий період (травень — жовтень 2009 року).

Звертаємо увагу, що згідно з останнім роз’ясненням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (див.

Це стосується ситуації, коли працівник, оплату праці якого встановлено у відповідній сумі окладу за місяць, спочатку працював повний день, а потім його було переведено на 0,25 (0,5; 0,75) норми робочого часу. Відповідно зарплата за місяць для нього визначається як 0,25 (0,5; 0,75) окладу за місяць.

У цій ситуації необхідно розраховувати

Приклад 9.

Розрахуємо

Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах і оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата (

Середньогодинна заробітна плата

Приклад 10.

Розрахуємо середньогодинну зарплату. Розрахунковий період (травень — жовтень 2009 року).

Обмеження за максимальним розміром середньоденної (середньогодинної) зарплати

Згідно з

Приклад 11.

Середньоденна заробітна плата для визначення суми лікарняних не може бути більше 456,14 грн. (10035 : 22), де

10035 грн. — максимальна величина, з якої сплачуються внески до соціальних фондів, що застосовується в жовтні 2009 року;

22 — кількість робочих днів за графіком роботи в останньому місяці розрахункового періоду, у жовтні 2009 року.

Порядок включення одноразових виплат до розрахунку лікарняних

Порядок включення одноразових виплат до розрахунку лікарняних визначено

Відповідно до

Із цього положення випливають такі висновки:

1. Особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних стосується

2. Особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних застосовується в разі, якщо заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, нараховано в тому місяці розрахункового періоду, який

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка по вагітності та пологах;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

3. Відповідно до

Розглянемо приклади.

Приклад 12.

У розрахунковому періоді (травень — жовтень 2009 року) працівнику було нараховано такі суми доходу:

— у травні — зарплата в розмірі 3000 грн.;

— у червні — зарплата в розмірі 3000 грн.;

— у липні — відпускні (з 1 по 24 липня) у розмірі 2433,84 грн., зарплата за відпрацьовані дні липня (з 27 по 31 липня) у розмірі 652,17 грн., матеріальна допомога до відпустки 1800 грн.;

— у серпні — зарплата в розмірі 3000 грн.;

— у вересні — зарплата в розмірі 3000 грн.;

— у жовтні — зарплата в розмірі 3000 грн.

У липні нараховано матеріальну допомогу до відпустки, яку включено до переліку заохочувальних та компенсаційних виплат, що мають разовий характер. Разом із тим, працівник не відпрацював повністю липень у зв’язку з відпусткою, яку не включено до переліку поважних причин, при настанні яких разову виплату має бути включено до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних пропорційно відпрацьованих у цьому місяці дням. Отже, сума матеріальної допомоги до відпустки повністю включається в цьому випадку до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних.

Визначимо середньоденну зарплату:

Приклад 13.

У розрахунковому періоді (травень — жовтень 2009 року) працівнику було нараховано такі суми доходу:

— у травні — зарплата в розмірі 2500 грн.;

— у червні — зарплата в розмірі 2500 грн.;

— у липні — зарплата в розмірі 2500 грн.;

— у серпні — лікарняні — 390,24 грн. (хворів з 3 по 6 серпня), відпускні — 2028,24 грн. (відпустка з 7 по 31 серпня), матдопомога до відпустки — 1250 грн.;

— у вересні — зарплата в розмірі 2500 грн.;

— у жовтні — зарплата в розмірі 2500 грн.

У цій ситуації місяць, в якому нараховано матеріальну допомогу до відпустки, не відпрацьовано повністю у зв’язку з тим, що працівник був на лікарняному та у відпустці. Оскільки в цьому місяці немає жодного відпрацьованого робочого дня, зважаючи на відпустку та тимчасову непрацездатність, сума матеріальної допомоги до відпустки повністю не включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних.

Приклад 14.

У розрахунковому періоді (травень — жовтень 2009 року) працівнику були нараховані такі суми доходу:

— у травні — зарплата 1900 грн.;

— у червні — зарплата 1900 грн.;

— у липні — відпускні — 899,22 грн. (відпустка з 1 по 14 липня), зарплата за відпрацьовані дні — 660,87 грн. (відпрацював з 15 по 24 липня), лікарняні — 380 грн. (хворів з 27 по 31 липня), матеріальна допомога до відпустки — 1000 грн.;

— у серпні — зарплата 1900 грн.;

— у вересні — зарплата 1900 грн.;

— у жовтні — зарплата 1900 грн.

У цьому прикладі матеріальна допомога до відпустки включається до розрахунку середньої зарплати в частині, пропорційній кількості відпрацьованих у липні днів.

1000 : 23 x 8 = 347,83 грн.,

де 23 — кількість робочих днів у липні за графіком роботи підприємства;

8 — кількість робочих днів, відпрацьованих у липні працівником підприємства.

Розрахунок суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності

Згідно зі

— 60 % середньої зарплати (доходу) — особам, які мають страховий стаж до 5 років;

— 80 % середньої зарплати (доходу) — особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

— 100 % середньої зарплати (доходу) — особам, які мають страховий стаж понад 8 років;

— 100 % середньої зарплати (доходу) — особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків (особі, яка їх замінює), який доглядає хвору дитину віком до 14 років, постраждалим унаслідок аварії на ЧАЕС; ветеранам війни та особам, на яких поширюється

Докладно порядок визначення страхового стажу було розглянуто у статті нашого фахівця в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 62.

Згідно зі

Із цього правила є винятки. Так, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності.

Крім того, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується з першого дня тимчасової непрацездатності в таких випадках: догляд за хворою дитиною віком до 14 років; догляд за хворим членом сім’ї та в інших випадках, зазначених у

Відповідно до

Приклад 15.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (пропущені робочі дні з 9 по 13 листопада 2009 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Сума оплати становитиме:

93 x 5 x 0,8 = 372 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (пропущені унаслідок хвороби робочі дні: 16, 17, 18 листопада 2009 року):

93 x 3 x 0,8 = 223,20 (грн.).

Загальна сума лікарняних:

372 + 223,20 = 595,20 (грн.).

Приклад 16.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (пропущені робочі дні: 12, 13, 16 листопада 2009 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Сума оплати становитиме:

45 x 3 x 0,6 = 81 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (пропущені робочі дні: 17, 18, 19, 20 листопада 2009 року):

45 x 4 x 0,6 = 108 (грн.).

Загальна сума лікарняних:

81 + 108 = 189 (грн.).

Приклад 17.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (пропущено один робочий день: 4 листопада 2009 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Сума оплати становитиме:

50 x 1 x 0,8 = 40 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (пропущені робочі дні: 9, 10, 11 листопада 2009 року):

50 x 3 x 0,8 = 120 (грн.).

Загальна сума лікарняних:

40 + 120 = 160 (грн.).

Два лікарняних підряд: визначаємо середню зарплату

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в

Якщо в завершальному висновку першого листка непрацездатності зазначено, що працівник продовжує хворіти, то наступний листок непрацездатності вважається продовженням першого та оплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, і для обчислення середньої зарплати для розрахунку страхової виплати за другим листком непрацездатності приймається той самий розрахунковий період, як і для першого листка непрацездатності.

Приклад 18.

У цій ситуації середня заробітна плата для розрахунку і першого, і другого листків непрацездатності приймається та сама. Розрахуємо середньоденну зарплату, виходячи з таких умов. Розрахунковий період (травень — жовтень 2009 року).

Сума оплати перших п’ять днів, що припадають на перший листок непрацездатності, складе:

120 x 5 x 0,8 = 480 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за першим листком непрацездатності:

120 x 2 x 0,8 = 192 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за другим листком непрацездатності:

120 x 4 x 0,8 = 384 (грн.).

Приклад 19.

Наступний випадок захворювання вважається другим страховим випадком і для обчислення середньої зарплати для розрахунку страхової виплати за другим листком непрацездатності приймається новий розрахунковий період.

Припустимо, що працівника прийнято на роботу 25 серпня 2009 року з окладом 1800 грн.

Розрахунковим періодом для першого листка непрацездатності є період з 25 серпня по 28 вересня 2009 року включно. Сума зарплати за відпрацьовані дні серпня становить 450 грн., сума зарплати за відпрацьовані дні вересня — 1636,36 грн.

Середньоденна зарплата для визначення суми лікарняних

(450 + 1636,36) : (5 + 20) = 83,45 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що оплачуються за рахунок коштів підприємства, становитиме:

83,45 x 4 x 0,6 = 200,28 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за першим листком непрацездатності:

83,45 x 1 x 0,6 = 50,70 (грн.).

Розрахунковим періодом

Середньоденна зарплата для оплати другого листка непрацездатності:

1636,36 : 20 = 81,82 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що оплачуються за рахунок коштів підприємства за другим листком непрацездатності, становитиме:

81,82 x 4 x 0,6 = 196,37 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за другим листком непрацездатності:

81,82 x 2 x 0,6 = 98,18 (грн.).

Сподіваємося, що матеріал, наведений у цій статті, дозволить легко розрахувати середню зарплату для визначення суми лікарняних.