Розрахунок середньої зарплати для визначення суми лікарняних

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2009/№ 91
В обраному У обране
Друк
Стаття

Розрахунок середньої зарплати для визначення суми лікарняних

 

Практично на кожному підприємстві бухгалтер із зарплати періодично змушений розраховувати середню зарплату для визначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Який розрахунковий період для визначення суми лікарняних необхідно застосовувати, які виплати включати до розрахунку середньої зарплати, а також сам механізм розрахунку розглянемо в цій статті на числових прикладах.

Тетяна ОНИЩЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Для визначення суми лікарняних необхідно визначити декілька складових розрахунку:

— середню зарплату;

— страховий стаж працівника;

— кількість пропущених у зв’язку з хворобою робочих днів (годин) за графіком роботи.

Розглянемо порядок розрахунку середньої зарплати. Насамперед необхідно визначити розрахунковий період, за який визначатиметься середня зарплата.

 

Розрахунковий період

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (уключаючи осіб, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та добровільно застрахованих осіб) є

останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 4 Порядку № 1266). Для осіб, які працюють на підприємствах, в організаціях, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва згідно зі Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278 , розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Приклад 1.

Працівника прийнято на роботу 6 квітня 2009 року. З 9 по 13 листопада 2009 року він перебував на лікарняному.

Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати при визначенні суми лікарняних у цьому випадку є 6 останніх календарних місяців, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме: травень — жовтень 2009 року.

Згідно з

абзацом третім п. 4 Порядку № 1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Приклад 2.

Працівниця підприємства 12 серпня 2009 року вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З 16 по 25 листопада 2009 року вона перебувала на лікарняному.

Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати при визначенні суми лікарняних у цьому випадку є 6 останніх календарних місяців, що передували місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме: травень — жовтень 2009 року. Разом із тим, згідно з

абзацом третім п. 4 Порядку № 1266 із цього розрахункового періоду виключаються місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких працівниця не працювала у зв’язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Отже, місяці (травень, червень, липень) виключаються з розрахункового періоду. Виходить, що середню зарплату слід розрахувати виходячи із суми зарплати за відпрацьовані дні серпня, вересня і жовтня 2009 року та відповідної кількості відпрацьованих робочих днів.

Якщо застрахована особа працювала менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактичну кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (

п. 5 Порядку № 1266).

Приклад 3.

Працівника підприємства прийнято на роботу 6 липня 2009 року. З 16 по 25 листопада 2009 року він перебував на лікарняному.

У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за період тимчасової непрацездатності будуть 3 календарні місяці, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме: серпень, вересень, жовтень 2009 року.

Приклад 4.

Працівника підприємства прийнято на роботу 5 травня 2009 року. З 16 по 25 листопада 2009 року він перебував на лікарняному.

У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за період тимчасової непрацездатності є 5 місяців: червень — жовтень 2009 року. Травень 2009 року не включається до розрахункового періоду, оскільки працівник почав працювати не з 1-го календарного числа місяця, незважаючи на те що він відпрацював усі робочі дні цього місяця. Такий висновок випливає з

листа Мінпраці від 16.12.2008 р. № 621/18/99-08.

Якщо працівник не відпрацював повний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (

п. 6 Порядку № 1266).

Приклад 5.

Працівника прийнято на роботу 12 жовтня 2009 року. З 17 по 25 листопада 2009 року він перебував на лікарняному.

У зв’язку з тим, що працівник не відпрацював повний календарний місяць, для обчислення суми лікарняних розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, а саме період з 12 жовтня по 16 листопада 2009 року включно.

Згідно з

п. 10 Порядку № 1266, якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітної плати з поважних причин, які зазначено в п. 4 Порядку № 1266, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, то середня зарплата для розрахунку страхових виплат визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку.

Поважними причинами згідно з

п. 4 Порядку № 1266 є:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком.

У разі, коли на підприємстві, в установі та організації встановлено неповний робочий день (неповний робочий тиждень), середня зарплата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи.

У свою чергу, згідно з

абзацом сьомим п. 14 Порядку № 1266, якщо середня зарплата обчислюється згідно з п. 10 Порядку № 1266, то за один робочий день (годину) вона визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).

Щодо визначення середньомісячної кількості робочих днів (годин), то Мінпраці у своєму

листі від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 8) зазначає: для розрахунку середньої зарплати береться кількість робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства (підрозділу) у розрахунковому періоді — 6 календарних місяців.

Приклад 6.

Працівниця підприємства вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв’язку з тим, що дитині виповнилися три роки 4 листопада 2009 року, і цього ж дня вона захворіла. Працівниця вийшла на повний робочий день та повний робочий тиждень.

У розрахунковому періоді (з травня по жовтень 2009 року) працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому в цей період вона не мала заробітної плати з поважної причини. Посадовий оклад працівниці

на момент настання тимчасової непрацездатності становив 1800 грн. У підрозділі, у штаті якого значиться ця працівниця, установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (субота та неділя).

Розрахуємо середньомісячну кількість робочих днів.

Загальна кількість робочих днів згідно з балансом робочого часу підрозділу в розрахунковому періоді (травень — жовтень 2009 рік): 18 + 20 + 23 + 20 + 22 + 22 = 125 (роб. дн.).

Середньомісячна кількість робочих днів:

125 : 6 = 20,83 (роб. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

1800 : 20,83 = 86,41 (грн.).

Якщо б працівниця вийшла на роботу на неповний робочий день (наприклад, 0,5 тривалості робочого часу), то при розрахунку середньоденної зарплати необхідно було б застосовувати не всю суму її окладу, а його частину, що відповідає тривалості норми робочого часу (0,5 окладу).

 

Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначені згідно з

Інструкцією № 5 та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, з яких сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (п. 7 Порядку № 1266).

Докладно перелік виплат, які включаються та які не включаються до розрахунку середньої зарплати для визначення страхових виплат, що виплачуються з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, наведено в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 23.

Слід мати на увазі, що виплати за невідпрацьований час (відпускні, компенсація за невикористану відпустку, середня зарплата за період виконання громадських обов’язків у робочий час тощо) не включаються до розрахунку середньої зарплати для виплати лікарняних (див.

лист Мінпраці від 02.04.2007 р. № 211/020/153-07, с. 46). При цьому не враховуються ані сума, ані дні, протягом яких за працівником зберігалася середня заробітна плата.

Разом із тим, у цьому правилі Мінпраці бачить виняток. Воно наполягає на тому, що сума оплати простою та робочі дні, що припадають на період простою, слід ураховувати при розрахунку середньої зарплати для виплати лікарняних (див.

лист Мінпраці від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 33).

До розрахунку середньої зарплати включається нарахована заробітна плата в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування (

п. 9 Порядку № 1266).

Максимальна величина заробітної плати, з якої справляються страхові внески, дорівнює 15 прожитковим мінімумам на одну працездатну особу. У 2009 році максимальна величина становила 10035 грн. на місяць (669 x 15)*.

* Згідно із Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. № 1646-VI з 1 листопада до 31 грудня 2009 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 744 грн. Цей Закон набрав чинності з 04.11.2009 р.

Іноді трапляються випадки, коли працівник частину місяця працював, а частину місяця перебував у відпустці, і при цьому загальна сума нарахованого доходу за цей місяць перевищила максимальну величину, на яку нараховуються страхові внески. У цій ситуації необхідно зробити пропорційний розподіл заробітної плати, з якої сплачено страхові внески (див.

лист Мінпраці від 14.09.2006 р. № 600/020/99-06, с. 47).

Приклад 7.

В одному з місяців розрахункового періоду (травень — жовтень 2009 року), а саме в серпні 2009 року працівнику нарахували зарплату в розмірі 7300 грн. та відпускні в сумі 5900 грн.

Загальна сума нарахованої зарплати склала 13200 грн. (7300 + 5900), з них 10035 грн. обкладено внесками до соціальних фондів, у тому числі до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Сума відпускних, а також дні, що припадають на період відпустки, до розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності не включаються.

Розрахуємо суму зарплати, яка в цій ситуації включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних.

1) визначимо частку зарплати, з якої справляються внески до соціальних фондів, у загальній сумі нарахованої зарплати: 10035 : 13200 = 0,76;

2) визначимо суму зарплати, яка включається до розрахунку середньої зарплати для розрахунку лікарняних: 7300 x 0,76 = 5548 (грн.).

Таким чином, заробітна плата, яка включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних, за серпень 2009 року становить 5548 грн.

 

Порядок визначення середньоденної (середньогодинної) зарплати

Відповідно до

п. 13 Порядку № 1266 у випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна зарплата за відпрацьований час або за один календарний день.

Середньоденна зарплата за один календарний день застосовується тільки для осіб, робочий час яких не піддається точному обліку через особливості умов праці, і для тих, хто робочий час розподіляє за власним розсудом (робота вдома, страховий агент тощо).

Середньоденна зарплата

обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (п. 14 Порядку № 1266).

Приклад 8.

Працівник підприємства хворів з 9 по 17 листопада 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. Оклад працівника становить 2500 грн. Режим роботи — повний робочий день, п’ятиденний робочий тиждень.

Розрахуємо середньоденну зарплату. Розрахунковий період (травень — жовтень 2009 року).

 

Місяці розрахункового періоду

Нарахована зарплата

Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати

Кількість відпрацьованих робочих днів

Середньоденна зарплата

Травень

2500,00

2500,00

18

15000 : 125 = 120

Червень

2500,00

2500,00

20

Липень

2500,00

2500,00

23

Серпень

2500,00

2500,00

20

Вересень

2500,00

2500,00

22

Жовтень

2500,00

2500,00

22

Разом

15000,00

15000,00

125

 

Звертаємо увагу, що згідно з останнім роз’ясненням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (див.

лист від 13.07.2009 р. № 01-16-1447 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 76) у разі роботи в режимі неповного робочого дня та в разі, коли норма робочого часу в розрахунковому періоді та в періоді, за який виплачується допомога, різні, для розрахунку допомоги необхідно застосовувати середньоденну зарплату.

Це стосується ситуації, коли працівник, оплату праці якого встановлено у відповідній сумі окладу за місяць, спочатку працював повний день, а потім його було переведено на 0,25 (0,5; 0,75) норми робочого часу. Відповідно зарплата за місяць для нього визначається як 0,25 (0,5; 0,75) окладу за місяць.

У цій ситуації необхідно розраховувати

середньоденну зарплату.

Приклад 9.

Працівник хворів з 11 по 24 листопада 2009 року. З вересня працівника було переведено на режим неповного робочого дня (0,5 від норми робочого часу за місяць). Сума окладу працівника 2000 грн.

Розрахуємо

середньоденну зарплату.

 

Місяці розрахункового періоду

Нарахована зарплата

Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати

Кількість відпрацьованих робочих днів

Середньоденна зарплата

Травень

2000,00

2000,00

18

10000 : 125 = 80

Червень

2000,00

2000,00

20

Липень

2000,00

2000,00

23

Серпень

2000,00

2000,00

20

Вересень

1000,00

1000,00

22

Жовтень

1000,00

1000,00

22

Разом

10000,00

10000,00

125

 

Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах і оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата (

п. 15 Порядку № 1266).

Середньогодинна заробітна плата

обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість годин, відпрацьованих застрахованою особою в зазначений період (п. 16 Порядку № 1266).

Приклад 10.

Працівник підприємства хворів з 9 по 13 листопада 2009 року, про що свідчить наданий листок непрацездатності. Годинна тарифна ставка, установлена працівнику, становить 7,50 грн. на годину Режим роботи — восьмигодинний робочий день, п’ятиденний робочий тиждень.

Розрахуємо середньогодинну зарплату. Розрахунковий період (травень — жовтень 2009 року).

 

Місяці розрахункового періоду

Нарахована зарплата

Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати

Кількість відпрацьованих робочих годин

Середньогодинна зарплата

Травень

1072,50

1072,50

143

7492,50 : 999 = 7,50

Червень

1200,00

1200,00

160

Липень

1380,00

1380,00

184

Серпень

1200,00

1200,00

160

Вересень

1320,00

1320,00

176

Жовтень

1320,00

1320,00

176

Разом

7492,50

7492,50

999

 

Обмеження за максимальним розміром середньоденної (середньогодинної) зарплати

Згідно з

абзацом четвертим п. 14 Порядку № 1266 середньоденна (середньогодинна) зарплата не повинна перевищувати максимальної суми, з якої сплачуються страхові внески, у розрахунку на один день (годину), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу в цьому місяці.

Приклад 11.

Працівник підприємства хворів з 9 по 13 листопада 2009 року, про що свідчить наданий листок непрацездатності. Розрахунковий період — травень — жовтень 2009 року.

Середньоденна заробітна плата для визначення суми лікарняних не може бути більше 456,14 грн. (10035 : 22), де

10035 грн. — максимальна величина, з якої сплачуються внески до соціальних фондів, що застосовується в жовтні 2009 року;

22 — кількість робочих днів за графіком роботи в останньому місяці розрахункового періоду, у жовтні 2009 року.

 

Порядок включення одноразових виплат до розрахунку лікарняних

Порядок включення одноразових виплат до розрахунку лікарняних визначено

абзацом другим п. 9 Порядку № 1266.

Відповідно до

абзацу другого п. 9 Порядку № 1266 , якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачено актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Із цього положення випливають такі висновки:

1. Особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних стосується

заохочувальних та компенсаційних виплат, що мають разовий характер. При визначенні переліку таких виплат слід керуватися положеннями п. 2.3 Інструкції № 5. До таких виплат, зокрема, належать: матеріальна допомога до відпустки; винагорода за підсумками роботи за рік; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних дат).

2. Особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних застосовується в разі, якщо заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, нараховано в тому місяці розрахункового періоду, який

не відпрацьовано повністю з поважних причин. При цьому до поважних причин належать виключно такі:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка по вагітності та пологах;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

3. Відповідно до

абзацу другого п. 9 Порядку № 1266, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Розглянемо приклади.

Приклад 12.

Працівник підприємства хворів з 16 по 26 листопада 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності.

У розрахунковому періоді (травень — жовтень 2009 року) працівнику було нараховано такі суми доходу:

— у травні — зарплата в розмірі 3000 грн.;

— у червні — зарплата в розмірі 3000 грн.;

— у липні — відпускні (з 1 по 24 липня) у розмірі 2433,84 грн., зарплата за відпрацьовані дні липня (з 27 по 31 липня) у розмірі 652,17 грн., матеріальна допомога до відпустки 1800 грн.;

— у серпні — зарплата в розмірі 3000 грн.;

— у вересні — зарплата в розмірі 3000 грн.;

— у жовтні — зарплата в розмірі 3000 грн.

У липні нараховано матеріальну допомогу до відпустки, яку включено до переліку заохочувальних та компенсаційних виплат, що мають разовий характер. Разом із тим, працівник не відпрацював повністю липень у зв’язку з відпусткою, яку не включено до переліку поважних причин, при настанні яких разову виплату має бути включено до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних пропорційно відпрацьованих у цьому місяці дням. Отже, сума матеріальної допомоги до відпустки повністю включається в цьому випадку до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних.

Визначимо середньоденну зарплату:

 

Місяці розрахункового періоду

Нараховані виплати

Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати

Кількість відпрацьованих робочих днів

Середньоденна зарплата

Травень

3000,00

3000,00

18

17452,17 : 107 = 163,10

Червень

3000,00

3000,00

20

Липень

4866,01

2452,17

(652,17 + 1800)

5

Серпень

3000,00

3000,00

20

Вересень

3000,00

3000,00

22

Жовтень

3000,00

3000,00

22

Разом

19866,01

17452,17

107

 

Приклад 13.

Працівник підприємства хворів з 16 по 26 листопада 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності.

У розрахунковому періоді (травень — жовтень 2009 року) працівнику було нараховано такі суми доходу:

— у травні — зарплата в розмірі 2500 грн.;

— у червні — зарплата в розмірі 2500 грн.;

— у липні — зарплата в розмірі 2500 грн.;

— у серпні — лікарняні — 390,24 грн. (хворів з 3 по 6 серпня), відпускні — 2028,24 грн. (відпустка з 7 по 31 серпня), матдопомога до відпустки — 1250 грн.;

— у вересні — зарплата в розмірі 2500 грн.;

— у жовтні — зарплата в розмірі 2500 грн.

У цій ситуації місяць, в якому нараховано матеріальну допомогу до відпустки, не відпрацьовано повністю у зв’язку з тим, що працівник був на лікарняному та у відпустці. Оскільки в цьому місяці немає жодного відпрацьованого робочого дня, зважаючи на відпустку та тимчасову непрацездатність, сума матеріальної допомоги до відпустки повністю не включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних.

 

Місяці розрахункового періоду

Нараховані виплати

Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати

Кількість відпрацьованих робочих днів

середньоденна зарплата

Травень

2500,00

2500,00

18

12500 : 105 = 119,05

Червень

2500,00

2500,00

20

Липень

2500,00

2500,00

23

Серпень

3668,48

Вересень

2500,00

2500,00

22

Жовтень

2500,00

2500,00

22

Разом

16168,48

12500,00

105

 

Приклад 14.

Працівник хворів з 9 по 18 листопада 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності.

У розрахунковому періоді (травень — жовтень 2009 року) працівнику були нараховані такі суми доходу:

— у травні — зарплата 1900 грн.;

— у червні — зарплата 1900 грн.;

— у липні — відпускні — 899,22 грн. (відпустка з 1 по 14 липня), зарплата за відпрацьовані дні — 660,87 грн. (відпрацював з 15 по 24 липня), лікарняні — 380 грн. (хворів з 27 по 31 липня), матеріальна допомога до відпустки — 1000 грн.;

— у серпні — зарплата 1900 грн.;

— у вересні — зарплата 1900 грн.;

— у жовтні — зарплата 1900 грн.

У цьому прикладі матеріальна допомога до відпустки включається до розрахунку середньої зарплати в частині, пропорційній кількості відпрацьованих у липні днів.

1000 : 23 x 8 = 347,83 грн.,

де 23 — кількість робочих днів у липні за графіком роботи підприємства;

8 — кількість робочих днів, відпрацьованих у липні працівником підприємства.

 

Місяці розрахункового періоду

Нараховані виплати

Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати

Кількість відпрацьованих робочих днів

Середньоденна зарплата

Травень

1900,00

1900,00

18

10508,70 : 110 = 95,53

Червень

1900,00

1900,00

20

Липень

2940,09

1008,70

(660,87 + 347,83)

8

Серпень

1900,00

1900,00

20

Вересень

1900,00

1900,00

22

Жовтень

1900,00

1900,00

22

Разом

12440,09

10508,70

110

 

Розрахунок суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності

Згідно зі

ст. 37 Закону № 2240 сума лікарняних визначається залежно від страхового стажу застрахованої особи:

— 60 % середньої зарплати (доходу) — особам, які мають страховий стаж до 5 років;

— 80 % середньої зарплати (доходу) — особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

— 100 % середньої зарплати (доходу) — особам, які мають страховий стаж понад 8 років;

— 100 % середньої зарплати (доходу) — особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків (особі, яка їх замінює), який доглядає хвору дитину віком до 14 років, постраждалим унаслідок аварії на ЧАЕС; ветеранам війни та особам, на яких поширюється

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III; донори, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Докладно порядок визначення страхового стажу було розглянуто у статті нашого фахівця в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 62.

Згідно зі

ст. 2 Закону № 2213 перші п’ять днів тимчасової непрацездатності унаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації відповідно до Порядку № 439.

Із цього правила є винятки. Так, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності.

Крім того, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується з першого дня тимчасової непрацездатності в таких випадках: догляд за хворою дитиною віком до 14 років; догляд за хворим членом сім’ї та в інших випадках, зазначених у

ст. 35 Закону № 2240.

Відповідно до

Порядку № 439 оплата днів тимчасової непрацездатності особі здійснюється за місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Приклад 15.

Працівник хворів з 9 по 18 листопада 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень. Середньоденна зарплата становить 93 грн. на день. Страховий стаж — 7 років і 1 місяць.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (пропущені робочі дні з 9 по 13 листопада 2009 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Сума оплати становитиме:

93 x 5 x 0,8 = 372 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (пропущені унаслідок хвороби робочі дні: 16, 17, 18 листопада 2009 року):

93 x 3 x 0,8 = 223,20 (грн.).

Загальна сума лікарняних:

372 + 223,20 = 595,20 (грн.).

Приклад 16.

Працівник хворів з 12 по 20 листопада 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень. Середньоденна зарплата становить 45 грн. на день. Страховий стаж — 4 роки і 5 місяців.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (пропущені робочі дні: 12, 13, 16 листопада 2009 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Сума оплати становитиме:

45 x 3 x 0,6 = 81 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (пропущені робочі дні: 17, 18, 19, 20 листопада 2009 року):

45 x 4 x 0,6 = 108 (грн.).

Загальна сума лікарняних:

81 + 108 = 189 (грн.).

Приклад 17.

Працівник підприємства хворів з 4 по 12 листопада 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. На підприємстві встановлено триденний робочий тиждень (робочі дні — понеділок, вівторок, середа). Середньоденна зарплата склала 50 грн. на день. Страховий стаж — 6 років і 7 місяців.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (пропущено один робочий день: 4 листопада 2009 року) оплачуються за рахунок коштів підприємства. Сума оплати становитиме:

50 x 1 x 0,8 = 40 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (пропущені робочі дні: 9, 10, 11 листопада 2009 року):

50 x 3 x 0,8 = 120 (грн.).

Загальна сума лікарняних:

40 + 120 = 160 (грн.).

 

Два лікарняних підряд: визначаємо середню зарплату

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в

листі Мінпраці від 02.11.2007 р. № 623/020/99-07 (див. с. 45), якщо працівнику видано декілька листків непрацездатності, і між першим та другим листками не було відпрацьовано жодного робочого дня, а в завершальному висновку першого листка непрацездатності зазначено, що працівник має приступити до роботи, наступний випадок захворювання вважається другим страховим випадком і для обчислення середньої зарплати для розрахунку страхової виплати за іншим листком непрацездатності приймається новий розрахунковий період. Перші п’ять днів за другим листком непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.

Якщо в завершальному висновку першого листка непрацездатності зазначено, що працівник продовжує хворіти, то наступний листок непрацездатності вважається продовженням першого та оплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, і для обчислення середньої зарплати для розрахунку страхової виплати за другим листком непрацездатності приймається той самий розрахунковий період, як і для першого листка непрацездатності.

Приклад 18.

Працівник підприємства надав два листки непрацездатності. Згідно з першим листком непрацездатності він хворів з 2 по 10 листопада 2009 року включно, згідно з другим листком непрацездатності він хворів з 11 по 16 листопада 2009 року. У завершальному висновку першого листка непрацездатності зазначено, що працівник продовжує хворіти. Наступний листок непрацездатності є продовженням попереднього. Страховий стаж — 6 років і 3 місяці.

У цій ситуації середня заробітна плата для розрахунку і першого, і другого листків непрацездатності приймається та сама. Розрахуємо середньоденну зарплату, виходячи з таких умов. Розрахунковий період (травень — жовтень 2009 року).

 

Місяці розрахункового періоду

Нарахована зарплата

Сума виплат, які включаються до розрахунку середньої зарплати

Кількість відпрацьованих робочих днів

Середньоденна зарплата

Травень

2500,00

2500,00

18

15000 : 125 = 120

Червень

2500,00

2500,00

20

Липень

2500,00

2500,00

23

Серпень

2500,00

2500,00

20

Вересень

2500,00

2500,00

22

Жовтень

2500,00

2500,00

22

Разом

15000,00

15000,00

125

 

Сума оплати перших п’ять днів, що припадають на перший листок непрацездатності, складе:

120 x 5 x 0,8 = 480 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за першим листком непрацездатності:

120 x 2 x 0,8 = 192 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за другим листком непрацездатності:

120 x 4 x 0,8 = 384 (грн.).

Приклад 19.

Працівник підприємства надав два листки непрацездатності. Згідно з першим листком непрацездатності він хворів з 29 вересня по 5 жовтня 2009 року включно, згідно з другим листком непрацездатності — з 6 по 13 жовтня 2009 року. У завершальному висновку першого листка непрацездатності зазначено, що працівник має приступити до роботи. Страховий стаж — 3 роки і 4 місяці.

Наступний випадок захворювання вважається другим страховим випадком і для обчислення середньої зарплати для розрахунку страхової виплати за другим листком непрацездатності приймається новий розрахунковий період.

Припустимо, що працівника прийнято на роботу 25 серпня 2009 року з окладом 1800 грн.

Розрахунковим періодом для першого листка непрацездатності є період з 25 серпня по 28 вересня 2009 року включно. Сума зарплати за відпрацьовані дні серпня становить 450 грн., сума зарплати за відпрацьовані дні вересня — 1636,36 грн.

Середньоденна зарплата для визначення суми лікарняних

за першим листком непрацездатності:

(450 + 1636,36) : (5 + 20) = 83,45 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що оплачуються за рахунок коштів підприємства, становитиме:

83,45 x 4 x 0,6 = 200,28 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за першим листком непрацездатності:

83,45 x 1 x 0,6 = 50,70 (грн.).

Розрахунковим періодом

за другим листком непрацездатності є вересень 2009 року. Зарплата за відпрацьовані дні вересня становить 1636,36 грн.

Середньоденна зарплата для оплати другого листка непрацездатності:

1636,36 : 20 = 81,82 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що оплачуються за рахунок коштів підприємства за другим листком непрацездатності, становитиме:

81,82 x 4 x 0,6 = 196,37 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за другим листком непрацездатності:

81,82 x 2 x 0,6 = 98,18 (грн.).

Сподіваємося, що матеріал, наведений у цій статті, дозволить легко розрахувати середню зарплату для визначення суми лікарняних.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд