Розрахунок середнього заробітку за час перебування у відрядженні
Час перебування працівника у відрядженні оплачується за середнім заробітком, який розраховується відповідно до Порядку № 100. У цій статті розглянемо порядок та особливості обчислення середньої заробітної плати для збереження середнього заробітку за час перебування у відрядженні.
Катерина ЧЕРНЕГА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з найму житлового приміщення в порядку і розмірах, установлених законодавством.
Крім того, згідно зі
ст. 121 КЗпП та Інструкцією № 59 за відрядженими працівниками за весь період відрядження, у тому числі за час перебування в дорозі, зберігаються місце роботи (посада) та середній заробіток.Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається за всі робочі дні тижня
за графіком, установленим за місцем постійної роботи.Якщо працівника направляють у відрядження одночасно з основної роботи та роботи за сумісництвом, то середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а витрати для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, які направили працівника у відрядження, за угодою між ними (
п. 1.4 Інструкції № 59).Заробітна плата за час відрядження розраховується шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, що припадають на період відрядження.
Середньоденна заробітна плата за час відрядження розраховується згідно з
Порядком № 100.
Розрахунковий період
Розрахунковим періодом для визначення середньоденної заробітної плати за період відрядження є
останні два календарні місяці, які передували місяцю направлення у відрядження (абзац третій п. 2 Порядку № 100).Працівникам, які пропрацювали на підприємстві
менше двох календарних місяців, середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.Якщо
протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи .У разі
якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня (не з його вини), середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абзац четвертий п. 2 Порядку № 100).Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (
абзац шостий п. 2 Порядку № 100).Згідно з роз’ясненнями Мінпраці (див.
лист від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07) таким періодом вважається час простою не з вини працівника, який оплачувався відповідно до норм ст. 113 КЗпП у розмірі не нижче двох третіх установленої працівнику тарифної ставки (окладу), і час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати на підставі ст. 25 Закону про відпустки.На думку Мінпраці, викладену в зазначеному
листі, а також у листі від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73, період, протягом якого працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, не виключається з розрахункового періоду. Свою позицію Мінпраці пояснює тим, що в цьому випадку зменшення середньої заробітної плати працівника залежить від його рішення.Ми з цим не згодні, оскільки відпустка без збереження заробітної плати на підставі
ст. 26 Закону про відпустки надається за погодженням сторін, тобто її надання залежить і від рішення керівництва. Крім того, можливість надання такої відпустки передбачено чинним законодавством, тому вона має виключатися з розрахункового періоду, на що є пряма вказівка в абзаці шостому п. 2 Порядку № 100.Сміливі роботодавці можуть відстоювати таку точку зору. Щодо решти, насамперед, бюджетних організацій, то їм доведеться дотримуватися позиції Мінпраці, оскільки йдеться про бюджетні кошти, правильність використання яких перевіряє КРУ.
Виплати, виходячи з яких розраховується середня зарплата
Перелік виплат, які беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати
, наведено в п. 3 Порядку № 100. До них належать:— основна заробітна плата (тарифна ставка, оклад);
— доплати та надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій та посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення у праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років тощо);
— премії, які мають постійний характер;
— винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
Премії, які виплачуються за квартал та більш тривалий проміжок часу, уключаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Якщо ж кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьована не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку за кожний місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Згідно з роз’ясненнями Мінпраці (див.
листи від 26.01.2007 р. № 49/13/155-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 16, від 02.03.2007 р. № 696/0/10-07/13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 28, від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08) одноразові винагороди включаються до розрахунку середньої заробітної плати тільки у випадку, якщо їх нараховано в поточному році за попередній. Якщо одноразова винагорода нарахована в поточному році за поточний (наприклад, у грудні 2009 року за 2009 рік), то при розрахунку середньої заробітної плати її сума не враховується.Відповідно до
п. 10 Порядку № 100 у разі підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, уключаючи премії та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення, коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Це підтверджує Мінпраці в листі від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06. На госпрозрахункових підприємствах та в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей.Середня заробітна плата не коригується в разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівнику у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо.
Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати
, перелічено в п. 4 Порядку № 100. До них належать:— виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), які не входять до обов’язків працівника (за винятком доплат за суміщення професій та посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
— одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
— компенсаційні виплати на відрядження та при переведенні на іншу роботу (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, які виплачуються замість добових);
— премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів та раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збір та здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збір та здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, уведення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, які виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності);
— грошові та речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
— пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
— літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, який виплачується за авторським договором;
— вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, засобів для миття та знешкодження, молока і лікувально-профілактичного харчування;
— дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв та будинків відпочинку;
— виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню та бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
— вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
— заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
— суми відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом чи іншим пошкодженням здоров’я;
— доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу та вкладами членів трудового колективу до майна підприємства;
— компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати.
Як бачимо, виплати, які не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, мають, як правило, одноразовий характер.
Крім згаданих виплат, до розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу перебування працівника у відрядженні
не включаються (абзац другий п. 4 Порядку № 100):— виплати за час, протягом якого зберігалася середня заробітна плата (за час виконання державних та громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо);
— сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності.
Середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців (інший фактично відпрацьований період, що враховується) робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів. Отже, розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу відрядження можна зобразити у вигляді такої формули:
ЗПср = ЗПф : РДф,
де ЗПф — заробітна плата за фактично відпрацьовані працівником робочі дні розрахункового періоду;
РДф — кількість робочих днів у розрахунковому періоді.
Порядок розрахунку середньої заробітної плати, що зберігається за період перебування у відрядженні, розглянемо на конкретних прикладах.
Приклад 1.
Працівника підприємства направлено у відрядження з 16 по 20 листопада 2009 року. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень (вихідні дні — субота, неділя). Розрахунковий період — вересень — жовтень 2009 року. З 07.09.2009 р. по 18.09.2009 р. працівник хворів.У розрахунковому періоді працівнику нараховано такі виплати:
— заробітна плата за відпрацьовані дні вересня 2009 року (12 робочих днів) — 1254,55 грн.
— сума оплати листка непрацездатності — 1122 грн.
— заробітна плата за жовтень 2009 року — 2300 грн.
— премія до ювілею (нарахована в жовтні 2009 року) — 500 грн.
— премія за результатами роботи у ІІІ кварталі 2009 року в розмірі 900 грн.
Відповідно до
Порядку № 100 сума оплати листка непрацездатності та сума премії до ювілею не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати.Згідно з
абзацом першим п. 3 Порядку № 100 квартальні премії включаються до розрахунку середнього заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.Якщо кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьована не повністю (за нормою часу — 44 дн., фактично відпрацьовано — 34 дн.), премії, винагороди та інші заохочувальні виплати враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
У зв’язку з тим, що в розрахунковому періоді два місяці та кількість робочих днів у цих місяцях відпрацьовано не повністю, частина квартальної премії, яка бере участь у розрахунку середньої заробітної плати, розраховується так: (900 грн. :: 3 міс. х 2 міс.) : 44 дн. х 34 дн. = 463,64 грн.
Сума виплат, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати, становить: 1254,55 грн. + 2300 грн. + 463,64 грн. = 4018,19 грн.
Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді — 34 дн. (12 + 22).
Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 4018,19 грн. : 34 дн. = 118,18 грн.
Кількість робочих днів тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, які припадають на період відрядження, — 5.
Заробітна плата за час перебування працівника у відрядженні: 118,18 грн. х 5 дн. = 590,90 грн.
Приклад 2.
Працівника підприємства направлено у відрядження з 2 по 6 листопада 2009 року. На підприємстві він працює з 16 вересня 2009 року. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень (вихідні дні — субота, неділя). Заробітна плата за відпрацьовані дні вересня 2009 року — 1200 грн., за жовтень 2009 року — 2400 грн.У зв’язку з тим, що до місяця направлення у відрядження працівник пропрацював на підприємстві менше двох календарних місяців, згідно з
абзацом третім п. 2 Порядку № 100 середня заробітна плата для оплати часу перебування у відрядженні обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.Заробітна плата за фактично відпрацьований час — 3600 грн. (1200 грн. + 2400 грн.).
Кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді — 33 дн. (11 + 22).
Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 3600 грн. : 33 дн. = 109,09 грн.
Кількість робочих днів тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, які припадають на період відрядження, — 5.
Заробітна плата за час перебування у відрядженні: 109,09 грн. х 5 дн. = 545,45 грн.
Приклад 3.
Працівника підприємства направлено у відрядження з 9 по 13 листопада 2009 року. З 01.09.2009 р. по 02.10.2009 р. працівник хворів, а з 05.10.2009 р. по 30.10.2009 р. — перебував у відпустці. Заробітна плата за липень 2009 року — 2300 грн., за серпень 2009 року — 2450 грн.Протягом двох місяців, що передують місяцю направлення у відрядження (вересень — жовтень 2009 року), працівник не працював (хворів, а потім перебував у відпустці).
Згідно з
абзацом четвертим п. 2 Порядку № 100 у разі якщо протягом двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.Сума виплат, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати, — 4750 грн. (2300 грн. + 2450 грн.).
Кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді — 43 дн. (23 + 20).
Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 4750 грн. : 43 дн. = 110,47 грн.
Кількість робочих днів тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, які припадають на період відрядження, — 5.
Визначимо суму оплати часу перебування у відрядженні: 110,47 грн. х 5 дн. = 552,35 грн.
Приклад 4.
Працівниця вийшла на роботу після відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2 листопада 2009 року. Відповідно до штатного розпису посадовий оклад — 1700 грн. За її згодою її направляють у відрядження з 12 по 20 листопада 2009 року.У зв’язку з тим, що протягом чотирьох місяців, що передують місяцю направлення у відрядження, працівниця не працювала, відповідно до
абзацу четвертого п. 2 і абзацу третього п. 4 Порядку № 100 середня заробітна плата розраховується виходячи з установленого працівниці посадового окладу.Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 1700 грн. : 21 дн. = 80,95 грн.
Кількість робочих днів тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, які припадають на період відрядження, — 7.
Оплата часу відрядження становить: 80,95 грн. х 7 дн. = 566,65 грн.
