Розрахунок середньої заробітної плати для визначення суми вихідної допомоги
У випадках, передбачених ст. 44 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника йому виплачується вихідна допомога, розмір якої залежить від середньої заробітної плати. Як розраховується середня заробітна плата для визначення розміру вихідної допомоги, розглянемо в цій статті.
Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Згідно зі
ст. 44 КЗпП вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку виплачується працівникам при звільненні за такими підставами:— зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (
п. 1 ст. 40 КЗпП);— невідповідність працівника посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до неї (
п. 2 ст. 40 КЗпП);— поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (
п. 6 ст. 40 КЗпП);— відмова від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (
п. 6 ст. 36 КЗпП).При звільненні працівника унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору (
ст. 38 і 39 КЗпП), йому має бути виплачено вихідну допомогу в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.Зауважимо: у
ст. 44 КЗпП установлено мінімальний розмір вихідної допомоги, який виплачується працівнику в обов’язковому порядку.Водночас колективним договором може бути встановлено більшу суму вихідної допомоги, ніж передбачено
ст. 44 КЗпп. Виплату вихідної допомоги в більшому розмірі може бути передбачено також іншими законодавчими актами.
Визначаємо розрахунковий період
При розрахунку середнього місячного заробітку для визначення розміру вихідної допомоги слід керуватися
Порядком № 100.Розрахунковим періодом є
останні два календарні місяці, які передували місяцю звільнення (абзац третій п. 2 Порядку № 100). Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.Працівникам, які пропрацювали на підприємстві
менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня (не з його вини), середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу
(абзац четвертий п. 2 Порядку № 100).Порядком № 100
не передбачено, що розрахункові місяці має бути повністю відпрацьовано. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи з нарахувань за цей день (див. лист Мінпраці від 15.12.2003 р. № 18-841).Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (
абзац шостий п. 2 Порядку № 100). Так, із розрахункового періоду виключається час простою не з вини працівника, час відпустки без збереження заробітної плати, наданої згідно зі ст. 25 Закону про відпустки. Щодо періоду, протягом якого працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, то, на думку Мінпраці, час такої відпустки не виключається з розрахункового періоду. Докладніше про це див. у статті «Розрахунок середнього заробітку за час перебування у відрядженні» на с. 35.Середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні (інший фактично відпрацьований період, що враховується) на число відпрацьованих за цей період робочих днів.
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплати, перелічені в
п. 3 Порядку № 100.Виплати, зазначені в
п. 4 Порядку № 100, не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати. Перелік виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а також виплат, які не беруть участі в розрахунку, див. у статті «Розрахунок середнього заробітку за час перебування у відрядженні» на с. 35.При обчисленні середньої заробітної плати для визначення розміру вихідної допомоги також
не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпустки, відрядження тощо), та допомога по тимчасовій непрацездатності (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).Квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу, уключаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Якщо
число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Розраховуємо середню заробітну плату та визначаємо розмір вихідної допомоги
Відповідно до
абзацу другого п. 8 Порядку № 100 , якщо середню місячну заробітну плату визначено законодавством як розрахункову величину для нарахування виплат та допомог, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.Середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (
абзац перший п. 8 Порядку № 100).Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці відповідно до графіка роботи підприємства, установленого з дотриманням вимог законодавства.
Таким чином, середньомісячна заробітна плата для визначення розміру вихідної допомоги (В) розраховується так:
1) визначаємо середньоденну заробітну плату:
ЗПср = ЗПф : РДф,
де ЗПф — заробітна плата за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (фактично відпрацьованого періоду, що враховується);
РДф — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (фактично відпрацьованого періоду, що враховується);
2) розраховуємо середньомісячну кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи:
РДср = РДг : 2,
де РДг — кількість робочих днів за останніх два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установленим відповідно до вимог законодавства;
3) визначаємо суму вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку:
В = ЗПср х РДср.
Розрахунок середньої заробітної плати для визначення розміру вихідної допомоги розглянемо на конкретних прикладах.
Приклад 1.
Працівник звільняється 12.11.2009 р. у зв’язку з відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП). З 19 по 30 жовтня 2009 року працівник хворів.У розрахунковому періоді (вересень — жовтень 2009 року) працівнику нараховано такі виплати:
— заробітна плата за вересень 2009 року — 2700 грн.;
— заробітна плата за фактично відпрацьовані дні жовтня 2009 року — 1472,73 грн.
— сума оплати листка непрацездатності — 1274,20 грн.
— матеріальна допомога на лікування — 400 грн.
Відповідно до
п. 4 Порядку № 100 сума матеріальної допомоги (400 грн.) та сума оплати листка непрацездатності (1274,20 грн.) не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати.Кількість відпрацьованих днів за два останні місяці, що передували місяцю звільнення: у вересні — 22, у жовтні — 12.
Розрахуємо середньоденну заробітну плату для нарахування вихідної допомоги:
(2700 грн. + 1472,73 грн.) : (22 роб. дн. + 12 роб. дн.) = 122,73 грн.
Визначимо середньомісячну кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи:
(22 дн. + 22 дн.) : 2 = 22 роб. дн.
Розрахуємо середньомісячну заробітну плату:
122,73 грн. х 22 роб. дн. = 2700,06 грн.
Відповідно до
ст. 44 КЗпП у разі припинення трудового договору на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП вихідна допомога виплачується працівнику в розмірі не менше середнього місячного заробітку. У зв’язку з тим, що колективним договором підприємства не передбачено виплату вихідної допомоги в більшому розмірі, сума вихідної допомоги, нарахованої працівнику, який звільняється, становить 2700,06 грн.Приклад 2.
Працівниця вийшла на роботу 2 листопада 2009 року після закінчення відпустки для догляду за дитиною до трьох років. 30 листопада 2009 року вона звільняється у зв’язку з відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП). Згідно зі штатним розписом посадовий оклад працівниці становить 1500 грн.Як випливає з положень
абзацу четвертого п. 2 Порядку № 100, якщо протягом чотирьох місяців, що передують місяцю звільнення, працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 1500 грн. : 21 дн. = 71,43 грн.
Визначимо середньомісячну кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи: (22 дн. + 22 дн.) : 2 = 22 дн.
Сума середньомісячної заробітної плати становить: 71,43 грн. х 22 = 1571,46 грн.
Згідно зі
ст. 44 КЗпП при звільненні працівнику необхідно виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку. У зв’язку з тим, що колективним договором підприємства не передбачено виплату вихідної допомоги в більшому розмірі, сума вихідної допомоги, нарахованої звільненій працівниці, становить 1571,46 грн.Приклад 3.
Працівника звільняють 30 листопада 2009 року у зв’язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП). З 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. працівник перебував у відпустці, з 01.10.2009 по 30.10.2009 р. — хворів (згідно з листком непрацездатності). У липні та в серпні 2009 року працівнику було нараховано заробітну плату в розмірі 1800 грн.Згідно з
абзацом четвертим п. 2 Порядку № 100, якщо працівник протягом останніх двох календарних місяців не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.У зв’язку з тим, що працівник у вересні — жовтні 2009 року не працював, оскільки перебував у відпустці, а потім на лікарняному, середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат, нарахованих у липні — серпні 2009 року.
Розрахуємо середньоденну заробітну плату: (1800 грн. + 1800 грн.) : (23 роб. дн. + 20 роб. дн.) = 83,72 грн.
Середньомісячна кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи становитиме: (23 дн. + 20 дн.) : 2 = 21,5 дн.
Визначимо суму середньомісячної заробітної плати: 83,72 грн. х 21,5 дн. = 1799,98 грн.
При звільненні працівнику має бути нараховано вихідну допомогу в розмірі не менше 1799,98 грн.
Нагадаємо: вихідна допомога обкладається тільки податком з доходів фізичних осіб, причому податкові соціальні пільги до зарплати в місяці звільнення, у тому числі до вихідної допомоги не застосовуються. Внески до фондів соціального страхування на суму допомоги не нараховуються і з неї не утримуються, оскільки ця виплата не включається до фонду оплати праці згідно з
п. 3.8 Інструкції № 5.
