Юридичний форум: відповіді на запитання
Вважається, що першим форумом був Римський Форум — головна міська площа Стародавнього Риму. На ній завжди збиралися люди для повсякденного спілкування. Сьогодні, щоб отримати необхідну інформацію з того чи іншого юридичного питання або висловити свою думку про можливі варіанти його вирішення, обговорити проблему, що виникла на практиці, або поділитися з колегами своїм досвідом виходу зі складних ситуацій, достатньо зайти на форум газети «Податки та бухгалтерський облік» (www.nibu.factor.ua/forum). Запитання, які найактивніше на ньому обговорювалися останнім часом, та відповіді на них — у цій статті.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГПКУ
— Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.Закон № 755
— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.
Оренда офісу у фізосіб
Підкажіть, чи потрібно підприємству нотаріально посвідчувати договір оренди приміщення під офіс у фізичної особи, яка не зареєстрована як підприємець?
Нотаріальне посвідчення потрібне, якщо договір оренди укладається на
три роки і більше незалежно від того, мають сторони договору статус суб’єкта господарювання або виступають як прості фізичні особи. Цю вимогу закріплено у ст. 793 ЦКУ, згідно з якою договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.Це загальне правило, яке поширюється у тому числі на випадки оренди приміщення під офіс. Якщо ж юрособа орендує приміщення в житловому фонді для проживання в ньому фізосіб, достатньо письмового договору (
ст. 811 ЦКУ).Докладніше див. статтю «Оренда нерухомості у фізичної особи» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34, с. 24.
Чи можна, щоб уникнути необхідності нотаріального посвідчення договору оренди, укласти договір менше ніж на три роки, а потім подовжувати його додатковими угодами?
Можна. Цей спосіб не виконувати законодавчу вимогу про нотаріальне посвідчення договору оренди будівлі досить часто використовується на практиці. Можна навіть зустріти договори строком на 2 роки і 364 дні. І хоча наміри сторін очевидні, суди не ставлять під сумнів можливість сторін укладати договори строком трохи менше трьох років.
Право діяти без довіреності
Хто має право діяти від імені підприємства без довіреності (комерційний, технічний директори, заступник директора тощо), у тому числі підписувати договори, і як це право правильно оформити?
Статутом товариства декілька осіб (наприклад, комерційний та технічний директори, заступник директора) може бути уповноважено на те, щоб виступати від імені товариства при укладенні договорів, підписувати договори та акти виконаних робіт.
У договорі (акті) має бути зазначено посаду особи, яка підписує відповідний документ. Це, у тому числі, може бути посада комерційного або технічного директора, заступника директора. Водночас, навіть якщо в договорі буде просто вказівка «Директор», то говорити про його недійсність або вважати його неукладеним, на наш погляд, підстав немає. Суди досить ліберально підходять до таких питань, вважаючи достатнім, щоб особа була уповноважена на підписання документа, і були зазначені відомості, що дозволяють її ідентифікувати. Інакше кажучи, якщо виникне спір, суди встановлюватимуть, чи була особа, яка підписала документ, наділена відповідними повноваженнями.
До Єдиного державного реєстру вноситься відповідна інформація, зокрема прізвища, імена, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб, які уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах із третіми особами та мають право здійснювати дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (
абз. десятий ч. 2 ст. 17 Закону № 755).Однак слід пам’ятати, що само по собі включення такої інформації до Єдиного держреєстру не наділяє посадових осіб відповідними повноваженнями. Єдиний держреєстр лише забезпечує доступ до такої інформації третіх осіб. Підставою ж для наділення посадових осіб повноваженнями представляти юридичну особу у відносинах з третіми особами та здійснювати юридично значимі дії від її імені є волевиявлення найвищого органу юрособи (загальних зборів учасників), закріплене в установчих документах (статуті) (див.
постанову ВГСУ від 22.07.2009 р. № 14/284).Водночас
виписки з Єдиного держреєстру може бути достатньо, щоб підтвердити наявність необхідних повноважень перед третіми особами, оскільки включена до нього інформація вважається достовірною і такою, що ґрунтується на положеннях установчих документів (див. постанову ВГСУ від 23.01.2007 р. № 02-02/597). Однак, якщо виникне спір про те, чи могла конкретна посадова особа виступати від імені юрособи, суд звертатиметься до установчих документів. Якщо буде встановлено, що в Єдиному держреєстрі містилася недостовірна інформація про осіб, які уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах із третіми особами та мають право здійснювати дії від імені юридичної особи без довіреності, підписані такими особами договори можуть бути визнані недійсними. Сторона договору, яка діяла сумлінно та орієнтувалася при укладенні договору на дані Єдиного держреєстру, може в цьому випадку вимагати відшкодування збитків від юрособи, яка включила недостовірну інформацію до Єдиного держреєстру або не забезпечила своєчасне внесення змін до нього.
Якщо зафіксувати в Єдиному держреєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців право певної особи виступати від імені товариства, чи може така особа представляти інтереси підприємства в господарському суді без довіреності (у тому числі і нотаріальної), і який документ це право підтверджує?
Щоб відповісти на запитання про підтвердження повноважень посадових осіб підприємств на ведення справ у суді, слід насамперед звернутися до
ст. 28 ГПКУ. Відповідно до неї справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх службове становище.Суди не розглядають виписку з Єдиного держреєстру як належний доказ наявності необхідних повноважень у певної особи (див.
постанову ВГСУ від 09.10.2008 р. № 19/349-20/367). Належними доказами вони вважають виписку зі статуту, в якому особі надано відповідні повноваження, або протокол загальних зборів, наказ про призначення директором (п. 14 листа ВГСУ від 14.12.2007 р. № 01-8/973). Особливих проблем та будь-яких негативних наслідків цей момент викликати не повинен, оскільки за необхідності суд просто звернеться до юридичної особи із запитом про надання документів, які, на його думку, можуть підтверджувати наявність необхідних повноважень у певної посадової особи. При цьому первісно суд повинен виходити з того, що особу наділено необхідним обсягом повноважень. Так, в одному з рішень ВГСУ підкреслював, що суд не повинен відмовляти в прийманні або розгляді позову на тій лише підставі, що в нього виникли сумніви в частині наявності в посадової особи необхідних повноважень. У цьому випадку суд може звернутися до суб’єкта господарювання з вимогою надати докази, що засвідчують посадове становище такої особи та обсяг її повноважень. Крім того, не може бути визнано правомірними вимоги суду про додавання до позову статуту підприємства та довідки з Єдиного держреєстру юрособ та фізосіб-підприємців (див. постанови ВГСУ від 22.01.2009 р. № 05-5-34/3592, від 29.05.2008 р. № 13/307).
Неустойка за неперерахування передоплати
Підприємство (Замовник) уклало з контрагентом договір на виконання робіт. У договорі передбачено передоплату у розмірі 100 % від ціни договору. Грошові кошти перераховуються протягом 3-х банківських днів після виставлення Виконавцем рахунка. У договорі передбачено відповідальність Замовника за несвоєчасну оплату у вигляді пені, а також оплату простроченої суми з урахуванням установленого індексу інфляції за весь строк прострочення та 3 % річних від простроченої суми. Чи правомірно включати до договору таку умову при повній передоплаті, адже фактично роботи ще не виконано, а отже, заборгованість ще не виникла? Якщо до договору не буде включено умову про відповідальність у вигляді неустойки, її неможливо буде застосувати на практиці?
Таку
умову (про сплату пені за кожний день прострочення, самої грошової суми з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних за користування чужими грошовими коштами) уключати до договору правомірно, навіть якщо йдеться про повну передоплату. Це відповідальність за невиконання (несвоєчасне виконання) стороною зобов’язань за договором. Зобов’язання за договором полягає у сплаті певної грошової суми в установлені в договорі строки. Відповідно, якщо це зобов’язання буде порушено, може бути застосовано передбачені договором санкції, зокрема пеня, а також індекс інфляції — щоб компенсувати контрагенту знецінення грошових коштів, що сталося за час прострочення, та 3 відсотки річних — як плата за неправомірне використання грошових коштів.Якщо ж у договорі не встановлено відповідальність за несвоєчасне виконання сторонами своїх договірних зобов’язань, то застосувати неустойку не можна. Але можна стягнути «інфляційні» та 3 відсотки річних, якщо йдеться про порушення грошового зобов’язання. Докладніше про це див. тематичний випуск «Борги та їх стягнення» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 33.
Доля завдатку при розірванні договору
Підприємець (Виконавець) 1 липня уклав договір на надання послуг. Строк надання послуг з 15 по 25 липня. Чи можна внести до договору пункт про внесення Замовником завдатку? Якщо за декілька днів до початку надання послуг (наприклад, 12 липня), Замовник відмовиться від послуг, чи може в такому разі Виконавець не повертати завдаток?
Так, у договорі можна передбачити обов’язок Замовника внести завдаток у рахунок платежів, що підлягають сплаті ним за договором. При цьому слід пам’ятати:
щоб сума, сплачена Замовником, вважалася завдатком, а не просто передоплатою (авансом), це слід прямо застерегти в договорі (ч. 2 ст. 570 ЦКУ).Згідно з
ч. 1 ст. 571 ЦКУ умовою того, щоб завдаток залишився у Виконавця, є порушення умов договору Замовником. Крім того, у ч. 3 ст. 571 ЦКУ передбачається, що в разі припинення зобов’язання до початку його виконання завдаток підлягає поверненню. Мабуть, саме ці законодавчі положення викликали запитання, чи може Виконавець не повертати завдаток, якщо Замовник розриває договір ще до початку надання послуг.Якщо у Замовника не було підстав для односторонньої відмови від договору, то таке припинення не може бути підставою для повернення завдатку
. За загальним правилом, одностороння відмова від договору не допускається незалежно від того, почалося його виконання чи ще ні. Таке розірвання допускається тільки в разі порушення умов договору з боку Виконавця або за прямо передбаченими договором або законом підставами. Наприклад, Законом України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР передбачено можливість односторонньої відмови туристом від турпослуги до початку її надання за умови відшкодування витрат туроператору або турагенту.У ч. 3 ст. 571 ЦКУ йдеться насамперед про припинення договору за домовленістю сторін або в разі відмови від договору стороною, яка отримала завдаток. Якщо ж Замовник відмовляється від договору без наявності на це відповідних підстав, він вважається таким, що порушив умови договору, а тому внесений ним завдаток не підлягає поверненню.
