Пошта редакції. «Мобільні» витрати щодо телефону, який не значиться на балансі підприємства

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2009/№ 93
В обраному У обране
Друк
Відповідь на запитання

«Мобільні» витрати щодо телефону, який не значиться на балансі підприємства

Підприємство оплачує поповнення рахунка  (купує скретч-картки) для мобільного телефону працівника, який використовується для потреб підприємства у службових цілях. Телефон належить працівнику і не  значиться на балансі підприємства. Чи може підприємство віднести такі витрати в податковому обліку до валових витрат?

(м. Харків)

Так, може

, але за умови належного документального оформлення таких операцій. Адже, як відомо, головна умова валововитратності — це зв’язок витрат із господарською діяльністю. А отже, щоб оплата послуг мобільного зв’язку не розцінювалася як фінансування особистих потреб працівників (п.п. 5.3.1 Закону про податок на прибуток  — із відповідною втратою права на податковий кредит та валові витрати), необхідно, щоб зв’язок із госпдіяльністю було належним чином підтверджено. І тут можливі такі варіанти.

Договір найму (оренди)

(ст. 759 — 786 гл. 58 «Найм (оренда)» ЦКУ).
Підприємство може укласти з працівником договір оренди мобільного телефону, в якому застерігатиметься, що підприємство тимчасово орендує телефон у працівника за певну орендну плату, розмір якої встановлюється за домовленістю сторін. При цьому з орендної плати, що виплачується працівнику, підприємству як податковому агенту доведеться утримати податок з доходів за ставкою 15 % (соцвнесками орендна плата не обкладається). Учинивши так, підприємство-орендар зможе відносити до валових витрат не тільки суму орендної плати, що належить працівнику (у момент нарахування, п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток), а й витрати на оплату послуг зв’язку (поповнення рахунка — за першою подією, п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток) — як витрати, пов’язані з веденням господарської діяльності та використанням орендованого майна для виробничих потреб. Докладно про документальне підтвердження валововитратності щодо послуг зв’язку див. також статтю на с. 17.

Договір позички

(ст. 827 — 836 гл. 60 «Позичка» ЦКУ).
Ще один можливий варіант «використання в господарській діяльності» — укладення з працівником договору позички мобільного телефону, за яким одна сторона (працівник) безоплатно передає іншій стороні (підприємству) річ — телефон — для користування протягом обумовленого сторонами строку. У такому разі витрати на поповнення рахунка для мобільного телефону, що використовується, також набувають права стати валововитратними (на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток  — як витрати, пов’язані з веденням госпдіяльності). Щоправда, на відміну від орендного варіанта, відмітною рисою позичкових відносин згідно з цивільним законодавством є безоплатне користування майном, що, найімовірніше, трактуватиметься податківцями для підприємства як безоплатно отримані послуги з відповідним відображенням валових доходів (п. 1.23, п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток), причому, мабуть, з урахуванням звичайних цін (п.п. 7.4.3 Закону про податок на прибуток). Тому порівняно з орендним випадком цей варіант виглядає все ж менш привабливим.

Компенсація за трудовим законодавством

(ст. 125 КЗпП). Разом із тим підприємство може піти і дещо іншим шляхом — не через цивільно-правові відносини, а застосовуючи «компенсаційний» підхід, передбачений трудовим законодавством, а саме  ст. 125 КЗпп. Нагадаємо: згідно з цією статтею працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, мають право на отримання компенсації за їх знос (амортизацію). При цьому розмір та порядок виплати такої компенсації визначаються власником за погодженням із працівником і можуть застерігатися, наприклад, у колективному (або трудовому) договорі. Щодо методу амортизації, який використовується для розрахунку суми компенсації, то його підприємство має право вибрати самостійно (для зручності, це може бути, скажімо, прямолінійний метод). Також у цьому випадку на підприємстві слід видати наказ про виплату працівнику компенсації за використання телефону для потреб підприємства, в якому зазначатиметься для яких цілей, протягом якого строку використовується мобільний телефон, а також вказуватиметься розмір компенсаційної виплати.

У такому разі в податковому обліку суму компенсації підприємство зможе віднести до валових витрат (на підставі

п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток  — як компенсаційну виплату, передбачену законодавством). При цьому, оскільки звільнення від оподаткування такої суми Законом № 889 не передбачено, із суми компенсації підприємству слід утримати податок з доходів за ставкою 15 % (консультація в рубриці «Думка фахівців офіційних органів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 83, с. 45). А от соцвнесками сума компенсації при цьому не обкладається, оскільки не включається до ФОП (п. 3.22 Інструкції № 5).

Таким чином, підтвердити зв’язок «мобільних» витрат із господарською діяльністю підприємство зможе вибравши найбільш прийнятний варіант використання мобільного телефону працівника для потреб виробництва.

Людмила Солошенко, економіст-аналітик

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд