Теми статей
Обрати теми

Строк розрахунків при поверненнях в ЗЕД не більше 180 днів

Редакція ПБО
Лист від 14.09.2009 р. № 11668-0-26-05-20

Строк розрахунків при поверненнях в ЗЕД не більше 180 днів

Лист Міністерства юстиції України від 14.09.2009 р. № 11668-0-26-05-20

 

Відповідно до <...> листа <...> стосовно надання роз’яснення щодо здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями Міністерством юстиції у межах компетенції повідомляється.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:

— зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

— зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності;

— момент здійснення експортного (імпортного) контракту — це момент, на який здійснено всі обов’язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.

Правовідносини щодо порядку розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Так, статтями 1 та 2 цього Закону встановлюється

загальний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями у 180 календарних днів, перевищення якого потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При цьому згідно з частиною першою статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При вирішенні порушеного питання також необхідно враховувати, що постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, яку зареєстровано у Міністерстві юстиції 28 травня 1999 року за № 338/3631, затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями.

Відповідно до підпунктів «г», «ґ» пункту 1.8 та пунктів 2.6, 3.5 цієї Інструкції, сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов’язань за договором, серед іншого, відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру — на суму вартості такого товару або відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково — на суму таких коштів.

Банк знімає з контролю експортну операцію, якщо взаємні зобов’язання за експортним договором частково або повністю не виконані та відбувається часткове або повне повернення резиденту продукції, що була поставлена ним нерезиденту за цим договором, на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування») і за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД, а також за умови виконання вимог пункту 2.3 цього розділу щодо решти продукції. За відсутності інформації про зазначену операцію в реєстрі ВМД додатковою підставою для зняття експортної операції резидента з контролю може бути письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідчена у порядку, встановленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574, копія зазначеної ВМД, що отримані на письмовий запит цього резидента.

У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.

Таким чином, на нашу думку,

незалежно від строків здійснення всіх прав та обов’язків за зовнішньоекономічним контрактом, зарахування валютної виручки на валютні рахунки в уповноважених банках у разі здійснення експортних операцій, а також поставка товарів (робіт, послуг) при здійсненні імпортних операцій мають відбуватися у законодавчо визначені строки розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

При цьому експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю уповноваженим банком або іншою уповноваженою фінансовою установою за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями.

Звертаємо увагу на те, що

листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз’яснювальний характер і не встановлюють правових норм.

 

Заступник міністра Л. Єфіменко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі