Теми статей
Обрати теми

Спецодяг на підприємстві: азбука обліку

Редакція ПБО
Стаття

Спецодяг на підприємстві: азбука обліку

 

Як відомо, забезпечення спецодягом своїх працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, — це не просто бажання роботодавця, а його обов’язок. Придбавати спецодяг доводиться досить регулярно. А тому тема відображення в податковому та бухгалтерському обліку такого засобу індивідуального захисту, як спецодяг, не втрачає своєї актуальності. У межах цієї публікації систематизовано основні її моменти.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Податковий облік

Придбання спецодягу

Податок на прибуток.

Особливості податкового обліку витрат на придбання спецодягу обумовлено в п.п. 5.4.1 Закону про податок на прибуток. Так, згідно з цим підпунктом витрати платника податків на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідним для виконання професійних обов’язків, уключаються до складу валових витрат за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку йдеться про перелік, затверджений постановою Кабміну від 27.06.2003 р. № 994, що дозволяє включати до складу валових витрати на забезпечення працівників спецодягом у межах установлених норм*.

* Про це також ідеться й у розпорядженні КМУ від 21.08.97 р. № 462-р.

Таким чином, до валових витрат можна відносити тільки вартість спецодягу в межах норм та переліків, установлених нормативно-правовими актами. Щоправда, при цьому слід пам’ятати про правило, викладене в

п. 2 Переліку № 994, відповідно до якого суми витрат на охорону праці, які є складником підготовки, організації та ведення виробництва, ураховуються у складі валових витрат тільки один раз. Інакше кажучи, відобразивши вартість спецодягу у складі валових витрат як витрати на охорону праці за п.п. 5.4.1, їх не можна повторно відображати в податковому обліку за п.п. 5.2.1.

Валові витрати за спецодягом підприємство відображає:

— за правилом першої події, якщо постачальником спецодягу є звичайний платник податку на прибуток (

п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток);

— за фактом отримання спецодягу, якщо особа, яка його надає, є нерезидентом, неплатником податку на прибуток або нестандартним платником податку на прибуток (

п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток).

У податковому обліку спецодяг

у межах установлених норм класифікується як запаси та бере участь у перерахунку за п. 5.9 до моменту передачі в експлуатацію. І це незалежно від його вартості та строків експлуатації. Навіть якщо вартість одягу перевищує 1000 грн., а строки експлуатації — один рік, витрати на його придбання так само повинні потрапляти до складу валових витрат, а не амортизуватися.

Однак маємо попередити наших читачів, що у представників головного податкового відомства з цього приводу інша думка. Вони вважають, що витрати на спецодяг, вартість якого

перевищує 1000 грн. за один комплект, а строк служби більше року, повинні амортизуватися у складі основних фондів групи 3 (п. 5 листа ДПАУ від 05.12.2005 р. № 24181/7/22-1017, консультація представників головного податкового відомства, надрукована в журналі «Вісник податкової служби», 2009, № 23, с. 12).

З цією позицією податківців можна і потрібно спорити. Річ у тім, що в

п.п. 5.4.1 немає застереження «крім тих, що підлягають амортизації». Цей спеціальний підпункт містить тільки одну головну і достатню умову для включення вартості одягу до валових витрат — дотримання підприємством установлених типових (галузевих) норм безплатної видачі спецодягу, і якщо ця умова виконується, то для віднесення вартості спецодягу до складу валових витрат платника податків немає жодних перешкод.

ПДВ

. У ПДВ-обліку проблем виникнути не повинно. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (відповідно до встановлених переліків та в межах норм) є прямим обов’язком роботодавця. Тому зв’язок витрат на ці цілі з господарською діяльністю підприємства очевидний. А отже, віднести до податкового кредиту суму вхідного ПДВ підприємство зможе в загальновстановленому порядку — за наявності податкової накладної.

 

Видача спецодягу

Податок на прибуток

. Відразу зауважимо, що виданий спецодяг не можна розглядати як безоплатно передані товари. Причина в тому, що спецодяг, виданий згідно з нормами Закону про охорону праці та Положення № 53, є власністю підприємства і його має бути повернено, навіть якщо йдеться про «наднормативний» спецодяг. А отже, видача спецодягу не спричинює виникнення валового доходу.

Водночас при передачі одягу в експлуатацію його вартість виключається з перерахунку за

п. 5.9, що дозволяє зменшити розмір оподатковуваного прибутку підприємства в цей період.

Якщо з будь-яких причин спецодяг видається понад норми, то для цілей оподаткування він визнається використаним не в господарській діяльності. Вартість такого одягу виключається зі складу валових витрат підприємства шляхом відображення у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

Зверніть увагу: не завжди видача спецодягу понад установлені типові (галузеві) норми

для цілей оподаткування вважається наднормативною. Про такі випадки йшлося в листі ДПАУ від 23.08.2005 р. № 16782/7/17-3217. І хоча цей лист побачив світ ще в період дії Положення № 170 (що нині втратило чинність), вважаємо, що його висновки застосовні і до нового Положення № 53. Перелічимо найпоширеніші з цих випадків:

 

Випадки видачі спецодягу понад установлені норми

Випадки, коли видача спецодягу в додатковому обсязі не є наднормативною

Пункт Положення № 53

1

2

З урахуванням особливостей виробництва одна модель спецодягу видається замість іншої. Заміна повинна здійснюватися за узгодженням з профспілкою (або уповноваженим з питань охорони праці)

П. 3.4

Певні види індивідуального захисту, не згадані в нормах безплатної видачі, але передбачені іншими нормативно-правовими актами з охорони праці (правилами, інструкціями з охорони праці). До таких видів спецодягу, зокрема, належать запобіжний пояс, діелектричні калоші та рукавиці, діелектричний гумовий килимок, захисні окуляри та щитки, респіратор, протигаз, захисний шолом, каска, наплічники, налокітники, світлофільтри тощо

П. 3.5

Два комплекти спецодягу на два строки носіння

П. 4.1

Заміна роботодавцем спецодягу в разі її зношення до закінчення встановленого строку не з вини працівника

П. 4.3

Компенсація роботодавцем вартості спецодягу, придбаного працівником за свої кошти. Така компенсація здійснюється на умовах, передбачених колективним договором

П. 4.3

Видача чергового спецодягу, строки носіння якого залежно від характеру робіт та умов праці встановлює власник за узгодженням з профспілкою (або уповноваженим з питань охорони праці)

П. 4.6

Працівникам, які суміщають професії, крім спецодягу, що видається їм за основною професією, видаються інші види спецодягу, передбачені діючими нормами для виконання робіт за професією за сумісництвом або при суміщенні з урахуванням строків їх придатності

П. 4.13

Роботодавець відповідно до колективного договору може додатково, понад установлені норми, видавати працівнику спецодяг, але за умови, що фактичні умови праці працівника вимагають його використання

П. 7.1

 

ПДВ

. При видачі спецодягу працівникам підприємства жодних змін у ПДВ-обліку не відбувається.

Передача спецодягу в експлуатацію не вважається поставкою товару, адже право власності на нього залишається за роботодавцем і до працівника не переходить. А якщо немає поставки, то немає і об’єкта для нарахування ПДВ (причому незалежно від того, вписується обсяг спецодягу у встановлені норми чи ні).

Щодо податкового кредиту, відображеного раніше при придбанні спецодягу, то для його коригування немає підстав. Виняток становить операція з видачі спецодягу

понад установлені норми. Якщо раніше (у періоді придбання спецодягу) усю суму вхідного ПДВ з податкової накладної включили до складу податкового кредиту, то тепер (у періоді видачі наднормативного одягу) його доведеться відкоригувати в бік зменшення. Цей випадок коригування відображається в рядку 16.4 декларацій з ПДВ та відповідно в додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».

ПДФО.

Видача спецодягу працівнику підприємства в межах норм не спричиняє жодних податкових наслідків щодо податку з доходів для такого працівника. Так, у п.п. 4.3.14 Закону № 889 прямо зазначено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу працівника не включається вартість робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів індивідуального захисту. Щоправда, для цього необхідне виконання таких умов:

1) особи, які одержують спецодяг, повинні перебувати

у трудових відносинах з підприємством;

2) спецодяг необхідно видавати відповідно до

Закону про охорону праці, а також переліку та граничних строків його використання, затверджених КМУ. Незважаючи на те що перелік, про який ідеться в п.п. 4.3.14 Закону № 889, досі не затверджено, на практиці підприємства користуються галузевими нормами безплатної видачі спецодягу. На наш погляд, це цілком правомірно, адже в аналогічній ситуації при формуванні валових витрат КМУ в Переліку № 994 пропонує користуватися саме цими нормами;

3) спецодяг має бути

повернено на склад підприємства:

— після закінчення строку носіння;

— при отриманні нового замість зношеного (що став непридатним, зіпсованого, зниклого з місця зберігання не з вини працівника);

— при звільненні працівника.

Факт повернення спецодягу необхідно зафіксувати шляхом складання спеціального акта або просто підписами в аналітичній картці обліку спецодягу — працівник «здав», комірник «прийняв» — у такому-то стані.

Невиконання хоча б однієї з цих умов спричиняє включення вартості спецодягу до сукупного оподатковуваного доходу працівника. Винятком є видача одягу понад установлені норми у випадках, передбачених

Положенням № 53. Вартість такого спецодягу не обкладається податком з доходів. На це також звертала увагу ДПАУ в листі від 22.08.2005 р. № 9898/5/17-3216.

І ще один момент. Відповідно до

п. 3.19 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, вартість спецодягу не належить до фонду оплати праці, а отже, вона не є об’єктом для нарахування і утримання внесків до Пенсійного фонду та соціальних фондів.

 

Догляд та обслуговування спецодягу

Питання догляду та обслуговування спецодягу досить докладно описані в

розділі VI Положення № 53. Так, відповідно до п. 6.2 цього Положення обов’язок із забезпечення належного догляду, своєчасного очищення (хімочищення), прання, дезінфекції, обезпилювання, дегазації, дезактивації, знешкодження та ремонту спецодягу, а також інших засобів індивідуального захисту покладено на роботодавця. Причому всі ці процедури роботодавець повинен здійснювати за свій рахунок та у строки, установлені в інструкціях з їх експлуатації, з урахуванням фактичних виробничих умов (п. 6.6 Положення № 53).

Якщо роботодавець не організував своєчасне хімочищення або прання спецодягу, то він зобов’язаний видати змінні засоби індивідуального захисту або відшкодувати працівнику фактичні витрати на хімочищення або прання при наданні ним документів, що підтверджують вартість наданих послуг.

Зазначаючи про відображення витрат на догляд та обслуговування спецодягу в податковому обліку, необхідно враховувати, що ці витрати є нічим іншим, як витратами на його

утримання. А згідно зі ст. 8 Закону про охорону праці та п. 1.2 Положення № 53 утримання, як і придбання, комплектування та видача засобів індивідуального захисту, належить до обов’язків роботодавця із забезпечення працівників засобами індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. Це означає, що витрати на догляд та обслуговування спецодягу є одним із складників витрат на забезпечення найманих працівників спецодягом, а тому повинні включатися до складу валових витрат підприємства на підставі п.п. 5.4.1 Закону про податок на прибуток.

Щодо суми «вхідного» ПДВ, сплаченого у вартості миючих та інших засобів, необхідних для належного догляду за спецодягом, то вони включаються до складу податкового кредиту на підставі

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ (за наявності податкової накладної).

 

Бухгалтерський облік

На відміну від податкового обліку спецодягу, де строк його експлуатації неважливий, у бухгалтерському обліку цей строк має первинне значення.

Очікуваний строк експлуатації спецодягу визначають, як правило, на підставі типових (галузевих) норм безплатної видачі одягу, і якщо він

не перевищує 1 року, то спецодяг зараховують до складу запасів як малоцінні та шводкозношувані предмети (далі — МШП). Облік спецодягу як МШП ведеться з використанням однойменного рахунка 22. За дебетом цього рахунка відображається придбання спецодягу, а за кредитом — її відпуск в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат. Далі ведеться оперативний кількісний облік МШП у розрізі матеріально відповідальних осіб та місць експлуатації протягом строку їх фактичного використання (п. 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246).

Іноді на склад підприємства повертають раніше виданий одяг, ще придатний до подальшого використання. Це відбувається, наприклад, унаслідок звільнення працівника або його переведення на іншу роботу, для якої видачу спецодягу не передбачено відповідними нормами. Повернення спецодягу, як правило, у бухгалтерському обліку не відображається (тобто на рахунок 22 одяг більше не зараховують). А такий його рух фіксується тільки в оперативному обліку — у картці за ф. № МШ-6 (особистій картці обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, форму якої затверджено

наказом Мінстату України від 22.05.96 р. № 145). У цій картці матеріально відповідальна особа робить запис про повернення спецодягу, а при його видачі іншому працівнику заводить на нього нову картку.

Щодо спецодягу, строк експлуатації якого

більше 1 року, то його прибуткують як об’єкт необоротних активів або на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (якщо вартість одягу не перевищує вартісної межі, закріпленої в наказі про облікову політику*), або на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи» (якщо вартість спецодягу перевищує встановлену межу).

* Зазвичай підприємства орієнтуються на вартісну межу в

1000 грн., установлену Законом про податок на прибуток у податковому обліку для віднесення активів до основних фондів.

Вартість такого спецодягу підлягає амортизації починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому спецодяг було передано в експлуатацію. Згідно з

п. 27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92, амортизація інших необоротних активів нараховується із застосуванням прямолінійного або виробничого методу. Водночас для амортизації недорогого одягу, що значиться у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (на субрахунку 112) можуть застосовуватися ще два методи:

— списання

100 % вартості, що амортизується, уже при відпуску спецодягу зі складу в експлуатацію;

— списання

50 % вартості, що амортизується, у першому місяці його використання, а решти 50 % — у місяці вилучення одягу зі складу активів підприємства.

Підприємство має право вибрати будь-який з перелічених методів амортизації спецодягу та закріпити свій вибір у наказі про облікову політику.

Нарахування амортизації відображається проводкою Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 132, а списання спецодягу з балансу Дт 132 — Кт 112, 117.

Щодо витрат

на догляд та обслуговування спецодягу, то вони списуються до складу тих же витрат, що і вартість виданого працівникам спецодягу (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 209, 661, 685,...).

А тепер розглянемо порядок відображення спецодягу в бухгалтерському та податковому обліку підприємства на умовному прикладі.

Приклад

. У червні 2009 року виробниче підприємство «Альфа» придбало та видало вантажнику згідно з установленою нормою:

— костюм бавовняний вартістю 180 грн. (у тому числі ПДВ — 30 грн.) і строком носіння 12 місяців;

— берет вартістю 48 грн. (у тому числі ПДВ — 8 грн.) і строком носіння 12 місяців;

— черевики вартістю 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.) і строком носіння 12 місяців;

— рукавиці вартістю 12 грн. (у тому числі ПДВ — 2 грн.) і строком носіння 2 місяці;

— наплічники вартістю 6 грн. (у тому числі ПДВ — 1 грн.) і строком носіння до зносу.

Загальна вартість спецодягу склала 486 грн. (у  тому числі ПДВ — 81 грн.).

Однак уже в серпні 2009 року працівник звільнився та повернув на склад виданий йому спецодяг

.

 

Облік спецодягу

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

Оприбутковано спецодяг

22

631

405

405*

* Вартість спецодягу бере участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

2

Відображено суму сплаченого ПДВ

641

631

81

3

Оплачено рахунок постачальника

631

311

486

4

Видано працівнику зі складу спецодяг

23

22

405

—*

* Вартість виданого працівнику спецодягу зменшує балансову вартість запасів на кінець звітного періоду.

5

Повернено спецодяг

— *

* Операція відображається тільки в оперативній обліку: у картці за ф. № МШ-6 робиться відмітка про повернення спецодягу працівником, який звільняється.

 

Мабуть, усі основні облікові моменти нами розглянуто. А знаючи їх, бухгалтер без зусиль впорається з відображенням спецодягу в податковому та бухгалтерському обліку.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі