Якщо спецодяг видається підрядникам
Приводом для появи цієї статті стало запитання, що надійшло до редакції. А ситуація полягала в такому. На підприємстві бригада підрядників виконує ремонтні роботи за цивільно-правовими договорами (здійснює фарбування стін). У зв’язку з цим підприємство цікавило: чи поширюється в такому разі обов’язок з видачі спецодягу на договори підряду, чи зобов’язане підприємство видавати спецодяг підрядникам і які наслідки виникнуть у разі видачі спецодягу таким особам? Цю ситуацію і розглянемо.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Як відомо, необхідність забезпечення працівників спецодягом передбачено
ст. 163 КЗпП та ст. 8 Закону про охорону праці, тобто встановлено в межах трудового законодавства. Підтверджують це і норми Положення № 53 (п. 1.2), що покладають обов’язок із забезпечення працівників спецодягом саме на роботодавців (з метою дотримання законодавства про охорону праці та належного забезпечення трудового процесу). До речі, те, що для обов’язкової видачі спецодягу важливий саме трудовий характер відносин з працівниками, простежується і з роз’яснень податківців (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 18; лист ДПАУ від 01.11.2005 р. № 12903/5/17-3116).І, нарешті, якщо звернутися безпосередньо до «ремонтно-будівельних»
Норм № 126 (Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим у будівельному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 17.05.2004 р. № 126), які до професій з належним відповідним комплектом спецодягу, зокрема, відносять і малярів, то в п. 2 прямо вказується, що дія цих Норм поширюється на підприємства і організації, що виконують відповідні ремонтно-будівельні роботи підрядним або господарським способом, а отже, стосується підприємств, які безпосередньо займаються ремонтно-будівельною діяльністю, для здійснення якої, власне, і зобов’язані забезпечити спецодягом своїх працівників. Тому в цьому випадку можна говорити про те, що забезпечувати спецодягом сторонніх осіб, які не перебувають з підприємством у трудових відносинах та які не є для нього найманими працівниками, а виконують роботи за договорами підряду, підприємство не зобов’язане.Разом із тим підприємство може прийняти добровільне рішення про видачу спецодягу підрядникам (що, зокрема, може вказуватися в підрядному договорі). У такому разі варто подумати про умови видачі спецодягу (з поверненням чи безповоротно) та порядок оформлення операцій. Адже тут можливі
варіанти.1. Якщо спецодяг видається підрядникам безплатно без умови повернення.
Насамперед слід мати на увазі, що в цьому випадку скористатися положеннями «валововитратного» п.п. 5.4.1 Закону про податок на прибуток підприємство не зможе. Адже згідно з цим підпунктом платник податків має право віднести до валових витрат витрати на забезпечення спецодягом найманих працівників, а особи, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, такими не є. Отже, «валововитратні» умови п.п. 5.4.1 не виконуються, і включити до валових витрат вартість виданого підрядникам спецодягу підприємство не має права. Також, вважаємо, підприємству не вдасться при цьому віднести і суму вхідного ПДВ до податкового кредиту (зважаючи на проблематичність доведення зв’язку безплатної видачі спецодягу з господарською діяльністю). До того ж, ураховуючи, що спецодяг у цьому випадку видається на безповоротних умовах (тобто передається у власність осіб, які працюють на підприємстві за договорами підряду), така операція для податкового обліку є поставкою і розцінюється як безплатна передача з усіма податковими наслідками для сторін, що з цього випливають. У зв’язку з цим, можливо, сторонам буде вигідно оформити передачу одягу на платних умовах — договором купівлі-продажу.2. Якщо одяг передається підрядникам за договором купівлі-продажу.
Як варіант, сторони можуть укласти договір купівлі-продажу одягу (тобто оформити операцію як продаж звичайних запасів у вигляді МШП). У такому разі одяг для підприємства буде як ТМЦ, що реалізовуються, у зв’язку з чим у платника податків виходячи з його вартості виникають «продажні» валові доходи та ПДВ-зобов’язання, однак при цьому (як за звичайними запасами, що використовуються в господарській діяльності) зберігаються і «купівельні» валові витрати з податковим кредитом за вхідним ПДВ.3. Орендний варіант.
Сторони можуть домовитися про передачу спецодягу в тимчасове користування підрядникам, оформивши такі операції договором оренди. У такому разі підприємство, що здає в оренду спецодяг, зможе зберегти за ним валові витрати (як за запасами, що використовуються в господарській діяльності, п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток) та податковий кредит за вхідним ПДВ. При цьому не слід забувати, що виходячи з суми орендної плати у платника податків виникатимуть валові доходи та податкові ПДВ-зобов’язання.Разом із тим, можна піти ще одним шляхом та скористатися четвертим варіантом — видати спецодяг підрядникам як засіб, необхідний для виконання роботи.
4. Видача спецодягу як засобу, необхідного для виконання роботи за договором підряду.
Зауважимо, що таку можливість надає ст. 839 ЦКУ (гл. 61 «Підряд»), згідно з якою до обов’язків підрядника входить виконання роботи, визначеної договором підряду, зі свого матеріалу та своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. А отже, передбачивши в договорі можливість забезпечення підрядника необхідними засобами, і зокрема спецодягом, підприємство може безперешкодно видавати його підрядникам. За таких умов спецодяг передаватиметься підрядникам на час виконання підрядних робіт з умовою повернення після їх завершення, про що також краще зазначити в договорі підряду; при цьому право власності на спецодяг, що видається, до підрядників не переходить, а він, як і раніше, залишається власністю підприємства. У такому разі в податковому обліку жодних податкових наслідків (ані з податку на прибуток, ані з ПДВ, ані з податку з доходів) у підприємства, що видає спецодяг, та в осіб, які одержують його в тимчасове користування, не виникне. Щоправда, скористатися «валововитратним» п.п. 5.4.1 Закону про податок на прибуток та віднести вартість такого одягу до валових витрат підприємство знову ж таки в цьому випадку не зможе (зважаючи на видачу одягу непрацівникам підприємства). При такому оформленні операцій видача спецодягу відобразиться тільки в бухгалтерському обліку підприємства у складі інших витрат операційної діяльності (Дт 949 — Кт 22). При цьому після закінчення строку користування зношений одяг, що повертається, може, наприклад, прибуткуватись як обтиральний матеріал (Дт 209 — Кт 719). У такому разі в обліку підприємства буде зроблено такі записи:
Видача спецодягу підрядникам на час виконання робіт
(як засобу, необхідного для виконання роботи за договором підряду)
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1. Отримано спецодяг від постачальника | 22 | 631 | 600 (з урахуванням ПДВ) | — | —* |
| 2. Перераховано оплату за одяг постачальнику | 631 | 311 | 600 | — | — |
| 3. Видано спецодяг підрядникам | 949 | 22 | 600 | — | — |
| 4. Після закінчення робіт повернений підрядниками зношений спецодяг оприбутковано як обтиральний матеріал за ціною можливої реалізації | 209 | 719 | 100 (умовно) | — | — |
| * У податковому обліку витрати на придбання спецодягу для непрацівників до валових витрат не включаються (оскільки не виконуються умови п.п. 5.4.1 Закону про податок на прибуток). Зауважимо: якщо підприємство видало спецодяг, вартість якого при придбанні було віднесено до валових витрат, а суму вхідного ПДВ — до податкового кредиту, то при її видачі непрацівникам підприємству слід вартість такого одягу виключити з валових витрат, а податковий кредит з ПДВ відкоригувати. | |||||
Отже, вибір найбільш зручного варіанта — за вами.
