Про застосування «звичайної ціни»
Лист Державної податкової адміністрації України від 30.09.2009 р. № 21255/7/15-0217
Державна податкова адміністрація України з метою належної організації адміністрування податків, дотримання правил оподаткування та податкової дисципліни платників податків повідомляє про орієнтовний порядок застосування «звичайної ціни».
Згідно з абзацом другим підпункту 1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон) податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.
Відповідно до абзацу першого підпункту 1.20.10 Закону та підпункту 4.3.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181) донарахування податкових зобов’язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за наступною процедурою: керівник (його заступник) приймає
рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов’язань, а рішення про сплату податкових зобов’язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.З метою забезпечення дотримання вказаної процедури керівник (заступник керівника) податкового органу, керуючись зазначеними нормами, під час перевірки приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов’язань, що складається за довільною формою, із зазначенням: дати його прийняття, номеру, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, що перевіряється, підстав для застосування «звичайної ціни», передбачених законом з питань оподаткування тощо.
При цьому у окремих частинах відповідних розділів акту перевірки здійснюється посилання на вищенаведене рішення, зазначається підстава для застосування «звичайної ціни», передбачена відповідним законом з питань оподаткування, механізм і обґрунтування розрахунку у порядку, встановленому пунктом 1.20 Закону для відповідної господарської операції, та елемент податкової бази (об’єкту оподаткування), до якого застосовуються «звичайні ціни» тощо.
Розраховані з використанням «звичайних цін» суми заниження податкових зобов’язань виділяються в окремих частинах відповідних розділів акту перевірки та додатках до нього.Розрахована в акті перевірки внаслідок визначення звичайних цін сума податкових зобов`язань (у т. ч. штрафних санкцій) відображається в
рішенні про нарахування податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін (складається за довільною формою, із зазначенням: дати його прийняття (складання), номеру, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, який перевірявся тощо) та підписується керівником (заступником керівника) податкового органу, як основа подання позовної заяви до суду.За наслідками перевірки платника податків податковий орган:
— з урахуванням підпункту 4.3.5 Закону № 2181 готує та подає
позовну заяву про сплату нарахованих із застосуванням «звичайних цін» сум податків (у т. ч. штрафних санкцій) до адміністративного суду в порядку пункту 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України;— у порядку та строки, встановлені законодавством, надсилає платнику податків
податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов’язань (у т. ч. штрафних санкцій) за відповідними податками без урахування нарахованих з використанням «звичайних цін» податкових зобов’язань (у т. ч. штрафних санкцій).Оскільки підпункт 1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює, що
рішення про сплату податкових зобов’язань приймається в судовому порядку, зазначена процедура не застосовується при зменшенні від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток, зменшенні (відмові у наданні) бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшенні від’ємного значення різниці між сумами податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість (крім випадків, коли здійснюється донарахування).Головам Державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі організувати використання цього роз’яснення при здійсненні податкового контролю.
Заступник голови О. Любченко
коментар редакції
Сплата податку в результаті застосування звичайних цін — у судовому порядку
ДПАУ нарешті звернула увагу на положення п.п. 1.20.10 Закону про податок на прибуток. Оскільки в листі не наводиться його текст, а лише робляться висновки на підставі спільного прочитання пп. 1.20.10 і 4.3.5 Закону № 2181, має сенс усе-таки звернутися до першоджерела:
«Донарахування податкових зобов’язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін
здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами...».При цьому на підставі п.п. 4.3.5 Закону № 2181: «Рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов’язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов’язань приймається
в судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу».Як бачимо, ДПАУ не розглядає як процедуру власне підстави для застосування непрямих методів (перелік яких наведено в п.п. 4.3.1, де про звичайні ціни не зазначено жодного слова, так само, як і не надано можливість застосовувати непрямі методи у випадках, установлених іншими законами). До процедури вона відносить лише необхідність прийняття судом рішення про сплату податкових зобов’язань, донарахованих у результаті застосування непрямих методів (тобто використання звичайної ціни).
З цією позицією можна, звісно, сперечатися, використовуючи як аргумент у тому числі п.п. 4.3.3 Закону № 2181, що вимагає затвердження методики визначення суми податкових зобов’язань за непрямими методами на рівні закону (якого поки що немає), і п.п. 4.3.4 Закону № 2181, що забороняє застосування непрямих методів для визначення податкових зобов’язань у випадках, не передбачених п. 4.3 Закону № 2181.
Як би там не було, треба визнати істотний прогрес у питанні застосування звичайних цін. Забезпечення
судового контролю потребуватиме від податкових органів більшої обґрунтованості щодо цього питання.
Дмитро Винокуров
